Спеціальні потреби

Німеччина змінює політику щодо біженців


Країни ЄС змушені переглядати свої підходи до біженців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:40 0:00

Країни ЄС змушені переглядати свої підходи до біженців. Відео

Внутрішні проблеми ЄС й ріст анти іммігрантської риторики змушують Анґелу Меркель переглядати ставлення до біженців

За твердженням американської правозахисної організації «Дім Свободи» свобода в світі минулоріч значно скоротилася, в тому числі й через анти іммігрантські заяви, які вже стали звичним явищем як в США, так і в Європі. Саме ріст анти іммігрантських настроїв й загальна криза, що насувається на ЄС, змушує переглядати політику щодо біженців навіть ті, країни, які спершу демонстрували свою гостинність. Німецькій канцлерці Анґелі Меркель чи не щодня доводиться вислуховувати критику за її політику щодо біженців. До обурення тепер додалися ще й вимоги регіональних німецьких чиновників – удвічі збільшити фінансові видатки на підтримку іммігрантів, зокрема, на їх поселення й на допомогу школам.

«На наш погляд, як і раніше є багато прогалин в питанні допомоги біженцям, – каже президент Північної Рейн-Вестфалії Ханнелоре Крафт. – Є цілі гори зверненнь людей про надання їм притулку. Вони продовжують рости, але це мало що змінить – адже їх реєстрація займе дуже багато часу. Водночас, наші співгромадяни стурбовані, адже часто ми дійсно не знаємо, хто до нас прибуває».

Неврегульована ситуація з біженцями лише одна з проблем, що їх має Німеччина та Європейський Союз загалом. ЄС розгойдують численні кризи: Британія задумалася про можливість виходу з нього, Греція хоче, щоб ЄС полегшив її боргові зобов’язання, а Польща закликає збільшити військову присутність НАТО у Східній Європі, через агресію Росії. Враховуючи всі ці обставини й ріст анти іммігрантських настроїв, шукати підтримки в міграційному питанні серед інших європейських лідерів Меркель буде тяжко. Наслідки такого тиску не забарилися. Цього тижня Меркель, яку мігранти часто називали «матір’ю», уклала угоду зі партнерами по коаліції. Домовленість полегшить процес депортації мігрантів й обмежить їх права перевозити до Німеччини сім’ї.

«Ми хочемо, щоб ті, хто отримає дозвіл залишитися в країні, були інтегрованими, але ми також хочемо наголосити, що всі, хто такого дозволу не отримає – мають повернутися додому», – заявила Меркель.

За попередніми підрахунками, наплив мігрантів може обійтися Німеччині в майже 3,7 мільярда доларів, що підуть у 2016-му році на додаткові соціальні виплати. У країні сподіваються, що запровадження курсів німецької мови прискорить адаптацію біженців і допоможе їм самотужки знайти роботу. Втім, чи знайдеться її достатньо для усіх втікачів від війни, поки що невідомо.

«На ринку праці існує певний запит на робочу силу, а також потреба галузей у конкретних спеціалістах. Але, звичайно, для всіх мігрантів буде залишатися актуальною небезпека конкуренції», – вважає представник Берлінського сенату Андреас Ґермерсхаузен.

Про те чи справиться Берлін, якщо кількість мігрантів у ньому буде рости ще більше Ґерменхаузен розповідає неохоче.

«Є два варіанти відповіді, – каже він. – Перший: ні, місто не справиться. Але з іншого боку, ніхто з нас не очікував, що в 2015 році прибуде така велика кількість біженців. Ще рік тому я б вам так само сказав, що ми не зможемо прийняли ту кількість людей, але ж врешті-решти ми її прийняли».

Німецькі законодавці побоюються, що цифри тих, хто захоче прибути до Німеччини перевершать усі очікування. На їх думку, друга хвиля мігрантів, що добереться до країни, буде переважно складатися з родичів людей, які трохи обжилися в Німеччині. Цифри Організації Об'єднаних Націй підтверджують такі прогнози. Адже свідчать, що на узбережжя Європи в 2016 році все більше прибувають жінки і діти.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG