Спеціальні потреби

Актуально

«Це моя країна зробила. Я винна» – російський фотограф про війну в Україні

У Петербурзі вийшла російська версія фотоальбому Вікторії Івлєвої «Мандрівка, або подорож фейсбучного хробака Україною». Перше видання книги було в Києві влітку 2014 року. Це опис подорожі десятьма містами і кількома селищами зі сходу на захід України, з Донецька до Львова, з середини березня по 11 квітня 2014 року.

Фотограф, журналіст, лауреат премії World Press Photo Вікторія Івлєва стала волонтером, возила гуманітарну допомогу до Луганська, неодноразово бувала в Україні з часів Майдану. Що сталося з її героями за останній час?

– У Вашій книзі є російська жінка, яка відчуває себе громадянкою України.

– Вона і є громадянка України.

– Вона каже: «Мені прикро, тому що це від своїх. Від своїх болючіше». Щось відомо про цих людей, які жили на сході України і були налаштовані проукраїнськи, серед яких були і росіяни?

– Я вам більше того скажу: я з ними з усіма продовжую дружити. Коли з'явилася книжка, вона вперше у Києві була видана, мені вдалося на презентацію покликати всіх героїв. Приїхали люди зі східної України, з Івано-Франківська, зі Львова, прийшли люди з Києва, про яких там теж йшлося, приїхали люди з Полтави, з Житомира. Всі зібралися.

– Ті, хто виїхали з Донецька, з Вами підтримують відносини?

– Зі мною підтримують відносини і ті, хто не виїхав.

– Що з ними? Це найбільше тривожить.

– Мабуть, остання людина виїхала не так давно. Вони у Києві, шукають роботу. Без України себе особливо не уявляють, але і місце знайти важко. При цьому людина з вищою освітою, він лікар, впродовж останніх років продавав медичну техніку, медичне обладнання. Звичайно, складно, тому що економічна ситуація важка, але вони не втрачають оптимізму. У будь-якому разі, їхні політичні погляди не змінилися. Може, це мені так щастить, я таких вибираю «міцних горішків».

Слов'янськ. Мати і донька, 2015

Остання людина трималася дуже довго, і він, і його дружина трималися довго, ще тримала хвора мати. Але все-таки довелося виїхати. Доля іншої людини, він допомагав мені під час поїздки, це донецький фотограф, змінилася абсолютно катастрофічно. Він налаштований за Україну, а його кохана дружина, лікар за професією, пішла на протилежну сторону, за «Донецьку народну республіку», за неконтрольовану територію. Вона одягла камуфляж, від чого він зовсім отетерів, коротко підстриглася, у неї було прекрасне довге волосся, пофарбувалася, щоб сивини не було помітно, пішла там працювати лікарем і загинула. Життя його абсолютно розтоптане, він зараз не живе в Донецьку, поїхав в інше місто. Це людина, у якої було абсолютно нормальне спокійне життя, були і свої діти, і їхні спільні діти. Я бачу, що він часто з'являється в мережі, але боюся його питати, тому що пам'ятаю, як я питаю: «Ви тримайтеся якось?». Він каже: «Я тримаюся. А заходжу в магазин, підходжу до полиці, де продається фарба для волосся, бачу і «вколовшись об шиття з невитягнутою голкою, раптово бачу всю її і плачу нишком». Усвідомлення того, що і я в цьому винна, не дає мені спокою.

– Поясніть свою думку, будь ласка.

Це моя країна влаштувала все це, це моя країна зробила, значить, я одна 140-мільйонна частина, я винна

– Це моя країна влаштувала все це, це моя країна зробила, значить, я одна 140-мільйонна частина, я винна, я в цьому абсолютно впевнена. І все, що я роблю, йде від цього відчуття.

– Тоді що такі люди, як Ви, повинні робити або повинні були робити?

Я особисто вийшла на Пушкінську площу два рази постояти. Ось і вся моя участь у чеченській війні
Ми ж не відчували цю кров. Чому ми тоді не розуміли, що таке війна. Зараз я це розумію кожною своєю клітинкою

Мали війну в Чечні зупинити. Дивлячись на 20 років назад, на 15 років назад, ти розумієш, наскільки це було можливо, тому що тоді було інше суспільство, воно було живе. Воно було різне, живе, ліве, праве, але воно було, перш за все, воно було, і ми могли це зупинити. Ми цього не зробили. Я особисто вийшла на Пушкінську площу два рази постояти. Ось і вся моя участь у чеченській війні. Я можу сказати, що у мене є особисте виправдання: у мене були дуже маленькі діти, мій старший син народився в 1993 році, а мій молодший – в 1995-му. Але можна іншими способами брати участь. Це перше, що ми повинні були б зробити, тоді багато що пішло б по-іншому. А ми ж не відчували цю кров. Чому ми тоді не розуміли, що таке війна. Зараз я це розумію кожною своєю клітинкою.

Вікторія Івлєва на антивоєнному мітингу в Москві. 2014 рік

– Давайте повернемося до книги і до її героїв. Ви там виступаєте листоношею ще, Ви возите листи, спочатку від дітей зі школи Сухомлинського в селі Павлиш Кіровоградської області. Вони написали своїм ровесникам в центральну і західну Україну. Про цих молодих людей щось відомо?

– Це були учні з двох шкіл, я пішла в російську школу з українським компонентом і в українську школу з російським класом, щоб було і те, і те. Але де ці діти зараз, я, на жаль, не знаю, хоча я б дуже хотіла їх знайти. Ми з одним хлопчиком якийсь час підтримували листування, я просила його, щоб діти мені писали, як зараз вони почуваються, коли почалися активніші дії, але він поступово припинив відповідати. Я пам'ятаю, у нас в класі спочатку була дискусія, думки розділилися. Хтось розповідав, як бабуся їздила в санаторій, не знаю, в якому році, і там кляті «бандерівці», не знаю, що з нею зробили. А хтось йому казав: та що ти слухаєш бабусю, в минулому році ми прекрасно були в таборі під Львовом, добре відпочили, їздили на спортивні змагання. «А ось моя бабуся говорила таке». Бабусі – це ж велика рушійна сила.

– Все-таки не можу для себе досі пояснити градус ненависті, який був у росіян, проросійськи налаштованих людей на сході України. Мені здається, що це якась колективна омана, масове божевілля. Поруч кордон російський, вони могли поїхати, їздили. Звідки цей ілюзорний образ великої Росії, коли вони бачили, що в російських областях на їхньому кордоні все те саме? Ви правильно помічаєте в книзі, що це один і той самий пострадянський континуум: коли ми опиняємося в маленьких містах українських, ми бачимо всю комуністичну атрибутику.

– Ви знаєте, я думаю, це і було божевілля. Я думаю, це була добре зроблена провокація з використанням того, чого не було. Це була історія про заборону на російську мову. По-перше, не можна заборонити те, чого не було, ніякого закону про російську мову не було, кажу це з повною відповідальністю, тому що бачила документи Верховної Ради. За Януковича був виданий закон про національні мови, про мови нацменшин. Звичайно, він найбільше допомагав росіянину на сході України, але він стосувався всіх мов нацменшин: там є угорці, там є румуни, є чехи, є цілі національні села. Закон говорив про те, що документи, які поширюються на цій території, які не повинні йти далі в область і в Київ, вони можуть вестися рідною мовою, тому що більше вони нікому не потрібні. Так, це було зручно і добре. Ось тобі і весь закон. Далі представник партії «Свобода» Олег Тягнибок ставить на голосування питання про те, чи можна поставити на голосування цей закон, тобто не сам закон про національні мови, а просто включити до порядку денного розмову. Йому сказали: ні. Більшість проголосувала проти, на цьому питання було вичерпане. Цього було досить провокаторам з Російської Федерації, щоб кинути цю іскру, зворушити людей. Тут ніяк люди не можуть зрозуміти: Україна занадто слабка держава, як будь-яка молода держава, там занадто слабка влада. Там ніхто нікому не вказував ніколи, як і про що говорити, не до того було, це було абсолютно неважливо. Ба більше, якщо ви їздите часто в цю країну, то ви можете побачити, що одна людина говорить українською, інший йому відповідає російською, а не розумієш, перепитай, я перейду на твою. Це нормально і на телебаченні.

Вікторія Івлєва на майдані Незалежності

– У вас є розділ, пов'язаний з Києвом і з Майданом. Ви приїжджаєте ще в досить романтичний період Майдану, одночасно траурний, це справляє незабутнє враження.

Люди можуть сумувати через жертви, але винні в жертвах ті, хто довів народ до революції, а не народ, який вийшов на революцію. Абсолютно фантастична річ – це український волонтерський рух. Люди, які тягнуть на собі країну

– Люди можуть сумувати через жертви, але винні в жертвах ті, хто довів народ до революції, а не народ, який вийшов на революцію. Але взагалі, звичайно, як же, нічого не відбувається, все ті ж Ахметови, ті ж Коломойські. Дивлячись звідси, здається, що нічого не відбувається, тому що нам мало говорять про те, що відбувається. По-перше, абсолютно фантастична річ – це український волонтерський рух. Люди, які тягнуть на собі країну, замінюючи державу в величезній кількості міст, з нуля відтворили українську армію, яка майже була нікому не потрібна. Вони по всьому світу збирали гроші, кошти, я вже не знаю, зброя все-таки була якась, десь щось купувалося – це справа держави. Обмундирування, теплі шкарпетки, намети, ще щось – це все закуповувалося українським народом. Кількість людей, які займаються волонтерством, віддають свої сили, свій час, свої гроші своїй країні, надзвичайна. Це люди якогось одного напруження. У мене ні з одним волонтером не було ніяких непорозумінь, жодного разу. Багато за що можна зачепитися і що критикувати. Але потрібно ж бачити і щось нове та незвичайне, про що ми можемо тільки мріяти.

– Вікторіє, хто аудиторія Вашої книги, як Ви це собі уявляєте?

– По-перше, книжка не просто вийшла в Росії, а була надрукована рідному моєму місті Санкт-Петербурзі. Це окремий для мене особисто плюс. По-друге, для мене це дуже важливий жест – вихід цієї книги зараз в Росії, яка заповнена брехнею, яка заповнена катастрофічною, я думаю, вже непоправною, жорстокістю нескінченною. Я вважаю, що це жест.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Кредитори України погодились на 3 роки заморозити виплати за боргом у $20 млрд

Фото для ілюстрації - долари та гривні REUTERS/Валентин Огіренко

ЛОНДОН/НЬЮ-ЙОРК, 10 серпня (Reuters) - Іноземні кредитори України підтримали її прохання на два роки заморозити виплати за міжнародними облігаціями на суму майже 20 мільярдів доларів США, відповідно до поданої в середу регуляторної документації. Це дозволить зруйнованій війною країні уникнути дефолту.

Оскільки майже через шість місяців після початку російського вторгнення 24 лютого не видно жодних ознак миру чи припинення вогню, власники облігацій погодилися відкласти виплати за 13 державними облігаціями України з погашенням між 2022 і 2033 роками.

20 липня уряд у Києві надіслав запит на згоду кредиторів змінити державні боргові контракти.

Україна зазначила, що заощадить близько 5 мільярдів доларів протягом наступних 24 місяців.

BlackRock Inc BLK.N, Fidelity International, Amia Capital і Gemsstock Ltd - серед найбільших власників держоблігацій України, ціна яких впала більш ніж на 80% після того, як почалося нарощування російських військ наприкінці 2021 року.

Будь-які зміни потребують схвалення власників принаймні двох третин усіх облігацій і понад 50% кожного випуску в обігу, свідчать документи для запиту згоди.

"Україна отримала та прийняла згоду щодо близько 75% основної суми цінних паперів в обігу", - йдеться в заяві.

Окремий запит на отримання згоди, схвалений кредиторами, включає зміну до приблизно 2,6 мільярда доларів так званих ВВП-варантів, похідних цінних паперів, які ініціюють платежі, пов’язані з валовим внутрішнім продуктом країни.

ЗМЕНШЕННЯ ЗАБОГОВАНОСТІ

Не лише деякі з найбільших інвестиційних компаній світу погодилися заморозити виплати боргу України.

Оскільки країна зіткнеться з економічним спадом на 35-45% у 2022 році, Сполучені Штати, Велика Британія та Японія, підтримали відстрочку виплати боргу, а група урядів у Паризькому клубі погодилася призупинити виплати до кінця 2023.

«Це збільшить грошовий потік в іноземній валюті для України, але лише цього навряд чи буде достатньо для стабілізації валютних резервів», — сказав Карлос де Соуза, менеджер боргового портфеля ринків, що розвиваються, Vontobel Asset Management.

Міжнародні резерви України скоротилися з $28,1 млрд у березні до $22,4 млрд на кінець липня.

Після заморожування боргу очікується комплексна реструктуризація боргу, сказав Де Соуза, оскільки «навряд чи» Україні вдасться відновити доступ до ринку через два роки.

Україна наприкінці 2015 року завершила реструктуризацію боргу на 15 мільярдів доларів після економічної кризи, пов’язаної з підтримуваним Росією повстанським рухом на промисловому сході країни. Угода передбачила велику кількість щорічних платежів з 2019 по 2027 роки, і країна повернулась на міжнародні ринки в 2017 році.

З місячним бюджетним дефіцитом у 5 мільярдів доларів Україна залежить від фінансування західних союзників і багатосторонніх кредиторів, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк.

За даними Міністерства фінансів, наразі вона отримала 12,7 мільярда доларів у вигляді позик і грантів, що становить 44% від загального обсягу фінансування, виділеного з початку вторгнення Росії.

Сполучені Штати заявили цього тижня, що нададуть уряду України додаткові 4,5 мільярда доларів, довівши загальну бюджетну підтримку з лютого до 8,5 мільярда доларів.

Україна також сподівається отримати програму МВФ на 15-20 мільярдів доларів США, щоб зміцнити свою економіку, заявив голова центрального банку Кирило Шевченко, і уряд очікує отримати цю допомогу до кінця року

США допомагатимуть Україні захищатися і збирати докази воєнних злочинів – представниця США в ОБСЄ

«США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні попри незгоду Росії», –тимчасова повірена у справах Кортні Остріан.

Сполучені Штати будуть підтримувати збір, збереження та аналіз доказів воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Про це заявила на засіданні Спеціальної постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан.

«Ці напади, які тривають, необдумане руйнування та сотні повідомлень про звірства, вчинені російськими військами, як ніколи підкреслюють необхідність міжнародних розслідувань і механізмів підзвітності, а також потужної присутності ОБСЄ в Україні», – сказала Остріан.

Вона додала, що США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні, попри незгоду Росії, про що заявили чинний голова ОБСЄ міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау та генеральний секретар ОБСЄ Гельґа Шмід.

«Адміністрація Байдена вітає візит до України чинного голови Рау та Генерального секретаря Шмід 2 серпня та рішуче підтримує їхню заяву про те, що ОБСЄ продовжить свою присутність там для підтримки цих важливих зусиль, розширить допомогу в післявоєнній відбудові та у вирішенні проблем, пов’язаних з підвищеними ризиками для цивільного населення через війну», – сказала у середу у Відні представниця США в ОБСЄ.

Перебуваючи у Києві, Збігнєв Рау, головний дипломат Польщі, яка зараз головує в ОБСЄ, сказав, що організація залишиться в Україні, «без російської підтримки, без російського консенсусу чи згоди».

«ОБСЄ створила і забезпечила присутність тут в Україні, в Києві», – сказав Рау на прес-конференції у Києві 2 серпня, додавши, що про це було досягнуто згоди з українським урядом.

Термін дії мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні сплив 31 березня 2022 року.

Через російське вето щодо продовження роботи, ОБСЄ 1 липня заявила, що планує закрити Спеціальну моніторингову місію в Україні. Координатор проектів ОБСЄ діяв у країні протягом 23 років. Місія мала у своєму мандаті різні питання: від боротьби з торгівлею людьми та підтримки країни в зусиллях з розмінування, до захисту навколишнього середовища та свободи ЗМІ.

США підтримуватимуть самозахист України – Остріан

За словами Кортні Остріан, Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні «саме те, що їй необхідно для захисту своєї свободи». Вона нагадала, що напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання додаткової зброї, боєприпасів і обладнання на суму до 1 мільярда доларів із запасів Міністерства оборони США для самооборони України.

Також 1 серпня США оголосили про ще 550 мільйонів доларів нової військової допомоги, яка включає додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерію.

Таким чином загальна допомога у сфері безпеки сягнула близько 9,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена, зауважила представниця США в ОБСЄ.

Остін: здатність РФ атакувати Латвію менше, ніж до вторгнення в Україну

Фото: Очільник Пентагону Ллойд Остін, Латвія 10 серпня 2022 року. REUTERS/Інтс Калнінс

В результаті агресії проти України, Росія втратила багато підготовлених військових а також військове обладнання і це обмежило її здатність проводити наступальні дії, зокрема проти Латвії. Про це очільник Пентагону Ллойд Остін заявив в середу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Латвії Артисом Пабріксом.

"Немає сумнівів, що Росія присвятила значну частину своїх найбільш боєздатних сил зусиллям в Україні, і в результаті вона втратила багато важливого обладнання, механізованого обладнання, надзвичайно велику кількість військ, вбитими та пораненими. З цієї точки зору - вони менш здатні, ніж до початку [повномасштабної війни проти України]", - заявив Остін. Він все ж звернув увагу на те, що Росія досі має значні військово-повітряні та морські сили.

Пабрікс назвав Латвію "лакмусовим тестом для військових амбіцій Росії". Серед пріоритетів захисту, латвійських міністр оборони назвав протиповітряну оборону та захист узбережжя. Він відзначив, що загроза того, що Росія використає Білорусь для нападів залишається.

Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись
Артис Пабрікс

Режим Лукашенка продовжує проводити гібридні напади на кордоні з Латвією, а залежність Білорусі від Росії збільшується, наголосив Пабрікс.

"Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись. Білорусь не є незалежною країною", - заявив Пабрікс.

Очільники оборонних відомств висловили рішучу підтримку Україні.

"Результат російського вторгнення до України має бути лише один - Росія має програти, а Україна - перемогти", -вказав Пабрікс.

Не лише США, а більше 50 країн співпрацюють над підтримкою України, зауважив Остін.

"Ми віддані допомозі Україні, наданню Україні обладнання та спроможностей, які дозволяють їй захищати свою суверенну територію. Як ви чули від нашого керівництва - ми будемо це робити стільки, скільки знадобиться. Я говорю з міністрами оборони і не лише в НАТО, а і в інших частинах світу, вони готові допомагати Україні, яка веде гідну боротьбу, досягати успіху в захисті суверенної території стільки, скільки знадобиться".

Під час свого візиту до Латвії 9-10 серпня Остін зустрівся з посадовцями країни, подякував уряду країни за підтримку України, розміщення у себе американських військових на ротаційній основі.

Остін заявив, що США збільшують розміщення військових в Балтії: "Ми посилюємо розміщення наших сил на ротаційній основі в регіоні і інтенсифікуємо навчання разом із союзниками з Балтії, щоб далі зміцнити нашу боєготовність в регіоні", - сказав Остін перез зустріччю з прем'єр-міністром Латвії Артурсом Крісжанісом в середу.

Остін відвідав латвійську базу ВПС в Лілварде, де зустрівся з американськими військовими. В країні на ротаційній основі перебувають 600 американських солдатів.

Полювання за російською військовою технікою: три дні з українськими операторами «Стугни». Відео

Майже 3 доби на полюванні за російською військовою технікою на Півдні України, провів у травні Андрій Дубчак із загоном українських протитанкістів яким командує Тетяна Чорновол. З міркувань безпеки, ми лише зараз показуємо це відео, що демонструє роботу операторів протитанкового комплексу «Стугна» та небезпеку полювання на техніку ворога.

G7: Росія має негайно повернути Україні контроль над Запорізькою АЕС

Фото: Запорізька АЕС, 4 серпня 2022 року. REUTERS/Олександр Єрмоченко

Країни "Групи семи" закликали Росію негайно повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією Україні, звільнити інші атомні об'єкти а також вивести війська за межі міжнародно визнаних українських кордонів. Про це йдеться в заяві міністрів закордонних справ G7, розміщеній на сайті зовнішньополітичного відомства Німеччини.

Посадовці зауважили - український персонал ЗАЕС мусить мати можливість виконувати свою роботу "без погроз та тиску". Захоплення Росією українських атомних об'єктів та інші дії російського війська становлять загрозу для "безпеки цих об'єктів, значно підвищують ризик нещасних випадків в атомній енергетиці та наражають на небезпеку населення України, сусідніх держав та міжнародної спільноти", - мовиться в заяві.

Країни висловили підтримку зусиллям МАГАТЕ із дотримання безпеки ядерних об'єктів, зокрема організацію візиту інспекторів на ЗАЕС.

МАГАТЕ сподівається надіслати команду експертів на станцію, щоб провести оцінку а також надати допомогу в забезпеченні безпеки.

"Команда МАГАТЕ має прибути на Запорізьку [АЕС], так як ми це зробили щодо Чорнобильської та Південноукраїнської [АЕС] раніше цього року", - твітував директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі раніше цього тижня.

Як повідомляв Голос Америки, після інформації про обстріли захопленої російськими військами української атомної електростанції біля Запоріжжя генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність станції.

«Будь-які напади на атомну електростанцію - це самогубна справа і я сподіваюся, що ті напади припиняться. Водночас я сподіваюся, що МАГАТЕ зможе мати доступ до станції і виконати свої повноваження», - сказав керівник ООН.

Українська компанія "Енергоатом" повідомила про обстріли станції 6 та 7 серпня. РФ звинувачує Україну в обстрілі АЕС.

У вівторок Гроссі заявив, на основі інформації української влади, що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії.

Більше

XS
SM
MD
LG