Спеціальні потреби

Після провалу в Україні Росія скотиться до автократії (світова преса)


Наступного року Україна теж часто згадуватиметься у заголовках світових видань, передбачає Тімоті Еш у блозі на сайті Financial Times, однак її майбутнє буде принаймні частково визначатися подіями в сусідній Росії. Успіхи президента Путіна щодо України дуже суперечливі: він захопив Крим, але змусив більшість українців прагнути вступу в НАТО та втратити ілюзії щодо можливості мирного співіснування з Росією.

Путін може залишитися в історії як російський лідер, який здобув Крим, але втратив Україну

«Якщо коротко, Путін програв битву за серця та уми українців – і він може залишитися в історії як російський лідер, який здобув Крим, але втратив Україну», – пише автор.

Тим часом російська економіка зазнала потужного удару внаслідок санкцій Заходу та різкого падіння цін на нафту. «Через колапс рубля цього місяця російська економіка та фінансові ринки опинилися за крок до чогось набагато гіршого – глибокої рецесії, високої інфляції, системних проблем у банках і зростання проблем неплатежів в економіці», – пише Еш.

У Путіна ще є можливість відступити від краю цієї прірви, припинивши війну в Україні та почавши здійснювати докорінні реформи в Росії, однак тоді йому доведеться відмовитися від тієї моделі «суверенної демократії», яка «так добре слугувала йому та його оточенню».

Імовірніший сценарій, на думку автора, полягає в тому, що Росія скотиться до автократичної моделі та зосередиться на зведенні «залізної завіси» із Заходом, пошуку стратегій імпортозаміщення та не здійснюватиме якихось суттєвих реформ.

«Така стратегія, швидше за все, провалиться, оскільки Росія не має доступу до внутрішніх і зовнішніх ресурсів для інвестицій, а відтік капіталу лише посилиться. У Росії, вочевидь, посилиться державне втручання в економіку, проте історично командна економіка за часів СРСР та після його розпаду не дуже вражають», – пише автор. Нафтовий сектор потребує великих інвестицій, яких він не отримає; неефективний військово-промисловий комплекс теж потребуватиме великих грошових вливань. І навіть сільське господарство, застерігає автор, не отримає переваг внаслідок заборони харчів із Заходу, через свою неефктивність. Він також звертає увагу на катастрофічну демографію та посилення «відпливу мізків» з Росії.

«Корпорація «Путін» потребує нової, інакшої моделі. Проте за 15 років при владі режим не схотів чи не зміг піти на потрібні нині реформи, оскільки вони, вочевидь, підірвуть сам режим», – підсумовує Еш.

Анґела Меркель відчайдушно хоче, щоб криза в Україні закінчилася, пише Джуді Демпсі на сайті Центру Карнеґі. Причина – що довше триватиме криза, то сильнішатиме тиск кількох європейських урядів, спрямований на пом’якшення позиції ЄС щодо Росії.

«Рішення щодо відновлення санкцій ЄС, яке будуть розглядати в березні 2015 року, стане випробуванням на єдність для 28 членів союзу – та випробуванням самої Меркель як лідера», – пише політолог.

У європейських столицях уже тривають дискусії, чи продовжувати санкції. У самому Берліні Меркель і її Християнсько-демократична партія виступають за збереження санкцій, а соціал-демократи разом з їхнім міністром закордонних справ Франком-Вальтером Штайнмаєром вагаються, і це лише питання часу, коли вони скажуть «доволі».

Багато залежатиме від Путіна, пише авторка: німецькі консерватори впевнені, що він виведе війська з України, щоб переконати європейські уряди скасувати санкції щодо Росії. Водночас він намагається розколоти ЄС і ослабити вплив Меркель. І хоча суспільна думка в Німеччині – на її боці, соціал-демократи повільно розігрують «пацифістську карту».

«Кажучи, що вони не хочуть війни в Європі (а хто хоче?), вони натякають, що Меркель і її християнські демократи розпалюють війну та хочуть повернутися до «холодної війни», – пише Демпсі.

Ролі Меркель і тиску, з яким вона зіштовхується у зв’язку з продовженням санкцій, не позаздриш

Однак якщо Путін радикально не змінить поведінку, скасування санкцій означатиме: європейці відмовляються визнати, що увійшли в добу після «холодної війни» та згодні на повернення до життя по-старому.

«Ролі Меркель і тиску, з яким вона зіштовхується у зв’язку з продовженням санкцій, не позаздриш», – підсумовує авторка.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG