Спеціальні потреби

Актуально

Путіна і Шойгу потрібно судити – екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу

Нинішні події в Україні повністю підпадають під визначення агресії, яке міститься в міжнародних документах - Володимир Василенко.

Вимагати справедливості за російську агресію Україна може і повинна відразу в двох міжнародних судах: в Міжнародному суді під еґідою ООН та у Міжнародному кримінальному суді. Як би довго ця справа не тривала, Україна повинна нею займатися, щоб довести свою правоту в судовому порядку. Те, що триває неоголошена війна, значення немає, бо визначення агресії міститься в міжнародних документах, і нинішні події в Україні повністю під них підпадають. Так вважає український дипломат, знавець міжнародного права, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко.

– Чи завершиться війна між Україною і Росією в судах?

27 лютого почалася збройна агресія Росії проти України захопленням спецназом урядових приміщень в Сімферополі в Криму

– Будь-яка війна закінчується, але вона не закінчується в міжнародних судах. Якщо класично, то вона має закінчуватися мирними договорами між обома країнами, де врегульовується всі питання, які виникли у зв’язку з військовими діями, з тією шкодою, яка була заподіяна.

Володимир Василенко

Україна має пред’явити претензії на двосторонньому рівні Російській Федерації за ту шкоду, яку Російська Федерація заподіяла починаючи з 27 лютого 2014 року, коли, власне, і почалася збройна агресія Росії проти України захопленням спецназом Російської Федерації урядових приміщень в Сімферополі в Криму. Для цього треба підрахувати і збитки, які зазнала Україна і пред’явити претензії на двосторонньому рівні, запропонувавши Російській Федерації врегулювати ці питання шляхом звернення до міжнародного суду ООН. І Україна, і Росія є сторонами статуту Міжнародного суду ООН, який розглядає міждержавні спори. Для того, щоб спір між двома країнами розглядався в цьому суді, необхідна згода обох країн.

– Росія може не погодитися на це ...

Росія – держава-агресор, вона загарбала частину нашої території

– Добровільно вона не погодиться. Росія – держава-агресор, вона вороже налаштована проти України. Росія загарбала частину нашої території. Де ви бачили, щоб загарбник добровільно віддавав награбоване?

– А змусити його зробити це – могла би Рада безпеки ООН, в якій Росія має вето, відповідно, її змусити ніхто не може.

Санкції західних держав – США і ЄС – в змозі зруйнувати економіку Росії

– Змусити її можуть ефективні санкції західних держав – США і ЄС. Вони в змозі зруйнувати економіку Росії.

– Ми зараз говорили про економічні збитки, які зазнала Україна від російської агресії, але є ще злочини в царині прав людини. Чи Україна може зібрати ці факти і подати їх на розгляд суду, який буде розглядати саме воєнні злочини?

Україна може ставити питання про притягнення до відповідальності Путіна, Шойгу, інших високопосадовців

– Коли йдеться про акт агресії як міжнародний злочин, то виникає питання відповідальності на двох рівнях. Перший рівень відповідальності – це відповідальність держави як такої. Питання цієї відповідальності, в тому числі і питання пов’язані з поверненням Україні окупованої території, – це питання Міжнародного суду ООН.

Другий рівень відповідальності – це відповідальність фізичних осіб держави-агресора, які причетні до підготовки, організації, планування і розв’язування агресивної війни. Сьогодні існує можливість принаймні розпочати розгляд справи про вчинення персоналом збройних сил Російської Федерації і тих військових формувань, які фінансуються, контролюються, якими керує Росія, в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Це другий суд, який займається не розглядом міждержавних спорів, а компетентний розглядати справи про вчинення фізичними особами, які належать до вищого керівництва тієї чи іншої країни, злочинів проти миру, злочинів воєнних і злочинів проти людяності.

Україна може, відповідно до Пункту 3 Статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду визнати юрисдикцію цього суду щодо ситуації, яка склалася внаслідок збройної агресії Росії в період із 27 лютого по сьогоднішній день. І ставити питання про притягнення до відповідальності винних, а саме Володимира Путіна, президента Росії, Сергія Шойгу, міністра оборони, інших високопосадовців до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів.

– Чи Вам відомо, що ця робота ведеться – про те, що Україна готує такі позови, готує матеріали про це?

Важливо зібрати докази вчинення злочинів. Їх зараз більше ніж достатньо

– У Верховній Раді України має бути зареєстрована постанова, ініційована Олегом Ляшком, про згоду Верховної Ради визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо цієї ситуації. Я сподіваюся, що ця постанова буде ухвалена. Тоді МЗС України повинно формально звернутися до суду з повідомленням про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо ситуації, яку спричинила збройна агресія Росії проти України.

Важливо в цьому плані зібрати, звичайно, докази вчинення таких злочинів. Їх зараз більше ніж достатньо. Важливо їх задокументувати. Я спріваюся, що відповідні служби України, зокрема СБУ цим займається. Для того, щоб це було ефективним, вирішення всіх питань, пов’язаних із відшкодуванням Україні збитків від агресії Росії, необхідно створити в Україні спеціальний орган «Урядового уповноваженого у справах протидії збройній агресії Росії та ліквідації її наслідків». Ця робота повинна вестися на постійній системній основі. Тоді це дасть позитивний результат.

– Росія веде неоголошену війну проти України. А деякі організації, наприклад, дуже відома правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що це є внутрішній український конфлікт. Чи має юридичне визначення цього конфлікту?

В Human Rights Watch або працюють невігласи, або провокатори і агенти Росії

– Я зрозумів Ваше питання. В Human Rights Watch або працюють невігласи, або провокатори і агенти Росії. Тому що немає значення, оголошена війна чи неоголошена. Держава, яка першою почала збройний конфлікт, незважаючи чи оголосила вона війну, чи ні – є державою-агресором. Є такий документ, який зветься Резолюція Генеральної асамблеї 1974 року «Про визначення агресії», в Статті 3 цього документа чітко сказано, що збройний напад однієї країни на іншу, окупація території іншої країни, навіть якщо збройний напад чиниться з військової бази, розташованої на території даної країни і незалежно від того, чи оголошено війну – цей збройний напад є актом агресії. Це в пункті «А» цієї Статті 3 говориться.

Всі ці розпатякування Human Rights Watch, чи інших агентів Кремля – суперечать існуючим нормам міжнародного права

Є пункт «G» цієї статті, в якому говориться, що застосування державою іррегулярних формувань, найманців, збройних банд проти територіальної цілісності держави, яка зазнала нападу, також вважається актом агресії. Так що всі ці розпатякування Human Rights Watch, чи інших агентів Кремля – абсолютно безпідставні і суперечать існуючим нормам міжнародного права.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Активісти української громади США закликають бойкотувати компанії, які відмовляються залишати російський ринок. Відео

Бойкотувати компанії, які відмовляються залишати російський ринок, закликають активісти Української громади США. Зокрема у штаті Огайо, де розташована фабрика виробника харчів Нестле, місцеві українці вимагають від міжнародної компанії припинити бізнес у Росії.

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:39 0:00

Ціни на нафту на світових ринках залишаються на рівні 110-113 доларів за барель. Через високі, хоча і не рекордні, ціни, попри санкції, економіка Росії продовжує функціонувати краще ніж прогнозувалося, вважають певні європейські аналітики. Москва продовжує торгувати нафтою.

Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

Через війну, врожай в Україні цього сезону буде вдвічі менший ніж торік, прогнозують в українському уряді. Оскільки Україна провідний експортер зернових, світові ціни на пшеницю пішли в гору.

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

Більше

XS
SM
MD
LG