Спеціальні потреби

Закарпатські меншини не підтримують сепаратизм: Аль-Джазіра


Чи плекають етнічні групи Закарпаття сепаратистські настрої, досліджує Сабра Айрес у статті на сайті Aljazeera America. За словами самих представників меншин, з якими спілкувався журналіст, російські ЗМІ намагаються викликати невдоволення та розбрат у цій багатонаціональній області.

«Дехто в реґіоні каже, що через кампанію роздмуханих і часто відверто вигаданих повідомлень у новинах Кремль старається намалювати картину розчарування та тяжкого становища меншин в Україні, які живуть під ворожим націоналістичним урядом крайньо правих у Києві», -- пише автор.

Так, у березні на одному з російських каналів заявили, ніби 10 тисяч русинів, які мешкають у Закарпатті, скликали конгрес і вимагали автономії. Однак очільник русинської громади Євген Жупан сказав, що жодної зустрічі не було і що повідомлення сфабриковане.

Як і решта країни, Закарпаття відчуло вплив війни на сході: тисячі чоловіків було мобілізовано, що не завжди підтримують меншини. Так, редактор угорськомовної газети Елемер Кошеги сказав, що місцеві угорці «розглядають це як позбавлену сенсу війну між двома слов’янськими братами» та не вважають це «своєю війною», а хотіли б, щоб швидко знайшлося мирне рішення.

150 тисяч закарпатських угорців, згідно з українським законом, мають свої школи, і міські ради можуть приймати рішення про використання угорської як адміністративної мови. Однак багато угорців хотіли б мати більше представництво в центральному уряді, а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав надати автономію угорцям в Україні.

Проте більшість угорців Закарпаття не поділяє такі настрої та не підтримує сепаратизм, каже Кошеги. Водночас русинське населення, за його словами, у гіршому становищі: у СРСР згадки про русинів і їхню мову було заборонено, пише автор, і багато з них почали називатися українцями. Нині Київ визнає їх як підгрупу українського етносу, а їхню мову – як діалект. Русини, яких за офіційними даними 10 тисяч, вони хочуть повернути собі втрачену національну ідентичність і отримати підтримку у відкритті русинських шкіл, сприяння розвитку русинського діалекту та інші переваги, які мають місцеві румуни та угорці.

Утім, статус автономії чи «народна республіка» їх не цікавить, стверджують русини, і всі питання з урядом у Києві вони збираються вирішувати цивілізовано, як і належить у Європі – до якої, за словами Жупана, русини прагнуть рухатися разом з Україною.

А 75-річна Ольга Прокуп, яка керує русинським хором «Бабчина співанка», каже, що не розуміє, чому повстали на Сході України.

«ми не розуміємо, на що вони скаржилися. Бачите, тут ми розмовляємо російською, українською, навіть нашою рідною русинською. Ніхто тут не проситься вийти зі складу України».

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG