Спеціальні потреби

Актуально

Керівник Міжнародної амністії в РФ: утримання Сенцова під вартою – політичне

Олег Сенцов у залі суду, 21 липня 2015 р.

МОСКВА - В окружному військовому суді в Ростові-на-Дону почався суд над українським режисером Олегом Сенцовим, повідомляють у вівторок, 21 липня російські медіа.

Як передає «Інтерфакс», Сенцов відмовився визнати себе винним, назвавши свою справу сфальсифікованою за політичними мотивами.

«Я не визнаю себе винним. Вважаю справу політичною та сфабрикованою», – сказав він.

Йому обвинувачують у створенні в Криму «терористичної спільноти», яка нібито є частиною забороненого в Росії «Правого сектору». Слідчі стверджують, що Олег Сенцов та інші фігуранти справи «підпалювали офіси проросійських громадських організацій на території півострова, а також мали намір підірвати пам'ятник Леніну».

Сам Сенцов категорично заперечує свою причетність до «Правого сектору» та наполягає, що у слідства немає інших доказів проти нього, крім свідчень інших фігурантів справи, які вони дали під тиском.

У Сполучених Штатах вважають, що російська влада незаконно утримує в ув'язненні Олега Сенцова і Надію Савченко. Як раніше наголошував директор прес-служби Держдепартаменту США Джефф Ратке, США не визнають легітимною спробу Росії анексувати півострів, що належить Україні, і закликають «негайно звільнити всіх українських громадян, затриманих у Криму під час вторгнення туди Росії».

«Голос Америки» попросив прокоментувати справу «кримських терористів» керівника представництва Міжнародної амністії в РФ Сергія Нікітіна.

Віктор Васильєв: Як ви загалом оцінюєте процес над Сенцовим? Чому суд вирішили проводити саме в Ростові-на-Дону, хоча слідство у справі відбувалося в Москві?

Сергій Нікітін: Ми пильно стежили за всім тим, що відбувається з Сенцовим. І тепер, коли його етапували в Ростов, стало очевидно, що зроблено це для того, щоб прибрати подалі процес від пильної уваги ЗМІ, а також перешкодити роботі дипломатичного корпусу (України). На цьому етапі, напевно, поки що рано говорити щось конкретне власне щодо суду та його організації, але найближчим часом ми обов'язково скажемо з цього приводу докладніше.

В.В.: Суд ще не встиг по-справжньому початися, а від обвинувачених уже посипалися скарги. Чи можна говорити про дотримання прав арештованих?

С.Н.: Поки що не дуже зрозуміло, в яких умовах їх там утримують. І, не знаючи деталей, ще важко судити про те, як розвиваються події. Але ми в своїх більш ранніх заявах уже зазначали, що Сенцова били, йому погрожували зґвалтуванням. Це відбувалося невдовзі після його затримання в Криму. І мова йшла не тільки про нього, а й про Олександра Кольченка та інших арештованих у рамках цієї справи. Тому ми вимагали від російської влади негайного, об'єктивного та незалежного розслідування. У затриманих уже тоді виникали різні проблеми, зокрема пов'язані з тим, що в них не було можливості зустрітися з українським консулом. Ми вимагали, щоб їх з Москви повернули до Криму. Логічно припустити, що якщо на ранніх етапах розслідування були численні, на нашу думку, порушення прав арештованих, то, очевидно, і весь процес буде відбуватися в подібному дусі, з нехтуванням того, що називається справедливим судочинством.

В.В.: Суддя дозволив обвинуваченим зустріч з консулом, але вже після ухвалення вироку. Як ви до цього ставитеся?

С.Н.: Звичайно, у консула повинен бути доступ до них практично одразу, щойно їх затримали. РФ апріорі розглядала їх як своїх громадян, проте Сенцов та інші себе такими не вважали й вимагали того, що їм фактично належить за законом. Однак вони весь час стикалися з якимись відмовками. Це знову ж кричуще порушення норм міжнародного права.

В.В.: Сам Сенцов називає свою справу політичною. Є для цього підстави?

С.Н.: Зрозуміло, що його справа розслідується не в безповітряному просторі, що все це відбувається на тлі фактично окупації Російською Федерацією Криму. І очевидно, що утримання Сенцова та його товаришів під вартою справді можна назвати політичним. Політика тут виразно присутня, звідси така нервозність російської влади.

В.В.: Із закликом звільнити Сенцова виступили західні діячі культури, режисери. На вашу думку, Москва взагалі прислуховується до голосу світової громадськості?

С.Н.: Складно сказати. Москва вибірково прислуховується до громадської думки. Є маса причин, які впливають на те, яка доля чекає Сенцова, Кольченка та інших. Звичайно, той факт, що підтримку їм висловлюють відомі персони, принаймні створює обстановку, коли люди, що перебувають за ґратами, будуть захищені більшою мірою. Тому що ті, в чиїх руках вони зараз перебувають, розуміють, що насправді світло прожектора спрямоване на них теж, і що їхні подальші зловживання і порушення закону врешті-решт стануть відомі широкій громадськості. Тому стверджувати, що подібна солідарність може призвести до негайного звільнення обвинувачених, навряд чи варто. Але те, що вона допомагає добрій справі – у цьому немає жодних сумнівів.

В.В.: А можна в такій ситуації вірити у винесення справедливого вироку?

С.Н.: Ми завжди сподіваємося, що справедливість переможе. Насамперед це відповідальність судді, який повинен керуватися законом. Але з усією певністю можна сказати: те, що вже сталося досі, накладає серйозний відбиток на весь перебіг процесу і великого оптимізму нам не додає.

Всі новини дня

Столтенберг: НАТО надає Україні всеосяжний пакет допомоги 

NATO-SUMMIT/

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що лідери Альянсу під час саміту у Мадриді погодились затвердити всеосяжний пакет допомоги Україні.

«Ми погодимося на комплексний пакет допомоги для України, ми готові продовжувати нашу підтримку в час, коли Україна має справу з жорстокістю в Європі, якої ми не бачили з часів Другої світової війни», – сказав Єнс Столтенберг у середу, 29 червня, на прес-конференції в Мадриді.

Генеральний секретар Альянсу додав, що пакет допомоги передбачатиме постачання Україні засобів безпечної комунікації, палива, медичного обладнання, обладнання для протидії мінам, хімічним і біологічним загрозам, бронежилети а також сотні портативних систем проти дронів.

«У довгостроковій перспективі ми допоможемо Україні перейти від радянського обладнання до сучасного обладнання НАТО, підвищити оперативну сумісність та подальше зміцнення її інститутів оборони та безпеки», – сказав Столтенберг.

“Сильна та незалежна Україна є необхідною складовою стабільності євроатлантичної зони”, - наголосив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу.

На прес-конференції у Мадриді Столтенберг також оголосив, що лідери НАТО підтримали нову концепцію стратегії НАТО 2022, яка визначає, що “Росія становить найбільшу і пряму загрозу нашій безпеці”.

Він висловив переконання, що війна в Україні закінчиться за столом переговорів.

“Ця війна на якомусь моменті закінчиться за столом переговорів. Але важливо, щоб Україна отримала угоду на її умовах, які були б прийнятними для України”, - сказав Єнс Столтенберг.

Генсек додав, що під час саміту лідери НАТО повторили політику “відкритих дверей” для України.

Як повідомляв "Голос Америки", на відкритті саміту НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ заявляв, що у відповідь на войовничість Росії НАТО зміцнюється й зосереджує більші оборонні потужності на сході Європи.

Держдеп: «Вся Україна зараз – місце скоєння злочину». Відео

Держдеп: «Вся Україна зараз – місце скоєння злочину». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:46 0:00

Звіт ООН про права людини: «шокуючі наслідки війни в Україні»

Слідчі несуть тіла людей, вбитих, за заявами української влади, на території, що контролювалась російськими військами під Києвом, 13 червня 2022 року. REUTERS/Валентин Огіренко

Нова доповідь Управління ООН з прав людини назває «шокуючими» наслідки для ситуації з правами людини збройного нападу Російської Федерації на Україну. У доповіді зафіксовані незаконні вбивства у понад 30 населених пунктах України, випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зокрема, зґвалтування, групового зґвалтування, катування, жорстокого поводження з полоненими, відмови від надання медичної допомоги та багато інших порушень міжнародного гуманітарного права.

Щоденні вбивства цивільних осіб, катування, зникнення й інші порушення повинні припинитися
Матільда Богнер

На презентації доповіді голова ММПЛУ Матільда Богнер сказала, що якщо війну не можна припинити, дотримання норм міжнародного гуманітарного права є «абсолютно необхідним мінімумом».

«Щоденні вбивства цивільних осіб, катування, зникнення й інші порушення повинні припинитися. Якщо бойові дії не зупиняться, то абсолютно необхідний мінімум – це повне дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП) та права прав людини, дотримання зобов'язань захищати кожну цивільну жінку, чоловіка та дитину, а також тих, хто не бере участі в бойових діях (hors de combat)», – сказала голова ММПЛУ Матільда Богнер.

Підтверджено щонайменше 300 незаконних вбивств у понад 30 населених пунктах

У звіті члени Моніторингової місії ООН, які побували в Україні, підтвердили повідомлення української влади та численних свідків про щонайменше 300 незаконних вбивств, включно зі стратами цивільних осіб у понад 30 населених пунктах. Йдеться про містечка і села у Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях, де відбувалися вбивства в той час, коли ці території перебували під контролем збройних сил Російської Федерації наприкінці лютого та в березні, мовиться у звіті.

Як зазначено у документі, кількість вбитих українців, що опинилися під російською окупацією, «може збільшитися, коли з’являтимуться нові докази». Звіт говорить, що тільки в Бучі моніторингова місія задокументувала, щонайменше 50 цивільних осіб, які були вбиті Збройними силами Росії поки місто перебувало під їхнім контролем. У доповіді згадано не лише про вбивства, але і описані випадки катування та жорстокого поводження з цивільними особами.

У доповіді мовиться, що норми міжнародного гуманітарного права, які регулюють ведення бойових дій, порушували «у багатьох випадках збройні сили Російської Федерації та меншою мірою Збройні сили України». Йшлося про невживання максимальної кількості «заходів, щоб уникнути або щонайменше звести до мінімуму випадкову загибель цивільного населення та пошкодження цивільних об'єктів».

«Для розуміння всього масштабу сексуального насильства можуть знадобитися роки» – представниця ООН

Представники ООН також зафіксували, перевірили і підтвердили 23 випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зокрема, зґвалтування, групове зґвалтування, катування, примус до публічного роздягання, погрози сексуального насильства

Представники ООН також зафіксували, перевірили і підтвердили 23 випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зокрема, зґвалтування, групове зґвалтування, катування, примус до публічного роздягання, погрози сексуального насильства. У доповіді мовиться, що моніторингова місія з’ясувала, що «більшість випадків були вчинені на місцевостях, які контролюються збройними силами Російської Федерації, але також були випадки й на місцевостях, які контролюються урядом» України.

«Через активні бойові дії, небезпеку, масові переміщення та стигму, жертви СНПК часто не можуть або не хочуть говорити з іншими або подавати офіційну скаргу в правоохоронні органи. Для розуміння всього масштабу сексуального насильства в цьому контексті можуть знадобитися роки», – сказала Матільда Богнер.

Як зазначено у доповіді, підтверджено щонайменше «248 випадків свавільного затримання представників місцевих органів влади, журналістів, активістів громадянського суспільства та інших цивільних осіб». Серед цих випадків звіт називає 6 підтверджених жертв – одна жінка та п'ять чоловіків, яких було згодом знайдені мертвими. У доповіді мовиться, що під час бойових дій зафіксовано 17 випадків загибелі журналістів, працівників медіа та блогерів, а також ще 14 випадків поранення журналістів. Відповідальність за ці дії місія покладає на «збройні сили Російської Федерації та пов'язані озброєні групи», яких експерти місії вважать імовірно винними.

Але представники ООН також зафіксували 12 випадків, зникнення людей, підозрюваних у співпраці з російською армією. За словами звіту, може йтися про «насильницькі зникнення, скоєні українськими правоохоронними органами щодо осіб, підозрюваних у підтримці збройних сил Російської Федерації та пов'язаних озброєних груп».

Також у доповіді підтверджені заяви про примусовий військовий призов чоловіків пов'язаними з Росією озброєними групами в Донецькій та Луганській областях. Представники ООН нагадують у звіті, що «примус цивільних осіб до служби в лавах збройних сил ворожої сторони є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права». Також звіт нагадує, що «чоловіки, які були примусово призвані, не повинні зазнавати кримінального переслідування з боку органів влади України просто за участь у бойових діях».

Доповідь Управління ООН з прав людини підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період від початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого і до 15 травня 2022 року.

Мінʼюст США застерігає російські сили від скоєння воєнних злочинів в Україні. Відео

НАТО запрошує Фінляндію та Швецію. Байден говорить про "натоїзацію" Європи, замість бажаної для Путіна "фінляндизації"

Загальне фото саміту НАТО в Мадриді, 29 червня 2022 року. (Фото Стефан Руссо/Pool via REUTERS)

НАТО офіційно запросило Фінляндію та Швецію до членства в Альянсі. "Членство Фінляндії та Швеції посилить безпеку в цих країнах, зміцнить НАТО і безпеку Євроатлантичного регіону, - йдеться в заяві. - Безпека Фінляндії та Швеції безпосередньо важливі для Альянсу, включаючу під час процедури вступу".

Для того, щоб вступити в дію, рішення про вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу має бути ратифіковане парламентами країн- учасниць НАТО. Запрошення до членства в НАТО стало можливим після того, як країни досягнули компромісу з Туреччиною. Швеція та Фінляндія погодились поважати застереження країни щодо діяльності низки мереж, які Туреччина вважає терористичними.

Президент США Джо Байден привітав рішення Туреччини. "Я хочу подякувати вам за вирішення ситуації стосовно Фінляндії та Швеції і всю неймовірну роботу, яку ви робите із виведення зена з України", - сказав Байдер президенту Туреччини Таїпу Ердогану на зустрічі під час саміту НАТО в Мадриді у середу.

Путін отримав "натоїзацію" Європи замість бажаної для нього "фінляндизації", заявив президент США Джо Байден, коментуючи посилення ролі НАТО. "Це (поширення НАТО - ред) саме те, чого він не хотів, - сказав Байден про Путіна, - і саме те, що потрібно, щоб гарантувати безпеку Європи".

В Мадриді триває саміт країн НАТО. Президент США Джо Байден в середу оголосив низку заходів, які США вживають, щоб зміцнити безпеку Європи, зокрема створення постійного штабу 5-го корпусу Сухопутних військ в Польщі, збільшення кількість військових, які на ротаційній основі розміщуються в країнах Балтії а також утримувати контингент в Румунії, тощо.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG