Спеціальні потреби

Актуально

Візит «найкращого віце-президента США» до Києва

Віце-президент США Джозеф Байден відвідає Україну в понеділок, 16 січня. Як мовилося в повідомленні Білого дому, 15-18 січня Байден відвідає Київ, а також швейцарський Давос. Але пізніше у прес-службі Кабінету міністрів України повідомили Радіо Свобода, що візит відбудеться 16-го. Адміністрація президента України згодом зазначила: причина перенесення візиту – зміни в робочому графіку віце-президента США. Джозеф Байден завершує своє перебування на посаді 20 січня, коли присягу президента США складе Дональд Трамп. Байдена вважали архітектором і провідником політики США щодо України в адміністрації Барака Обами. В Києві Байден проведе переговори з президентом Петром Порошенком та прем’єр-міністром Володимирам Гройсманом.

Джозеф Байден у команді 44-го президента США Барака Обами координує співпрацю з Україною.

Він регулярно в телефонному режимі обговорював з президентом України Петром Порошенком стан виконання мінських домовленостей, санкції, запроваджені Заходом проти Росії через її дії в Україні, економічні й політичні реформи в Україні.

Інтенсивність цих переговорів дуже зросла на тлі анексії Криму Москвою та початку російської агресії на сході України. Байден здійснив чотири візити до України після зміни влади в Києві і втечі Віктора Януковича, з яким Байден, до речі, теж тримав зв’язок, намагаючись переконати тодішнього президента в потребі мирного вирішення політичної кризи.

Джо Байден якось пожартував, що з Петром Порошенком він контактує частіше, аніж зі своєю дружиною. Інтенсивність цих контактів часом доходила до кількох телефонних дзвінків на день, по кілька розмов на тиждень тощо. Особливо це було напередодні або після ключових подій – як то Мінські угоди чи саміти «нормандської четвірки», де США не беруть участь, але де Байден з Порошенком постійно звіряли політичні годинники.

Джозеф Байден і Петро Порошенко

Під час виступу у Верховній Раді в грудні 2015 року Джо Байден з болем і емоційно закликав українців викорінити корупцію, яка, за його словами, роз’їдає українську державність як ракова пухлина.

У заяві Білого дому, оприлюдненій посольством США в Україні, говориться: «Візит віце-президента Байдена в Україну підкреслить підтримку США та зробить акцент на його особистому залученні до надання підтримки незалежності України, розбудови демократії, добробуту та безпеки».

І хоча президент Барак Обама, чиї президентські повноваження закінчуються 20 січня, став першим після Джорджа Буша-старшого очільником США, який не здійснив візит до України після здобуття нею незалежності, однак саме завдяки дорученню Обами віце-президент Байден активно займався Україною.

Сам Обама, вручивши днями Байдену медаль Свободи – найвищу цивільну нагороду США, назвав його «найкращим віце-президентом США усіх часів».

Джозеф Байден після нагородження медаллю Свободи, 12 січня 2017 року

«Я лише хочу зібрати деяких колег разом, аби віддати шану тому, хто не лише був пліч-о-пліч зі мною протягом цієї вражаючої подорожі, але й тому, хто присвятив ціле своє професійне життя служінню нашій країні – найкращому віце-президенту, що його коли-небудь мала Америка, пану Джо Байдену!» – сказав Обама у Білому домі і під схвальні вигуки й оплески.

Президент США Барак Обама аплодує після вручення медалі Свободи віце-президенту США Джозефу Байдену, 12 січня 2017 року.

Байден буде в Києві буквально за три дні до завершення каденції адміністрації Обами. Тому, як каже український експерт-міжнародник, Григорій Перепелиця, не варто очікувати якихось практичних, конкретних результатів, адже цей візит Байдена є візитом-символом.

«Цей візит можна вважати ритуальним і прощальним. Оскільки Байден відповів за реалізацію зовнішньої політики Сполучених Штатів в Україні. Він і опікувався Україною, і переймався нашою країною як високий американський посадовець. А також як людина – йому Україна і українці були глибоко симпатичними», – каже Перепелиця в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Він підтримував Україну в межах своєї компетенції. Тому, я думаю, цей візит для нього не лише прощальний, а певна данина Україні. Можливо, він не все зробив, що потрібно було зробити, але в межах своїх повноважень, мені здається, він дуже багато робив для України», – додає експерт.

На думку Перепелиці, Байден може надати вже новій адміністрації якісь пропозиції, але, каже політолог, «я не думаю, що ці його пропозиції будуть мати великий вплив на політику нового президента США Трампа».

Віце-президент США Джозеф Байден в українському парламенті, 8 грудня 2015 року

І тим не менше часом символи теж мають значення. Україна вже вдруге стає ледь не останньою країною, яку в символічний спосіб відвідують американські керівники. Так, в червні 2000 року під час останнього свого європейського турне, тодішній президент США Біл Клінтон виступив у Києві.

І нині, коли, як пише міжнародна преса, Київ з трохи непевністю очікує прихід адміністрації Дональда Трампа, саме Байден передає Україні модель, коли топ-контактною особою для Києва у Вашингтоні є віце-президент, який персонально дуже тісно й активно опікується українськими справами, домагаючи Україні. Наразі питання в тому, чи стане майбутній віце-президент Майк Пенс «новим Байденом» для України.

Майк Пенс (зліва), Дональд Трамп та Мітт Ромні на виході з будівлі гольф-клубу Трампа «Бедмінстер», штат Нью-Джерсі, 19 листопада 2016 року

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Литва закликає ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу, після заяв Росії про розміщення ядерної зброї в Білорусі

Відеокадр російського Міноборони. Тестовий запуск ракети "Ярс", жовтень 2022 року. Russian Defense Ministry Press Service via AP

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізациї в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.

"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.

Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".

Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".

Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс

Ізраїльська поліція застосувала водомети, щоб розігнати демонстрантів

Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.

Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.

«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.

Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...

Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.

Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.

Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.

Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.

Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.

«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.

Дивіться також:

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00

«Митці у війні». Відео

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00

Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.

"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна

Міжконтинентальна балістична ракета "Ярс" випробувана під час російських ядерних навчань з пускового майданчика в Плесецьку, 26 жовтня 2022. Прес-служба Міноборони РФ/AP

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".

Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.

Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".

"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.

Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".

У статті використано матеріали AFP, Reuters

Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео

Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:58 0:00

Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.

Більше

Відео - найголовніше

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00
XS
SM
MD
LG