Спеціальні потреби

Актуально

В Алеппо поновилися бої

У неділю, після триденної гуманітарної паузи, в сирійському місті Алеппо поновилися бойові дії. Британська правозахисна організація Сирійська обсерваторія з прав людини повідомляє про удари з повітря, атаках сухопутних військ і артобстріл.

Правозахисники повідомляють про сутички в деяких кварталах стародавнього міста вздовж лінії фронту, що розділяє підконтрольні уряду західні райони і східну частину міста. Моніторингова організація стверджує, що сирійська і російська авіація відновили повітряні удари.

У п'ятницю ООН була змушена відкласти заплановану медичну евакуацію зі східних регіонів Алеппо, оскільки угруповання, які ведуть бойові дії в місті, не надали гарантій безпеки. За оцінками ООН, близько 250 тисяч жителів східних районів Алеппо потребують термінової допомоги. Ще сотні людей необхідно евакуювати для надання їм медичної допомоги. Вантажні машини ООН і Червоного Хреста із гуманітарною допомогою вже кілька тижнів перебувають біля кордону з Туреччиною, чекаючи гарантій безпеки для доставки вантажів.

В рамках короткого перемир'я сирійські та російські війська відкрили вісім коридорів, за якими мирні жителі могли безпечно залишити місто. Два коридори були призначені для повстанців, які хотіли скласти зброю і втекти. За повідомленнями ЗМІ, лише деякі серед жителів міста і повстанців скористалися цією можливістю.

Всі новини дня

Сенат США затвердив кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні

Бріджит Брінк під час слухань в Комітеті Сенату з Міжнародних відносин, 10 травня 2022 року. (Photo by SAUL LOEB / AFP)

Сенат США одноголосно підтримав кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні. Голосування відбулось в середу після того, як її кандидатуру підтримав комітет Сенату США з міжнародних відносин.

Посада посла США в Україні була вакантною з 2019 року, коли тогочасний президент США Дональд Трамп відкликав з Києва Марі Йованович.

Брінкс, яка володіє російською і вивчала словацьку, сербську, грузинську та французьку мови, перед затвердженням на посаду посла в Україні служила послом США у Словаччині. Раніше вона відповідала в Держдепі за питання Східної Європи та Кавказу.

Як повідомляв Голос Америки, в той же день 18 травня, Посольство США в Україні офіційно відновило свою роботу у приміщенні в Києві, піднявши над комплексом американський прапор.

«Здійснюючи цей важливий крок, ми запровадили додаткові заходи для підвищення безпеки наших колег, які повертаються до Києва, і посилили наші заходи безпеки та протоколи. Ми прагнемо протистояти майбутнім викликам. Війна триває. Російські війська щодня завдають смерті та руйнувань на українській землі. Мільйони українців вимушені виїхати зі своїх домівок і сумують за втратою своїх близьких. Цілеспрямовано ми підтверджуємо нашу відданість народу та уряду України та з нетерпінням чекаємо виконання нашої місії від Посольства США в Києві», - йдеться в офіційній заяві від імені Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

В статті використано інформацію AFP, Reuters

План відмови ЄС від російських енергоносіїв через війну і не лише

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, оприлюднила подробиці плану, який має допомогти позбутися залежності від викопних джерел енергії, які європейці значною мірою досі купують в Росії.

План REPowerEU названий «відповіддю на труднощі і перебої на світовому енергетичному ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».

«Є дві нагальні причини для трансформації енергетичної системи Європи: припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується у якості економічної і політичної зброї та коштує європейським платникам податків майже €100 мільярдів на рік, а також - подолання кліматичної кризи», - проголошує Єврокомісія.

Досі Росія забезпечує понад 40% газового імпорту у ЄС (залежність окремих країн сягає навіть 80%) і приблизно 27% нафти, а також значних обсягів вугілля.

Схвалений у квітні 5-тий пакет санкції ЄС передбачає ембарго на російське вугілля, що має почати діяти від середини серпня.

Ембарго на російське вугілля також запровадили США та Велика Британія.

Тим часом проголошені наміри ЄС відмовитися від російської нафти досі не затверджені через заперечення деяких країн, зокрема Угорщини, яка дуже залежить від нафти з Росії, що надходить трубопроводами.

Заклики до європейських санкцій щодо російського газу наразі залишаються недосяжними, бо рівень залежності Європи від газопостачань з Росії ще вищий, і найбільша країна ЄС - Німеччина залишається найбільшим споживачем російського газу.

Але до 2030 року ЄС планує відмовитися від енергії з Росії повністю.

План REPowerEU зосереджується на трьох головних напрямках:

1. Енергозбереження. Єврокомісія називає енергозбереження «найшвидшим і найдешевшим способом подолання енергетичної кризи та зменшення витрат на енергію».

Пропозиції зокрема передбачають, щоб уряди запровадили фіскальні заохочення енергозбереження «такі як зменшення рівнів ПДВ на енергоефективні системи опалення, на термоізоляцію будинків та пристроїв і устаткування».

2.Диверсифікація енергопостачань. ЄС пропонує такі кроки як колективна закупівля природного газу (зокрема імпорт зрідженого газу) водню тощо, а також підтримку сусідів ЄС.

«Ми далі працюватимемо разом з Україною, щоб гарантувати постачання та функціонування енергетичного сектору, водночас, прокладаючи шлях до майбутньої торгівлі електричним струмом та відновлювальним воднем, а також відбудовуватимемо енергетичну систему (України)», - сказано в роз’ясненнях плану.

3. Пришвидшений перехід на відновлювані джерела. Єврокомісія наполягає, що «пришвидшення і збільшення частки відновлюваної енергії в генеруванні, промисловості, будівництві й транспорті підштовхне зелену трансформацію і в майбутньому знизить ціни».

Планувальники сподіваються, до 2030 року досягти цілі - 40%-45% енергії з відновлюваних джерел.

У планах зокрема згадано використання сонячної і геотермальної енергії, а також «відновлюваного водню».

Дивіться також:

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів винесли на голосування Сенату на ранок у четвер. З подробицями – Юлія Ярмоленко

Більше

XS
SM
MD
LG