Спеціальні потреби

Актуально

Чи опиниться Арктика під «крижаною завісою» Москви?

Барак Обама дозволив світовому гіганту Royal Dutch Shell почати буріння нафтових свердловин у водах Арктичного океану поблизу Аляски.

У понеділок президент США Барак Обама відвідає місто Анкорідж, що в штаті Аляска, щоби обговорити проблему глобального потепління з місцевим населенням, яке відчуває кліматичні зміни як ніхто інший. Обама стане першим чинним американським президентом, що відвідає арктичну Аляску. Втім, окрім турботи про природу регіону, аналітики пов’язують його візит із глобальними економічними інтересам США. Раніше цього місяця Барак Обама дозволив світовому гіганту Royal Dutch Shell почати буріння нафтових свердловин у водах Арктичного океану поблизу Аляски. І саме цей хід Обами може не на жарт розізлити президента Росії – Володимира Путіна й призвести до нового геополітичного змагання.

Під час поїздки до штату Аляска Барак Обама зустрінеться з місцевим населенням, для якого тема глобального потепління цілком конкретна загроза, а не страшна історія з новин.

«Сільські мешканці Аляски у буквальному сенсі слова бачать, як їхні села тануть в океані. Обама буде говорити з ними про це. Він також відвідає місцевості, де стались масштабні лісові пожежі, щоби побачити всі наслідки кліматичних змін», – розповідає Бентон Стронґ із «Центру для Американського прогресу».

Візит Обами на арктичну землю стане частиною широкомасштабної кампанії, яка має вплинути на підписання угоди про скорочення викидів вуглецю, яку він розраховує укласти за час, що лишається до кінця його президентського терміну. Політика Обами у питаннях кліматичних змін та енергетики неодноразово критикувалася експертами. Останні вже назвали її не послідовною. З одного боку Обама підштовхує світ зменшити викиди вуглецю в атмосферу, але водночас його адміністрація дає корпорації Шелл зелене світло на видобуток нафти в Чукотському морі. Останні дії Обамі вже довелося пояснювати екологам-активістам.

«Я знаю, що багато американців переживають через можливий видобуток нафти в настільки вразливих водах, – при цьому зауважив він. – Їх збентежило рішення моєї адміністрації надати компанії Шелл дозвіл на буріння нафтових свердловин на узбережжі Аляски. Я поділяю тривогу людей щодо морського буріння. Я пам’ятаю, витік нафти, який стався у компанії British Petrolium в Мексиканській затоці. Саме тому моя адміністрація зробила все, щоб пересвідчитися, що буріння в Алясці буде відбуватися за найвищими стандартами.

Дозвіл на видобуток нафти у арктичних водах світовий гігант Шелл намагався отримати протягом багатьох років. Тепер він може стати першою і поки що єдиною компанією, що буде видобувати нафту на Алясці. Все це відбувається на тлі спроб Росії розширити межі арктичного шельфу, яку теж приваблюють енергетичні ресурси Арктики. Цікаво, що наприкінці минулого року агентство Блумберґ прогнозувало, що через такий конфлікт інтересів Росія може почати війну у США та Канадою. Адже ціна питання – надзвичайно висока.

«За попередніми розрахунками приблизно 25% невідкритих досі світових нафтових і газових запасів знаходиться в Арктиці», – ділиться експерт університету Вільяма Райза Білл Арнольд.

Росія, половину кордону якої складає арктичний регіон, бачить цю полярну зону як життєво важливу для власного енергетичного сектора. Її просування в ньому дещо пригальмувала війна на cході України, санкції накладені на неї за анексію Криму та відмова західних компаній від співпраці.

Але в питанні освоєнні Арктики є ще один аспект. Порівняно з Росією, США не мають жодної військової бази і лише один криголам в арктичних водах. На будівництво останніх треба витратити мільярди доларів й близько десятка років. А отже, це дає карти у руки очільнику Росії Володимиру Путіну, який, за свідченнями експертів, вже почав відкривати в регіоні покинуті колись радянські бази й збільшив там військову активність.

Всі новини дня

Тактика жорстокої війни Росії не зменшить ні рішучість України, ні підтримку США, – Держдеп

Місцеві жителі прибирають уламки біля будинку свого сусіда, який постраждав від російського військового удару під час нападу Росії на Україну, село Глеваха під Києвом, 26 січня 2023 року. REUTERS/Valentyn Ogirenko

Висловлюючи співчуття українцям від імені Сполучених Штатів через втрати, спричинені черговим російським бомбардуванням, заступник речника Держдепу США Ведант Патель заявив під час брифінгу сьогодні, що російська тактика жорстокої війни “не зменшить рішучості України протистояти”, а “США підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно”.

“Наші союзники та партнери чітко заявили про те саме, - сказав Патель. - Ми рішуче підтримуємо Україну, коли вона захищає свою країну та прагне здобути право на мирне, демократичне та процвітаюче майбутнє, заради якого народ України так багато чим пожертвував”.

Посадовець наголосив, що Росія продовжує спричиняти смерть і руйнування, а зброя Ірану допомагає у цьому.

Як повідомляв Голос Америки, Росія вкотре здійснила ракетну атаку проти України сьогодні. За даними ЗСУ, українські ППО знищили 47 крилатих ракет, включаючи 20 в районі Києва. У столиці в результаті атаки загинула людина, ще двоє поранено.

На слуханнях у Конгресі представників уряду США питали, чому танки не були відправлені в Україну півроку тому

Українські військовослужбовці ремонтують трофейний російський танк у лісі біля лінії фронту в Харківській області під час російського вторгнення в Україну. 26 листопада 2022 року. (Фото Анатолія СТЕПАНОВА / AFP)

Адміністрація президента США Джо Байдена не посилала танки в Україну через те, що американські танки Abrams є надто складні у керуванні і тому, що українці «захопили багато російських танків» під час контрнаступу восени минулого року, заявила висока представниця Державного департаменту США.

Заступниця державного секретаря з політичних справ Вікторія Нуланд на слуханнях у Конгресі повторила слова інших представників адміністрації, що американські танки не були надіслані в Україну раніше, бо Abrams є «дуже складним танком», для управління яким потрібна тривала підготовка.

«Танки Abrams, як ви знаєте, є дуже складними танками, і вони вимагають серйозної підготовки. Тож навіть, якщо ми їх затвердили вчора, нам знадобиться деякий час, щоб доставити їх на поле бою. Тож це не те, що з’явиться до весняного наступу», – сказала Нуланд.

На запитання сенатора-республіканця від штату Айдахо Джима Ріша про те, чому підготовку не розпочали раніше, півроку тому, як просили деякі члени Конгресу, вона сказала, що восени українці захопили багато російських танків і, за оцінкою американських фахівців, не потребували інших.

«На кожному етапі ми дивилися на те, що потрібно українцям, чого вони вимагали. Восени був період, коли вони захоплювали величезну кількість російських танків на полі бою, які вони змогли успішно використати в наступі в районі Херсона і Харкова, але зараз їм потрібно більше, і тому ми відповідаємо», – сказала Нуланд.

У середу, 25 січня, президент Джо Байден оголосив, що США поставлять Україні 31 танк M1 Abrams вартістю 400 мільйонів доларів, щоб допомогти українцям «поліпшити їхню здатність маневрувати на відкритій місцевості».

Помічниця держсекретаря США: «Я б сказала Росії - будьте дуже обережні». Відео

Помічниця держсекретаря США: «Я б сказала Росії - будьте дуже обережні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

«Протягом останнього року Україна дуже ефективно використовує надану нами зброю. Ми одночасно проводимо навчання українців. Додайте до цього хоробрість і стійкість українців, і я б сказала Росії — будьте дуже обережні», - заявила помічниця держсекретаря США Карен Донфрід.

Я б сказала Росії: "Будьте обережні!" - помічниця держсекретаря США Донфрід

Помічниця держсекретаря США у справах Європи та Євразії Карен Донфрід

США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю журналісту Албанської служби Голосу Америки Арманде Меро сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід. Вона додала, що зараз багато уваги приділяється поставкам важкої техніки, зокрема танків, а також наданню артилерійських систем та боєприпасів.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Арманд Меро: Що світ вивчив за цей час, коли ми наближаємося до річниці вторгнення Росії до України?

Карен Донфрід: Вражає, що до річниці війни Росії проти України залишилося менше місяця. Я б зазначила три уроки [які ми отримали]. По-перше, ми багато дізналися про Україну. І я думаю, що всіх нас надихнула хоробрість і стійкість українців, які протистояли цьому неспровокованому та жорстокому вторгненню Росії. Вони надихнули всіх нас.

По-друге, ми дізналися більше про Росію. Ми бачили її підходи раніше в Грузії, в Україні у 2014 році. Але побачити, що Росія робить зі своїм сусідом, не тільки на полі бою, але цими атаками проти української цивільної інфраструктури, енергетичної інфраструктури, намагаючись занурити країну із 44 мільйонів громадян у темряву і холод в люту зиму – це просто невимовний жах.

І третій урок – те, що ми дізналися про нас самих, про єдність союзників і партнерів, коли ми разом долаємо цей виклик. Ми, американці, албанці, інші члени НАТО, ЄС, Японія, Південна Корея, список країн можна продовжувати і продовжувати - усі ми сказали: “Це неправильно! І ми допоможемо Україні захиститися від жорстокої агресії Росії”.

Помічниця держсекретаря США: «Я б сказала Росії - будьте дуже обережні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

А.М.: Чи це вторгнення повертає світ до ери "холодної війни"?

К.Д.: Це не "холодна війна". Це не конкуренція мі США і Росією. Президент Байден прямо сказав це, а також наголосив, що це не змагання і не війна між Росією і НАТО. Я думаю, що ми повинні бути дуже чіткими щодо того, що сталося в Україні. 24 лютого Путін прийняв рішення розпочати повномасштабне вторгнення до свого більш слабкого суверенного сусіда та спробував захопити всю країну. Завдяки хоробрості українців і їх вмінню дуже ефективно використовувати зброю, яку багато хто з нас постачав їм, вони зуміли протистояти російському вторгненню і відтиснути Росію назад. Зараз ми бачимо, що бойові дії зосереджені на південному сході країни.

Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра

Але насправді йдеться про те, що Україна захищає саме своє існування, а також про те, що ми всі підтримуємо Україну в цьому та відстоюємо цінності, у які ми віримо, цінності, закріплені в Статуті ООН, зокрема, повагу до суверенітету та територіальної цілісності.

Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра. Але пам'ятаймо, якщо Росія припинить воювати - не буде війни, а (як часто каже мій керівник, держсекретар Блінкен) якщо Україна припинить воювати - не буде України.

А.М.: Майже всі війни закінчуються перемовинами. Чи є зараз можливості для цього або що повинно для цього статися?

К.Д.: Я б побилася об заклад, що немає на світі країни, яка була б більш зацікавлена в мирі в Україні, ніж сама Україна. І ми бачили, як президент України Зеленський “поклав на стіл” свій план миру. З іншого боку, ми чули від президента Путіна, що він може бути готовий до переговорів, коли Україна визнає “територіальні реалії”. Немає ознак того, що президент Путін зацікавлений у щирих переговорах. І президент Зеленський дуже красномовно говорить про необхідність справедливого і міцного миру в Україні. Як ми казали - нічого про Україну без України. Тож ми поділяємо прагнення України до справедливого та міцного миру та намагаємось забезпечити її нашою безпековою допомогою, щоб Україна була в найсильнішій позиції, коли сідатиме за стіл переговорів.

А.М.: Українські військові кажуть, що їм потрібно понад 200 танків. Чи США і партнери готові надати таку кількість танків Україні і коли вони можуть надійти?

К.Д.: Так багато країн допомагають Україні захищатися - це дуже важливо. Тому що замість зацікавленості Москви у мирних переговорах ми чуємо, на жаль, що Росія планує новий наступ. І тому ви бачите ці зусилля щонайменше 50 країн у допомозі Україні захиститися. І ви бачили упродовж останнього року як змінилася безпекова допомога, щоб допомогти Україні впоратися з викликами, що стоять перед нею. Коли Росія розпочала обстріл цивільної інфраструктури, ми намагалися посилити постачання в Україну засобів ППО.

Коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому

Ви також бачите це довгострокове зобов’язання перед Україною щодо допомоги у сфері безпеки. Свідченням цього є рішення США надати Україні системи Patriot у грудні. Бо коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому. Тож я вважаю, що комплекс безпекової допомоги є дійсно важливим, бо відображає, як змінюється війна. Це й надалі буде відчутно. Протягом усього минулого року було докладено суттєвих зусиль, щоб якомога швидше доставити обладнання в Україну. І це правда, що Росія планує подальший наступ. Тож я думаю, що протягом минулого року ви побачили стійку відданість [інтересам захисту України], і це актуально й надалі.

А.М.: Ми бачимо прогрес у перемовинах щодо постачання винищувачів до України. Чи можете підтвердити, що США розглядають таку можливість?

К.Д.: Як я вже зазначила, зброя, поставлена в Україну, справді мала відповідати бойовим завданням, які були актуальними на той момент. На початку конфлікту ми надсилали багато “Джавелінів” і протитанкової зброї. І ця допомога розвивалася з часом. Зараз увага зосереджена на важкій зброї, як от танки, а також ми досі зосереджені на артилерії та боєприпасах. Якщо ви проаналізуєте допомогу, яка була надана минулої п’ятниці під час зустрічі контактної групи з оборони України, то зможете добре зрозуміти, яку зброю просить Україна у своїх партнерів, щоб якнайкраще підготуватися до наступного етапу на полі бою.

А.М.: За вашою інформацією, Росія планує ще більше інтенсифікувати воєнні дії?

Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.

К.Д.: Так. Спираючись на заяви Росії, ми очікуємо російського наступу, і це безпосередньо пов’язано з тим, чому ми так зосереджені на якомога швидшій поставці зброї, яку зараз надаємо, на поле бою. Знову ж таки, хочемо переконатися, що Україна має найкращі позиції для захисту себе та захисту своєї суверенної території. Ми бачили, як протягом року Україна ефективно використовувала надану нами зброю. Разом із постачанням наступної техніки триває і навчання українських військових. І я думаю, що поєднання зброї та тренувань є безцінним. Додайте до цього хоробрість і стійкість українців, і я б сказала Росії: будьте обережні! Ця країна бореться за захист власного існування, а тутешній моральний дух вражає. Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.

А.М.: Вторгнення Росії в Україну було у топі пріоритетів для США упродовж року і зараз. Є й інші конфлікти, які вимагають уваги, наприклад, Косово та Сербія. Чи не здійснює США занадто сильний тиск на пошук рішень у цьому регіоні?

К.Д.: Дякую за це запитання, тому що насправді війна Росії проти України та ситуація на західних Балканах та в Албанії – усе це пов’язано. Імовірно, на початку я мала згадати ще один урок цієї війни – наскільки відчутною стала невідкладність ситуацій. Іноді ми думаємо, що час на нашому боці. Часом важкі рішення, які ми повинні прийняти, відкладаємо “на завтра”. Що ж, зараз ми бачимо, що іноді трапляються речі, яких ми не очікуємо.

Якби мене перед нинішньою посадою спитали, чи думаю я, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення в Україну, я б сказала – ні, не думаю, що це станеться. І я б помилилася. Отже, важко передбачити майбутнє. Для країн Західних Балкан я бачу зараз можливість суттєво просунутися вперед на шляху євроатлантичної інтеграції. Така можливість є для Сербії та Косова. Обидві є суверенними країнами. Ви знаєте, США та ЄС не можуть нав’язувати їм рішення. Ми намагаємося бути силою добра. Глибоко вірю, що громадяни Косова та громадяни Сербії бачать своє майбутнє у євроатлантичній спільноті. ЄС роками веде відповідний діалог і США підтримують цей діалог, тому що ми віримо, що є шлях для Косово та Сербії стати повноправними членами євроатлантичної спільноти. Чи Косово і Сербія повинні прийняти важкі рішення? Абсолютно. Чи будемо ми поруч, щоб підтримати їх, коли вони прийматимуть ці важкі рішення? Абсолютно. Але ми не можемо нав’язати це їм, вони повинні самі бажати такого майбутнього. І бути готовими виконувати важку роботу та приймати рішення, які часом можуть здатися болючими – якщо це майбутнє, якого вони хочуть. І, знову ж таки, ми будемо поруч з ними, щоб допомогти на цьому шляху. Але Косово та Сербія повинні самі виконати цю важку роботу.

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00

Як працюють обмеження ціни на російську нафту? Пояснюємо.

Більше

XS
SM
MD
LG