Спеціальні потреби

Актуально

З «миролюбним» Путіним Заходу буде складніше впоратися (огляд преси)

Володимир Путін під час "Прямої лінії", 16 квітня 2015 р.

Путін «заспівав нової пісні» щодо України, пише у блозі на Wall Street Journal Стівен Шестанович, професор Колумбійського університету та старший дослідник Ради зовнішніх відносин. З відповідей російського президента на телефонні дзвінки громадян у телепрограмі «Пряма лінія» можна зробити певні висновки про нову політику Кремля щодо України, вважає автор.

Так, Путін уже не називає Януковича невинною жертвою неонацистського перевороту в Києві. Тепер він пояснює його вигнання тим, що українцям «набридла бідність, грабунок і безсоромність влади». Він також сказав, що Росія поважає незалежність України.

Крім того, говорячи про життя російських меншин в інших країнах, Путін «не співав оди Новоросії», а наголосив, що росіянам житиметься краще з розширенням торгівлі, економічних зв’язків і співпраці.

Це не означає, що Росія припинила брехати та тиснути на Україну. Однак тепер «Путін виставляє себе більш задоволеним статусом-кво, більш готовим до стримування нових наступів сепаратистів, більш схильним трішки охолодити націоналістичну істерію в Росії», пише Шестанович.

«У відносинах із західними урядами Росія гнутиме лінію практичності. Мовляв, час перегорнути сторінку і рухатися далі. Торік Володимир Путін був відвертим порушником миру. Натомість із цьогорічною його версією США та їхнім союзникам може виявитися складніше впоратися», – підсумовує аналітик.

Financial Times пише, що в Україні воюють близько 300 іноземців з обох сторін конфлікту. Посилаючись на ґрунтовне розслідування Кацпера Рекавека, оприлюднене Польським інститутом міжнародних справ, видання зазначає, що чимало бойовиків приїжджають з європейських країн. Оскільки їхня мотивація – не тільки гроші, а й радикальні ідеологічні погляди, вони можуть становити загрозу європейській безпеці, пише Рекавек і радить пильно спостерігати за ними.

За його оцінками, найбільше бойовиків на російському боці – з Німеччини (до 100), Сербії (теж до 100), Угорщини (до 30) та США (до 25). З українського боку найбільше бойовиків походять з Білорусі (до 100) та Грузії (до 100), а також з Хорватії (32 чи більше).

Щодо мотивації, то сербам «проросійські сепаратисти здаються православними братами-християнами, з якими їх об’єднує ненависть до ЄС і США. Тим часом деякі західноєвропейські бойовики, які піддалися російській пропаганді про те, що уряд у Києві повний крайньоправих фанатиків, гадають, ніби беруть участь у антифашистському хрестовому поході», – пише автор дослідження.

Натомість білорусами та грузинами, які воюють з українського боку, керує ненависть до «агресивної, імперіалістичної Росії, яка може одного дня відняти незалежність їхніх країн. Щодо хорватського контингенту, вони бачать подібність між тим, як сепаратисти на Донбасі намагаються розколоти Україну, і тим, як серби в Хорватії та Боснії і Герцеговині намагалися у 1990-х роках розколоти ці дві держави».

А Christian Science Monitor пише, що в Харкові зростає розчарування київським урядом. Більшість у цьому східноукраїнському місті з півторамільйонним населенням, пише кореспондент Фред Вір, з роздратуванням сприймає спорудження «великої української стіни» уздовж кордону з Росією.

«Думку про постійний і безповоротний розрив з Росією не підтримує майже ніхто, – стверджує він. – Багато людей мають родичів і друзів у Росії, місцева економіка дуже залежна від торгівлі з Росією, і дехто каже, що ідея про розмежування просто не вкладається у них у головах».

І українські патріоти, і їхні опоненти в Харкові не хочуть, щоб війна з Донбасу прийшла в їхнє місто, проте всі визнають, що Києву буде «дуже складно завоювати серця харків’ян, зокрема через економічну кризу, в якій багато хто звинувачує уряд, за який вони не голосували».

Дивіться також: Кремль "просто відпустить" Савченко?

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG