Спеціальні потреби

Актуально

Чиновник повинен боятися журналіста, а не навпаки

Сергій Томіленко, голова НСЖУ

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в інтерв’ю "Голосу Америки" розповів про загрози законопроєкту «Про протидію дезінформації» для свободи слова

У той день, коли Міністерство культури, молоді та спорту проводило обговорення законопроєкту «Про протидію дезінформації», Сергій Томіленко залишався на робочому місці. Національна спілка журналістів України, якою він керує, бойкотує обговорення. Як каже Сергій, «законопроєкт доопрацюванню не піддається».

Голос Америки: Чому журналісти горою повстали проти ініціативи, що має захистити наш інформаційний простір від дезінформації? Адже брехливі новини в умовах інформаційної війни – серйозна загроза.

Сергій Томіленко: Цей законопроєкт коректніше було б назвати «Про втручання у журналістську діяльність». Там пропонуються репресивні механізми для українських ЗМІ.

йдеться про бажання влади контролювати українських журналістів

Закон, який називається «Про протидію дезінформації», мав би захистити Україну від зовнішніх впливів, від російської пропаганди. Натомість ми бачимо, що здебільшого йдеться про бажання влади контролювати українських журналістів.

Один із важелів такого контролю – залякування великими штрафами, виправними роботами, ув’язненням за неправдиву інформацію. При цьому вирішувати, яка інформація неправдива, буде урядовий уповноважений з інформації. Запровадять таку посаду, і на наше переконання, це буде інструмент цензури. Адже залежно від того, хто в Україні президент, і яка в парламенті більшість чи монобільшість, можна буде призначати свого уповноваженого і діяти у своїх інтересах. Тобто глушити неугодні медіа.

це буде інструмент цензури


Інший інструментів контролю над ЗМІ – прописане в законопроєкті створення Асоціації професійних журналістів України. Лише той, хто вступив до цієї Асоціації, вважатиметься професійним журналістом. Лише їх держава визнаватиме, акредитуватиме на висвітлення подій, захищатиме в разі перешкоджання їхній діяльності. А решта журналістів, що не мають членського квитка Асоціації, журналістами не вважатимуться.

Ми засуджуємо такий поділ журналістів на «правильних» і «неправильних». Фактично це запровадження ліцензії від держави на журналістську професію.

Голос Америки: Сьогодні критерії професії розмиті, будь-хто може назватися журналістом, то що поганого в ліцензуванні? Адже ж поговорюють про те, щоб запровадити ліцензування так, як це існує для медиків, юристів...

Сергій Томіленко: Журналістика це суспільна, відкрита професія. Журналіст це не тільки той, хто працює в якійсь редакції на ставці та виконує посадові обов’язки перед своїм працедавцем.

Якщо блогер веде відеоблог про аварії на дорогах, у нього свій YouTube-канал, 100 тисяч глядачів, але він не має ані журналістської освіти, ані редакції, то він все одно вважається людиною, яка займається журналістською роботою, його розслідування мають суспільний інтерес. І якщо йому будуть перешкоджати, то обов’язок держави – захистити його від утисків.

Міжнародні зобов’язання України передбачають захист усіх, хто займається журналістською діяльністю. Натомість пропонований законопроєкт спекулює цим питанням, обіцяючи боронити від перешкоджання, переслідувань та нападів лише так званих «професійних» журналістів.

Голос Америки: Чому ви вирішили бойкотувати обговорення? Адже у Міністерстві культури, яке розробляло законопроєкт, запрошують. Кажуть – відкриті до діалогу.

Сергій Томіленко: Ми пробували. Але на жаль, автори не демонструють готовності сприймати зауваження. Будь-які наші конструктивні пропозиції відкидають з порога. Тож складається враження, що формат демократичних обговорень використовується лише для виду, щоб до фіналу все одно довести усі свої ініціативи і їх імплементувати.

У нас немає довіри до розробників цього законопроекту


У нас немає довіри до розробників, ініціаторів цього законопроєкту. І ми не збираємось підносити набої людям, яким не довіряємо, щоб потім вони цими ж набоями нас відстрілювали...

Ми можемо лише констатувати: документ, який на сьогодні презентований Міністерством культури, – шкідлива ініціатива для медіа і для українських журналістів. Там багато нечітких положень та критеріїв, які дають владі інструменти для втручання в діяльність журналістів, тиску на ЗМІ, наступу на свободу слова.

Голос Америки: Але як тоді захиститися від дезінформації? Що, наприклад, робити з телеканалами, які ретранслюють російську пропагандистську брехню в українському ефірі?

Сергій Томіленко: Ми за дотримання чинного законодавства. Якщо якийсь телеканал порушує закон, то має бути реагування в законний спосіб. Тобто якщо хтось звинувачує те чи інше медіа в деструктивній антиукраїнській позиції, підтвердженням цього мають бути рішення Нацради, відкриті провадження СБУ, суди. Арештовуйте, притягайте до відповідальності! Чинні закони дають для цього достатньо інструментів. Натомість у нас дуже часто відбувається так, що громадські діячі, експерти визначають ті чи інші медіа як деструктивні. А офіційні посадові структури не приймають відповідних рішень.

Що ж до законопроєкту «Про дезінформацію», то на мою думку, найкращим виходом у цій ситуації – коли вже й міжнародні організації критикують документ як загрозу свободі слова, – найкращим виходом було б відмовитись від проєкту і розпочати широкі консультації, залучивши медіа-експертів з питань дезінформації, боротьби з фейками.

Необхідно це робити прозоро, дебатуючи. Щоб законодавча ініціатива не сприймалась як спосіб зведення порахунків з незручними і не ручними журналістами. Щоб ніхто не нав ’язував українським журналістам правила, які діють у сусідніх Білорусі та Росії.

Чиновники мають боятися журналістів! А не навпаки – залякувати журналістів, щоб вони боялися чиновників


Чиновники мають боятися журналістів! Чиновники мають розуміти відповідальність влади! А не навпаки – залякувати журналістів, щоб вони боялися чиновників. Ми вчимося демократії, і ми не бачимо прецедентів вільних країн із заляканими журналістами!

Всі новини дня

Затримано підозрюваного у смертельній стрілянині на День незалежності поблизу Чикаго

На цій роздатковій фотографії, наданій поліцейським управлінням міста Хайленд-Парк, зображено Роберта (Боббі) Е. Крімо III. (Департамент поліції міста Хайленд-Парк через AP)

Поліція в штаті Іллінойс на середньому заході США затримала чоловіка, якого вони назвали "особою, що представляє інтерес", у справі смертоносного нападу на відвідувачів параду до Дня незалежності в понеділок, 4 липня.

Двадцятидворічного Роберта Е. Крімо III (Третього) було взято під варту через кілька годин після короткого автомобільного переслідування неподалік від Гайленд-Парку, заможного передмістя Чикаго, де загинули шість людей і понад 30 отримали поранення, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по відвідувачах параду з даху будівлі.

Поліція повідомила, що п'ятеро людей загинули на місці події, ще одна людина померла в лікарні. Міністерство закордонних справ Мексики повідомляє, що один із загиблих був громадянином Мексики.

Лікар із лікарні Хайленд-Парк каже, що серед 26 поранених під час параду люди у віці від 8 до 85 років.

На відео з мобільного телефону було знято десятки людей, які в паніці тікали з місця події, коли звук стрімкої стрілянини голосно відбивався від сусідніх будівель. Вздовж маршруту параду були розкидані крісла, дитячі коляски, переносні харчові контейнери та інші предмети, покинуті людьми, які втекли в укриття.

США Президент Джо Байден виступив із заявою, в якій зазначив, що він і його дружина, перша леді Джилл Байден, «шоковані безглуздим насильством із застосуванням зброї, яке знову принесло горе американській спільноті в цей День незалежності».

Стрілянина в Хайленд-парку сталася більше ніж через тиждень після того, як президент Байден підписав перший федеральний законопроект про насильство з використанням зброї, прийнятий Конгресом за десятиліття. Двопартійний компромісний законопроект було прийнято після двох масових стрілянин у травні, включно з расистським нападом, у результаті якого загинуло 10 людей у крамниці в чорношкірому районі в Баффало, штат Нью-Йорк, і стрілянини у початковій школі в Увалде, штат Техас, у результаті якої загинули 19 школярів і двоє вчителів.

У статті використано інформацію Associated Press, Reuters і Agence France-Presse.

Київ і представники понад 40 країн підписали в Лугано декларацію про відновлення України

Учасники конференції з відбудови України у Лугано, Швейцарія, 4 липня 2002 р. Майкл Баголзер/через REUTERS.

5 липня десятки країн взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну під час, як очікується, тривалого і дорогого відновлення й погодилися з необхідністю проведення широких реформ для підвищення прозорості й боротьби з корупцією.

Завершуючи дводенну конференцію в південному швейцарському місті Лугано, лідери близько 40 країн підписали декларацію, яка викладає принципи для відбудови України.

Підписанти, зокрема США, Велика Британія, Франція та Японія, «найрішучішим чином» засудили військову агресію Росії проти України і закликали Москву негайно вивести свої війська.

Президент Швейцарії Іґнаціо Кассіс, який разом з Україною вів конференцію, привітав цю декларацію як «перший ключовий крок на довгому шляху відновлення України».

«Наша робота готується до післявоєнного часу, хоча війна все ще триває», – сказав він на церемонії закриття.

«Це має дати людям в Україні надію та впевненість, що вони не самотні», – додав Кассіс.

Підписанти привітали зобов’язання щодо надання політичної, фінансової і технічної підтримки і започаткували принципи Лугано для відновлення, яке, за даними Києва, може коштувати до 750 мільярдів доларів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 5 липня заявив, що декларація – це «однозначно початок нашого тривалого процесу».

Дивіться також: Конференція із відбудови України у швейцарському Лугано: заяви, подробиці. Відео

«Ми маємо зробити все, що було знищено, кращим, ніж воно було», – додав він.

У принципах Лугано підкреслюється, що «процес відновлення має сприяти прискоренню, поглибленню, розширенню і досягненню зусиль України щодо реформ і стійкості відповідно до її європейського шляху».

«Процес відновлення має бути прозорим і підзвітним народу України», – йдеться в документі.

Декларація також містить заклик до того, щоб процес відновлення був «інклюзивним і забезпечував гендерну рівність».

Президент України Володимир Зеленський напередодні під час відеовиступу на конференції у швейцарському місті Лугано анонсував національний План відбудови України.

За словами Володимира Зеленського, за чотири місяці повномасштабної війни проти України Росія знищила 2102 освітні об’єкти, 799 об’єктів медичної інфраструктури та близько 80 тисяч житлових об’єктів.

4–5 липня в швейцарському місті Лугано відбувалася масштабна Міжнародна конференція з питань відновлення України.

У ній брали участь представники 40 країн і 18 організацій.

Фінляндія і Швеція зробили ще крок в НАТО - підписані протоколи про вступ

Президент Фінляндії Саулі Нііністо (ліворуч) і прем'єр-міністерка Швеції Маґдалена Андерссон на саміті НАТО в Мадриді 29 червня 2022 року, де обидві країни отримали офіційне запрошення вступити в Альянс.

В штаб-квартирі НАТО у Брюсселі представники 30 країн - членів альянсу 5 липня підписали протоколи про вступ Фінляндії та Швеції, здійснивши вирішальний крок на шляху до чергового розширення альянсу.

Фінляндія та Швеція вирішили відмовитися від тривалого статусу військової позаблоковості після того, як Росія в лютому почала відкрите вторгнення в Україну.

Підписання протоколів означає перехід до наступного етапу, в ході якого вступ нових членів мають ратифікувати законодавчі органи кожної з країн НАТО.

Потужна обороноздатність Фінляндії, суспільна готовність і витривалість буде внеском у міцність альянсу.
Саулі Нііністо

Тим часом представники Фінляндії та Швеції вже братимуть участь у нарадах альянсу, хоча ще не матимуть права голосу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з нагоди підписання протоколів заявив, що приєднання Фінляндії та Швеції зробить альянс міцнішим і додасть безпеки народам.

“Двері НАТО залишаються відкритими для європейських демократій, які готові і бажають зробити внесок до нашої спільної безпеки”, - проголосив Столтенберґ.

На тлі російської війни проти України залишається відкритим проголошене українське бажання вступити в альянс, яке фактично відкладене на невизначений час.

Швидкий процес приєднання Фінляндії та Швеції опинився під сумнівом після застережень оголошених Туреччиною, але Єнс Столтенберґ завжди наполягав, що всі питання вдасться залагодити.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган дав зрозуміти, що готовий знову загальмувати вступ тих двох країн, якщо фінський та шведський уряди не виконають вимог Туреччини щодо політики Фінляндії та Швеції стосовно курдських організацій та активістів, яких Анкара звинувачує в тероризмі, а також стосовно турецьких активістів організацій підозрюваних у причетності до спроби військового перевороту.

Чому американський ветеран готовий ризикувати своїм життям заради України: історія Джеймса Васкеса. Відео

Американський ветеран Джеймс Васкес вирішив боротися за незалежність України, щойно Росія розпочала вторгнення 24 лютого. Він зібрав своє спорядження, дочекався, поки отримає закордонний паспорт, і поїхав у свою першу в житті подорож до Європи.

Медичне обладнання для українських лікарень збирають волонтери з Нью-Джерзі. Відео

Серед медичного обладнання, яке наразі найбільше потребують українські військові госпіталі, та лікарні, які надають медичну допомогу як військовим, так і цивільним, – це апарати для вакуумного лікування ран, а також фіксатори для кісток.

Більше

XS
SM
MD
LG