Актуально
Чиновник повинен боятися журналіста, а не навпаки
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в інтерв’ю "Голосу Америки" розповів про загрози законопроєкту «Про протидію дезінформації» для свободи слова
У той день, коли Міністерство культури, молоді та спорту проводило обговорення законопроєкту «Про протидію дезінформації», Сергій Томіленко залишався на робочому місці. Національна спілка журналістів України, якою він керує, бойкотує обговорення. Як каже Сергій, «законопроєкт доопрацюванню не піддається».
Голос Америки: Чому журналісти горою повстали проти ініціативи, що має захистити наш інформаційний простір від дезінформації? Адже брехливі новини в умовах інформаційної війни – серйозна загроза.
Сергій Томіленко: Цей законопроєкт коректніше було б назвати «Про втручання у журналістську діяльність». Там пропонуються репресивні механізми для українських ЗМІ.
йдеться про бажання влади контролювати українських журналістів
Закон, який називається «Про протидію дезінформації», мав би захистити Україну від зовнішніх впливів, від російської пропаганди. Натомість ми бачимо, що здебільшого йдеться про бажання влади контролювати українських журналістів.
Один із важелів такого контролю – залякування великими штрафами, виправними роботами, ув’язненням за неправдиву інформацію. При цьому вирішувати, яка інформація неправдива, буде урядовий уповноважений з інформації. Запровадять таку посаду, і на наше переконання, це буде інструмент цензури. Адже залежно від того, хто в Україні президент, і яка в парламенті більшість чи монобільшість, можна буде призначати свого уповноваженого і діяти у своїх інтересах. Тобто глушити неугодні медіа.
це буде інструмент цензури
Інший інструментів контролю над ЗМІ – прописане в законопроєкті створення Асоціації професійних журналістів України. Лише той, хто вступив до цієї Асоціації, вважатиметься професійним журналістом. Лише їх держава визнаватиме, акредитуватиме на висвітлення подій, захищатиме в разі перешкоджання їхній діяльності. А решта журналістів, що не мають членського квитка Асоціації, журналістами не вважатимуться.
Ми засуджуємо такий поділ журналістів на «правильних» і «неправильних». Фактично це запровадження ліцензії від держави на журналістську професію.
Голос Америки: Сьогодні критерії професії розмиті, будь-хто може назватися журналістом, то що поганого в ліцензуванні? Адже ж поговорюють про те, щоб запровадити ліцензування так, як це існує для медиків, юристів...
Сергій Томіленко: Журналістика це суспільна, відкрита професія. Журналіст це не тільки той, хто працює в якійсь редакції на ставці та виконує посадові обов’язки перед своїм працедавцем.
Якщо блогер веде відеоблог про аварії на дорогах, у нього свій YouTube-канал, 100 тисяч глядачів, але він не має ані журналістської освіти, ані редакції, то він все одно вважається людиною, яка займається журналістською роботою, його розслідування мають суспільний інтерес. І якщо йому будуть перешкоджати, то обов’язок держави – захистити його від утисків.
Міжнародні зобов’язання України передбачають захист усіх, хто займається журналістською діяльністю. Натомість пропонований законопроєкт спекулює цим питанням, обіцяючи боронити від перешкоджання, переслідувань та нападів лише так званих «професійних» журналістів.
Голос Америки: Чому ви вирішили бойкотувати обговорення? Адже у Міністерстві культури, яке розробляло законопроєкт, запрошують. Кажуть – відкриті до діалогу.
Сергій Томіленко: Ми пробували. Але на жаль, автори не демонструють готовності сприймати зауваження. Будь-які наші конструктивні пропозиції відкидають з порога. Тож складається враження, що формат демократичних обговорень використовується лише для виду, щоб до фіналу все одно довести усі свої ініціативи і їх імплементувати.
У нас немає довіри до розробників цього законопроекту
У нас немає довіри до розробників, ініціаторів цього законопроєкту. І ми не збираємось підносити набої людям, яким не довіряємо, щоб потім вони цими ж набоями нас відстрілювали...
Ми можемо лише констатувати: документ, який на сьогодні презентований Міністерством культури, – шкідлива ініціатива для медіа і для українських журналістів. Там багато нечітких положень та критеріїв, які дають владі інструменти для втручання в діяльність журналістів, тиску на ЗМІ, наступу на свободу слова.
Голос Америки: Але як тоді захиститися від дезінформації? Що, наприклад, робити з телеканалами, які ретранслюють російську пропагандистську брехню в українському ефірі?
Сергій Томіленко: Ми за дотримання чинного законодавства. Якщо якийсь телеканал порушує закон, то має бути реагування в законний спосіб. Тобто якщо хтось звинувачує те чи інше медіа в деструктивній антиукраїнській позиції, підтвердженням цього мають бути рішення Нацради, відкриті провадження СБУ, суди. Арештовуйте, притягайте до відповідальності! Чинні закони дають для цього достатньо інструментів. Натомість у нас дуже часто відбувається так, що громадські діячі, експерти визначають ті чи інші медіа як деструктивні. А офіційні посадові структури не приймають відповідних рішень.
Що ж до законопроєкту «Про дезінформацію», то на мою думку, найкращим виходом у цій ситуації – коли вже й міжнародні організації критикують документ як загрозу свободі слова, – найкращим виходом було б відмовитись від проєкту і розпочати широкі консультації, залучивши медіа-експертів з питань дезінформації, боротьби з фейками.
Необхідно це робити прозоро, дебатуючи. Щоб законодавча ініціатива не сприймалась як спосіб зведення порахунків з незручними і не ручними журналістами. Щоб ніхто не нав ’язував українським журналістам правила, які діють у сусідніх Білорусі та Росії.
Чиновники мають боятися журналістів! А не навпаки – залякувати журналістів, щоб вони боялися чиновників
Чиновники мають боятися журналістів! Чиновники мають розуміти відповідальність влади! А не навпаки – залякувати журналістів, щоб вони боялися чиновників. Ми вчимося демократії, і ми не бачимо прецедентів вільних країн із заляканими журналістами!
Всі новини дня
- Голос Америки
Ракети для HIMARS, боєприпаси для гаубиць, але не ATACMS чи F-16 - в новому пакеті допомоги США Україні
США оголосили новий пакет допомоги Україні на суму $350 млн, який включатиме більше ракет GMLRS для артилерійських установок HIMARS, 155-мм боєприпаси для гаубиць і 25-мм боєприпаси. Про це повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Пакет включає більше боєприпасів для наданих США HIMARS і гаубиць, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракети HARM, протитанкову зброю, річкові катери та інше обладнання.
«Лише Росія може завершити свою війну сьогодні. Поки Росія цього не зробить, ми будемо обʼєднані з Україною стільки, скільки буде потрібно», - йдеться в заяві.
Ракети ATACMS чи винищувачі F-16 не включені у новий пакет, уточнили два посадовці оборонного відомства США, повідомила кореспондентка Голосу Америки у Пентагоні Карла Бабб.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель висловив сподівання, що Євросоюз домовиться про угоду у 2 мільярди євро щодо спільних закупівель боєприпасів для України на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони ЄС в Брюсселі.
Загалом ЄС уже надав військової підтримки Україні на суму 12 мільярдів євро. Обсяг військової допомоги Києва з боку Вашингтона від 24 лютого 2022 року перевищив 30 мільярдів доларів.
- Голос Америки
Євросоюз планує підписати угоду на закупівлю артилерії для України на €2 млрд
Євросоюз має домовитись про угоду у 2 мільярди євро щодо спільних закупівель боєприпасів для України на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони ЄС в Брюсселі. Таке сподівання висловив Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Він попередив, що без угоди Європейському Союзу буде важко продовжувати постачати зброю Києву. При цьому міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна також заявила, що Україні необхідно допомогти "швидко і негайно".
Запланована угода у 2 мільярди євро (2,14 мільярдів доларів) складається із двох частин: половина суми має піти до країн ЄС на використання їхніх наявних запасів боєприпасів, які можна швидко відправити Києву, інша половина - піде на замовлення виготовлення 155-міліметрових снарядів для України в межах масштабних спільних закупівель, спрямованих на те, щоб спонукати оборонні компанії ЄС нарощувати виробництво.
Минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц у виступі перед німецькими законодавцями у Бундестазі пообіцяв говорити про реформи у Євросоюзі на саміті в Брюсселі "для забезпечення ще кращих безперервних постачань" боєприпасів Україні для захисту від повномасштабної російської агресії. Він заявив: "Дуже важливо, щоб ми швидко постачали Україні необхідні боєприпаси".
Загалом ЄС уже надав військової підтримки Україні на суму 12 мільярдів євро.
Раніше Київ повідомив ЄС, що українським силам потрібно 350 тисяч снарядів на місяць, щоб відбити російський напад і розпочати власні контрнаступи. Як зазначає AFP, країни ЄС наразі ведуть суперечки щодо деталей, наприклад, хто відповідатиме за розміщення замовлень на боєприпаси і чи можуть вони купувати лише в європейських виробників.
Минулого тижня під час засідання Міжнародної контактної групи з безпекової допомоги Україні в форматі "Рамштайн" міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін повідомив, що міжнародна коаліція допоможе Україні надалі отримувати танки, бойові машини піхоти та іншу бронетехніку, а також "терміново навчати українських військових на нових потужностях".
У статті використано матеріали Reuters, AFP
- Голос Америки
Шість центробанків світу вживають рішучих дій, щоб стабілізувати ринки
19 березня шість світових центральних банків, включаючи Федеральний резерв у США, Європейській центробанк, банк Англії, Національний банк Швейцарії, Банк Канади та Банк Японії виступили із новими заходами, щоб забезпечити для банків своїх країн доступ до доларів. Зокрема йдеться про розширення програми обміну доларів Федеральною резервною системою США на валюти країн інших центробанків.
Спільні дії дозволили стабілізувати ціни на нафту в понеділок, після падіння на 12% минулого тижня, коли, через очікування економічного спаду на тлі банківської кризи, ціна на нафту досягнула найнижчої позначки за 15 місяців.
Все ж нестабільність в світовій банківській системі триває.
Акції банків знизились в ціні в Лондоні та в Європі, після того, як швейцарський банк UBS заявив, що придбає Credit Suisse за 3, 25 млрд дол. Акції Credit Suisse впали на 60% в понеділок, а акції UBS - на 6%, індекс акцій банків Європі знизився на 3% в понеділок зранку, пише The Guardian.
Нестабільність в світовій банківській системі розпочалась після падіння 16-го за розмірами банку США SVB, який 10 березня регулятор у США передав під управління Федеральної корпорації зі страхування інвестицій. Через два дні, регулятор перебрав контроль над іншим американським банком Signature.
- Голос Америки
Сі Цзіньпін обговорює з Путіним війну РФ в Україні
Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним державним візитом у понеділок, щоб зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. На порядку денному - війна Росії в Україні та мирна пропозиція Китаю.
Сі стане першим лідером іноземної держави, який зустрінеться з Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента.
Минулого місяця Китай оприлюднив план з 12 пунктів, створений для припинення війни Росії в Україні.
У понеділок Сі написав у “Російській газеті”, що видається російським урядом, що китайська пропозиція представляє «наскільки це можливо єдність поглядів світової спільноти», згідно з англійським перекладом статті, опублікованим місією Китаю при ООН.
"Документ є конструктивним чинником нейтралізації наслідків кризи та сприяння політичному врегулюванню. Складні проблеми не мають простих рішень", - сказав Сі.
У People's Daily, газеті ЦК Комуністичної партії Китаю, Путін заявив у понеділок: «Ми вдячні за виважену позицію (Китаю) у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин», повідомляє The Associated Press.
«Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи», — сказав Путін у неділю.
Представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі сказав Голосу Америки в п’ятницю: "Ми знаємо, що Китай і Росія покращують і зміцнюють відносини різними способами, з обох сторін. Я не можу говорити про вплив, який пан Сі може мати на пана Путіна. Просто варто поглянути про що вони говоритимуть. Нас непокоїть те, що президент Сі не спілкувався з президентом Зеленським, і ми вважаємо, що важливо, щоб він також зробив це – щоб він не просто знав російську точку зору на цю війну, але щоб він знав точку зору президента Зеленського".
Кірбі також сказав про мирний план, запропонований Пекіном: "Нас би турбувало, якби після зустрічі пролунав заклик до припинення вогню, тому що зараз, хоча припинення вогню звучить добре, воно фактично закріплює здобутки Росії. Це фактично служить меті Росії призупинити вогонь прямо зараз без жодного визнання того, що Росія незаконно перебуває в Україні".
Прес-секретар Кремля Дмитро Песков заявив, що два лідери проведуть неформальні переговори сам-на-сам у понеділок, а у вівторок – більш широкі зустрічі.
Візит Сі до Москви є ще однією ознакою росту дипломатичних амбіцій китайського лідера після оголошення минулого тижня про укладену за посередництва Пекіна угоду, яка дозволила Ірану та Саудівській Аравії відновити дипломатичні відносини після семи років ворожнечі.
Китай сигналізує, що хоче долучитись до майбутнього мирного процесу, сказав Моріц Рудольф, співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.
"Частково це прагнення, щоб її сприймали як "міжнародну відповідальну велику державу", - сказав він Голосу Америки.
Пропонуючи припинити вогонь, китайці, схоже, намагаються "врятувати щось для Путіна", сказав Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша.
"Російські війська почуваються погано, - сказав він Голосу Америки. - На даний момент нам не потрібне втручання Китаю».
Не всі спостерігачі поспішають відкинути дипломатичні спроби Пекіна.
Враховуючи те, що Путін спалив свої мости із Заходом і став більш залежним від Китаю, Сі може мати гідні шанси досягти миру, сказав Джордж Бібі, директор із стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі, мозкового центру, який виступає за стриманість зовнішньої політики США.
«Він має обмежений простір для маневру, щоб повністю відмовитися від участі Китаю», — сказав Бібі «Голосу Америки».
Сі і Путін востаннє зустрічалися в Китаї минулого року, коли Путін був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор, і знову у вересні на регіональній конференції в Узбекистані.
Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив у п'ятницю, що візит Сі Цзіньпіна в Росію сприятиме стратегічній координації та практичній співпраці між двома країнами та дасть новий імпульс розвитку двосторонніх відносин.
Президент України Зеленський має поговорити з Сі Цзіньпінем телефоном після зустрічі президента Китаю з Путіним у Москві.
Візит Сі до Москви стане його першим після того, як Росія вторглася в Україну майже рік тому. Китай публічно дотримується нейтралітету в українському конфлікті, критикуючи західні санкції проти Росії, повідомляє Reuters.
Українських солдатів у Британії вчать виживанню й ефективності на полі бою, каже посол Вадим Пристайко
Очолювана Великою Британією міжнародна програма навчання українських військових передбачає, що на додаток до майже 10 тисяч солдатів підготованих 2022 року, цього року курси пройдуть ще принаймні 20 тисяч.
Посол України у Лондоні Вадим Пристайко розповів в інтерв’ю Голосу Америки, що українська й британська сторона з’ясовують можливості подальшого розширення, а також визначення спеціальних програм відповідно до потреб, а також типів зброї, якою допомагають західні країни.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Вадим Пристайко наголосив, що британські, а також американські й канадські інструктори ще до повномасштабного російського вторгнення підготували в українських центрах 25 тисяч українських військових, які склали основу тих сил, «що дозволи Україні вистояти».
Після російського вторгнення 2022 року навчання перенесли на територію Великої Британії, де український посол мав нагоду не раз відвідувати співвітчизників.
Голос Америки: Яке враження від того, що ви бачили?
Вадим Пристайко: Якщо казати, що я бачив, то я спочатку я бачив просто цивільних людей таких як ми з вами, які приїжджали в светрах і джинсах, а через п'ять тижнів, коли від'їздили, то це були вмотивовані військові. Вони знають як діяти. Все спорядження, яке їм надали британці, вони брали з собою.
Перше чому навчають британські інструктори, а тепер вже з ними і представники десятьох інших країн, вони вчать солдата вижити на полі бою. Я сам служив в армії ще в радянські часи. Я розумію наскільки це відрізняється від тої військової доктрини, якою послуговувався Радянський Союз, а тепер і Росія.
Для британців, а тепер і для наших військових - молодих офіцерів, які пройшли навчання, це виживання, а друге - ефективність на полі бою. І, повірте, я бачив по них наскільки вони ефективні.
Я часто дивлюся відео в Youtube, наприклад, як наші солдати беруть участь у визволені міст і містечок в Україні, і я впізнаю те навчання, яке бачив тут, як їх цьому навчали. Як вони діють обережно, підтримуючи один одного, скоординовано. Саме тому є висока ефективність і виживання наших солдатів.
Голос Америки: Чи є зараз потреба у розширенні навчання українських військових, збільшенні кількості?
Вадим Пристайко: Минулого року зусиллями британської сторони ми підготували 9 200 солдатів. Це мотострілки, піхота. Але разом з тим не забудьте, що також були підготовані екіпажі військово-морських кораблів, які ми придбали у Великій Британії. Були підготовані вертолітні екіпажі. Зараз - танкові екіпажі, а також екіпажі для самохідних артилерійських установок AS-90. Тобто це трохи ширше, ніж ми бачимо по телевізору.
Цього року Британія запланувала підготувати мінімум 20 000 солдатів. Знову ж таки, це до тих планів, які у нас є і щодо пілотів, танкістів та інших, які готуються поза межами тієї масової програми.
Я знаю, що є потреба і готовність з британської сторони збільшити ту кількість настільки, наскільки потрібно Україні для вчасної підготовки цих збройних формувань, які братимуть участь у визволенні нашої землі.
Безпосередня розмова між британськими та українськими військовими про те, де брати людей, і коли вони мають бути відірвані від тієї війни, щоб покращити навчання, це серйозна робота. Коли ми говоримо про десятки тисяч людей, то можете собі уявити як навіть лише логістично робити.
Упродовж кожного окремого періоду тут перебуває від тисячі до двох з половиною тисяч наших військовослужбовців на чотирьох військових базах. Відбувається постійна ротація.
І вони не лише навчаються. Вони до певної міри також працюють послами як і я, бо мають справу з британськими військовими, з військовими інших держав.
Нещодавно їх відвідував міністр оборони, їх відвідував король, їздили моя дружина і дружина прем’єр-міністра й частували наших солдатів українськими стравами й індійськими, бо ви знаєте, що дружина прем'єр-міністра - індійського походження.
Є дуже цікаві речі, які відбуваються поза межами звичайної підготовки.
Я вірю, що вони отримують не лише озброєння і спорядження. Вони також розуміють ті настрої ту моральну підтримку, яка є тут у Великій Британії. І це надихатиме їх, коли вони повернуться додому на поле бою.
Голос Америки: Що ви можете сказати про оголошену Британією програму навчання українських бойових пілотів?
Вадим Пристайко: З приводу того, що є і що можу сказати - це дві великі різниці. Ми хочемо зберегти певний сюрприз нашому ворогу, щоб вони не усвідомлювали всі плани, над якими ми зараз працюємо, і що насправді відбувається просто зараз.
А що стосується підготовки Британією українських пілотів, то досвід вже був. Ми знаємо про ті вертольоти, які були передані Україні, і екіпажі тих вертольотів готували тут, в Британії. Також плануємо готувати пілотів для базового курсу, яких в будь-який потрібний нам момент можна було б перекваліфікувати на певні платформи, які ми отримаємо.
В цьому і полягають розмови, які ми зараз ведемо з Великою Британію, щоб до моменту отримання політичного рішення про передачу нам літаків західного зразка, які незнайомі нашим пілотам.
Нумо не витрачати час і отримаємо підготовлених пілотів, а пізніше, коли точно будемо знати платформу, тоді залишиться небагато, щоб їх навчити.
От в цьому є підхід Британії - не обмінюватися лише статтями в газетах, а працювати. А далі подивимось. Коли буде політичне рішення, то довчимо наших пілотів і будемо рухатися вперед.
Дивіться також:
Форум