Спеціальні потреби

Актуально

Українські багатії за мільйони доларів купують квартири у Маямі й отримують «грін-карти» - розслідування

Широкі пляжі, пальми й хмарочоси. Маямі – один із найдорожчих курортів у США, ціни на квартири тут сягають 30 мільйонів доларів. Дозволити собі тут жити може не кожен американець. А от українці купують тут нерухомість все частіше, до того ж елітну – розповідає уродженка Полтави, Марія Гармаш. Вона жила й працювала ріелтором у Нью-Йорку, а кілька років тому переїхала у Флориду.

Переважна більшість людей купує нерухомість у житлових комплексах класу люкс

"Дуже багато вихідців з України та Росії приїздять у Флориду відпочити, потім їм подобається клімат, гарна погода, життя біля океану, таке спокійне. Тому вони вирішують купувати собі нерухомість на першій лінії, на березі океану, з гарним доступом на приватний пляж, басейн, спортзал і спа. Переважна більшість людей купує нерухомість у житлових комплексах класу люкс, де вони можуть відчути себе особливими людьми", - розповідає агент з нерухомості Марія Гармаш-Бакума.

​Анастасія Сікар з Естонії, працює на ринку нерухомості Маямі сім років. Для нас вона проводить екскурсію одним із найдорожчих будинків у Маямі – Порше Дизайн Тауер. Елітний хмарочос популярний серед вихідців зі Східної Європи.

Сюди можна заїжджати на своїй машині в квартиру

"Основна родзинка цього будинку в тому, що сюди можна заїжджати на своїй машині в квартиру. Тобто ми зараз сидимо на 43-му поверсі, і у нас машини припарковані тут, у гаражі. Це зручно, модно, ноу-хау", - каже агент з нерухомості Анастасія Сікар.

Окрім цього, на кожному панорамному балконі – джакузі, розміром із невеликий басейн, вишуканий ремонт, чотири спальні й чотири ванні кімнати.

43 поверх, майже 400 квадратних метрів площі, всюди мармурова підлога, вид і на океан, і на центр Маямі водночас. Орендувати таку квартиру коштує 25 тисяч доларів, а купити – за 7,5 млн.

​Придбати нерухомість у США, тобто стати інвестором – це один зі способів отримати право на проживання – зелену картку, і в перспективі американське громадянство. Мінімальна інвестиція – півмільйона доларів, папери оформлюють два-три роки.

"І коли всі документи готові, в інвестора є можливість отримати візу EB5 на основі тих 500 тисяч доларів, які він поклав на купівлю квартири. Потім, коли цей строк проходить, два-три роки, людина отримує і квартиру, і візу EB5 і після цього може отримати грін-карту, і через 4 роки громадянство США", - розповідає агент з нерухомості Марія Гармаш-Бакума.

До цього ж, більшість покупців нерухомості у Маямі таким чином зберігають свої гроші, зароблені деінде, - каже Юлія Короткова, яка родом із Херсона, а в галузі нерухомості працює три роки. За її словами, в Маямі приїжджають лише у відпустку. Постійно живуть тут лише 20-40 відсотків власників квартир.​

Так би мовити, надійно запаркували гроші

"У більшості випадків ці люди купують тут квартири для безпеки своїх капіталовкладень. Ви самі знаєте, яка ситуація зараз у наших країнах. Сьогодні гроші є – завтра нема. Курс долара... А тут ви купили, у вас квартира є, ніхто її не забере. Так би мовити, надійно запаркували гроші", - каже Юлія.

Джерела фінансування перевіряють, однак обійти перевірки нескладно.​

Все від мільйона-плюс – перевіряється

"Два роки тому почали перевіряти гроші. Раніше не перевіряли, звідки, всім було байдуже, це добре для країни, хтось привіз кілька мільйонів доларів – кому яке діло, створили робочі місця. А зараз ввели новий закон, що все від мільйона-плюс – перевіряється. Але наші люди метикуваті. Багато трансакцій роблять частинами", - каже агент з нерухомості Юлія Короткова.

"Якщо ми говоримо про купівлю нерухомості за кеш, тобто це гроші, які людина має при собі, які не пов’язані із банками, то ніхто не питає абсолютно. Ця трансакція проходить дуже швидко, протягом 30 днів", - каже агент з нерухомості Марія Гармаш-Бакума.

Дмитро Якубович емігрував у США 24 роки тому. У Маямі має квартиру вартістю в понад мільйон доларів в популярному серед вихідців із пострадянських країн комплексі Біч Клаб. Серед його сусідів – не лише бізнесмени й політики.​

"Дуже багато заможних людей, часто у Санні Айлс видно людей із шоу-бізнесу... В тому ж домі, де живе Агутін, раніше була квартира у нинішнього мера Києва Кличка, наскільки я розумію... У наших домах відсотків 50, більша частина – російськомовні. Україна, Росія, в основному. І мені це подобається", - розповідає підприємець та голова ЖК Beach Club Дмитро Якубович.

Добре там, де нас нема, але в Маямі ми всюди

"В Маямі немає американців. Найбільша заслуга Маямі – це те, що воно так близько до Америки. Такий жарт ходить містом. Тому що тут більшість – з Латинської Америки і ми... Добре там, де нас нема, але в Маямі ми всюди", - каже агент з нерухомості Юлія Короткова.

Дивіться також: Інтерв'ю з режисером фільму "Кіборги" після показу стрічки у Конгресі США

Інтерв'ю з режисером фільму "Кіборги" після показу стрічки у Конгресі США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:44 0:00

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG