Спеціальні потреби

Актуально

Трамп заявив, що не відмовиться від вимоги фінансування стіни

Trump Government Shutdown

Президент США Дональд Трамп в неділю не продемонстрував ознак готовності відмовитись від вимоги фінансування будівництва стіни на кордоні з Мексикою за рахунок платників податків, заявивши, що ніяких поступок з його боку не буде.

«Нам потрібно побудувати стіну, бар'єр. Він може бути зі сталі», - заявив Трамп журналістам в Білому домі перед тим, як відправитися в свою резиденцію в Кемп-Дейвіді в Меріленді, щоб обговорити з ключовими членами адміністрації питання безпеки кордонів і політику, яку вони планують проводити в цьому році.

Трамп вступив в суперечку з демократами стосовно його вимоги виділити понад 5 мільярдів доларів на будівництво бар'єру на кордоні. В результаті виникла тупикова ситуація, через яку майже четверту частину операцій федерального уряду було призупинено 16 днів тому. Нинішній «шатдаун» став одним з найтриваліших закриттів уряду в американській історії.

«Шатдаун може припинитися завтра, а може тривати ще довгий час», - сказав Трамп, зазначивши, що демократи, що відмовляють йому у виділенні грошей на стіну, раніше голосували за зведення бар'єрів на кордоні з Мексикою. «Демократи згодні: безпека на кордоні потрібна», - заявив він.

За словами Трампа, він не очікує прогресу від другого дня переговорів між високопоставленими представниками Білого дому, включаючи віце-президента Майка Пенса, і ключовими співробітниками Конгресу, які пройдуть в неділю. Зустріч буде присвячена подоланню розбіжностей з питань безпеки на кордоні і вимоги Трампа виділити гроші на будівництво стіни.

Разом з тим президент зазначив, що прогрес на переговорах може бути досягнутий в найближчі кілька днів. «Якщо ми не забезпечимо безпеку кордонів, нас захлесне злочинність», - заявив Дональд Трамп.

За його словами, люди, які прибувають в США незаконно, «вбивають наших громадян». Трамп заявив, що його прихильники, які підтримували його заклик побудувати стіну під час успішної передвиборчої кампанії в 2016 році, тепер кажуть йому: «Зробіть все, щоб перемогти в цій боротьбі».

«Люди, які не голосували за Дональда Трампа, також хочуть зміцнення безпеки кордонів», - сказав президент.

Дональд Трамп повторив зроблену в п'ятницю заяву, що він може «оголосити надзвичайний стан в країні, в залежності від того, що станеться в найближчі кілька днів», щоб побудувати стіну без схвалення Конгресу, використовуючи гроші, виділені військовим на будівельні проекти.

Всі новини дня

Розслідування. Китай, слідом за Росією, спотворює історію канадського снайпера Валі в Україні

Український національний прапор у вікні зруйнованої під час вторгнення Росії в Україну квартири в місті Бородянка Київської області, Україна, 13 травня 2022 року. REUTERS/Владислав Мусієнко

У неділю, 8 травня, рупор Комуністичної партії Китаю (КПК) Global Times повторив розповідь російського державного медіа RT про канадського снайпера, який добровольцем пішов воювати на захист України.

В обох історіях йдеться, що снайпер нібито повернувся до Монреаля та різко критикував українських військових.

«У розповіді [RT] йдеться, що після повернення додому він розповів місцевим ЗМІ, що пережив «крайнє розчарування» в Україні. Він також публічно звинуватив українських військових у хаосі, мародерстві та некомпетентності», – пише Global Times. "Він звинуватив українську армію в недостатньому озброєнні, поганій підготовці, великих втратах, наживі та дезертирстві".

Історія, яка привернула увагу в Китаї, спотворює статтю, опубліковану у La Presse, франкомовній газеті в Монреалі, в якій цитуюється розповідь снайпера, відомого як «Валі» про свій досвід в Україні.

La Presse розповідає про два місяці служби Валі у добровольчому підрозділі в Україні. У статті під назвою «Війна – це жахливе розчарування», він розповідає про жахи та розчарування війни, зокрема, про те, що довелося шукати їжу, зброю та боєприпаси, а також інцидент, під час якого було вбито російським танком двох недосвідчених українських військовозобов’язаних.

Газета повідомляє, що члени Нормандської бригади, приватного волонтерського підрозділу, заснованого ветераном канадської армії, скаржилися на нестачу зброї та інші проблеми, в результаті яких деякі члени, включно з Валі, відійшли від підрозділу.

Але RT і Global Times вибрали лише окремі цитати зі статті, заявивши, що в ній описуються "грабування, спекуляція та дезертирство". Вони спрощують та перекруючують слова Валі, перебільшуючи його критику професійності українських військових.

На цьому зображенні, наданому мерією Ірпіня, видно, як прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо розмовляє з мером Олександром Маркушиним в Ірпіні, Україна, неділя, 8 травня 2022 року. Трюдо несподівано відвідав Ірпінь. в неділю. Місто було серйозно постраждало під час спроби Росії взяти Київ на початку війни. (Ірпінська мерія через AP)
На цьому зображенні, наданому мерією Ірпіня, видно, як прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо розмовляє з мером Олександром Маркушиним в Ірпіні, Україна, неділя, 8 травня 2022 року. Трюдо несподівано відвідав Ірпінь. в неділю. Місто було серйозно постраждало під час спроби Росії взяти Київ на початку війни. (Ірпінська мерія через AP)

Це справляє оманливе враження, оскільки консенсус щодо ходу війни полягає в тому, що Україна зупинила російські війська та завдала їм великої шкоди, незважаючи на значну перевагу російських військ.

Це не перші неправдиві повідомлення про Валі. У березні в соцмережах з`явилися дописи, в яких Валі називають «найкращим снайпером у світі» і помилково стверджують, що він був убитий російським спецназом.

"Я був останнім, хто дізнався про те, що я мертвий", - сказав Валі пізніше з Києва, згідно з USA Today.

Снайпер-доброволець

Валі розповів, що він служив в Афганістані в престижному 22-му полку королівської канадської піхоти, відомому елітними снайперами, і зголосився воювати проти Ісламської держави в Іраку в 2015 році.

Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних добровольців допомогти у захисті його країни після вторгнення військ президента Росії Володимира Путіна 24 лютого.

Валі відповів на цей заклик і сказав, що прибув в Україну на початку березня, прагнучи змінити ситуацію.

«Цей захист був можливий лише завдяки мужності українських бійців», – написав Валі на своїй сторінці у Facebook. «Я маю намір зробити внесок, принаймні трішки, до перемоги цих людей, які так хочуть бути вільними».

Валі спочатку не входив до Міжнародного легіону територіальної оборони України, підрозділу, створеного Зеленським для іноземців. Натомість він хотів «якнайшвидше вийти на фронт» і уникнути тривалого процесу подачі заявки, повідомляє канадська телекомпанія CBC.

Отже Валі приєднався до Нормандської бригади, яку заснував і очолив ветеран канадських збройних сил під псевдонімом Хрульф.

У звіті, опублікованому в травні канадським National Post, описуються суперечки, розбіжності в бригаді та скарги на те, що вона була недостатньо оснащена та наражала канадців в її лавах на невиправданий ризик. Але там також цитується Валі, який захищає Хрульфа як «хорошого бійця та воїна».

"Ми всі на одному боці проти росіян, і це найважливіше", - сказав Валі.

У журналі La Presse також сказано, що серед добровольців Нормандської бригади не все добре. «Між військами швидко розпочався розбрат, і велика кількість бійців дезертирувала з Нормандської бригади», – йдеться у звіті видання.

La Presse процитувала трьох анонімних членів Нормандської бригади, які сказали, що Хрульф пообіцяв зброю та захисне спорядження, але це так й не відбулося. Хрульф підтвердив La Presse, що 60 добровольців виїхали, а інші намагалися сформувати власний підрозділ із американською зброєю вартістю 500 000 доларів.

Хоча ці звіти свідчать про безлад і суперництво, вони не повідомляють, що Валі критикував українську армію за «грабування», «зловживання» або «дезертирство», як повідомляють RT і Global Times.

"Я зробив помилку"

Історія La Presse починається з розповіді Валі про танковий снаряд, який підірвав двох співслужбовців, які проігнорували його попередження не відходити за сигаретами.

«Мені пощастило, що я все ще живий, це сталося дуже близько», – сказав Валі виданню, додавши, що кілька разів він був близький до смерті, перебуваючи в Україні. За його словами, це була його остання місія. Він пропустив перший день народження свого сина, перебуваючи за кордоном.

У розповіді Валі сказав, що бачив українських військовозобов’язаних, які не мали досвіду бойових дій, і був свідком зростаючих втрат. Він сказав, що хотів би, щоб ці «надзвичайно відважні» українські воїни отримали більше тактичної підготовки.

Цитуючи Валі, La Presse написав: "Це війна машин", де "надзвичайно відважні" українські воїни зазнають дуже значних втрат від обстрілів, але "пропускають багато можливостей" послабити противника через брак технічних військових знань.

«Якби в українців були такі протоколи, які ми мали в Афганістані для зв’язку з артилерією, ми могли б спричинити бійню», – вважає він.

Однак після публікації статті La Presse Валі сказав на своєму особистому веб-сайті, що він був надмірно зосереджений на втратах, свідком яких він став:

«Я зробив помилку. В інтерв'ю журналістам я схильний занадто багато говорити про страшні часи, коли ми зазнали втрат від ворогу. Я мало говорю про те, що ми завдаємо втрат ворогу», - він написав. «У результаті деякі статті справляють гірке враження майже поразки».

«Я мало говорю про те, що ворога було кілька разів розгромлено. Спочатку в Києві: ворога не тільки зупинили, а й відбили. Цей самий ворог, зазнавши великих втрат, нарешті вирішив відступити. Далі на Донбасі, на сході України: знову ворога стримано, він зазнав втрат. У кількох місцях українські сили навіть відновлюють позиції, багато позиції».

Polygraph.info звернувся до вВалі за коментарем, але не отримав відповіді до публікації. Проте його погляди на досягнення українських військових поділяють і багато інших.

Один з них – Філіпс Пейсон О'Браєн, професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії, який написав у журналі The Atlantic, що українські військові дотримуються стратегії, яка «дозволила меншій державі – поки що – пережити більшу та значно могутнішу».

«Український спосіб війни - це злагоджена, розумна та добре продумана стратегія боротьби з росіянами», - написав О'Браєн.

«Це дозволило українцям зберігати мобільність, допомогло змусити росіян на тривалий час займати статичні позиції, підірвавши їх матеріально-технічне забезпечення, завдало росіянам великі втрати від виснаження, а в битві за Київ призвело до перемога, яка повністю змінила політичний фінал російського вторгнення».

На своєму веб-сайті 12 травня Валі написав:

«Я часто називаю війну "жахливим розчаруванням". Не те, щоб я сам «розчарований» війною чи своїм недавнім досвідом в Україні».

Оновлення: після публікації Валі зв’язався з Polygraph.info із заявою, яка містила таке:

«Українські Збройні Сили не ідеальні. Але це дивовижна сила. Багато українських воїнів не мають досвіду. Мене це не засмучує. Це абсолютно нормально на будь-якій війні, особливо на її початку. Насправді, це добре, що ми (українські сили) маємо стільки нових солдатів на фронті, адже ми зараз переважаємо ворога. Ці недосвідчені воїни будуть ставати все кращими. Вони вже є».

У статті використано матеріали The Atlantic, National Post, CBS, La Presse, Global Times,

Дивіться також: Білоруські добровольці тренуються захищати Україну і воювати з Лукашенком. Відео

"Сподіваємось і чекаємо, що Херсон буде Україна" - містянин про життя в окупації

Акція на підтримку України у Херсоні, 5 березня 2022 (AP Photo/Olexandr Chornyi)

Щодня житель окупованого російською армією Херсона разом зі своєю командою кухарів-волонтерів годують безкоштовними обідами близько двохсот жителів міста. Цієї допомоги потребують дедалі більше мешканців міста через високі ціни і брак продуктів, відсутність роботи, закриті магазини й банки. Про своє життя в окупації, відчуття небезпеки та мрії після закінчення війни він розповів в інтерв'ю Голосу Америки. Далі - його розповідь. З міркувань безпеки ми не розкриватимемо його ім'я.

"У нас харчується до 180 людей"

"Я з міста Херсон. Херсон – це Україна. Нещодавно ми почали з командою молодих енергійних хлопців і дівчат годувати нужденних людей у Херсоні. Дякую їм за це. Іноді нам допомагають ще 2-3 людини.

В перший день до нас прийшло 57-58 людей. Ніхто не знав. Просто зварили велику каструлю, винесли, нарізали хліба. Це, до речі, був борщ. І люди йшли, і ми просто пропонували дідусям і бабусям поїсти. Зараз у нас десь харчується до 180 людей.

Безкоштовні обіди у Херсоні. Фото надане Голосу Америки
Безкоштовні обіди у Херсоні. Фото надане Голосу Америки

Взагалі, все добре. Але на жаль, кількість людей росте. У нас є один дідусь, у нього було 2 інсульти, у нього погано працює одна нога, він о 5 ранку… Це люди, які приходять о 5 годині ранку і займають чергу. І бабусі, і дідусі, і молоді є. З 5-ї години вже черга.

Кожної неділі ми робимо щось для них смачне, солоденьке. Це були паски на Великдень. Потім ми робили млинці з яблуками і корицею. В цю неділю це будуть яблука і полуниця. Щоб їх якось відволікти, побалувати смачненьким.

Я іноді допомагаю хлопцям і дівчатам, але я допомагаю більше, коли мене нема на кухні. Моя праця – це більше закупитись, щось знайти, десь щось забрати, їх привезти, відвезти, щось почистити, вимити.

Акція на підтримку України у Херсоні, 27 квітня 2022, REUTERS
Акція на підтримку України у Херсоні, 27 квітня 2022, REUTERS

"Великі супермаркети зачинені"

У мене багато знайомих, тому я знайду все, що мені потрібно, в будь-який час. Великі супермаркети українські – зачинені, лише працюють маленькі крамниці і дуже багато зараз людей повернулися в дев'яності і перепродають щось там з машин.

Ну овочі, ви знаєте, що Херсонщина – це одна з областей, де овочі і фрукти є завжди, ми годували всю країну. Тому з овочами у нас немає проблем. М'ясо – дуже дороге. Наприклад, якщо філе куряче - 220 грн за кілограм замороженого, якщо крильця – 120 або 130. Крупи є, але їх продають вже перекупи так би мовити. Дорого.

"Роботи немає взагалі"

Коли в мене з’явилась ідея про ці обіди, мені подзвонив знайомий з Німеччини і запропонував надати суму для перших обідів. Ми днів 6-7 готували за ці гроші, потім гроші закінчились, тож ми почали робити в інстаграмі пости, і як усі – знайомі знайомих робили репости і потрошку нам допомагають.

У нас є зараз на тиждень, на півтора, є кошти. Нам нещодавно багато скинули – ну як багато – скинули з Канади мої знайомі. Я частину віддав тим, хто працює в нас - не зарплата, а як то премія так сказати, нашим хлопцям і дівчатам. І сьогодні ми поїхали закупились, дуже багато овочів, і каші, і крупи, олія.

21 день вони працювали безкоштовно. Іноді я з власних коштів я їм щось давав, але це не була зарплата. І ось ми зробили пост, щоб люди віддячили якоюсь невеликою сумою на зарплату. А взагалі щодо роботи в місті, то дуже мало працюють людей, роботи немає взагалі.

"В нас немає рублів і сподіваюсь, що їх і не буде"

Ще є одна з проблем - це банки і кредитні картки. З усіх банків, що в нас були, працюють зараз тільки два: А-банк і, здається, Ощадбанк. Всі інші банки, в яких були ці картки для пенсій, вони зачинені і люди не можуть отримати грошей.

Ні, в нас немає рублів і слава Богу, і сподіваюсь, що їх і не буде. Деякі магазини працюють, що можна розрахуватись і готівкою, і карткою. Знімати можна у відділеннях і банкоматах, але там величезні черги.

Дуже важко жити старим і людям, які залежні від ліків. Майже нічого не працює, ніякі аптеки. Зараз є невелика кількість волонтерів, які насправді волонтери, які, ризикуючи життям, їздять і закуповують медикаменти. Але на жаль, поряд з цим, деякі люди їздять в Крим і привозять до нас якісь ліки і продають їх з машини на ринках.

Херсон, травень 2022. Фото надане Голосу Америки місцевим жителем
Херсон, травень 2022. Фото надане Голосу Америки місцевим жителем

"Ми не хочемо Росії"

Щодо життя в окупації, це морально тяжко. Ну тому що зараз ми спілкуємося з вами, а в мене чутно десь вибухи. (на фоні чутно звуки вибухів - ГА) О, чуєте, це вже близько десь. Це ще не так страшно, як буває, буває і погірше.

У мене дім – ми заклали майже всі вікна, взяли мішки, набили землею і вибудували.

Всім страшно. Тільки хвора людина не має страху. Всім страшно, але чого боятись, якщо за нами правда. Ми не хочемо Росії, ми не хочемо там жити. У нас немає ані бандерівців, ані правосекторовців. У нас класно. Ми щасливо жили і хочемо жити.

"Я хочу жити в Херсоні"

Найбільше шкода, насправді, літніх людей. Є такі, кому за 80. Їм вже треба жити на пенсії і доживати свої щасливі роки, а вони все бачать і переживають.

З того, чого мені найбільше не вистачає, напевно, морально видихнути… можливо, сходити в кіно. Але кіно у нас не буде довго, тому що у нас згоріла "Фабрика", наш торгівельний центр, тому кіно у нас не буде довго.

Щодо виїзду, то я дав собі два місяці, ще два місяці. Я думаю, що вони покажуть, що буде далі. Я не хочу виїжджати, я нікуди не хочу виїжджати, я хочу жити в Херсоні. Я думаю, що скоро ми вже дізнаємося, що буде далі. Але Херсон, ми надіємось і чекаємо, щоб він, що він буде Україна.

Міжнародні банки об'єднують зусилля задля подолання продовольчої кризи, спричиненої війною Росії

Фото: Міністерка фінансів США Дженет Єллен, Вішангтон 12 травня 2022 року. Грем Дженнінгс/Pool via REUTERS/File Photo

Міжнародні банки розвитку, включаючи Світовий банк, ЄБРР, азійський, африканський та американський банки розвитку, оголосили спільний план дій з підтримки продовольчої безпеки світу та подолання загрози голоду, спричиненої війною Росії проти України.

Міністерство фінансів США, яке координувало початок відповідних перемовин банків у квітні, привітало досягнену домовленість.

"Російська війна проти України - нещодавній шок для світу, який підштовхнув різке зменшення продовольчої безпеки, особливо в економіках, що розвиваються та нових економіках", - заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен. Вона зауважила, що продовольчій безпеці у минулі роки загрожували конфлікти: зміна клімату та економічний спад, спричинений пандемією.

В рамках плану дій Світовий банк оголосив плани інвестувати до 30 млрд дол за наступні 15 місяців у проекти в сфері продовольства та забезпечення продуктами харчування. З них 12 млрд буде спрямовано на нові проекті, а 18 млрд дол - на розподіл залишків за діючими проектами. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив проект інвестицій обсягом 2 млрд євро протягом двох років на розбудову життєво важливих секторів в регіонах, що постраждали від війни в Україні.

Як повідомляв Голос Америки, сьогодні Єврокомісія оголосила про нову макрофінансову допомогу Україні обсягом до 9 млрд євро в 2022 році.

"Ми продовжимо підтримувати Україну, через цю війну і коли вони почнуть відбудову", - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Мер Маріуполя Вадим Бойченко – про те, куди вивозять українських військовиків та хто очолює переговори

З території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів — про це повідомляє інформаційна агенція Reuters.

«Жахливе відлуння минулого». Посольство США в Україні засудило продовження репресій проти кримських татар

Чоловік на церемонії вшанування річниці депортації кримських татар з Криму до Середньої Азії в 1944 році в Бахчисарайському районі Криму, 18 травня 2016 року.

У середу, 18 травня, в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар.

«Сьогодні, коли ми згадуємо радянську депортацію кримських татар, ми вшановуємо їхню стійкість і засуджуємо ганебне продовження російських репресій та нападів на їхню культурну ідентичність», - йдеться у заяві Посольства США в Україні, розміщеній на офіційній сторінці у Твіттер.

«Сьогоднішні дії Росії – це жахливе відлуння жорстокості та переслідувань минулого», - зазначає американське диппредставництво.

У травні 1944 року Сталін протягом трьох днів депортував з батьківщини кримськотатарський народ — приблизно 200 000 осіб, пише в статті на «Атлантік» Рорі Фіннін, доцент українознавства Кембриджського університету, автор книги «Кров інших: кримське злодіяння Сталіна та поетика солідарності».

«У кримськотатарській мові депортація згадується як Sürgün («Вигнання»), подія жорстокого розкуркулення та масової смерті. Тисячі депортованих загинули під час подорожі від нелюдських умов, нестачі води та їжі та жорстокого поводження з боку сталінського НКВС. Ще тисячі загинули від голоду, перебування від даху над головою та хвороб у «таборах спецпоселенців» у Середній Азії та Сибіру, на далеких теренах Радянського Союзу, де вони томилися майже півстоліття», - пише він.

Він нагадує, що Сталін звинуватив кримських татар в масовій співпраці з нацистськими окупантами, але, хоча як й серед усіх етнічних груп в Криму й не тільки низка людей співпрацювала з нацистьскими силами, «переважна більшість воювала в Червоній Армії; тисячі здобули державні медалі, а шестеро стали прославленими Героями Радянського Союзу».

«Сталін вигнав кримських татар з Криму не за те, що вони зробили, а за те, що він думав, що вони можуть зробити. У його параноїдальній уяві, де була ідея неминучої війни з Туреччиною за контроль над протоками Босфор і Дарданелли, кримські татари були потенційною мусульманською, тюркомовною п’ятою колоною. Рано чи пізно їх потрібно було зламати», - пише дослідник.

«Депортацію кримськотатарського народу з їх історичної Батьківщини керівництво Радянського Союзу називало «спецоперацією». А кримських татар — «зрадниками», які становлять міфічну загрозу країні. Методички не змінюються», - написав у Фейсбуці написав народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Рустем Умєров, повідомляє Укрінформ.

«Нам знадобилось майже півсторіччя, щоб відвоювати право жити на власній землі. У 1989 році кримським татарам дозволили повернутись на Батьківщину. Яку у 2014 році окупував той самий ворог, але в іншій обгортці», - написав він.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні нагадав, що тоді, під час депортації та після загинула половина вимушено переселених.

“Після страшної війни, яка пройшла Кримом, як і всією Україною, як і всією Європою, цілий народ тоді поставили на межу виживання. Під час депортації і після неї, коли кримськотатарський народ був примушений жити на чужині, загинула майже половина з вимушено переселених. Майже половина народу! Це був свідомий злочин тиранії проти народу і проти людяності як такої”, - наголосив Зеленський.

А сьогодні росіяни знову примусово депортують сотні тисяч українців на чужину, наголосив він.

“ Окупанти знищують наші міста , наші села. Вони змусили більше 12 мільйонів українців і українок полишити свої домівки. І вони знову, як і 78 років тому, примусово депортують сотні тисяч наших людей на чужину, у віддалені райони”, - сказав Зеленський.

У статті використано матеріали Укрінформ, The Atlantic.

Дивіться також: Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Більше

XS
SM
MD
LG