Спеціальні потреби

Актуально

Роугані: іранці мають право на протест, але мирний

Іранці мають право на протест, але він має бути мирним, заявив президент Ірану.

Заява Хасана Роугані з’явилася після того, як у його країні четверту добу поспіль тривають протести. Влада у відповідь блокує доступ до популярних соцмереж і застерігає мітингувальників від незаконних дій.

Роугані також розкритикував президента США Дональда Трампа за його повідомлення у Твіттері про протести. «Трамп забув, що ще кілька місяців тому називав іранців «терористами», — сказав президент Ірану.

Він також визнав, що громадське невдоволення стосується не лише поганого економічного стану, а й корупційних скандалів і прозорості уряду.

Раніше влада Ірану повідомила про арешт близько 200 протестувальників у Тегерані 30 грудня. Протести продовжуються 31 грудня в столиці Ірану і ще кількох містах, проте скільки саме людей беруть у них участь — наразі незрозуміло.

На відео, яке поширюють користувачі соцмереж видно, що поліція в центрі Тегерана застосувала водомети для розгону демонстрантів.

Тим часом, влада Ірану заблокувала доступ до популярних соцмереж. Користувачі заявили про неможливість користуватися Instagram і Telegram 31 грудня, через день після того, як двоє протестувальників загинули у місті Доруд на заході Ірану. Обидва сервіси є популярними серед іранців і зручними для призначення місць зустрічі демонстрантів, які висловлюють невдоволення ростом цін і невиконаними обіцянками президента Хасана Роугані щодо свободи слова і зборів.

28 грудня сотні людей вийшли на вулиці в Мешхеді, протестуючи проти високих цін. Люди скандували антиурядові гасла. 29 грудня проурядове ополчення розігнало антиурядових демонстрантів у місті Керманшах на заході країни, коли протести поширилися в Тегерані та інших містах.

30 грудня протести продовжилися, вони супроводжувалися заворушеннями. Цього ж дня, за даними державного телебачення, у близько 1200 містах відбулися провладні мітинги.

31 грудня заступник губернатора іранської провінції Лорестан Хабіболла Ходжастепур підтвердив загибель 30 грудня двох демонстрантів у західному місті Доруд, однак заперечив причетність іранських силовиків до смертей протестувальників. Водночас у соцмережах очевидці повідомляли, що демонстрантів розстріляли іранські сили безпеки.

Протягом акцій десятки людей взяли під варту. Сполучені Штати засудили арешти, а американський президент Дональд Трамп попередив Тегеран про те, що «США уважно стежать за порушенням прав людини».

Речник МЗС Ірану Бахрам Гасемі 30 грудня заявив на державному телебаченні, що «іранський народ не несе відповідальності за брехливі і безпринципні висловлювання офіційних осіб США чи пана Трампа».

За останній період ціни на багато основних продуктів харчування зросли в Ірані на 40 відсотків. За даними центрального банку країни, інфляція становить близько 10 відсотків. Безробіття в цьому фінансовому році склало 12,4 відсотка, що майже на півтора відсотка більше, ніж торік. Із 80 мільйонів населення Ірану – близько 3,2 мільйони громадян є безробітними.

Всі новини дня

Bторгнення Росії в Україну підкреслює необхідність у солідарності народів Грузії та України – Блінкен в річницю російсько-грузинської війни

Державний секретар Ентоні Блінкен

Державний секретар Ентоні Блінкен у заяві з нагоди 14 роковин вторгнення Росії у Грузію заявив, що «неспровоковане подальше вторгнення Росії в Україну підкреслює необхідність, щоб народи Грузії та України стояли у солідарності».

«Чотирнадцять років тому Росія вторглась у суверенну державу Грузію. Як ми це робимо від 2008 року, ми вшановуємо пам'ять тих, кого вбили чи поранили російські військові. Десятками років громадяни Грузії в Абхазії та Південній Осетії живуть під російською окупацією, десятки тисяч людей були переміщені, зазнали переслідувань та піддались переслідуванням та зубожіння. Їх позбавили життя та засобів до існування», - йдеться у заяві голові зовнішньополітичного відомства.

Він підкреслив, що грузинський народ добре знає агресивні дії Росії, в тому числі дезінформацію, так звану «бордерізацію» ( (тобто перенесення російськими військовими лінії окупації вглиб підконтрольної Тбілісі території – ред. ГА), масові переміщення, які призвели до злиднів та руйнування.

«Росія повинна дотримуватись зобов’язань, взятих відповідно до домовленості про припинення вогню у 2008 року – відвести свої війська до позицій перед початком конфлікту та надати необмежений доступ для гуманітарної допомоги. Вона також повинна відкликати визнання грузинських регіонів Абхазії та Південної Осетії. Це істотно важливо для сотень тисяч внутрішньо переміщених осіб – мати можливість повернутися до своїх домівок безпечно та з достоїнством», - йдеться у заяві Блінкена.

Держсекретар запевнив, що США продовжують твердо підтримувати народ Грузії у їх прагненні захистити їх суверенітет та територіальну цілісність і знайти мирне вирішення конфлікту.

Папа Римський назвав вихід кораблів із зерном з українських портів «знаком надії»

Папа Римський Франциск тримає український прапор, привезений для нього із Бучі. Фото зроблене 6 квітня 2022 року. Фото AP/Alessandra Tarantino

Папа Римський Франциск привітав вихід кораблів із зерном з чорноморських портів України та назвав цю подію моделлю для діалогу, який міг би покласти край війні в Україні. Відповідну заяву понтифік зробив 7 серпня в щотижневому зверненні до вірян і туристів на площі Святого Петра.

«Цей крок свідчить про те, що можна вести діалог для досягнення конкретних результатів, які допоможуть усім. Ця подія – це знак надії, і я щиро бажаю, щоб, йдучи цим шляхом, можна було покласти край бойовим діям і досягти справедливого та міцного миру», - заявив Папа Римський.

Цей крок свідчить про те, що можна вести діалог для досягнення конкретних результатів, які допоможуть усім. Ця подія – це знак надії, і я щиро бажаю, щоб, йдучи цим шляхом, можна було покласти край бойовим діям і досягти справедливого та міцного миру
Папа Римський Франциск

Напередодні стало відомо, що Папа Римський Франциск розглядає можливість відвідати Україну. Про це повідомив посол України у Ватикані Андрій Юраш за підсумками зустрічі з Папою Римським 6 серпня. «Я дуже близький до України і хочу висловити цю близькість через мій візит до України», – важливі слова Папи Франциска, сказані під час сьогоднішньої зустрічі зі Святішим Отцем. Україна багато років, особливо з початку війни, чекала на Папу і буде рада зустріти його перед його поїздкою до Казахстану», – написав Юраш у твітері.

Відомо, що візит Папи Римського до Казахстану запланований на вересень. Там він візьме участь у VII з’їзді лідерів світових і традиційних релігій. Захід пройде у Нур-Султані з 13 по 15 вересня. Під час з’їзду папа може зустрітися із патріархом Російської православної церкви Кирилом.

Нагадаємо, що другий караван із чотирьох суден із зерном і олією вийшов з українських портів у неділю вранці. Згідно з повідомленнями Міноборони Туреччини, йдеться про судно Riva Wind, що йде в Іскендерун з 44 тисячами тонн кукурудзи, Mustafa Necati, що йде до Італії з 6 тисячами тонн соняшникової олії, Star Helena, що йде в Китай із 45 тисячами тонн насіння соняшнику і Glory, що йде в Стамбул з 66 тисячами тонн кукурудзи.

Дивіться також: Кірбі: «Сподіваємося, що найближчими днями буде більше кораблів, які відправляться з України». Відео

Amnesty International шкодує про страждання та обурення, які викликав їх звіт

Логотип Amnesty International. Courtesy image.

Міжнародна організація Amnesty International відреагувала на критику її останнього звіту, в якому організація звинувачує ЗСУ в створенні загрози цивільному населенню. Про це в організації заявили у комунікації з агентством Reuters.

Amnesty International глибоко шкодує про страждання та обурення, які викликав наш прес-реліз про бойову тактику українських військових.
Amnesty International

«Amnesty International глибоко шкодує про страждання та обурення, які викликав наш прес-реліз про бойову тактику українських військових», – заявили в Amnesty International.

В організації не заперечують попередні висновки, про які йшлось у звіті, але заявляють, що шкодуть про біль, який спричинили: «Пріоритетом Amnesty International у цьому та в будь-якому конфлікті є забезпечення захисту цивільних осіб. Дійсно, це було нашою єдиною метою, коли ми оприлюднили останнє дослідження. Хоча ми повністю підтримуємо свої висновки, ми шкодуємо про спричинений біль».

Не вщухає критика на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, опубліковану в четвер, у якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

У звіті йдеться, що українські військові розміщували військові бази у школах та лікарнях та завдавали ударів з житлових районів. За словами звіту, це викликало у відповідь вогонь з боку Росії, чим наражало на небезпеку цивільне населення. Як заявила Amnesty International, вона задокументувала порушення Україною законів війни, коли її війська діяли в населених пунктах.

Звіт викликав різкий осуд з боку українських офіційних осіб та звинувачення у відповідь від керівництва Amnesty International.

На підтримку України виступив міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевичус, який назвав оцінку Amnesty International «цілком хибною». Посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс, не називаючи організацію по імені, підтримала точку зору українців. «Єдине, що загрожує українським мирним жителям, це російські ракети, зброя та мародерство російських військ. Крапка. Якби Росія припинила вторгнення в Україну, небезпеки не було б», – написала представниця Британії в Україні. Цю ж думку висловила і посолка США в Україні Бріджит Брінк.

Дивіться також: Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео

Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:11 0:00

МАГАТЕ: Обстріли Запорізької АЕС можуть призвести до ядерної катастрофи

Директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час конференції у Відні, Австрія. Фото зроблене 9 червня. Reuters/Lisa Leutner

Бої навколо Запорізької атомної станції збільшують ризики ядерної катастрофи. Про це заявив директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

«Я надзвичайно стурбований вчорашнім обстрілом найбільшої в Європі атомної електростанції, який підкреслює цілком реальний ризик ядерної катастрофи», – заявив у заяві генеральний директор МАГАТЕ.

Рафаель Гроссі також підтвердив готовніть прибути на Запорізьку атомну станцію з експертною місією МАГАТЕ. «Я рішуче й терміново закликаю всі сторони проявляти максимальну стриманість поблизу цього важливого ядерного об’єкта з його шістьма реакторами. І я засуджую будь-які насильницькі дії, які здійснюються на Запорізькій атомній електростанції або поблизу неї чи проти її персоналу», - заявив Гроссі.

Я надзвичайно стурбований вчорашнім обстрілом найбільшої в Європі атомної електростанції, який підкреслює цілком реальний ризик ядерної катастрофи
директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі

3 серпня директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ вже попереджав, що найбільша в Європі атомна електростанція в Україні «повністю вийшла з-під контролю», і звернувся до Росії та України з проханням негайно дозволити експертам відвідати комплекс для стабілізації ситуації та уникнути ядерної аварії.

Запорізька АЕС окупована російською армією, але на ній продовжують працювати українські фахівці. По території станції було завдано авіаударів, у здійсненні яких Москва і Київ звинувачують одне одного.

Нагадаємо, що верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель засудив дії російських військ навколо Запорізької АЕС. У своїй заяві найвищий європейський дипломат назвав дії Росії «серйозним та безвідповідальним порушенням правил ядерної безпеки» та закликав Росію надати доступ до ядерного об’єкту експертам з Міжнародного агентства з ядерної енергії, МАГАТЕ.

Дивіться також: Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео

Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:11 0:00

МЗС Грузії: Росія продовжує розширювати свій незаконний контроль на окупованих територіях

Абхазія

Через чотирнадцять років після російського вторгнення до Грузії Російська Федерація продовжує порушувати угоду про припинення вогню, укладену за посередництва Євросоюзу і розширює свій незаконний контроль на грузинських окупованих територіях. Про це йдеться в заяві МЗС Грузії, присвяченій роковинам російсько-грузинської війни.

«Зводячи колючий дріт та інші загородження на лінії окупації, незаконно арештовуючи та викрадаючи людей, грубо порушуючи права людини, здійснюючи етнічну дискримінацію грузинів, Росія завдає удару по безпеці, правам людини та гуманітарному середовищу на місцях, тим самим, серед іншого, намагається ізолювати людей , що проживають на окупованих територіях, від решти Грузії та міжнародної спільноти», — заявляють у грузинському МЗС.

У МЗС Грузії зазначають, що в даному контексті «переломне значення» мало рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі про серпневу війну, винесену 21 січня 2021 року. Як підкреслюють у МЗС, ЄСПЛ встановив, що саме Росія несе відповідальність за порушення прав людини в окупованих регіонах і що виходячи з цього, марними виявилися багаторічні спроби Росії уникнути правової відповідальності за окупацію та злочини, що скоюються в Абхазії та Цхінвальському регіоні.

Тбілісі підтверджує політику мирного врегулювання російсько-грузинського конфлікту і дякує міжнародному співтовариству за підтримку суверенітету та територіальної цілісності країни.

«Ця підтримка набуває особливого значення сьогодні, коли Росія своєю військовою агресією проти України продовжує порушувати принципи міжнародного права та підриває безпеку Європи», - йдеться у заяві.

Тбілісі закликає Москву виконати взяті на себе зобов'язання, припинити окупацію грузинських територій та відкликати визнання так званої незалежності грузинських регіонів.

Нагадаємо, то в результаті російсько-грузинської війни Росія у 2008 році визнала незалежність двох грузинських регіонів – Абхазії та Південної Осетії – та перекинула додаткові війська та озброєння на свої військові бази на цих територіях. Усі держави світу – за винятком Венесуели, Нікарагуа, Науру та Сирії – розглядають ці регіони як територію Грузії, яка знаходиться під російською окупацією.

У зв'язку з роковинами серпневої війни посольство Сполучених Штатів у Грузії поширило відеозвернення.

«Ми пам'ятаємо, як усе почалося, ми пам'ятаємо сьогоднішній день, ми пам'ятаємо про вторгнення російської армії до Грузії, ми не забудемо про десятки тисяч біженців, ми не забудемо про жертви, ми продовжимо працювати для миру, ми стоятимемо разом із Грузією», - йдеться у відеозверненні, записаному співробітниками американського посольства.

Заяву поширив і Євросоюз, в якому «суворо і одностайно» засудив «безпідставну і невиправдану агресивну війну» Росії проти України, а також визнання Росією сепаратистських грузинських регіонів Абхазії та Південної Осетії та присутність її збройних сил на цих територіях.

У заяві сказано, що «бордеризація» (тобто перенесення російськими військовими лінії окупації вглиб підконтрольної Тбілісі території), порушення прав людини, незаконні затримання та обмеження на свободу пересування в зоні поділу сторін є порушенням як міжнародного права, так і зобов'язань , взятих на себе Росією за згодою від 12 серпня 2008 року.

"Підтверджуємо тверду підтримку Європейським Союзом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Грузії в межах міжнародно визнаних кордонів країни", - йдеться у заяві Євросоюзу.

Спеціальну заяву розповсюдило і МЗС України заявивши, що російська агресія в Україні є результатом того, що у 2008 році світова спільнота не відреагувала належним чином на вторгнення РФ до Грузії.

«Не отримавши належної реакції світового співтовариства на агресію проти Грузії, в 2014 році росія продовжила загарбницькі дії в Україні – окупувала Крим та частину Донецької та Луганської областей, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України.

Переконані, що зупинити агресивну політику РФ можливо завдяки спільним зусиллям міжнародної спільноти, чіткому дотриманню санкційних режимів проти Росії та всебічній підтримці країн, проти яких Москва здійснює агресію», - йдеться у заяві МЗС.

У відомстві додали, що Росія повинна «деокупувати частини територій Грузії та України, а російські воєнні злочинці понести найсуворішу відповідальність».

Внаслідок російської агресії у серпні 2008 року, згідно з грузинськими даними, з грузинської сторони загинули 412 осіб, з них 169 військових; поранення отримали 1747 осіб. При цьому 130 тисяч громадян були змушені залишити свої будинки. Внаслідок російської інтервенції було зруйновано 35 000 житлових будинків та 53 сіл. Росія окупувала 5 грузинських долин та 125 сіл.

Більше

XS
SM
MD
LG