Спеціальні потреби

Актуально

Угорці визначалися на референдумі з долею іммігрантів

Угорський уряд закликає населення сказати "ні" іммігрантам, що просять притулку в Європі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:42 0:00

Сьогодні, 2-го жовтня угорці голосували на загальнонаціональному референдумі, щоби визначитися: що робити із обов’язковими квотами Євросоюзу на розподіл міґрантів у країнах, які до нього входять. Ініціатором такого волевиявлення народу став уряд чинного прем’єр міністра країни Віктора Орбана. За попередніми даними, явка на референдумі склала менше 50 процентів, тож його можуть визнати недійсним. Водночас, повідомляється, що більшість угорців (близько 95%), які таки прийшли на виборчі дільниці, голосувала проти квот ЄС.

Нагадаємо, лідери ЄС, сподіваються, що за встановленими ними квотами притулок у країнах ЄС отримають 160 тисяч людей, які його потребують. Якби план вдалося втілити, Угорщина мала би прийняти трохи більше тисячі міґрантів. Однак керівництву країни ця ідея не припала до душі. Саме тому уряд вирішив винести питання про імміґрантські квоти на референдум.

Перед голосуванням Едіт Пірос одягає напрасований угорський національний костюм. У день референдуму їй хочеться виглядати святково. Сьогодні вона – етнічна угорка, що народилася в Румунії й двадцять років тому і приїхала в Угорщину як іммігрантка, ішла сказати «ні» новим мігрантам. Тепер уже в її країні.

«Це суспільство прийняло мене 20 років, тому і я хотіла бути схожою на тутешніх людей, а не змінювати їх. Щоб стати «своєю» я змінила себе. Й пристосувалася до тутешніх умов. Але я не хочу, щоб мігранти тепер пристосовувалися до мене, – пояснила свій вибір вона. – Вони хочуть перевернути наше життя догори ногами, у них нема бажання тут адаптуватися».

Переконання Едіт, що іммігранти – це зло для країни, на думку експертів, поділяє багато угорців. Опитування показують, що такі настрої зростили керівництво Угорщини, яке, за безперервними закликами на рівні держави сказати «ні» імміґрантам, часто порівнює шукачів кращої долі з терористами. І вже самий такий підхід до імміграції зростив у середині країни страх до чужинців.

«Звісно, я проголосую, адже мене, як і всіх нас, турбує, що буде з нашими робочими місцями, стандартами життя, родинами й доньками», – каже робітник Сідос Шолт.

Нині угорські урядовці продовжують наполягати, мовляв, ЄС не має жодного права диктувати країні національну політику щодо мігрантів.

«У цій країні нам не потрібні міґранти, – вважає речник угорського парламенту Золан Ковац. – А процеси, які ви бачите в Європі, насправді фундаментальні. Вони намагаються зрозуміти чи потрібні вони їм, так само, чи ні».

Уряд завішав агітаційними плакатами всю Угорщину. За їх допомогою, людей закликали не ризикувати, й сказати тверде «ні» імміграції. Опозиція в країні невелика, але красномовна. Вона стверджує – уряд маніпулює страхами угорців, щоб триматися при владі.

«Головна ціль – відвернути увагу від основних питань, адже до початку цієї кампанії з нагнітання страху щодо іммігрантів, підтримка уряду скорочувалася», – відзначає представник опозиційної Двохвостої собачої партії Ксаба Дудас.

Аналітики кажуть, підрахування остаточних результатів референдуму може дати два результати: якщо з’ясується, що на дільниці прийшло менше 50-ти відсотків виборців результати сьогоднішнього референдуму скасують, але якщо в голосуванні візьме участь більше половини населення – це може призвести до росту популярності угорських правих сил.

«Головні угорські партії на кшталт Фідес на свій порядок денний поставлять завдання, які, зазвичай, притаманні правим радикальним партіям. Це тривожний сигнал, адже це буде означати, що радикальна політика стає популярною серед широких суспільних мас», – заявляє представник Ініціативи відкритого суспільства для Європи Горан Булдіоскі.

Але є в Угорщині й частина громадян, яка ще за кілька днів до референдуму вийшла на вулиці, щоби підтримати іммігрантів. Вони переконані – країні навряд доведеться дотримуватися квот ЄС на кількість іммігрантів, тому що з таким ставленням ті просто не стануть туди приїжджати. Адже й дотепер в Угорщині їх було небагато.

Всі новини дня

У Канаді заселили сім’ї українських біженців у квартири з можливістю безкоштовної оренди. Відео

У Канаді громадські організації разом з приватними забудовниками допомагають українським переселенцям влаштувати побут у нових домівках. Деякі українці, що знайшли прихисток у Ванкувері, змогли заселитись у квартири з можливістю безкоштовної оренди на півроку.

У Колорадо безкоштовно встановили протез українському військовому. Відео

У Колорадо безкоштовно встановили протез українському військовому. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:30 0:00



«Ваші батьки, що загинули, дивляться на вас із неба. І вони герої» – Саша Бондаренко. Відео

Саші Бондаренко 12 років. Влітку 2022 вона втратила батька, який воював у лавах ЗСУ. Нині дівчинка перебуває у складі української делегації у Вашингтоні разом із пораненими військовими та іншими дітьми, які втратили батьків внаслідок російської війни.

Українці завершать навчання у США на системах Patriot уже за кілька тижнів - аташе з питань оборони

Ракетний комплекс Patriot (AP/Evan Vucci, File)

Українські військові випереджають графік навчань на системах Patriot. Вони опановують сучасні ракетні комплекси за прискореною програмою і завершать тренування у США вже за кілька тижнів. Про це українській службі Голосу Америки повідомив аташе з питань оборони України у США Борис Кременецький.

“Йдеться про тижні, точної відповіді я не можу надати... Місяць майже вже пройшов, з того часу як вони пробули. Зазвичай, якщо починати вчити з нуля, термін навчання може забрати від кількох місяців до року,” - сказав аташе.

На військову базу Fort Sill у штаті Оклахома українці прибули в середині січня. Тоді в Пентагоні заявляли, що їхнє навчання роботі з сучасною системою протиповітряної оборони триватиме кілька місяців. Утім, за словами Бориса Кременецького, терміни вдалося скоротити завдяки досвіду українських військових.

“Програма дійсно скорочена в порівнянні з тим, як інших фахівців вчать, і причина тут одна: ми надсилаємо на навчання тих фахівців, які мають досвід роботи з системами протиповітряної оборони. Ви знаєте, що у нас протиповітряна оборона зараз досить успішно бореться з засобами повітряного нападу ворога. Фахівці, яких ми надіслали, мають досвід роботи з системами ППО, звісно, не Patriot, з іншими системами, але вони знають основи дії, основи систем протиповітряної оборони, тобто базових елементів їх не потрібно навчати”, - зазначив аташе.

Кременецький розповів, що українців тренують на військовій базі, де проходять навчання всі американські фахівці, які обслуговують системи Patriot, а також фахівці з тих країн, які ці системи отримують.

Програма навчань в Оклахомі передбачає, що українці не лише самі швидко опанують сучасну систему ППО, а після повернення додому будуть готові стати інструкторами для інших військових.

Точну кількість українців, які проходять тренування у США, аташе не назвав. Утім зауважив, що фахівців для роботи з Patriot в Україні вистачає, тож головне питання - в наданні більшої кількості цих систем.

“Ця система значно посилить спроможності нашої протиповітряної оборони, особливо щодо боротьби з балістичними ракетами. Тому це - суттєве покращення спроможності нашої системи ППО. Звичайно, однієї системи, яку ми отримуємо, недостатньо. Ми працюємо над тим, щоб отримати ще, ми готові, у нас є фахівці, яких ми готові надіслати ще на навчання. Тобто питання в отриманні додаткових систем. Ми працюємо з нашими партнерами з метою їхнього отримання”, - зазначив Кременецький.

21 грудня 2022 року США оголосили про надання Україні нового пакету військової допомоги на 1,85 мільярда доларів, в який уперше включили систему протиповітряної оборони Patriot.

"Наш моральний обов'язок – допомагати Україні, чим тільки можемо" – міністерка оборони Латвії

Прапори НАТО та бойової групи посиленої передової присутності НАТО майорять під час військових навчань Crystal Arrow 2021 в Адажі, Латвія, 26 березня 2021 р. REUTERS/Ints Kalnins

Через Україну проходить "лінія оборони Балтії" й українці "боронять усю західну цивілізацію", заявила в інтерв'ю Голосу Америки міністерка оборони Латвії Інара Мурнієце. Вона пояснила, що саме через це її країна є серед найбільших прихильників надання допомоги Україні.

Латвійська урядовиця сказала, що на неї справила велике враження поїздка до Бучі та Ірпеня, які "стали щитом для Києва" у перші тижні війни.

"В Україні я побачила, скільки українці вкладають у захист своєї країни. Я бачила їхню витривалість і хоробрість, – сказала Мурнієце. - Українці борються за існування їх самих як народу, за існування України як держави, і своєї нації. Тому наш моральний обов’язок – допомагати Україні чим тільки можемо".

За її словами, військова допомога Латвії Україні становить 1% ВВП країни, і Рига нещодавно оголосила "найновіший пакет військової допомоги Україні, куди увійшли ЗРК Stinger, вертольоти Мі-17, безпілотники, десятки кулеметів із боєприпасами". Також країна проводить навчання українських військових на своїй території.

"Ми взяли на себе зобов’язання цього року провести тренування для 2 тисяч українських військових. Це вдвічі більше, ніж торік. Це досить велика кількість солдатів, і ми пропонуємо різні навчальні курси, починаючи з базової підготовки піхоти, розмінування, а також медичні курси, стрілецьку підготовку", – сказала міністерка у розмові з кореспондентом Голосу Америки Рікардо Маркіна.

Також за словами урядовиці, Рига надсилає до України безпілотники Atlas та Penguin, які, за словами міністра оборони України Олексія Резникова, дуже потрібні Україні, адже військові, каже міністр, "потребують усі види дронів".

У вівторок посадовці з країн Балтії та Польща висловили підтримку Україну в її прагненні отримати західні винищувачі. "Україні потрібні винищувачі… ракети, танки. Треба діяти", – заявив напередодні міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу у Ризі на прес-конференції з балтійськими та польськими колегами.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Нині прем'єр-міністр Матеуш Моравецький знову припустив передачу Україні винищувачів F-16 за умов відповідного спільного рішення НАТО. Раніше українська сторона заявляла, що Польща надсилає "позитивні сигнали" про відправлення бойових літаків до Києва. Натомість цього тижня заступник Міністра оборони країни Войцех Скуркевич повідомляв, що Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16.

Також як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання журналістки Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні. А Велика Британія також не вважає доцільним надсилати свої бойові літаки в Україну, заявив днями речник прем'єр-міністра Ріші Сунака.

Водночас деякі західні оглядачі та американські конгресмени вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

Більше

XS
SM
MD
LG