Спеціальні потреби

Актуально

Після візиту в Україну сенатори США заявили у Грузії, що домагатимуться жорстких санкцій щодо Росії

Senators

Сенатори-республіканці Джон Маккейн та Ліндсі Ґрем, а також сенатор-демократ Еймі Клобучар після візиту в Україну вирушили до Грузії, де 1 січня заявили, що домагатимуться від Конгресу ухвалення більш жорстких санкцій щодо Росії і її президента Володимира Путіна.

«Ми сподіваємося зробити 2017-й роком відповідальності за злочини. Пора стримати Путіна. Настав час для нових санкцій, що тяжко вдарять по ньому персонально, так і по енергетиці Росії і банківському сектору», – сказав у Тбілісі в неділю сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Ґрем.

Грем разом з Джоном Маккейном (сенатор-республіканець від штату Аризона) та Еймі Клобучар (сенатор-демократ від штату Міннесота) прибули з дводенним візитом до Тбілісі для участі в засіданні Грузія-НАТО.

«Ми наполегливо закликаємо наших колег ухвалити більш значущі та жорсткі санкції проти Росії через її хакерський напад на Сполучені Штати», – сказав Джон Маккейн, додавши, що існують «очевидні докази» втручання саме Росії у електронні ресурси Демократичної партії США.

Сенатори відвідали село Хурвалеті на адміністративній межі поблизу контрольованого російськими військами регіону Південна Осетія.

«Нині дуже складні і важкі часи, – сказав Маккейн. – Ми будемо продовжувати робити все можливе, щоб підтримати повну незалежність, свободу і територіальну цілісність Грузії».

Американські сенатори також планують зустрітися з прем’єр-міністром Грузії Ґеоргі Квірікашвілі та президентом Ґеоргі Маргвелашвілі 2 січня, а також відвідати навчальний центр НАТО в Крцаніси.

Ґрем сказав, що троє сенаторів після повернення розкажуть Конгресу і всім іншим «що Росія зробила Прибалтиці і що робить в Україні».

Американські сенатори Джон Маккейн, Ліндсі Ґрем та Еймі Клобучар прибули в Україну 30 грудня. Того ж дня Маккейн і Ґрем, які активно виступають на захист України та закликають виконавчу владу США надати Києву летальну зброю для протидії агресії Росії, отримали державні нагороди «за вагомий персональний внесок у зміцнення відносин між Україною та США». Наступного дня троє сенаторів разом з президентом України вітали українських військових у командному пункті в районі села Широкина під Маріуполем.

В інтерв’ю Радіо Свобода сенатори заявили, що в новому році Конгрес США має намір схвалити нові санкції проти Росії. За словами сенаторів, ці санкції вдарили б по банківському й енергетичному секторах російської економіки. Законодавці висловили сподівання, що новообраний президент США Дональд Трамп долучиться до зусиль Конгресу щодо протидії агресії Росії у світі.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Україна представить масштабний план відбудови в Швейцарії

Фото: зруйнований гіпсовий завод у Сєвєродонецьку, травень 2022 року. (AP Photo/Франциско Секо)

4-5 липня в швейцарському Лугано заплановано масштабну конференцію з відбудови України. В конференції планують взяти участь представники 40 країн та 18 організацій, повідомляють ЗМІ. Президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн візьме участь у події, а український президент Володимир Зеленський, як очікується, звернеться до учасників через відеозв'язок.

Проведення цієї конференції було заплановане ще до повномасштабного вторгнення Росії і вона мала розглядати прогрес у реформуванні країни. Тепер учасники зосередяться на планах повоєнної відбудови. Конференція, сподіваються організатори, має стати поштовхом створення міжнародної платформи із відбудови України.

Конференція забезпечить Україні провідну роль у відбудові держави. Україна також візьме на себе зобов'язаня продовжити долати корупцію, повідомляє SwissInfo з посиланням на статтю в NZZ am Sonntag.

Україна представить план відбудови "Україна-24", окремі засідання стосуватимуться також боротьби з корупцією та реформи самоврядування, йдеться на сайті конференції.

Для відбудови України знадобляться "колосальні інвестиції", заявив в п'ятницю український президент Володимир Зеленський. В своєму зверненні він вказав, що Україна активно готується до конференції.

"Активно готуємось до початку спеціальної конференції в Лугано у Швейцарії. Масштабний міжнародний захід, присвячений відбудові нашої країни, відбудові в широкому сенсі слова. Треба не просто відновити все, що зруйнували окупанти, а створити нову основу для нашого життя, для України — безпечну, сучасну, зручну, безбар'єрну. Для цього потрібні колосальні інвестиції — мільярди, нові технології, передовий досвід, нові інституції й, звичайно, реформи", — зазначив він.

Інвестувати у відбудову України закликав західні компанії голова Американської торгової палати в Україні Енді Гундер.

Він назвав потреби у відбудові "масштабними" і заявив, що "міста, такі як Маріуполь, Сєвєродонецьк та інші практично зруйновано". Гундер переконаний - у відбудові високий попит буде "на все, що пов'язано з відбудовою: скло, цегла, цемент, будь-які будівельні матеріали... відбудова доріг, мостів, тунелів, буде багато потреб".

Як повідомляв Голос Америки, в квітні Світовий банк оцінював шкоду від руйнування будівель та інфраструктури в Україні, через війну, у 60 млрд. дол.

Дослідження: Десятки російських торговців зброєю не підпали під західні санкції 

Архівне фото: українська поліція досліджує рештки ракети поблизу залізничного вокзалу в Краматорську, 8 квітня 2022 року

Російські військові продовжують завдавати удари по Україні ракетами та іншою летальною зброєю і західні країни відповідають на це, зокрема санкціями проти російської оборонної промисловості. У вівторок Сполучені Штати запровадили нові санкції проти деяких виробників зброї та керівників, які забезпечують "воєнну машину" президента Росії Володимира Путіна.

Reuters дослідив які компанії, керівники та інвестори складають основу російського оборонного сектору, і виявив, що значна кількість гравців ще не заплатили ціну: майже три десятки керівників російських виробників зброї і щонайменше 14 оборонних компаній не потрапили під санкції Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу або Великої Британії. Крім того, ці союзники НАТО нерівномірно застосовували санкції до російських виробників зброї та магнатів, причому одні уряди запровадили покарання , а інші ні, свідчить огляд Reuters.

Серед виробників зброї, які не потрапили під санкції жодної з цих трьох країн - Алан Лушніков, найбільший акціонер АТ "Концерн Калашніков", оригінального виробника відомого автомата АК-47. Лушніков володіє 75% акцій фірми, згідно з останніми діловими записами, перевіреними Reuters.

Сама компанія потрапила під санкції Сполучених Штатів у 2014 році, коли Росія вторглася та анексувала український півострів Крим. Цього року ЄС і Велика Британія запровадили власні санкції проти концерну "Калашніков".

Відповідно до її веб-сайту та останнього річного звіту, на компанію припадає 95% російського виробництва кулеметів, снайперських гвинтівок, пістолетів та іншої ручної вогнепальної зброї, а також 98% ручних військових кулеметів. Її озброєння включає автомат АК-12, оновлену версію АК-47, деякі з яких були захоплені у російських військ українськими солдатами. Концерн "Калашніков" також виробляє ракети, які можна запускати як з літака, так і з землі.

Колишній заступник міністра транспорту Росії Лушніков колись працював на сировинного магната Геннадія Тімченка, давнього друга Путіна. Сполучені Штати ввели санкції проти Тімченка в 2014 році після вторгнення Росії в Крим, назвавши його членом "близького оточення" Кремля.

Ні Лушніков, ні Тімченко, ні концерн "Калашніков" не відповіли на запити про коментарі.

Архівне фото 2018 року - російськй президент Путін зі снайперською гвинтівкою "Чувакін" SVCh-308 виробництва "Калашніков"
Архівне фото 2018 року - російськй президент Путін зі снайперською гвинтівкою "Чувакін" SVCh-308 виробництва "Калашніков"

Така ж картина з концерном "Алмаз-Антей", московським оборонним підприємством, яке спеціалізується на ракетах і зенітних системах. Компанія потрапила під санкції США, ЄС і Великої Британії, але генеральний директор Ян Новіков не був покараний.

На сайті "Алмаз-Антей" розміщений девіз: "Мирне небо — наша професія". Компанія виробляє ракети "Калібр", які Міноборони Росії називає засобом знищення українських військових об’єктів. Минулого місяця міністерство заявило, що Росія обстріляла ракетами далекого радіусу дії "Калібр" український командний пункт поблизу села Широка Дача на сході України, убивши, як стверджує міністерство, понад 50 генералів і офіцерів українських військових.

Reuters не змогло незалежно підтвердити це твердження.

Ні "Алмаз-Антей", ні гендиректор Новіков не відповіли на запити про коментарі.

У відповідь на поданий Reuters список запитань щодо західних санкцій проти Росії, речник Кремля сказав, що "послідовність і логіка запровадження санкцій, а також законність запровадження таких обмежень — це питання, яке слід поставити безпосередньо до країн, які їх представили".

Дослідження Reuters видано після того, як президент України Володимир Зеленський заявив, що поточних санкцій Заходу проти Росії "недостатньо", оскільки російські війська отримують здобутки в наступі на Луганський та Донецький регіони.

Українські військові мали менше зброї, ніж російська артилерія в таких місцях, як промислове місто Сєвєродонецьк, яким вони поступились російським військам минулого тижня після тижнів інтенсивних боїв.

Путін називає напад своїх військових на Україну «спеціальною військовою операцією», спрямованою на демілітаризацію та «денацифікацію» її демократичного сусіда. У вівторок Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що заборонить Джилл Байден і Ешлі Байден, дружині та доньці президента США Джо Байдена, в'їзд до Росії на невизначений термін у відповідь на "постійне розширення санкцій США проти російських політиків і державних діячів".

Радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван заявив у вівторок, що дії Росії не дивують, оскільки “здатність Росії до таких цинічних кроків фактично безмежна”.

Російське вторгнення вбило тисячі українських військових і мирних жителів, але точна кількість невідома. Офіс ООН з прав людини повідомив станом на понеділок, що 4731 цивільний був убитий в Україні з початку російського вторгнення 24 лютого, у тому числі понад 300 дітей, ще 5900 цивільних осіб отримали поранення під час конфлікту. У відомстві заявили, що більшість жертв були спричинені використанням “фугасної зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари”, а фактична кількість загиблих і поранених становить ймовірно, набагато вище.

Захід наклав санкції на частину російської економіки, щоб покарати Москву, однак це поки не зупинило російський наступ. Як і заборони щодо інших російських компаній, санкції проти виробників зброї мають на меті перешкодити їхнім можливостям торгувати з іноземними клієнтами. Покарання обмежує доступ компаній до імпортних компонентів і загалом робить виробництво зброї дорожчим і трудомістким. Накладення санкцій на осіб, які стоять за цими фірмами, робить покарання особистим. Це дозволяє західним країнам арештовувати маєтки, яхти та інші офшорні багатства тих, хто здійснює поставки російській арміх, і обмежує те, куди вони можуть виїжджати за кордон.

“Ви демонструєте, що співробітництво з режимом має певну ціну, — сказав Макс Берґманн, колишній чиновник Державного департаменту часів президентства Обами, який працював над передачею зброї США та захистом американських військових технологій. - Вони відчувають це дуже особисто. Ви створюєте незадоволений клас людей, які пов'язані з Кремлем", - сказав Бергманн, нині директор європейської програми Центру стратегічних і міжнародних досліджень, вашингтонського аналітичного центру з питань національної безпеки.

Архівне фото 2016 року - російський президент Путін слухає Яна Новікова, керівника "Алмаз-Антей", Росія.
Архівне фото 2016 року - російський президент Путін слухає Яна Новікова, керівника "Алмаз-Антей", Росія.

Виробники боєприпасів неушкоджені

Інші компанії в оборонній промисловості Росії, визначені Reuters, які не потрапили під санкції Сполучених Штатів, ЄС чи Великої Британії, включають V.A. Дегтярьов PlantZDEGI.MM, підприємство в 266 км на північний схід від Москви, яке виготовляє кулемети, протитанкову та зенітну зброю, які продаються російським військовим. Його озброєння включає кулемети Калашнікова ПКМ і ПКТМ, а також гвинтівки та кулемети Корд, деякі з яких встановлені на бронетехніці.

Завод імені Дегтярьова не відповів на запит про коментар.

Також не потрапив під санкції “Климовський спеціалізований боєприпасний завод” на південь від Москви, де виробляють “всесвітньо відомі патрони” для пістолетів і автоматів Калашнікова, згідно з архівною версією сайту. Ні “Новосибірський патронний завод”, виробник боєприпасів, який називає себе “одним із провідних машинобудівних підприємств військово-промислового комплексу Росії”.

Жоден завод з виробництва боєприпасів не відповів на запити про коментарі.

Минулого місяця агентство Reuters звернулося за коментарями до представників санкцій у Великій Британії, ЄС і Сполучених Штатах щодо висновків інформаційного агентства про те, що вони не змогли покарати ряд російських оборонних компаній і магнатів, які підживлювали військові зусилля Путіна. У рамках цього процесу Reuters надав західній владі докладний список із понад 20 компаній і понад трьох десятків людей, які уникли санкцій.

Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, яке відповідає за санкції, заявило, що не може коментувати майбутні санкції. Там додали, що Лондон та його союзники запровадили "наймасштабніші та найсуворіші економічні санкції, з якими коли-небудь стикалася Росія, щоб допомогти скалічити військову машину Путіна". Європейська комісія та Міністерство фінансів США відмовилися коментувати деталі висновків Reuters. Елізабет Розенберг, помічник секретаря з питань фінансування тероризму та фінансових злочинів у Міністерстві фінансів США, заявила, що санкції "ускладнили для Росії отримання того, що їй потрібно для закупівлі та виробництва зброї".

Один із нещодавно введених під санкції керівників, Володимир Артяков, десятиліттями відіграє ключову роль у російському виробництві зброї та є керівником № 2 у "Ростеху"

У вівторок, разом із зустріччю лідерів країн G7 в німецьких Альпах, Міністерство фінансів оприлюднило новий раунд пов’язаних з обороною санкцій, які включали вісім виробників зброї і двох керівників із наданого раніше списку Reuters.

Один із нещодавно введених під санкції керівників, Володимир Артяков, десятиліттями відіграє ключову роль у російському виробництві зброї та є керівником № 2 у "Ростеху", військово-промисловому гіганті із сотнями дочірніх компаній, у яких працює понад півмільйона працівників, згідно з його веб-сайтом і річними звітами. Артяков також є головою щонайменше п’яти російських виробників зброї, серед яких АТ "Вертольоти Росії", яке будує кілька лінійок військових вертольотів, включаючи Ка-52 "Алігатор", деякі з яких були збиті та задокументовані в Україні.

Він не був під санкціями ЄС чи Великої Британії.

Артяков і «Вертольоти Росії» не відповіли на запити про коментарі.

“Ростех” перебуває під санкціями Вашингтона з 2014 року. У вівторок Сполучені Штати знову атакували компанію, наклавши санкції на понад 40 дочірніх і афілійованих компаній “Ростеха”. Серед постраждалих – концерн “Автоматика”, компанія, пов’язана з кібервійною. Вона була в списку російських оборонних фірм, який Reuters надіслав до Міністерства фінансів минулого місяця з проханням пояснити, чому проти цих компаній не було застосовано санкції.

“Ростех” і концерн “Автоматика” не відповіли на запити про коментарі.

Українські військові заявили, що бомбардувальники Ту-22М3 відповідальні за ракетний удар по багатолюдному торговому центру в центральному українському місті Кременчук

Інші фірми зі списку Reuters, на які цього тижня наклало санкції Міністерство фінансів, включають ПАТ “Туполєв”, виробник винищувачів, таких як бомбардувальник Ту-22М3. Українські військові заявили, що бомбардувальники Ту-22М3 відповідальні за ракетний удар по багатолюдному торговому центру в центральному українському місті Кременчук у понеділок, у результаті якого загинули щонайменше 18 людей і близько 60 отримали поранення.

ПАТ “Туполєв” і ще одна фірма зі списку Reuters, АТ “ВНІІ Сигнал”, не потрапили під санкції ні ЄС, ні Великої Британії. ВАТ “ВНІІ “Сигнал” є виробником механічних і навігаційних систем, якими оснащені російські військові танки та деякі з найсучасніших ракетних систем країни.

ПАТ "Туполєв" і АТ "ВНІІ Сигнал" не відповіли на запити про коментарі.

Вищі ешелони залишились не покараними

Керівництво багатьох російських виробників зброї тим часом майже уникло санкцій з боку західної влади.

Майже через три місяці після того, як 8 квітня балістична ракета “Точка-У” влучила в залізничний вокзал у східноукраїнському місті Краматорськ, російські керівники, пов’язані з компанією, яка виробляє ці ракети, досі не заплатили ціну. Внаслідок удару загинуло понад 50 осіб, у тому числі діти, і більше 100 отримали поранення.

Відповідно до бази даних армії США світової військової техніки, російська фірма АТ “Науково-виробнича корпорація “Конструкторське бюро машинобудування”, відома як КБМ, була основним виробником ракет “Точка-У”. Ні Вашингтон, ні Брюссель, ні Лондон не застосовували санкцій до генерального директора КБМ Сергія Пітікова.

Три західні союзники також обійшли Олександра Денисова, генерального директора НВО “Високоточні системи”, материнської компанії КБМ. “Високоточні системи” контролює виробництво широкого спектру ракет, артилерії, гранатометів і кулеметів, які використовуються російськими військами та оснащені військовими гелікоптерами, літаками, танками та військовими кораблями.

Санкції проти російських компаній зброї і магнатів застосовувалися західними союзниками непослідовно. Наприклад, Сполучені Штати та ЄС запровадили санкції проти “Високоточних систем”, а Велика Британія – ні. Сполучені Штати ввели санкції проти KBM, а ЄС і Великобританія – ні.

“Високоточні системи”, Пітіков і Денисов не відповіли на запити про коментарі. KBM підтвердив, що Пітіков є його виконавчим директором, але не відповів на додаткові запитання Reuters.

Європа та Сполучені Штати не змогли скоординувати санкції навіть щодо виробників забороненої зброї.

З початку вторгнення Росії наприкінці лютого західні уряди та правозахисні групи засуджували використання нею касетних боєприпасів: невеликих бомб, що доставляються ракетами і розлітаються та вибухають охоплюючи територію розміром із міський квартал. Міжнародний договір 2008 року забороняє їхнє використання або виробництво за будь-яких обставин через руйнівний вплив на цивільне населення.

За даними Офісу ООН з прав людини та українських офіційних осіб, 24 березня Росія використала реактивну систему залпового вогню “Ураган” для обстрілу касетними бомбами в Харкові, убивши вісім мирних жителів і поранивши ще 15.

“Ураган” виробляє ВАТ “Науково-виробниче об’єднання “Сплав”, російська фірма, чиї системи продаються за кордон, зокрема в Індію. Компанія була під санкціями Сполучених Штатів, але не Великої Британії чи ЄС. Її генеральний директор Олександр Смирнов взагалі уникнув санкцій.

“Сплав” і Смирнов не відповіли на запити про коментарі.

Приблизно те саме стосується материнської компанії “Сплав” — НПК “Техмаш”. Сполучені Штати та ЄС наклали санкції на фірму, а Велика Британія – ні. Генеральний директор "Техмашу" Олександр Кочкін не став мішенню ні американської, ні європейської влади.

“Техмаш” і Кочкін не відповіли на запити про коментарі.

10 червня Європейська комісія заявила, що вона узгоджує списки санкцій “наскільки це можливо з правової точки зору” із союзниками, щоб досягти “максимального сукупного ефекту від санкцій з усіма нашими однодумцями”. У випадках, коли списки не узгоджуються, йдеться в заяві Комісії, люди та компанії, які наразі не перебувають у списку санкцій ЄС, можуть бути додані пізніше, якщо буде достатньо доказів.

"Ніщо не виключене", - йдеться в заяві.

Західні зв'язки

Однією з найвідоміших російських компаній, яка уникла західних санкцій, є VSMPO-Avisma CorpVSMO.MM, яка є найбільшим у світі постачальником титану і 25% акцій у ній належить “Ростеху”. Вона постачає для російського ВПК, а також зараховує до своїх клієнтів великі західні аерокосмічні компанії.

Компанія ВСМПО-Авісма, розташована у Верхній Салді, у центральній Росії, має дочірні компанії з підприємствами в Сполучених Штатах, Швейцарії та Великій Британії, а також відділи продажів і дистрибуції в Сполучених Штатах, Європі та Азії, згідно з її веб-сайтом і річними звітами. Це, безсумнівно, фактор, який дозволив компанії уникнути покарання, кажуть три експерти із санкцій та російських оборонних експертів, які спілкувалися з Reuters.

Заступник голови правління та мажоритарний акціонер ВСМПО-Авісма, російський мільярдер Михайло Шелков, який, за даними Forbes, посідає 59 місце серед найбагатших людей Росії, також не потрапив під санкції.

Згідно з минулими прес-релізами, ВСМПО-Авісма має довгострокові контракти на постачання титану для United Aircraft Corp, дочірньої компанії “Ростеха”, яка контролює виробництво російських винищувачів, таких як Су-34, які були збиті в Україні. United Aircraft потрапив під санкції Сполучених Штатів, ЄС і Великої Британії.

ВСМПО-Авісма також продає європейському AirbusAIR.PA і постачала товари для американського аерокосмічного гіганта Boeing CoBA.N до березня, коли компанія з Арлінгтона, штат Вірджинія, заявила, що припинила закупівлі титану в Росії.

ВСМПО-Авісма та акціонер Шелков відмовилися від коментарів. У заяві Boeing йдеться, що з 2014 року він працює над диверсифікацією своїх джерел титану по всьому світу, і що його поточні запаси та джерела “забезпечують достатні поставки для виробництва літаків”.

“Це класична дилема санкцій: якщо ви хочете заподіяти комусь шкоду, ви завдасте шкоди і собі”, — сказав Конноллі.

Airbus не відповів на запитання про відносини з ВСМПО-Авісма. Але в заяві, надісланій електронною поштою, йдеться, що потенційні санкції проти російського титану “завдадуть величезної шкоди всій аерокосмічній промисловості в Європі”, але не зашкодять Росії, оскільки ці продажі становлять лише невелику частину загального експорту цієї країни.

Згідно з останнім річним звітом компанії, у 2020 році продажі за кордоном склали близько двох третин доходу ВСМПО-Авісма в 1,25 мільярда доларів США.

Це ставить західних чиновників у скрутне становище, сказав Річард Конноллі, директор Eastern Advisory Group, британської консалтингової компанії, яка надає консультації урядам і компаніям щодо російської економіки та її оборонної промисловості. Запровадження санкцій щодо ВСМПО-Авісма скоротило б її прибуткову експортну торгівлю, але це також змусило б великих гравців у світовій авіації змінити постачальників або ризикувати санкціями.

“Це класична дилема санкцій: якщо ви хочете заподіяти комусь шкоду, ви завдасте шкоди і собі”, — сказав Конноллі.

США, Британія привітали Україну з Днем ВМС

Архівне фото 2018 року - зброя встановлена на корабель берегової охорони України в Маріуполі. (AP Photo/Євген Млолетка)

США привітали українські Військово-Морські сили зі святом і від імені своєї країни а також союзників та партнерів висловили підтримку ВМС у захисті України. Про це йдеться у дописі посольства.

"У День ВМС України ми вшановуємо доблесть і рішучість військовослужбовців ВМС України. Сполучені Штати, наші союзники та партнери підтримують ваші зусилля із захисту своєї країни та своїх співгромадян", - мовиться у дописі відомства у Twitter.

Гордість за партнерство і дружбу з ВМС України висловило і Посольство Британії.

"Британія пишається партнерством і дружбою з ВМС України. Сьогодні, в День Військово-Морських Сил ЗС України – і завжди – ми разом!" - йдеться в соцмедійному дописі установи.

День Військово-Морських Сил в Україні відзначають у першу неділю липня.

Історія американської біженки з України

Вікі, вчительнка зі США, яка працювала в Україні

Американка Вікі Нeйлінг кілька років працювала вчителькою англійської мови у селі Радовель, що у Житомирській області. Та коли почалась війна, вона була змушена тікати до Лос-Анджелеса, де раніше проживала. Вікі так звикла до України, що, як і українці в Америці, переживає культурний шок.

Вікі Нейлінг з 2020 року навчала англійської мови українських школярів у селі Радовель, Житомирської області, в рамках проекту відновлення села.

“Мене найняли вчителькою англійської мови в ліцей. Я викладаю в ліцеї з другого по одинадцятий клас”, - розповіла вона.

Жінка сама подала заявку на участь у проекті, адже має особливі почуття до України. З 2016 по 2018-тий працювала волонтеркою Корпусу миру.

“Мені було важко, не буду брехати, найважче для мене була мова. Але я змогла знайти друзів, я могла спілкуватися з людьми про особисті речі”, - розповідає жінка.

Та, коли вдруге їхала в Україну, Вікі не підозрювала, що крім вчителювання доведеться стати біженкою.

“Всі ми, емігранти в Україні - люди, які жили і працювали в Україні, для яких вона стала домом - ми всі думали, що все нормально, що Путін лише блефує, що він не збирається вторгнутися. Ми воюємо з Росією з 2014 року. Як тільки він атакував, ми всі були шоковані. Ми й гадки не мали, що він почне обстрілювати та бомбардувати невинних мирних жителів. Тоді ми зрозуміли, що це стало реальністю, і наскільки це серйозно”, - каже вона.

Жінка не збиралась виїжджати, навіть попри вторгнення росіян. Однак швидко стало зрозуміло, що це повномасштабна війна.

“Спочатку я хотіла залишитися. Я не планувала виїжджати. Проте двадцять п’ятого числа до мене у двері постукали, здається, це було в п’ятницю, постукала одна з моїх колег, вона сказала, що обстрілюють. І тоді я вирішила, що пора йти. Тому я зібрала свій рюкзак. Мій рюкзак був майже спакований. А потім у мене був цей милий маленький старенький бабусин візок, з яким я ходила по магазинах. Я поклала рюкзак туди”, - розповідає вчителька.

Згодом Вікі та її колеги з Житомира потягом евакуювалися до Львова. Говорить, що іноземні громадяни були вражені тим, як добре була організована евакуація.

“Усі: керівництво на місцях, правоохоронні органи, а також урядовці, школи - всі спілкувалися один з одним, і знали, кому довіряти, а кому ні. І вся інформація, яку ми, іноземні вчителі, отримували, надходила від Міністерства освіти і від українських вчителів”, - розповідає вона.

Зараз Вікі живе у Лос-Анджелесі і не залишається байдужою до подій в Україні. Відвідує протести руху Stand with Ukraine. Усюди із собою возить український прапор і хрестик, який їй подарували в Олевську на Житомирщині.

“Я планувала там залишитися. У мене весь одяг, мої ковбойські чоботи, мій велосипед - все в Україні, і я дуже чекаю на те, щоб повернутись і жити там. Перед війною планувала лише приїхати додому на літо, поїсти американську їжу, посмакувати мексиканську кухню, потусуватися в парках розваг, вирішити свої американські справи, а потім повернутися назад”,- ділиться Вікі.

У Лос-Анджелесі Вікі тимчасово живе з братом. Як і чимало інших українських біженців чекає на закінчення війни, щоб повернутись до України.

Дивіться також: Історія американської біженки з України. Відео

Історія американської біженки з України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

Експлейнер: Міжнародний кримінальний суд (МКС)

Більше

XS
SM
MD
LG