Актуально
- Голос Америки
Прокитайська партія програла на місцевих виборах у Тайвані
Керівна партія Тайваню «Гоміньдан», відома своїми зв’язками з Китаєм, зазнала нищівної поразки на місцевих виборах у суботу, втративши найвищі посади в дев’ятьох містах і повітах.
Прем’єр-міністр Тайваню Цзян Іхуа та члени уряду оголосили про свою відставку. Склад нового уряду буде оголошено найближчим часом.
Аналітики вважають, що вибори продемонстрували також дедалі меншу популярність президента Ма Іньцзю, який намагається налагодити тісніші відносини з Китаєм. Результати виборів зменшують шанси партії на перемогу її представника у президентських виборах 2016 року.
Всі новини дня
Росія хоче, щоб голосування резолюції ООН з осудом анексії було таємним
Організація Об’єднаних Націй (AP) — Росія закликала наступного тижня провести таємне голосування щодо резолюції, яку підтримують західні країни і яка засуджує «спробу незаконної анексії» Росією частини чотирьох українських областей і вимагає від Москви негайно скасувати це. Росія, очевидно, сподівається отримати більше підтримки у Генеральній Асамблеї, якщо голоси 193 країн не будуть публічними.
Росія наклала вето на юридично обов'язкову резолюцію Ради Безпеки 30 вересня, де засуджуються референдуми про анексію в чотирьох областях України, міститься визнання їх недійсними та заклик до всіх країн не визнавати будь-яку анексію території, на яку претендує Москва.
Сполучені Штати та Албанія, які виступили авторами резолюції, пообіцяли винести це питання на розгляд усіх членів ООН у Генеральній Асамблеї, де немає права вето, але резолюції не є юридично обов’язковими.
«Якщо міжнародне співтовариство не відреагує, — сказав у середу посол Європейського Союзу в ООН Улоф Скуг, — можна буде сказати, що на претензії ніхто не звертає уваги, і це карт-бланш для інших країн робити те ж саме або визнати те, що робить Росія".
Генеральна Асамблея оголосила, що екстрена спеціальна сесія щодо України відновить роботу в понеділок, коли буде представлено проект резолюції. Дипломати заявили, що очікують, що виступи країн-членів продовжаться у вівторок, а голосування за резолюцію, ймовірно, відбудеться в середу.
Голосування за резолюції в ООН традиційно є публічними і його результати висвічуються різним кольором на табло з назвою кожної країни.
Але посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у листі, який має АР, на шести сторінках до всіх інших послів в ООН, що юридичний радник ООН підтвердив, що Генеральна Асамблея може використовувати таємне голосування «під час ухвалення рішень».
Окрім вимоги до Росії скасувати анексію Луганська, Донецька, Херсона та Запоріжжя, проект резолюції заявить оголошуватиме, що дії Москви порушують суверенітет і територіальну цілісність України та є «несумісними» з принципами Статуту ООН.
У запропонованій резолюції також сказано, що анексії «не мають чинності згідно з міжнародним правом і не є підставою для будь-якої зміни статусу цих областей України».
Вона вимагає, щоб Росія «негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів, щоб забезпечити мирне вирішення конфлікту, шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних засобів".
Заклик Росії до таємного голосування резолюції є останнім кроком у ескалації протистояння між Москвою та Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками через вторгнення РФ в Україну 24 лютого.
Вето Росії в Раді Безпеки минулої п’ятниці відбулося через кілька годин після пишної церемонії в Кремлі, на якій президент Володимир Путін підписав договори про анексію окупованих Росією українських регіонів, заявивши, що вони тепер є частиною Росії і Москва їх “захищатиме”.
Путін підписав у середу остаточні документи щодо анексії чотирьох регіонів, і його речник Дмитро Пєсков заявив, що «певні території будуть повернуті".
Президент України Володимир Зеленський відреагував на анексію, оголосивши про прискорену заявку України на вступ до НАТО. В указі, опублікованому у вівторок, він також виключив переговори з Росією, заявивши, що дії Путіна унеможливили розмову з російським лідером.
У своєму листі до країн-членів ООН російський посол Небензя назвав спробу США та їхніх союзників змусити Генеральну Асамблею засудити референдуми «очевидно політизованою та провокаційною подією, спрямованою на поглиблення розколу» між країнами-членами ООН.
Він стверджував, що дії Заходу не мають нічого спільного із захистом міжнародного права та Статуту ООН, а спрямовані лише на «переслідування власних геополітичних цілей», стверджуючи, що Захід дотримувався «подвійних стандартів», підтримуючи проголошення незалежності Косова від Сербії в 2008 році без референдуму.
На відміну від Косово, зазначив Небензя, чотири українські регіони "зараз піддаються реальній екзистенційній загрозі з боку України".
Російський посол сказав, що Москва розуміє «величезний тиск», який Сполучені Штати та їхні союзники чинитимуть на інші країни, щоб вони підтримали резолюцію, і «ми також розуміємо, що за таких обставин може бути дуже важко, якщо публічно висловити позицію». Тому, за його словами, Росія пропонує таємне голосування і закликає країни-члени підтримати цю ініціативу.
На запитання про реакцію на дії Росії посол США Лінда Томас-Грінфілд відповіла: «Без коментарів».
Поки Рада Безпеки не може вжити заходів щодо України, через право вето Росії, Генеральна Асамблея схвалила три резолюції.
2 березня вона проголосувала 141 проти 5, а 35 утрималися за вимогу Росії негайно припинити вогонь, вивести всі свої сили та захистити всіх цивільних. 24 березня вона проголосувала 140 проти 5, а 38 утрималися щодо резолюції, яка звинувачує Росію в гуманітарній кризі в Україні та закликає до негайного припинення вогню та захисту мільйонів мирних жителів, а також будинків, шкіл і лікарень.
Але 7 квітня Асамблея проголосувала з набагато меншою перевагою за виключення Росії з провідного правозахисного органу організації, Ради з прав людини в Женеві, через звинувачення в тому, що російські солдати в Україні порушують права людей. Голосування було 93-24, 58 - утрималися.
"Київський безпековий компакт" - у чому полягає нова ініціатива про гарантії безпеки для України?
"По суті, це закріплення того, що вже і так відбувається. Київський безпековий компакт полягає в тому, щоб зробити Україну здатною захистити себе від будь-якого російського нападу”, - пояснює один із авторів компакту, 12-й Генеральний секретар НАТО і колишній прем'єр-міністр Данії, Андерс Фог Расмуссен під час дискусії організованої Атлантичною радою США, у Вашингтоні.
"Ідея полягає в тому, щоб група міжнародних гарантів, таких як - США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Туреччина, Польща та інші, - взяли на себе зобов'язання допомогати Україні розбудувати спроможність захищати себе власними силами”.Один із авторів Київського безпекового компакту, Андерс Фог Расмуссен
Протягом 2-х місяців літа 2022-го, група експертів, колишніх посадовців різних країн та науковців працювали над документом та презентували його фінальну версію 13-го вересня, 2022. Міжнародну групу експертів очолили керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній Генсек НАТО, Андерс Фог Расмуссен. Компакт має на меті закріпити низку зобов’язань для країн-гарантів щодо надання Україні ресурсів для захисту від російських військ та їхніх поплічників.
“Для цього потрібна дуже сильна українська армія. Потрібна посилена співпраця у сфері розвідки між Україною та її партнерами. Потрібні спільні навчання та підготовка українських військових. Також потрібно будувати сильний український оборонний сектор. Саме такі зобов’язання дадуть потенційні гаранти. Отже, ідея полягає в тому, щоб група міжнародних гарантів, таких як США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Туреччина, Польща та інші, взяли на себе зобов'язання допомогати Україні розбудувати спроможність захищати себе власними силами”, - пояснює Расмуссен під час свого візиту до американської столиці.
"Нам потрібні не лише танки «Леопард», але й дозвіл Берліна, щоб інші країни, які мають на озброєнні «Леопарди», могли поставляти їх в Україну. Нам також потрібна додаткова допомога Франції. Париж вже поставив ракети CAESAR, і вони були дуже ефективними".Один із авторів Київського безпекового компакту, Андерс Фог Расмуссен
У документі використовуєтья термін «юридично обов’язковий» щодо партнерів, які погодяться надати нові гарантії Україні. Зокрема, це пов’язано із бажанням Києва дистанціюватися від Будапештського меморандуму 1994 року. Тоді українці не лише відмовились від ядерної зброї, але й передали її РФ. В обмін на це, Росія, США та Велика Британія заявили, що зобов’язалися утримуватися від нападу на Україну та визнавати її офіційні кордони, включаючи Крим.
“Росія порушила ці зобов’язання у 2014-му році, коли захопила Крим. Тому ми використовуємо термін «юридично обов’язковий», щоб відмежувати цей документ від Будапештського меморандуму. Однак, форма юридичного зобов’язання в кожній країні різна. В деяких країнах потрібно укласти угоду, в США потрібна підтримка більшості Сенату - 2/3 голосів , в інших країнах достатньо, щоб президент підписав документ і він матиме юридичну силу. Ми не будемо вдаватися у подробиці. Важливою є політична воля. Готовність реально постачати допомогу Україні”, - додає Расмуссен.
Документ вимагає юридичних гарантій безпеки для України в дипломатичній, економічній та військовій сферах, однак це не стосується військової присутності країн-партнерів. За словами дипломата, зокрема йдеться про збільшення поставок від країн Євросоюзу.
“Наприклад, німці повинні надати танки «Леопард». Як аргумент, Берлін заявляє, що вони не робитимуть це одноосібно. Але вони не одні. В США, на усіх рівнях, мені заявили: ми підтримуємо поставку нових танків. Тож це можна зробити. Але нам потрібні не лише танки «Леопард», але й дозвіл Берліна, щоб інші країни, які мають на озброєнні «Леопарди», могли поставляти їх в Україну. Нам також потрібна додаткова допомога Франції. Париж вже поставив ракети CAESAR, і вони були дуже ефективними. Останні заяви вказують на те, що французи готові поставити більше. Безсумнівно, Київ також потребує протиповітряну оборону, щоб не дати Росії знищити базову українську інфраструктуру ракетними атаками. І дрони теж показали свою ефективність. Зрештою, може знадобитись публічна заява Америки про те, що США підтримують ці поставки зброї. Я думаю, що це може змінити ситуацію”, - каже Расмуссен.
Також, за словами Расмуссена Київський безпековий компакт є в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів.
“По-перше, це надішле дуже чіткий сигнал Путіну – що ми допомагатимемо скільки буде потрібно і ви не виграєте цю війну. По друге, це допоможе вирішити т.з. проблему Росії. В інтересах Сполучених Штатів мати сильного та стабільного східноєвропейського партнера, який міг би стати оплотом проти російської агресії, який міг би забезпечити постійну стабільність в Європі. А це веде до третього інтересу для США: більше можливостей для вирішення реальної довгострокової проблеми, якою є Китай та Індо-Тихоокеанський регіон. Таким чином, стабільність у Європі дасть США більше ресурсів для боротьби з Китаєм”, - вважає колишній прем'єр-міністр Данії.
Автори Київського безпекового компакту вважають, що його потрібно ратифікувати вже зараз, тому що після потенційних мирних перемовин з РФ договір не матиме вагомого тиску на Москву. Також, за словами Расмуссена прийняття цього документа може стати потужною відповіддю на оголошення Володимира Путіна про незаконну анексію 4-х українських областей.
“Якщо ми пов’яжемо цей договір безпеки з майбутньою мирною угодою чи врегулюванням, буде надто пізно, тому що тоді Путін матиме стимул продовжувати конфлікт. Тож ми повинні продовжити постачати зброю в Україну і на додаток до цього підписати договір, щоб Путін знав – це не на один рік, це, можливо, на десятиліття”, - наполягає європейський дипломат і політик.
Київський безпековий компакт створено на основі ізраїльської моделі. У договорі є абзац, який процитовано зі спільної американо-ізраїльської декларації від 14 липня 2022 року, яку було підписано під час візиту президента США Джо Байдена у Ізраїль. “Фактично у цьому абзаці ми замінили слово "Ізраїль" на "Україна”, - каже Расмуссен. Окрім того, в документі прописані зобов’язання України проводити реформи та боротись із корупцією.
“Договір про безпеку є взаємним зобов’язанням. Звісно, це зобов’язання держав-гарантів постачати Україні зброю, фінансову та іншу допомогу. Але це також зобов’язання української сторони відповідати вимогам боротьби з корупцією, поважати верховенство права, налагодити ефективність державного управління тощо. Тому що українська безпека тісно пов’язана з її здатністю надавати основні послуги та забезпечувати безпеку для своїх громадян”, - підсумовує Расмуссен.
Нагадаємо, що під час засідання Радбезу ООН присвяченому підтримці миру та безпеки в Україні, 22-го вересня 2022 р, Міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба заявив, що "Київський безпековий договір гарантуватиме багаторівневий безпековий механізм для України".
Окрім того, під час відеозвернення в рамках 77-ї Генасамблеї президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота має взяти на озброєння план розроблений у Києві для подолання не лише російської агресії, але й інших воєн та конфліктів у світі.
Дивіться також: Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення.
Нобелівську премію миру поряд із ще двома лауреатами присудили українському «Центру громадянських свобод»
Нобелівську премію миру 2022 року серед ще двох лауреатів присуджено українській правозахисній організації «Центр громадянських свобод».
«Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити премію миру 2022 року правозахиснику Алесю Беляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації «Меморіал» і українській правозахисній організації «Центр громадянських свобод», – йдеться у повідомленні Нобелівського комітету.
У комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».
«Центр громадянських свобод» – українська правозахисна організація, заснована у 2007 році.
Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроєктів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо.
Голова центру – правозахисниця Олександра Матвійчук.
У травні 2022 року організація була нагороджена премією Democracy Award 2022.
Серед кандидатів на Нобелівську премію миру називали і президента України Володимира Зеленського. Український президент був серед фаворитів у списку букмекерів. Його ім’я не було внесене до Комітету у період подання заявок. Але, згідно зі статутом премії, п’ятеро нинішніх чи колишніх членів комітету можуть скористатися своїм винятковим правом та додати ім’я до списку.
Загалом у 2022 році на премію миру подали 343 заявки: 251 особу та 92 організації.
Серед номінантів вказували російського опозиціонера Олексія Навального, екскандидатку в президенти Білорусі Світлану Тихановську, шведську екоактивістку Грета Тунберг, британського телеведучого, одного з піонерів створення документальних фільмів про природу Девіда Аттенборо, міністра закордонних справ острівної держави Тувалу (в Океанії) Саймона Каву, фактчекерів з Індії та активістів з Китаю, Гонконгу, індійського письменника, уйгурського вченого та інших.
Кандидатами-організаціями на премію миру називали Міжнародний суд ООН (ICJ), Групу аналізу даних з прав людини (HRDAG), Центр прикладних ненасильницьких дій та стратегій (CANVAS), Агентство ООН у справах біженців, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародний комітет Червоного Хреста та Всесвітню організацію охорони здоров’я.
Нобелівську премію миру присуджують людині чи організації за внесок у згуртування народів, знищення рабства, за скорочення кількості армій та розвиток мирних ініціатив, за досягнення у боротьбі з міжетнічними конфліктами чи кліматичними загрозами, а також за заслуги у сфері демократії та прав людини.
Лауреатами Нобелівської премії миру торік стали російський журналіст Дмитро Муратов та філіппінська журналістка Марія Ресса.
1 червня 2022 року Муратов виставив свою Нобелівську медаль на торги. Наприкінці місяця медаль продали на аукціоні Heritage у США за 103,5 млн дол. Усі виручені гроші Муратов передав до Дитячому фонду ООН ЮНІСЕФ для українських дітей-біженців та їхніх родин, постраждалих від російського вторгнення.
- Голос Америки
Пентагон не вважає, що Путін вирішив використати ядерну зброю
Пентагон назвав "безрозсудними і безвідповідальними" погрози застосування ядерної зброї з боку Москви.
"Бряцанням ядерною зброєю" назвав заяви президента Росії Володимира Путіна прес-секретар Пентагону Пет Райдер під час брифінгу у четвер.
"На цьому етапі ми не маємо жодної інформації, яка змусила б нас змінити нашу позицію стратегічного стримування. І ми не вважаємо, що президент Путін пухвалив рішення застосувати ядерну зброю на даний момент", - зазначив Райдер.
При цьому він зазначив, що США сприймаєють ці погрози "дуже серйозно". Пентагон уважно стежить за ядерними силами Росії, це є основною частиною його завдань ще з часів холодної війни.
"Ми продовжуватимемо стежити, але тим часом ми зосереджені на підтримці України", – сказав речник Пентагону.
Він також нагадав про заплановану наступного тижня зустріч Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі, після якої очікується рішенння щодо відправлення до України сучасних американських танків.
Попереднє засідання контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", відбулося 8 вересня. Тоді під час засідання сторони, серед іншого, домовилися про подальшу активізацію програм підготовки українських військових.
Залужний: «ситуація складна, але розвивається за нашим планом»
Нині головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час телефонної розмови з головою об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі розповів: "Ситуація складна, але повністю контрольована і розвивається за нашим планом. Ми також звірили годинники щодо стану забезпечення українського війська озброєнням і технікою".
Від початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого, яку Москва називає "спецоперацією", Сполучені Штати виділили понад 16,8 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні, зокрема були поставлені нові установки HIMARS.
У МЗС Росії 6 жовтня заявили, що поставки систем HIMARS Києву "демонструють ненависть Вашингтона до Москви".
Українські сили просуваються на півдні, росіяни не встигають реагувати
Раніше "Голос Америки" повідомляв, що за оцінкою розвідки Міноборони Великої Британії, на Херсонщині ЗСУ вдалось просунути лінію фронту ще на 20 км. Росія, за оцінками розвідки, кидатиме на утримання Херсона десантників і мобілізованих.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) прогнозує, що продовження контрнаступу українських сил на півночі й півдні, ймовірно, змусить Кремль надавати пріоритет обороні одного району операцій за рахунок іншого, потенційно збільшуючи ймовірність успіху України на обох напрямках.
Ядерна загроза найвища з часів Кубинської кризи 1962 року, каже Байден
Президент США Джо Байден заявив, що поразки російської армії у війні проти України зробили загрозу атомної війни найвищою з 1962 року.
«Ми не опинялися перед перспективою Армагеддону з часів Кеннеді і Кубинської ракетної кризи», - сказав Байден 6 жовтня у Нью-Йорку.
Баден зауважив, що він «досить добре» знає російського президента Путіна, і припустив, що той «не жартує, коли говорить про використання ядерної, або біологічної, чи хімічної зброї».
На думку американського президента путінські погрози реальні, бо російська армія зазнає поразок в Україні.
Американське агентство новин Associated Press вказує, що офіційні представники США вже тривалий час попереджали про загрозу використання Росією зброї масового знищення, бо Москва постала перед ймовірністю стратегічних втрат на полі бою, але, як пише агентство, «зауваження Байдена стали досі найвідвертішим застереженням від уряду США про ядерні аспекти».
При цьому Associated Press вважає, що зараз не зрозуміло, чи Байден мав на увазі якісь нові оцінки намірів Росії.
Впродовж останніх тижнів офіційні представники США наголошували, що не бачать таких змін в поведінці ядерних військ Росії, які б вимагали підвищення рівня готовності ядерних сил США.
«Ми не бачили жодних причин для змін нашої власної ядерної позиції, і ми також не бачили ознак того, що Росія готується вже застосовувати ядерну зброю», - сказала 4 жовтня речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
Оприлюднені 5 жовтня результати опитування агентства новин Reuters та соціологічної компанії Ipsos вказують, що 73% опитаних американців вважають, що США повинні і далі підтримувати Україну, незважаючи на погрози Росії застосувати ядерну зброю.
Уроки історії
Зараз вважають, що саме 1962 року уряд США на чолі з президентом Джоном Кеннеді та уряд у Москві на чолі з Микитою Хрущовим впритул наближалися до збройного конфлікту і можливого застосування ядерної зброї.
Протистояння тоді було спричинене намаганням Москви розташувати ядерні ракети на Кубі поблизу США.
Минулого тижня Путін поклав відповідальність на США за те, що він назвав створенням прецеденту застосування ядерної зброї проти Японії наприкінці Другої Світової війни.
Речниця російського міністерства закордонних справ сказала 6 жовтня, що Москва не змінила своєї позиції, яка полягає в тому, що до ядерної війни не можна допускати.
Дивіться також:
Facebook Forum