Спеціальні потреби

Актуально

Збройні можливості України суттєво покращилися – Пристайко

Вадим Пристайко: гнучкість Європи робить Росію ще більш зухвалішою
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

Вадим Пристайко: гнучкість Європи робить Росію ще більш зухвалішою

Президент США Барак Обама в інтерв'ю каналу СNN сьогодні заявив, що США посилюватимуть економічний і дипломатичний тиск на Росію, поки Путін не піде дипломатичним шляхом деескалації конфлікту в Україні. Паралельно американський президент вважає, що найкращою допомогою Україні нині буде підтримка в проведенні економічних та інших реформ.

Деталі такої допомоги Україні та тиску на Путіна днями у Вашингтоні обговорювала українська дипломатична місія. Кореспондент «Голосу Америки» Тетяна Ворожко поцікавилася в заступника міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, як відбуваються переговори з союзниками та росіянами і чого за час конфлікту вдалося досягти українській дипломатії.

За словами Пристайка, доказів присутності російських військ в Україні та підтримки Росією бойовиків в українських дипломатів достатньо і їх наводять мало не на всіх закордонних зустрічах. Демонструють їх і росіянам.

«Я був на зустрічі, де Лавров сам говорив: покажіть мені хоча б одного солдата. Ми показуємо. Ні, цей не підходить. Ні, на карту ми дивитися не будемо. І так далі, так далі», – каже Пристайко.

Серед доказів, які має Україна, – танки, яких не випускають ніде в світі, крім Росії. Очевидно, що «ЛНР» і «ДНР» не могли їх побудувати чи доставити з якоїсь іншої країни. Не кажучи вже про Буки, російські безпілотні літальні апарати, каже український дипломат.

«Ми вже запитуємо наших російських колег: що ви хочете – щоб Путін сам, з прапором в руках, босоніж перейшов кордон, і тоді ви скажете, що так, ми присутні?», каже Пристайко.

За його словами, питання навіть не в доказах, а в тому, чи надійде дозвіл від Путіна визнати їх. Заперечення Росією присутності своїх військ в східній Україні не є продуктивною позицію, оскільки не дає просунутися в переговорах.

«Якщо ви пам’ятаєте, в Брісбені прем’єр-міністр країни просто сказав Путіну: я так розумію, що мушу потиснути вам руку, але маю сказати вам тільки одне – забирайтеся з України. На що Путін відповів, як мені розповідав прем’єр-міністр, «так нас там немає». На це прем’єр-міністр сказав, що ми втрачаємо час на цю бесіду, тому що говоримо різними категоріями. Для всіх зрозуміло, що ви воюєте, ведете гібридну війну, а ви продовжуєте наполягати, що нас там немає», – каже Пристайко.

Водночас, за його словами, коли інші країни, як, наприклад, Греція, ставлять під сумнів позицію України, то роблять це не від браку доказів.

«Безумовно, ми з вами знаємо, іноді дивуємося заявам президента Чехії, прем’єр-міністра Угорщини. Є країни, які ближчі до Росії, які пов’язані економічними зв’язками, які б не хотіли дуже радикально виступати. Є відчуття страху. Розумієте, коли вони бачать, що Росія робить з Україною, то вони остерігаються, що зроблять з ними. І їхній обов’язок – захищати свої нації. Вони намагаються бути гнучкими. Ця гнучкість призводить до того, що агресор стає дедалі нахабнішим», – каже Пристайко.

І хоча виключно дипломатичним шляхом, за його словами, вирішити цей конфлікт неможливо, будь-яка резолюція чи декларація на користь України, окрім підтвердження її правоти, має чимало практичних наслідків.

«Є користь, яку розуміють професіонали. Наприклад, рішення Ради безпеки ООН торік, на якому більше 100 країн проголосували за позицію України, і це показує рівень підтримки нашої позиції. І на цьому починають базуватися всі інші рішення. Наприклад, Міжнародна організація цивільної авіації, яка відповідає за польоти, зокрема й над Україною. Нам важливо забезпечити режим прольотів. Базуватися на тому, куди можна літати і куди ні, можна на рішенні Ради безпеки ООН. І це торішнє рішення є фундаментом, на якому базуються всі дуже важливі для нас кроки».

Те саме стосується зброї: летальну високотехнічну зброю Україні ще не надають, але збройні можливості України суттєво покращилися, каже дипломат. Україна, за його словами, вже зробила багато кроків, щоб ринок озброєнь став для неї відкритим, і тепер може закуповувати сучасну зброю, щоб протистояти агресії Росії.

Багато режимів забороняють продавати зброю державам, які не є союзниками, але ці деталі здаються не такими важливими, коли країна просто стікає кров’ю, каже Пристайко. Проте крізь режими, протоколи важко пробитися, адже ці бар’єри зроблені спеціально, щоб зброя не розповзалася по всьому світу.

«Ми не кажемо про «калашникови», у нас достатньо танків. Ми можемо виробити танки і якесь просте озброєння. Нам важливе високотехнічне озброєння, протиартилерійскі батареї, щоб зупинити батареї, які стріляють по наших містах, протиснайперське обладнання, апарати броньові, машини, протимінні обладнання. Ми починали з бронежилетів, форми, шоломів, а зараз перейшли на антибатарейні радари, протимінні роботи, протиснайперське обладнання, спеціальний захист, спеціальні машини, ті самі дрони. Ми вже закуповуємо сучасні гвинтівки, броньовані машини. Тобто це інший рівень», – каже Пристайко.

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG