Спеціальні потреби

Актуально

Експортером зброї до України може стати будь-яка країна – Ґартон Еш

«Замороження конфлікту дозволить Заходу планувати серйозну економічну допомогу Україні» – британський історик

Росія втратила імперію, але так і не знайшла нової ролі у світі». Цю позицію давно відстоює Тімоті Ґартон Еш – історик, професор Оксфордського університету, один із провідних західних експертів, що займаються країнами Східної Європи і колишнього СРСР, політичний коментатор газети The Guardian. В інтерв’ю Радіо Свобода професор Еш сказав про альтернативні варіанти можливої ролі Росії в сучасному світі, про вирішення військового конфлікту на сході України і про політичну стратегію Володимира Путіна.

Тімоті Ґартон Еш

– Насамперед хочу застерегти: лише росіяни і ніхто інший повинні вирішувати, яку роль Росії слід грати в цьому світі. Фраза, яку ви згадали, спочатку була звернена до британців, які втратили імперію і не знайшли нової ролі у світі, – я запозичив її в одного з колишніх державних секретарів США. Не менш, на мій погляд, вона правильна і для Росії. Ми на Заході можемо лише ставити собі питання: частиною якої міжнародної системи ми хотіли би бачити Росію. У будь-якому разі не такої системи, де силою змінюються державні кордони і анексуються іноземні території. Це не той світ, в якому хотілося б жити. На кшталт Китаю, Росія позиціонує себе як захисниця непорушності кордонів та суверенітету держав. Однак питання в тому, яку роль сама Росія хотіла би грати у системі європейської безпеки і ще ширше – в європейській політичній системі. Чи хоче вона стати євразійською наддержавою – чимось на зразок моста між Заходом та Китаєм, чи вважає, що в основі своїй Росія – європейська і навіть світова держава?

– Ви критикуєте висунуту Володимиром Путіним концепцію «русского мира». Що Вас в ній не влаштовує?

Політика Путіна слугує насамперед збереженню його особистої влади. У нинішній Росії все підпорядковано цій меті, включно з ідеологією «русского мира»

– Поняття «русский мир» перегукується з поняттям «англомовний» або, як іноді кажуть, «англосаксонський світ». Цим терміном позначають зазвичай культурне співтовариство, члени якого можуть відчувати близькість через не тільки спільність мови, а й інших факторів. Однак якщо уявити, що Англія при цьому стверджувала би, ніби люди, що говорять англійською, повинні бути частиною однієї з нею держави або іншої форми загального політичного устрою, що Канада, Нова Зеландія, Австралія і США повинні до неї приєднатися, то такий заклик був би сприйнятий у нас як абсурдний і такий, що дестабілізує світовий порядок. Слід відрізняти поняття «русский мир» як спільноту людей, об’єднаних спільною історією і культурою, які залишаються близькими друзями, від концепції, яка каже, що елементи цього світу повинні бути частинами імперії.

політика Путіна слугує насамперед збереженню його особистої влади. На мій погляд, це головна, пріоритетна частина всієї його політики

Ми на Заході дуже часто забуваємо, що політика Путіна слугує насамперед збереженню його особистої влади. На мій погляд, це головна, пріоритетна частина всієї його політики. У нинішній Росії все підпорядковано цій меті, включно з ідеологією «русского мира».

– У своїх роботах Ви часто вживаєте вислів «доктрина Путіна». Що це означає?

– Необхідно зрозуміти, що пріоритетним завданням Путіна є збереження влади його режиму. Це перше і головне. Друга найважливіша складова його політики – «імперський синдром», висхідний до радянського минулого. Нерідко під офіційною ідеологією путінського режиму розуміють твердження його лідера, що Росія є оплотом порядку, стабільності, сили, консервативних соціальних цінностей і православних моральних визначень. Однак не думаю, що Путін мотивований цією ідеологією. Головне тут – влада.

– Чи доводилося Вам зустрічатися з Путіним?

–- Я зустрічався з ним лише одного разу – в 1994 році, коли він працював в мерії Санкт-Петербурга. Було це під час конференції, яка відбувалася в Петербурзі. У той час він був молодою, нікому невідомою людиною. Що було характерно в тодішньому виступі Путіна і що відзначали багато учасників конференції, – це акцент, який він зробив на тому, що Росія втратила величезні території, які століттями їй належали – Крим був при цьому згаданий, – і що зараз мільйони російських людей опинилися за межами своєї країни. Тож його нинішня стурбованість тим, що мільйони росіян проживають за межами Російської Федерації, як і ідея «русского мира», пройшли довгий шлях.

Ми, британці, добре розуміємо, як важко переживається втрата імперії. Наша імперія розпадалася протягом 20-30 років, Росія ж втратила свою за два роки – протягом 1990-91 років. В обох випадках втрата імперії сприймалася як втрата престижу. Однак не думаю, що нинішню політику Путіна слід сприймати як неминуче. Знаючи його біографію, неважко помітити, що в різний час він грав із різними варіантами політики, включаючи варіант співпраці із Заходом. Президент США Джордж Буш, з яким я зустрічався і говорив про Росію на початку 2001 року, позитивно відгукувався про Путіна і вважав, що йому можна довіряти. На початку двохтисячних років був період, коли обидві сторони вважали, що між Росією і Заходом може виникнути взаємна співпраця.

– Коментуючи військовий конфлікт в Україні, Ви стверджували, що «іноді тільки зброя може зупинити зброю». Чи означає це, що Ви закликаєте НАТО захистити Україну?

Зараз необхідно забезпечити більш ефективний моніторинг ситуації з боку ОБСЄ і, якщо можливо, задіяти миротворців уздовж лінії перемир’я

– Ні. У НАТО зобов’язані захищати лише країни, що входять до Північноатлантичного альянсу. Вважаю, що Володимир Путін це розуміє. Що стосується України, то ще кілька місяців тому я був прихильником обмежених постачань зброї цій країні, навіть якщо б це були натовські постачання, які могли би порушити розрахунки Путіна і відновити мир. Зараз я дотримуюся іншої думки. Ми стали свідками того, що мінські угоди не виконуються, і бойові дії ведуться вздовж усієї лінії розмежування. Я вважаю, що потрібно зробити все можливе, щоб забезпечити перемир’я уздовж цієї лінії. Лише після цього можна вести політичні переговори про майбутнє Сходу України. Мені видається, що зараз необхідно забезпечити більш ефективний моніторинг ситуації з боку ОБСЄ і, якщо можливо, задіяти миротворців уздовж лінії перемир’я.

– Проте чи може хто-небудь легально постачати необхідну Україні зброю?

Випадку експортером зброї до України могла би стати будь-яка країна, оскільки йдеться про постачання озброєння до суверенної країни із законним урядом

– Росія експортує зброю до багатьох країн, Німеччина робить те ж, Франція експортує зброю до Росії. Експорт зброї до суверенних країн із законними урядами – частина звичайного бізнесу в міжнародних відносинах. У нашому випадку експортером зброї до України могла би стати будь-яка країна, оскільки йдеться про постачання озброєння до суверенної країни із законним урядом. Це така ж торгова процедура, як експорт французької зброї до Росії чи російської – до країн Близького Сходу, де взагалі відбувається регіональний військовий конфлікт. Однак пріоритетне завдання зараз – не експорт зброї, а встановлення миру.

– Яким Вам бачиться вирішення військового конфлікту в Україні?

Заморозивши конфлікт, обидві сторони дадуть можливість тисячам біженців повернутися додому. Окрім того, це дозволило б Заходу планувати серйозну економічну допомогу Україні

– Я був у Києві два місяці тому з групою представників Ради Європи. Мої орієнтовані на Захід українські друзі говорили в приватних бесідах, що переговори будуть вестися про «заморожений» конфлікті на Донбасі. Лише це допоможе, на їхню думку, створити на території решти України державу, яка нормально функціонує. Звичайно, це не може бути офіційною позицією президента Порошенко та українського уряду, який стурбований дотриманням мінських угод. Проте я б назвав цю жорстку, можливо, цинічну позицію моїх українських друзів реалістичною. Заморозивши конфлікт, обидві сторони дадуть можливість тисячам біженців повернутися додому – багато з них втекли до Росії. Окрім того, це дозволило б Заходу планувати серйозну економічну допомогу Україні. Саме таким мені хотілося би бачити розвиток подій в Україні в середньостроковій перспективі. Думаю, що існування процвітаючої і оновленої України було б не меншим в інтересах Росії, ніж в інтересах українського народу. Всі б виграли, якби вдалося уникнути держави, яка загниває, і гуманітарної катастрофи на сході України.

– Як Ви оцінюєте реакцію Заходу на російську агресію в Україні?

На цей конфлікт Америка на словах відреагувала досить різко, але по суті переклала українську проблему на Європу

– Ми (я маю на увазі Захід) реагували дуже повільно. Сильна реакція була лише після того, як був збитий малайзійський «Боїнг». В цілому на цей конфлікт Америка на словах відреагувала досить різко, але по суті переклала українську проблему на Європу. Європейський союз на чолі з Німеччиною абсолютно правильно перейшов до санкцій, точніше, до комбінації дипломатичного та економічного тиску на Росію. Європі вдалося зберегти єдність. І зараз час працює на Захід, оскільки плачевний стан російської економіки робить найсильніший тиск на позицію Росії.

Зараз дуже важливо, щоб США відкрито продемонстрували намір захистити територію, що знаходиться в зоні відповідальності НАТО

Путін краще, ніж будь-хто інший, розуміє, що проведена ним мілітаризація країни все ж не дозволить йому наздогнати за військовим показниками США. І зараз, на мій погляд, дуже важливо, щоб США відкрито продемонстрували намір захистити територію, що знаходиться в зоні відповідальності НАТО.

– Чи зберігаєте Ви оптимізм щодо майбутнього Росії?

– Знаєте, нещодавно мені розповіли історію, пов’язану з американським істориком, фахівцем із Росії Ричардом Пайпсом. У жовтні минулого року з ним зустрівся один мій приятель, і Пайпс в розмові сказав йому, що він взагалі-то великий оптиміст щодо майбутнього Росії. Тоді мій приятель запитав його, коли, на його думку, Росія стане демократичною, процвітаючою і вільною країною. Пайпс відповів так: «Щоб вивітрився радянський дух, має пройти три-чотири покоління». Я більш оптимістичний, ніж він, щодо кількості цих поколінь.

Оригінал матеріалу на сайті Російської служби Радіо Свобода

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян".

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

G7 закликає ОПЕК вжити дій, щоб полегшити ситуацію на енергоринку

Архівне фото: проапори країн "Групи Семи"

"Ми закликаємо країни, що видобувають нафту та газ діяти відповідально на тлі жорстких умов на міжнародних ринках, вказуючи, що ОПЕК відіграє ключову роль", - йдеться в спільній заяві "Групи Семи".

З заявою виступили міністри енергетики та навколишнього середовища країн G7 за результатамми дводенного саміту в Берліні.

"Ми співпрацюватимемо з ними та всіма партнерами, щоб забезпечити стабільні і стійкі енергопоставки", - йдеться в заяві міністрів Сполучених Штатів, Франції, Канади, Німеччини, Італії, Японії та Великої Британії.

Країни також наголосили на важливості переходу на зелені джерела енергії "в контексті російської війни з використанням викопного палива".

Єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон так описала завдання засідання міністрів "Групи Семи": "Ми мусимо заявити про те, що перехід на зелену енергію залишається пріоритетом а також продовжувати відповідати на незаконне російське вторгнення до України сильними та ефективними заходами".

Росія - великий виробник багатьох мінералів та металів, необхідних для переходу на чисту енергію, зауважили в Міжнародній енергетичній організації. "Вторгнення цієї країни до України підкреслює потребу диверсифікувати поставки і посилити енергобезпеку", - йдеться в дописі організації у Twitter.

На початку травня, повідомляє AFP, країни "Групи Семи"заявляли про намір припинити купувати російську нафту, однак строків зупинки закупівель названо не було.

Сполучені Штати, Британія та Канада вже запровадили нафтові ембарго проти Росії.

Як писав Голос Америки, зростання світових цін на енергоресурси збільшило надходження валюти до Росії, попри жорсткий режим міжнародних санкцій.

Більше

XS
SM
MD
LG