Спеціальні потреби

Актуально

Андрій Зубов: Путін будує безпрецедентну державу

Росія ніколи за всю свою багатовікову історію не перебувала в настільки ізольованому становищі на міжнародній арені, як сьогодні, вважає професор історії, політолог Андрій Зубов, якого через його принципову позицію недавно змусили покинути Московський державний інститут міжнародних відносин. Сучасна Росія за своєю моделлю устрою нагадує йому латиноамериканські диктатури й водночас італійський фашизм епохи Муссоліні.

Про це, а також про своє бачення внутрішньої ситуації в країні та можливі наслідки для неї в разі виходу з Ради Європи опальний професор розповів в інтерв'ю «Голосу Америки».

Віктор Васильєв: Яку історичну епоху вам нагадує нинішнє становище Росії на міжнародній арені? Чи була вона колись більше ізольована, ніж зараз?

Андрій Зубов: Мені здається, що схожа ситуація була тільки з радянською Росією в перші роки її існування – до того, як вона уклала Рапалльський договір (що передбачає відновлення в повному обсязі дипломатичних відносин між РРФСР і Німеччиною) з німцями 1922 року. До цього радянську владу ніхто з великих держав не визнавав. Щоправда, 1920 року її визнали балтійські держави заради того, щоб натомість отримати якісь землі та гроші. Фактично цим радянська Росія купила своє визнання в Естонії, Латвії та Литви. Але, по суті, тоді це була не держава, а якась група, банда, яка захопила владу. А щоб усталена держава, якою є зараз Російська Федерація, опинилася в такій сильній світовій ізоляції, такого не було ніколи в російській історії.

В.В.: А з погляду ситуації всередині країни?

А.З.: Повних аналогій тут взагалі бути не може. Бо, скажімо, Росія до 1905 року була авторитарною державою, але з легітимною владою. Монархічну владу більшість російського народу традиційно визнавала законною. Пам'ятаєте: монарх милістю божою? Зараз у нас офіційно влада демократична, однак фактично вона більш авторитарна, аніж влада абсолютних російських самодержців наприкінці 19 століття.

При тому, що формально (нинішній режим) намагається дотриматися певної спадковості Конституції, закони. Знову ж безпрецедентна річ: сьогодні ми маємо практично громадянську диктатуру в країні. Можливо, уперше в її історії. Тому що те, що робили більшовики, – це було незаконне захоплення влади, чого вони, власне, не приховували. Як казав Ленін, ця влада спирається тільки на силу.

Сучасна Росія дуже нагадує латиноамериканські диктатури. Або Таїланд у 40–50 роки минулого століття. Але ані найменшою мірою не нагадує щось у російській історії. Путін будує безпрецедентну державу. З одного боку, йому притаманні тенденції до авторитаризму, з плюральною економікою, але під контролем: така собі корпоративна економічна система, яка нагадує італійський фашизм за Муссоліні своїм націоналізмом, союзом з церквою. Хоча повної схожості, повторюся, немає. Словом, те, що зараз відбувається в Росії, я вважаю, абсолютно унікальним. Хоча в історії інших країн таке в 20 столітті вже було. Те, що зараз створюється, якщо визначити стисло, – це корпоративна держава фашистського типу, упакована в радянську ідеологію, ідеологію сталінізму.

В.В.: Спікер Держдуми Сергій Наришкін днями публічно припустив імовірність виходу Росії з Ради Європи. До чого, на ваш погляд, може призвести реалізація таких планів?

А.З.: Безумовно, це призведе до подальшої самоізоляції країни. Але водночас Росія опиниться поза системою контролю, який традиційно називався «третім кошиком». Тобто ми залишимося поза контролем гуманітарних цінностей, зокрема поза системою Європейського суду з прав людини. Це знову ж зробить російський режим абсолютно самовладним. Хоча, по суті, вже й зараз рішення Європейського суду з прав людини і ПАРЄ не визнають у Росії тоді, коли це не вигідно Москві. Тому думаю, що принципово від цього буде гірше тільки Росії, російським інакодумцям і, загалом-то, вважаю, все одно буде Європі.

В.В.: Обраний мілітаристський курс в умовах вкрай важкого економічного становища країни може бути чимось виправданий?

А.З.: Буде точніше сказати, що мілітаристський курс було обрано раніше, ще до анексії Криму. Відповідно, тоді становище Росії було відносно непоганим через високі ціни на нафту, і просто Путін не знав, куди дівати гроші. Всі його наближені безмірно розбагатіли й захотіли понад те слави та влади над значною частиною світу, хоча б на пострадянському просторі. Тоді-то й почалася мілітаризація. З приходом Шойгу в Міноборони позначився вже перехід до відвертої мілітаризації Росії.

Після того як відбулися події 2014 року – анексія Криму, війна, санкції – зрозуміло, це стали дві окремі лінії: економіка Росії зазнає повної катастрофи й фахівці сперечаються тільки про те, коли відбудеться дефолт, а оборонна машина нарощує оберти. Безумовно, разом з гігантськими грошима, які витрачаються на продовження агресії на сході України та на підтримку Криму, це призведе до ще більших економічних втрат, катастрофи, важкої системної кризи.

Однак якщо Путін припинить кидати гроші в піч мілітаризації, Росія перестане бути державою з найпотужнішою континентальною армією в Європі, і тоді перспектива установи великодержавства за допомогою сили також виявиться абсолютно ілюзорною. Що нас чекає у разі продовження нинішньої політики? Швидше за все, соціальні заворушення, соціальний вибух. Ось для цього і готують сучасні антимайданівські, штурмові загони. Ну, а що станеться далі, один Бог відає.

Всі новини дня

Марина В’язовська – про медаль Філдса, Україну та війну. Відео

Марина В’язовська – про медаль Філдса, Україну та війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

"Це велика честь". Українка Марина В’язовська отримала престижну нагороду з математики – медаль Філдса. В інтерв’ю журналістам АР вона каже, що для неї це велика честь і відповідальність. Вона також поділилася, як на неї вплинула війна

Скільки може тривати російська війна в Україні – коментарі американських законодавців. Відео

Скільки може тривати війна Росії в Україні - коментують законодавці США із демократичної та республіканської партій. Частина з них кажуть, що на такій високій інтенсивності, війна не може тривати довго. Інші передбачають, що повного виведення російських військ, зокрема із Криму, може не статися.

Що означає для України можливість відставки Джонсона – подробиці. Відео

Що означає для України можливість відставки Джонсона – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:59 0:00

Над прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном знову нависла загроза відставки. За минулу добу вже понад 30 членів уряду Джонсона склали свої повноваження. Що буде далі, і яке значення це матиме для України – розповідає Богдан Цюпин.

Розблокування українських портів – у центрі уваги розмови держсекретаря США Блінкена та голови МЗС України Кулеби – Держдеп

держсекретарь США Ентоні Блінкен та голова МЗС України Дмитро Кулеба

Державний секретар США Ентоні Блінкен «засудив звірства Росії в Україні» та поїнформував українського колегу, міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, про нові заходи, яке світове співтовариство готове ухвалити для розблокування українських портів, повідомив прессекретарь Державного департаменту Нед Прайс.

На брифінгу для журналістів у середу, 6 липня, він сказав, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ G20 на Балі та за підсумками самітів G7 і НАТО, голови дипломатичних відомств США та України обговорили «тверду рішучість Альянсу та партнерів підтримувати Україну, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність від неспровокованої агресії Росії».

Також держсекретар, за словами Прайса, «надав оновлену інформацію щодо багатосторонніх зусиль щодо розв’язання військового блокування Росією експорту сільськогосподарської продукції з українських портів».

Ентоні Блінкен також обговорив безпекову допомогу США Україні та повідомив про «подальшу бюджетну підтримку України, підтвердивши непохитну відданість Сполучених Штатів демократичному, вільному та процвітаючому майбутньому України», - сказав Прайс.

Саміт країн-членів НАТО та держав-партнерів відбувся в іспанському Мадриді 28-30 червня.

Зустріч міністрів закордонних справ G20 розпочинається 7 липня на острові Балі, в Індонезії.

Різниця між рівнем підтримки України демократами та республіканцями зростає. 4 висновки опитування громадської думки США

Українці вперше взяли участь в Параді на День незалежності у Вашингтоні 4 липня, 2022 р.

Результати соціологічного опитування оприлюднив університет Меріленду

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою. Спад цієї готовності у травні не став тенденцією: червневі показники вищі, ніж у травні, хоча й далі відстають від березневих, коли підтримка була найвищою.

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою

Про це свідчить останнє соціологічне дослідження щодо критичних проблем, результати якого оприлюднив університет Меріленду. В опитуванні, проведеному наприкінці червня, взяло участь 2208 респондентів. І як зазначає директор соціологічної служби університету професор Шіблі Теламі, результати дослідження «особливо примітні, якщо взяти до уваги підвищення цін на нафту та зростання інфляції, з якими зіткнулися американці від початку війни».

«І це має бути музикою для вух президента Джо Байдена, оскільки його адміністрація вклала значні кошти у підтримку України, зміцнення та розширення Північноатлантичного альянсу (НАТО) і у протидію Росії», - зауважив Теламі.

Соціолог звертає увагу на чотири ключові результати останнього дослідження.

По-перше, американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції. Серед респондентів, які брали участь у червневому опитуванні, 62% заявили, що готові терпіти більш високі ціни на електроенергію. Цей показник вищий, ніж у травні (59%), хоча й нижчий, ніж у березні (73%).

американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції

Подібним чином, 58% висловили готовність, заради допомоги Україні, миритися зі зростанням інфляції (у травні таких було 52%, а у березні 65%).

Готовність американців, заради захисту України, ризикувати життям солдатів армії США залишається низькою – 32%, хоч цей показник піднявся до березневого рівня після падіння в травні.

Другий ключовий результат дослідження, на який звертають увагу соціологи, полягає у значній відмінності між демократами та республіканцями у ступені готовності заплатити ціну за підтримку України.

«Розрив між ними поволі зростає; причому демократи висловлюють набагато більшу готовність платити ціну», - коментує отримані дані директор соціологічної служби Мерілендського університету.

Як зазначає професор Теламі, «у той час як 78% відсотків демократів готові миритися з вищими цінами на енергоносії, лише 44% республіканців кажуть те саме». Щодо готовності заплатити вищою інфляцією, то з цим згодні 72% демократів і лише 39% республіканців.

Що стосується готовності ризикувати, заради захисту України, життям американських солдатів, то у червні за це висловились 37% демократів і 22% республіканців.

Третім визначальним результатом дослідження, з погляду соціологів, стало уявлення американців про те, хто перемагає, а хто зазнає поразки у російсько-українській війні.

Хоча більшість респондентів кажуть, що наразі ані Росія, ані Україна не перемагають і не зазнають поразки, певну перевагу опитані вбачають на боці України.

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки (27% до 20%), тоді як Росія терпить більше невдач, ніж успіхів (29% до 20%). Такої ж думки дотримуються як демократи, так і республіканці.

Незважаючи на те, що адміністрація Байдена виступала проти запровадження безполітної зони над Україною, американська громадськість дедалі більше підтримує цю ідею, - попри занепокоєння можливим посиленням конфронтації з Росією.

підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла

Згідно з результатами опитування, підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла з 56% у березні до 59% у травні та 65% у червні.

Ця тенденція вийшла за межі партійних ліній: дедалі більше республіканців (від 52% до 54% і до 57%) та демократів (від 61% до 64% і до 72%) підтримують запровадження безполітної зони, якщо війна триватиме.

Таким чином, результати дослідження засвідчують: готовність американців платити ціну за підтримку України залишається міцною.

«Це гарна новина для адміністрації Байдена, яка визначила своїм пріоритетом підтримку України», - пише професор Теламі. Як він зазначає, якби втома від війни в американському суспільстві зростала, це мало б політичні наслідки, вигідні Путіну.

«Адже лідери в демократичних країнах зазвичай чутливі до ставлення своєї громадськості», - висновує соціолог.

Динаміка настроїв в американському суспільстві, представлена в опитуванні університету Меріленда, простежується і в інших соціологічних дослідженнях у США.

Згідно з висновками впливового дослідницького центру Pew Research Center, більшість американців підтримуютть дії, вжиті адміністрацією Байдена у відповідь на російське вторгнення, включно із запровадженням суворих економічних санкцій проти Росії та відправкою військового обладнання і зброї в Україну. За даними травневого опитування Pew Research Center, більше дорослих американців схвалюють (45%), ніж не схвалюють (34%) реакцію адміністрації Байдена на російське вторгнення в Україну.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG