Актуально
За даними офіційного екзит-полу Лукашенко набирає 79,7% голосів на виборах. У понад 20 містах тривають протести (Оновлено)
Олександр Лукашенко набирає 79,7% голосів на виборах президента Білорусі. Про це, спираючись на дані екзит-полу, повідомляє державне агенство "БЕЛТА". Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%). Станом на 18:00 явка на виборах становила 79%.
Тим часом, у столиці Білорусі та понад 20 містах тривають протести проти результатів голосування.
У центрі столиці відбулися сутички, десятки людей затримані, повідомляє кореспондент Білоруської служби Радіо Свобода.
Кореспондент "Свободи" повідомляє, що ОМОН із щитами розігнав людей та застосував світлошумові гранати. Ряд засобів масової інформації та телеграм-канал повідомляють про жорстокі затримання в центрі. На проспекті Перемоги люди вийшли на дорогу, тримаючи ліхтарики. В центрі Мінська є поранені.
За словами очевидців, будівельна машина в'їхала у натовп людей. Пораненому чоловікові 40-50 років, нога пошкоджена.
Як повідомляє "Наша Ніва", журналіста Associated Press Мстислава Черноу побили в Мінську, йому викликали швидку допомогу.
Оглядачі повідомляють про порушення на дільницях. Так, білоруський журналіст Франак Вячорка у себе в Твіттері пише, що на двох дільницях, явка при підрахунку результатів раннього голосування та голосування в день виборів становила 107% та 112%.
Надійшли результати екзит-полів на іноземних виборчих дільницях: понад 81% виборців віддали голоси Тихановській. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Цифри збираються на 21 виборчій дільниці, опитано близько 8000 осіб. Про це розповіли організатори екзит-полу.
За даними опитувань, у Світлани Тихановської на цих виборчих дільницях є 81,57%, 9,42% відмовились відповісти, Олександр Лукашенко - 5,89% проти всіх 1,82%, інші кандидати - близько 0,4%.
Виборчі дільниці в Білорусі мали припинити роботу о 20:00, однак на деяких з них через великі черги не встигли проголосувати тисячі людей. Як дізнався кореспондент Білоруської служби Радіо Свобода, на виборчій дільниці у школі №32 в Мінську представники виборчої комісії пообіцяли, що працюватимуть, поки не проголосують всі охочі громадяни.
У шостих виборах президента в історії незалежної Білоусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.
При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.
65-річний Лукашенко став президентом Білорусі в 1994 році.
Всі новини дня
- Голос Америки
Зброя, передана Україні, належить Україні – Білий дім про удари по території Росії
Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.
Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.
«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.
«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».
З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.
«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.
Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.
«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.
Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.
Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.
Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.
Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.
Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.
Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.
Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.
Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.
«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».
Дивіться також:
Німеччина закриває всі, крім одного, російські консульства в країні
Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.
На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.
Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.
Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.
- Голос Америки
Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки
Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.
Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.
Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.
Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.
Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.
Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.Bloomberg
"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.
В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.
Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.
Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".
"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.
Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.
Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Reuters
Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії
Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.
Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.
Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:
“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.
Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.
“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.
За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.
Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).
Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.
У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.
Форум