Спеціальні потреби

Актуально

Гніздовище фінансових шахрайств. Лев Парнас і південь Флориди

Todd Prince

Брокерські компанії, що заполонили Бока-Ратон, заможне прибережне місто у Флориді, стали настільки сумнозвісними через їхні шахрайства, що район, де вони розташовувалися, назвали «червивою милею». Ця місцевість на півдні Флориди стала домом для багатьох шахрайських схем із дешевими й ненадійними «копійчаними акціями» чи фінансових пірамід. Саме туди Лев Парнас, виходець із України, обвинувачений у відмиванні через підставні компанії у США грошей із-за кордону для політиків і політичних кампаній і дотично причетний до справи з імпічментом президента США Дональда Трампа, вирішив перевести куплену ним брокерську компанію. Саме цю напівфіктивну фірмочку він практично за ніч перетворив на компанію вартістю в 600 мільйонів доларів завдяки фінансовому інжинірингу й рекламі. Та вона скоро луснула.

Наприкінці 2000-х років євреї-емігранти з колишнього СРСР зібралися в нью-йоркському районі Брайтон-Біч, де компактно живуть колишні радянські євреї й інші російськомовні емігранти, щоб урочисто запалити 27-метрову менору на початку свята хануки.

Захід, на якому також безплатно пригощали традиційними єврейськими стравами, профінансували двоє чоловіків, які, як написало тоді видання The Jewish Press, «втілили американську мрію» і хотіли послужити громаді.

Лев Парнас і його бізнесовий партнер Роберт Ґрінберґ, як і багато інших радянських емігрантів, поселилися в Брукліні, частині Нью-Йорка, що охоплює і Брайтон-Біч. Тепер вони були власниками брокерсько-дилерської контори на півдні Флориди, яка торгувала акціями, включно з «копійчаними», і займалася ризикованими інвестиціями, які нерідко доводять до тюрми.

Газета The Jewish Press назвала двох фінансистів «успішними більше, ніж у їхніх найсміливіших мріях».

Історію Лева Парнаса, який народився в Одесі, але ще дитиною був вивезений батьками до США, зараз детально з’ясовують правоохоронці. 9 листопада його затримали разом із його нинішнім партнером Ігорем Фруманом, теж радянським емігрантом родом із Білорусі.

Їх обвинуватили у відмиванні через підставну компанію у США грошей із-за кордону на користь політиків і політичних кампаній із порушенням американського законодавства. І Парнас, і Фруман не визнали себе винними. 47-річний Лев Парнас є також важливою фігурою в розслідуванні в Палаті представників Конгресу США у справі імпічменту президента Дональда Трампа, якого звинувачують у тискові на президента України Володимира Зеленського, щоб домогтися розслідування діяльності в Україні його політичного суперника.

Деталі діяльності Парнаса за останні два десятиліття, які нині починають з’ясовувати, свідчать, що підприємець проводив значну частину часу на півдні Флориди. А там уже десятиліттями пишним квітом квітне фінансове шахрайство – таке, як фінансові піраміди чи шахрайські схеми з «копійчаними акціями».

Парнас працював у двох із численних брокерських компаній на півдні Флориди, які закрили за шахрайства, перш ніж купив собі свою власну. Пізніше за фінансові шахрайства арештують принаймні двох колишніх працівників його компанії, включно з його другом дитинства, і одного з її колишніх директорів.

Парнас теж привернув увагу регуляторів ринку, коли з’ясувалося, що він вдався до методів фінансового інжинірингу і закидав усіх пресрелізами зі своєю рекламою, щоб перетворити мертву, як здавалося, фірмочку для торгівлі «копійчаними акціями» на компанію вартістю майже в 600 мільйонів доларів практично за ніч – та скоро вона луснула.

Після того Парнас намагався нажитися на безлічі інших шахрайських схем, поширених у регіоні, пропонуючи свої послуги як захисника від шахрайств.

«Літуни»

Парнас і Ґрінберґ домовилися 1998 року купити брокерську фірму з міста Орландо у Флориді Program Trading Corp. через їхню компанію Aaron Investment Group. Вони перевели її в місто Бока-Ратон, яке презирливо називали «червивою милею» чи «червивим рядом» через те, що там поруч одна з одною розмістилося безліч брокерських фірм, які торгували сумнівними «копійчаними акціями».

Обом тоді ще не було й 30 років, але вони вже мали бурхливі кар’єри брокерів, міняючи працедавців одне за одним.

Парнас менш як за 4,5 роки до купівлі фірми Program Trading попрацював у восьми брокерських компаніях, у жодній не затримавшись більш ніж на рік, свідчать реєстраційні дані Регуляторного органу фінансової галузі США (FINRA).

Однією з них була фірма Euro-Atlantic Securities, до якої він прийшов наприкінці 1996 року. Як писала південнофлоридська газета Sun Sentinel, цю фірму з Бока-Ратону нібито контролювала організована злочинність. Вона опинилася в центрі скандалу з махінацією з «копійчаними акціями» на суму в 40 мільйонів доларів, яку здійснювали з січня 1996 року до квітня 1997-го. Федеральні прокурори звинуватили в цій справі 12 осіб. Парнаса тоді не звинуватили, і він залишив фірму в квітні 1997-го незадовго до того, як FINRA закрив її.

Ґрінберґ так само кидався з одного місця в інше, пропрацювавши протягом трохи більш ніж 6,5 років в 11 брокерських фірмах, перш ніж разом із Парнасом купив компанію Program Trading.

Марі Адамз, фінансова радниця з Бока-Ратону, яка закликає своїх клієнтів перевіряти історію роботи брокерів, каже, що такі часті зміни місця роботи мали б стати «червоними прапорцями».

«Жмуток із Боки»

Бока-Ратон на час, коли там з’явилися Парнас і Ґрінберґ, уже мав репутацію прихистку для неперебірливих у методах бізнесменів і брокерських контор, які називали «бойлерними» через їхні тактики продаж із застосуванням на клієнтів великого тиску.

На початку 1990-х років Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) протягом одного року почала розслідувати діяльність шести корпорацій із Бока-Ратону і закрила сьому за фінансову піраміду, писав щоденник New York Times 1992 року.

Компанії, які не мали за собою нічого, видавали пресрелізи з гучними обіцянками або наймали рекламників-пропагандистів.

Неперебірливі в методах брокери кидалися до телефонів, впарюючи дрібним інвесторам, зокрема пенсіонерам, яскравими словами історії нібито успіху своїх компаній – які насправді були дуже сумнівними.

Коли ціна їхніх акцій зростала, ті, хто знав внутрішню ситуацію, міг вчасно продати їх і отримати прибуток, перш ніж такі компанії опинялися на межі краху, а їхні акції прогорали. Ця практика була відома як «надми і скинь».

Регуляторні органи називали брокерів, які надимали ці порожні компанії, й інші ризиковані інвестиції «жмутком із Боки», писав щоденник New York Times.

Відтоді, схоже, ситуація змінилася мало. Вже після 2017 року суди засудили кілька осіб із Бока-Ратону за шахрайства з цінними паперами й інвестиціями.

В одному з найбільших таких процесів юрист із Бока-Ратону Джеймз Шнайдер був засуджений минулого року у справі, що стосувалася створення 20 номінальних компаній за час із 2008 до 2015 року. Ціна акцій цих фіктивних компаній надималася, після чого їх вигідно продавали інвесторам.

У цій же справі засудили ще 11 осіб. Серед них був і Іян Касс, який раніше працював у фірмі Program Trading під керівництвом Парнаса.

А минулого місяця до 25 років позбавлення волі засудили Роберта Шапіро, колишнього директора заснованої в Бока-Ратоні групи Woodbridge Group of Companies, за створення схеми фінансової піраміди з нерухомістю на суму в 1,3 мільярда доларів.

«Новий день – і нова фінансова піраміда в Бока-Ратоні», – написала фінансова радниця Адамз у статті про розслідування справи фірми Woodbridge на сайті своєї компанії в січні 2018 року.

За її словами, шахраїв приваблюють до Бока-Ратону його заможні мешканці, багато з яких пенсіонери, і низькі податки й «сильні закони про захист активів» у штаті Флорида: суди там не можуть легко арештувати активи осіб, засуджених за шахрайство, наприклад, їхні будинки.

Ось така була ситуація в Бока-Ратоні, коли Парнас і Ґрінберґ перенесли туди свою компанію Program Trading.

Російські спортсмени

Роберт Реннекер, який заснував брокерську фірму Program Trading 1995 року, розповів Радіо Свобода, що продав її, бо вона була не дуже прибутковою, а конкуренція була сильною.

За його словами, це була компанія з чистим іменем і доброю інфраструктурою, але вона не мала конкурентних переваг над іншими фірмами і не знайшла своєї цільової ніші. Парнас і Ґрінберґ заплатили йому близько 1 мільйона доларів, каже Реннекер. Частина цих коштів надійшла їм від спонсорів.

Але нові власники не стали займатися традиційним брокерським бізнесом – створенням ринку для інвесторів для торгівлі цінними паперами за комісійні, пригадують Реннекер та інші працівники.

Обидва були, схоже, більш зацікавлені в інвестиційних оборудках, і власна брокерська компанія збільшувала довіру до них. А саме така діяльність, каже Реннекер, може принести великі прибутки.

Така невелика брокерська фірма, як Парнасова, могла пропонувати фінансування молодим компаніям, що пробивалися на ринок, в обмін на їхні акції, а потім рекламувати ці акції своїм клієнтам, каже Джеймз Ейнджел, професор Школи бізнесу імені МакДоно Джорджтаунського університету у США.

Колишні працівники фірми Program Trading розповіли, що серед інвестиційних клієнтів Парнаса і Ґрінберґа були російські спортсмени, зокрема й колишні, які жили у США.

Як каже Реннекер, Парнас був «агресивним торговцем», який купив членство у приватному клубі Бока-Ратону, щоб улещувати місцевих багатіїв у сподіванні привабити нових клієнтів.

Парнас і Ґрінберґ отримали частину свого стартового капіталу від Ніла Толара, який був співзасновником фірми високих технологій Sawtek із Флориди. Цю фірму пізніше купила інша за 1,3 мільярда доларів. Толар помер раніше цього року у віці 77 років, із його родиною не вдалося сконтактувати, щоб отримати коментар.

Толар був однією з чотирьох осіб, зареєстрованих як директори чи інші посадовці компанії Aaron Investment, разом із Парнасом, Хрінберґом і Мітчеллом Рейсманом, свідчать реєстраційні документи штату Флорида. Рейсман був також зареєстрований як посадовець у компанії Program Trading.

Арешти

2010 року Рейсмана засудили до 51 місяця позбавлення волі за інвестиційне шахрайство. Він був одним із групи, яка виманювала гроші інвесторів для компанії B.I.M. Mining Corp., про яку він та інші твердили, ніби вона має ліцензії на значні права видобування золота і копалин.

Стівен (Степан) Койфман, який працював у фірмі Program Trading двічі, у 1999–2000-му і в 2002–2003 роках, був 2013 року арештований разом із Майклом (Михайлом) Ваксом, – якого газета Wall Street Journal 1999 року назвала «російським гангстером», – у зв’язку зі схемою «надми і скинь».

У проміжку між цими двома роботами в Парнаса Койфман працював у двох інших брокерських конторах у Бока-Ратоні, які потім закрили за шахрайства.

Койфман і Парнас були друзями дитинства, мовиться в рапорті поліції Бока-Ратону 2010 року, який був поданий після сварки між ними.

Брокерські втрати

Ґрінберґ розповів Радіо Свобода, що фірма Program Trading заробляла добрі гроші «і ще трохи».

Але він і Парнас купили її якраз у той час, коли бум на американському ринку акцій, викликаний спекуляціями навколо інтернет-компаній, добіг кінця.

Крім того, 2001 року також принципово змінилися обставини на ринку: зміни біржових котувань зменшилися з відсотків до десятих часток відсотка, і маржа вкоротилася до мінімуму, що підірвало прибутковість брокерських компаній.

Фірма Program Trading 2002 року зазнала втрат у 4,3 мільйона доларів, свідчать її звіти до SEC.

А дані FINRA дають знати, що Парнас і Ґрінберґ закрили фірму в вересні 2003 року. Ейнджел із Джорджтаунського університету каже, що тоді багато власників повиходили з таких брокерських фірм, бо маржі зменшилися і прибутки впали.

На багато років пізніше Парнас на сайті вже нової своєї компанії писав, що він «заснував» брокерську фірму, вочевидь маючи на увазі саме Program Trading, і стверджував, що вона була п’ятою найбільшою на гуртовому ринку акцій у США.

Він також заявляв, що в тій його фірмі працювало понад 200 трейдерів, що вона торгувала акціями понад 4,5 тисяч компаній і вивела на біржу понад тисячу компаній.

Тим часом, за даними FINRA, за всю восьмирічну історію фірми Program Trading у ній у різний час працювали загалом не більше ніж 57 зареєстрованих фахівців, включно з самими Парнасом і Ґрінберґом.

При цьому кілька з них звільнилися ще до того, як Парнас і Ґрінберґ купили цю фірму, інші працювали лише протягом коротких термінів – це означає, що в ній ніколи не працювало більше ніж 20 ринкових фахівців одночасно.

А твердження Парнаса про виведення на біржу «копійчаних акцій» тисячі компаній означало б практично майже по одній на день. «Щось важкувато», – каже Ейнджел, колишній член дорадчого комітету електронної системи торгівлі на позабіржовому ринку OTC Bulletin Board, через яку, зокрема, торгують «копійчаними акціями».

Парнас іще раз на три місяці став брокером у 2009 році, працюючи в компанії Basis Financial у місті Норт-Маямі.

Цю фірму FINRA закрив через кілька років, а її власникові заборонили займатися брокерською діяльністю через численні обмани клієнтів, які інвестували в «копійчані акції».

Edgetech

Парнас також стверджує на своєму сайті, що він вивів на біржу компанію-дистриб’ютор високотехнологічної продукції, яка досягла ринкової капіталізації в 600 мільйонів доларів.

Ця компанія, Edgetech, дійсно досягла цього – на папері і завдяки фінансовій винахідливості, а не зростанню прибутку. І вона скоро луснула.

У квітні 2006 року Парнас домовився з компанією Dariene International – практично «мертвою», але з акціями, які котувалися на біржі, – що вона викупить його тодішню фірму EGTH Inc. в обмін на 52,5 мільйони нових акцій.

Фірма Dariene, яка тоді намагалася виробляти коров’яче молоко без холестерину, мала в ринковому обігу 41 тисячу 784 акції, якими майже ніхто не торгував. Ціни попиту і пропозиції на її акції до угоди з компанією EGTH були в межах 3,50–4,00 долари, що давало їй ринкову вартість у 167 тисяч 136 доларів.

Парнас перейменував Dariene в Edgetech International, випустив іще 5,3 мільйона акцій для тримачів боргових зобов’язань на суму в 53 тисячі доларів, а потім здійснив подрібнення акцій – збільшивши їхнє число до 115 мільйонів, але зменшивши номінальну вартість і залишивши акціонерний капітал незмінним, – свідчать фінансові звіти.

Біржовий символ компанії Dariene, DRNE, змінили на EGIL, і торгівля новими акціями почалася наприкінці травня того року за ціною близько 3 доларів. До липня їхня ціна зросла до 5,03 долара за незначного обсягу операцій, свідчать дані агентства Bloomberg. Вони й дали новоствореній компанії практично без прибутків ринкову вартість майже в 600 мільйонів доларів, із яких майже 400 мільйонів була «вартість» самого Парнаса.

Фірма Edgetech мала ексклюзивні права на продаж мобільного бездротового комп’ютера PocketSurfer, який виробляла канадська компанія DataWind, – але прибутку ще практично не мала.

PocketSurfer, у перекладі щось як «кишеньковий переглядач», був названий так тому, що мав давати можливість переглядати сайти в інтернеті і вміщуватися в кишеню, – мав змагатися за ринок зі смартфонами, які тоді тільки починали з’являтися.

У час поміж червнем 2006 року і березнем 2007-го Парнас видав 48 пресрелізів, вихваляючи потенційний успіх компанії Edgetech, включно з можливими спонсорськими угодами зі спортсменами і голлівудськими зірками, відкриттям офісу в Беверлі-Гіллз і початком продажів у Росії.

Але продажі комп’ютерів PocketSurfer Парнасові не йшли. А в січні 2007 року компанія Apple оголосила, що буде виробляти iPhone – пристрій, що зробив революцію в мобільній телефонії й користуванні інтернетом.

І за перші вісім місяців 2008 року фірма Edgetech відзвітувала про продажі на суму лише 61 тисячу 168 доларів і про чисті втрати на суму в 1,3 мільйона доларів, свідчать звіти. На 2008 рік вона мала в обігу 155 мільйонів акцій – на 40 мільйонів більше, ніж на два роки раніше. Ціна її акцій до кінця 2008 року скотилася до 2 (двох) центів.

Пітер Маррей, який недовго працював у фірмі Edgetech у 2007 році, розповів Радіо Свобода, що його непокоїли історії, які Парнас розганяв про цю компанію.

«Жодна з них навіть не наближалася до правди, за винятком того, що був пристрій, і були «копійчані акції», – сказав він.

За його словами, його змусили повірити, що в Парнаса є фінансовий запас приблизно в 30 мільйонів доларів, який був зароблений на торгівлі «копійчаними акціями» і який він міг використати, щоб вивести компанію Edgetech до зростання.

Дехто з інвесторів звинувачував Парнаса в тому, що той роздмухав ціну акцій цієї компанії завдяки пресрелізам, що виходили хвиля за хвилею.

«Ця компанія – аферисти. Вони розказують чудові історії, але це просто історії. Лев Парнас – колишній біржовий брокер, і він до біса добре знає, що він робить. Якщо можете, виходьте звідти. Вони можуть надмухати своє дитя знову, але там самий дим і блискітки. Так що ви граєте з вогнем!» – заявив анонімний коментатор на інвесторській електронній дошці оголошень Investorhub у січні 2007 року.

Видання BuzzFeed повідомило, що Федеральне бюро розслідувань США в місті Орландо почало 2008 року розглядати справу про можливі маніпуляції з акціями компанії Edgetech, але врешті обвинувачень висувати не стали.

А після того, як компанія Edgetech луснула, Парнас заснував нову фірму Fraud Guarantee. Її співзасновником став Дейвід Коррея – якого теж минулого місяця обвинуватили у схемі відмивання грошей для політиків.

Парнас на сайті цієї компанії заявляв, що створив її з метою захисту «інших інвесторів від втрат через шахрайство» після того, як сам став «жертвою».

«Маямські фінансисти»

Ґрінберґ каже, що після компанії Program Trading їхні з Парнасом шляхи розійшлися.

Останніми роками Ґрінберґ займається інвестиціями в кілька компаній разом із Чарльзом Арнольдом – відомим пропагандистом «копійчаних акцій» із Флориди.

1998 року американський фінансово-інвестиційний тижневик Barron’s виявив інвестиції Арнольда в компанію, пов’язану з Іваною Трамп, першою дружиною нинішнього президента США, з назвою Tel-Com Wireless Cable TV.

Невдовзі після публікації тієї статті Майкл Вакс – той самий, що 2013 року був арештований разом із другом дитинства Парнаса Койфманом за біржове шахрайство – і його брат Борис Вакс відвідали кількох людей, які, на їхню думку, могли бути джерелом інформації.

Як повідомляло видання Barron’s, брати-«росіяни» вимагали відшкодувань будь-яких фінансових втрат, яких через ту статтю міг зазнати Арнольд.

Компанія OTC Markets Research, що спеціалізується на аналізі «копійчаних акцій», написала у своєму звіті минулого року, що Ґрінберґ, Арнольд і ще троє інвесторів із півдня Флориди, названі разом «маямські інвестори», відомі тим, що об’єднуються для роботи з «копійчаними акціями» таким чином, щоб використовувати їх «як свої власні банкомати».

Одна з компаній, із акціями якої вони так працювали, – Life Clips, яка розробляє і виробляє малі відеокамери, конкуренти більш відомим камерам GoPro, а також різноманітні пристрої для таких камер, мобільних телефонів тощо.

Як заявила аналітична фірма у своєму звіті, компанія Life Clips оприлюднювала «неправдиві і обманливі пресрелізи», щоб роздмухати ціну своїх акцій із тим, щоб «маямські фінансисти» могли вигідно скинути ці акції, що були в їхній власності, на ринок.

Виконавчий директор компанії Life Clips Хуей Лонґ, призначений на цю посаду в лютому 2017 року, вже в листопаді того року подав у відставку, заявивши, що не може керувати компанією в інтересах усіх акціонерів і що йому вже кілька місяців не платили зарплати.

«На жаль, тримачі конвертованих векселів із Маямі продовжують посилювати свій контроль над компанією. В результаті я більше не можу спокійно керувати компанією чи засвідчувати від її імені документи для SEC», – мовилося в його заяві.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Зеленський: Україна отримала від США системи протиповітряної оборони NASAMS

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності NASAMS, фото надане повітряними силами США, Tech. Sgt. Daniel Asselta. 01.07.2022

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала від США зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які забезпечать додаткову протиповітряну оборону.

"Я хочу подякувати президенту Байдену за позитивне рішення, яке вже було ухвалене. І Конгресу США – ми отримали NASAMS. Це системи ППО. Але, повірте, цього навіть близько не вистачає, щоб покрити цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, університети, домівки українців", – сказав Зеленський в інтерв’ю американському телеканалу CBS 25 вересня. Скільки комплексів передали Україні – він не уточнив.

Зеленський також подякував США за HIMARS й інші реактивні системи залпового вогню. Влада США передачу Україні комплексів NASAMS поки не коментувала.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Вашингтон анонсував доставку для України двох комплексів NASAM, при цьому у серпні Міністерство оборони США повідомило, що анонсований того місяця президентом Джо Байденом пакет військової допомоги України на три мільярди доларів передбачає поставку шести додаткових ракетних систем NASAMS із додатковими боєприпасами.

NASAMS складається з передових ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності AMRAAM, радара Sentinel і модуля центру розподілу вогню, розробленого норвезькою компанією Kongsberg Defense & Aerospace.

Як сказав в інтерв’ю ЗМІ президент Raytheon Land Warfare & Air Defence Том Ліберті, завдяки поєднанню цих технологій українські військові можуть максимально підвищити працездатність NASAMS у класифікації та застосуванні сучасних і нових поколінь літаків, безпілотників і крилатих ракет.

Наприкінці серпня американська оборонна компанія Raytheon отримала замовлення від Пентагону на виробництво зенітних ракетних комплексів NASAMS на 182 мільйони доларів, кошти були виділені в рамках Ініціативи США з безпекової допомоги Україні.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Росія може примусово мобілізувати українських військовополонених після примушення їх до голосування на "рефедендумах" - оглядачі

Проведення фіктивного "референдуму" про приєднання до Росії, Маріуполь, Україна, 24 вересня 2022 REUTERS/Alexander Ermochenko

Росія може готуватись примусово мобілізувати українських військовополонених для того, щоб воювати на боці РФ. Про це повідомляють експерти вашингтонського Інституту дослідження війни, посилаючись на повідомлення у російських медіа, що начебто українські військовополонені усно звернулись із проханням до угруповання ДНР із закликом дозволити їм воювати на стороні РФ у "козачому батальйоні" імені Богдана Хмельницького.

Якщо російські чи проросійські війська примушуватимуть українських військовополонених до бою, це стане порушенням Женевської конвенції про поводження із військовополоненими, яка передбачає, що "жоден військовополонений не може бути в будь-який час відправлений або утримуватись у місцях, де він може бути потрапити під вогонь у зоні бойових дій" і не повинний бути "залучений до робіт, які є шкідливими для здоров’я або небезпечними".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у Telegram повідомив, що таким чином сили РФ готують "інформаційно-психологічну операцію (ІПСО) з подальшою кривавою провокацією". За його словами, мета цієї операції - показати, що українські полонені начебто хочуть отримати так зване "громадянство" угруповання ДНР і вступити до батальону російських військ, а після того Кремль планує "ліквідувати всіх цих, начебто добровольців, щоб звинуватити в цьому ЗСУ".

Тим часом, російські медіа пишуть, що 57 військовополонених в Оленівці із паспортами України, "в яких поставлена відмітка про прописку" в самопроголошеній ДНР, начебто прийняли участь у псевдореферендумі "з питання про вступ регіону в склад Росії".

Український Центр протидії дезінформації повідомляє, що військовополонених з пропискою у Донецькій області примусили проголосувати. Зааяви про те, що "11 чоловіків і 23 жінок-військовослужбовців ЗСУ звернулись до бойовиків з проханням отримати паспорти терористичного утворення "ДНР"", там назвали - черговою маніпуляцією просування наративу, що начебто "серед полонених українських військових багато хто хоче приєднання до РФ".

Раніше світова спільнота, зокрема, США, ЄС та Україна, рішуче засудила проведення фіктивних "референдумів" і відмовились визнавати їхні результати.

У статті використано матеріали Інститут дослідження війни, "Новое время"

Канада розширить транспортний хаб, через який доставляється допомога Україні 

міністерка оборони Канади Аніта Ананд

Канада підсилює свої потужності свого транспортного хабу в Шотландії для того, щоб полегшити доставку в Україну та інші країни Східної Європи зброї та іншого устаткувння. Про це в інтерв’ю канадійському каналу CBC News міністерка оборони країни Аніта Ананд.

У планах – додати до арсеналу третій літак CC-130 та 55 військовослужбовців повітряних сил.

«Ми розширяємось таким чином, щоб допомогти Україні, щоб доставити військову допомогу Україні, збільшуючи поставки», - сказала посадовиця в неділю.

Ананд додала, що країни-члени НАТО всі намагаються балансувати між наданням України допомоги зброєю та забезпеченням поставками своїх власних військ. «Це у центрі моєї уваги», - запевнила міністерка.

Раніше цього тижня ЗМІ повідомили, що Україна звернулась до канадського уряду з проханням надіслати бронетехніку, гаубиці та зимовий одяг. Канада пообіцяла 39 бронетранспортерів. Ананд заявила, що зустрічатиметься з виробниками в Канаді, щоб обговорити питання поставок.

В матеріалі використані джерела CBC News

Застосування ядерної зброї в Україні матиме для Росії катастрофічні наслідки - Салліван

Радник президента з національної безпеки Джейк Салліван

Радник президента з національної безпеки Джейк Салліван заявив у неділю, що Москва зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України, оскільки США готові рішуче відповісти на такий крок, повідомляє агентство Рейтер.

Висловлювання Саллівана прозвучали після того, як минулої середи президент Росії Володимир Путін оголосив про мобілізацію 300 тисяч військовослужбовців, погрожуючи при цьому використовувати «всі наявні засоби» для захисту Росії.

«Якщо Росія перейде цю межу, то наслідки для неї будуть катастрофічними. США дадуть відповідь рішучим чином», – сказав Салліван в інтерв'ю каналу NBC.

Салліван не описав характеру «рішучої відповіді», але сказав, що США в закритому порядку повідомили Москві «докладніше, що саме це означатиме».

Салліван підкреслив, що США часто підтримують прямі контакти з Росією, зокрема протягом останніх кількох днів, щоб обговорити ситуацію в Україні, дії та погрози Путіна.

«Путін, як і раніше, має намір... стерти з лиця землі народ України, який, на його думку, не має права на існування. Тому він продовжуватиме наступати, а ми маємо продовжувати надавати зброю, боєприпаси, розвіддані та всю підтримку, яку ми можемо надати», – сказав Салліван.

Президент Джо Байден у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку в середу звинуватив Путіна в «неприкритих ядерних погрозах на адресу Європи» та у безрозсудному зневаженні обов'язків щодо нерозповсюдження ядерної зброї.

В матеріалі використані джерела Рейтер.

Марі Йованович: бій, який веде Україна – це і наш бій

Екс-посолка США в Україні Марія Йованович

Екс-посолка США в Україні Марі Йованович говорить про необхідність постачання далекобійних озброєнь Києву та відповідальності Росії за військові злочини в інтерв'ю «Голосу Америки»

Марі Йованович – посолка США в Україні з 2016 по 2019 рік, яка також у минулому очолювала посольства Сполучених Штатів у Вірменії та Киргизстані, а тепер працює у Фонді Карнегі за міжнародний світ – побувала на початку вересня у Києві. Екс-дипломат розповіла Російській службі «Голосу Америки» в ексклюзивному інтерв'ю про те, яким вона знайшла українське суспільство воєнного часу, а також висловилася з приводу допомоги, яку Захід може надати українському народові у боротьбі з російською агресією.

Данило Гальперович: Ви побували в Україні зовсім недавно – розкажіть, що ви встигли побачити?

Марі Йованович: Моя поїздка була дуже недовгою, близько 48 годин, але ми змогли за ці 48 годин відвідати та побачити багато місць: ми були в Києві, ми відвідали Бучу – місто, яке було окуповане російськими силами, після чого там виявили сотні людей. які були вбиті, зґвалтовані, замучені, і тіла там і досі знаходять. Ще ми поїхали в Ірпінь, також передмістя Києва, яке стало дуже відомим після відеокадрів з людьми, які намагаються перетнути міст, який буквально висів на залишках арматури – пенсіонери, люди на ношах, жінки, які везуть дітей у візках, намагалися евакуюватися, а російські війська всі ще продовжували обстріл, це просто шокувало.

Отже, ми побачили Бучу та Ірпінь, а потім була конференція у Києві, яка була дуже цікавою: це була «Ялтинська конференція з економічної стратегії», яка проводиться щороку з 2004 року для підтримки ідеї членства України в ЄС. Вона проводилася спочатку в Ялті, а потім, на жаль, із 2014 року через незаконну анексію Криму Росією була перенесена до Києва, і з того часу вона проводиться у Києві. Це було дуже показово, це продемонструвало, що навіть цього року можна насправді проводити міжнародні конференції у Києві, що вони можуть бути продуктивними та що їх можна організовувати відносно безпечно. І тому там було багато українців, багато людей з інших країн, ми обговорювали ситуацію в Україні в усіх напрямках економіки та безпеки.

Д.Г.: Ваша поїздка збіглася з приїздом держсекретаря Блінкена до Києва, його та ваші візити були якось пов'язані?

М.Й.: Ні, це був окремий візит – держсекретар Блінкен був там за день до нашого приїзду. Наскільки я знаю з преси, його поїздка була дуже успішною з погляду надання відчутної підтримки Україні не лише самим фактом його присутності там, і не лише на словах, а й щодо інформації про черговий пакет допомоги у сфері безпеки для України. Так що моя поїздка була ніяк не пов'язана з його візитом.

Д.Г.: Ви як екс-посол США в Україні берете участь у політичних кроках на українському напрямі, чи ваша роль тепер – це роль експерта?

М.Й.: Я пішла з Держдепартаменту у 2020 році і продовжую публічно виступати на теми України та Росії, говорити про важливість підтримки України Сполученими Штатами та іншими західними країнами. Це не просто якась країна на периферії Європи, до якої ми не маємо справи. Ми допомагаємо Україні не лише з доброти – ми робимо це тому, що це стосується нашої національної безпеки. Якщо Росія переможе в Україні, вона продовжить своє просування. Володимир Путін у своїх численних статтях, на прес-конференціях, на різних нарадах його Ради безпеки ясно давав зрозуміти, що має дуже великі амбіції, і що він дивиться не лише на Україну, а й на інші країни за межами України. Якщо Путін досягне успіху, то він продовжить свої дії, і також надихне інших диктаторів по всьому світу. І це зробить світ менш безпечним не лише для українців, не лише для людей, які мешкають у центральній Європі та інших країнах колишнього СРСР, а й у західній Європі та США.

Д.Г.: Що важливого та нового ви побачили в Україні порівняно з тим часом, коли були там послом?

М.Й.: Коли я зараз приїжджала в Україну, я була дуже рада побачити, що багато моїх старих друзів і колег перебувають у нормальному стані, принаймні фізично. Це було чудово. І мене як людину, яка спостерігала за Україною протягом десятиліть, вразило те, що це – повністю мобілізоване суспільство. Кожен бере на себе частину військових обов'язків, хоч би якими вони були. Деякі люди їздять світом, розповідаючи про події в Україні та отримуючи підтримку від іноземних політиків у справі допомоги Україні; хтось воює на фронті; хтось водить машини швидкої допомоги чи розносить їжу пенсіонерам. Це неймовірно мобілізоване суспільство. І, ви знаєте, мене знову вразила сміливість, цілеспрямованість, а також впевненість українського народу в тому, що він переможе будь-що-будь. І це було до того, як ми отримали новини про наступ у районі Харкова та на Донбасі.

Д.Г.: Якщо говорити про цей наступ – якою була ваша реакція, і як далі, на вашу думку, розгорнуться події?

М.Й.: Цей наступ, коли українські військові з величезною швидкістю брали райони, на захоплення яких російським військовим знадобилися місяці (а українці брали їх за дні, а іноді й за години), був новиною, яка викликає справжню ейфорію. Але я маю сказати, що українці, будучи задоволеними таким розвитком, також сприймають це з належним спокоєм, бо знають, що це не кінець. Всі сподіваються, що, можливо, це поворотний момент і ознака того, що все розвиватиметься ще краще, але ніхто не відчуває жодної хибної самовпевненості, тому що вони розуміють - це займе набагато більше часу. Що буде далі? Я думаю, що українці спробують утримати території, які вони звільнили, їм потрібно це зробити. Вони також розуміють, що їм потрібно продовжувати наступ, і вони, я думаю, хочуть рухатися вперед для прориву лінії російської армії так швидко, як зможуть, але вони хочуть зробити це розумно. Вони не хочуть бути надто квапливими, їм потрібно впевнено боротися, відвойовувати території та утримувати ці території. І я думаю, що вони хочуть зробити якнайбільше до настання зими.

Д.Г.: Зараз міжнародне співтовариство збирає дані про російські воєнні злочини та звірства в Ізюмі – вже після того, як були Буча, Маріуполь, Харків, Краматорськ та багато іншого. Наскільки важливо, щоб Кремль поніс за це покарання?

М.Й.: Я вважаю, що закликати до відповідальності Росію за ці злочини необхідно, і не тільки Путіна, якщо він колись буде для цього доступний, і не лише його вищих генералів, а й усіх тих, хто вчинив ці воістину огидні воєнні злочини. Їх усіх потрібно притягти до відповідальності для того, щоб українці могли жити далі, знаючи, що правосуддя вчинено та справедливість відновлено щодо їхніх загиблих співвітчизників. Також це потрібно зробити для того, щоб росіяни зрозуміли, які злочини відбувалися від їхнього імені. І найбільше це важливо для майбутнього: якщо Росія не буде притягнута до відповідальності за весь той жах, який вона творить в Україні, це практично стане запрошенням для Володимира Путіна зробити те ж саме в інших місцях. Якщо немає наслідків, то чому не робити те, що хочеться? Жити в такому світі я точно не хотіла б, і це не той світ, де ми були б у більшій безпеці. Тому я думаю, що нам треба думати і про майбутнє, і в цьому сенсі відповідальність є критично важливою. У якій формі? Що ж, це гарне питання, і я думаю, що зараз він обговорюється багатьма експертами. Ви знаєте, що нещодавно на конференції у Києві українською стороною було запропоновано, що, можливо, найкращий шлях до вирішення – це створення спеціального комітету з розслідування агресивної війни Росії проти України та судового переслідування людей, які в ній брали участь у цьому.

Д.Г.: В Україні військові та політики почали говорити про звільнення Криму за допомогою військових дій – як ви до цього ставитеся?

М.Й.: Моя особиста думка: Крим – це Україна, так було десятиліттями, насправді він перебував у руках українців довше, ніж у руках росіян, і я думаю, що це українські землі, які мають повернутися до України. Я підтримую міжнародно визнані кордони України у 2014 році, які включають Крим.

Д.Г.: Наскільки важливою єдність Заходу в діях з підтримки України? Ми бачимо, що, наприклад, Угорщина не схильна діяти рішуче, тоді як країни Балтії дуже активні.

М.Й.: Я думаю, дуже важливо, щоб союзники та партнери були єдиними. Я думаю, що ця єдність – дуже важлива зброя, одна з найважливіших, і сила, з якою Захід виступає проти цієї агресивної війни, проявляється у спільній роботі. Це не означає, що ми всі робимо те саме, в один і той же час. Різні партнери мають різні можливості та різні потужності, але я думаю, що збереження цієї єдності є важливим, і я думаю, що президент Байден зробив справді хорошу роботу, очоливши групу західних країн у підтримці України.

Д.Г.: Ви працювали дипломатом у Москві в середині 1990-х, дуже уважно стежили за російською політикою та суспільством, я був тому свідком. Як вам здається, чому Росія з нерівної, але очевидної демократії того часу перетворилася на імперсько-мілітарну диктатуру 2020-х?

М.Й.: Знаєте, це дуже гарне питання. Я думаю, багато істориків та політологів дивитимуться на цей відрізок часу ще довгі роки. Я думаю, трансформація у Росії була дуже швидкою. Це було дуже і дуже важко для багатьох людей, які ніби залишилися на узбіччі і зіткнулися із сумішшю з найгірших явищ часів Радянського Союзу та найгірших явищ капіталізму, від яких вони були ніяк не захищені. І в міру розвитку подій сильні та безжальні в Росії, але не тільки в Росії – і в Україні, і в інших країнах – скористалися змінами та пробілами в законах, відсутністю законів, щоби формувати та контролювати все, пов'язане з економічною сферою. Жодної відповідальності за це не було, і тому люди переважно розкрадали державні підприємства, але це не було незаконно, бо проти цього не було закону. Чи робить їх дії правильними? Ні. І росіяни це знали. І це створило ґрунт для того, щоб така владна людина, як Путін, вийшла на перший план. На початку 2000-х, коли він став президентом, він методично почав консолідувати владу, переслідуючи журналістів і медіа, потім переслідуючи олігархів, переслідуючи громадянське суспільство. Він робив крок за кроком, поки ми не отримали суспільство, яке зараз є в Росії – суспільство, яке було досить безжально пригнічене, і продовжує гнітитися.

Д.Г.: Що ще можуть зробити США прямо зараз, щоб допомогти Україні?

М.Й.: Я думаю, що нам прямо зараз потрібно розглядати та надавати всю можливу підтримку – не лише для того, щоб Україна могла вистояти, а й для того, щоб Україна могла перемогти. Перемогти, бо цей бій не лише для України, це і наш бій – США, Заходу, бо якщо Росія переможе, це буде інший світ. Це буде гоббсівське «хто сильніший, той і правіший», маленькі країни будуть просто змушені підкорятися всьому, чого хочуть великі країни, і це зробить усіх нас менш захищеними, менш квітучими та менш вільними.

Отже, ми маємо надати Україні все, що можемо, в сенсі забезпечення безпеки, і це означає постачання більш далекобійних систем, які могли б завдавати ударів на велику глибину і досягати Криму, а також інших місць. Це також стосується допомоги українцям у мобілізації їхньої оборонної промисловості, але також і нашої власної оборонної промисловості, яка поки що взагалі не перейшла на військовий режим роботи. Інше, з чим треба допомогти, – це системи протиповітряної оборони. Російські військові, не досягаючи успіху у своїх боях з українською армією, роблять своїми цілями цивільних осіб та громадянську інфраструктуру, чи то дамби, газопроводи чи електромережі, чи то в Харкові, чи десь ще. Це ганебно, і я думаю, що західні країни можуть постачати більше систем ППО, щоб захистити цю критично важливу інфраструктуру від російських ударів. Отже, я думаю, що ми маємо робити все, що можемо, і так швидко, як тільки можемо, щоб Україна перемогла у боротьбі проти російської агресії.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG