США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

Дивіться також:

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Дивіться також:

Українці з "феноменальною швидкістю" відновлюють енергооб'єкти. Експерти про наслідки обстрілів РФ