Спеціальні потреби

Актуально

Четверо важкопоранених і понад 20 заарештованих під час протесту на підтримку президента США

Прихильники президента Трампа під час маршу в суботу, 12 грудня

Чотирьох людей важко поранили, понад 20 осіб заарештували під час сутичок між прихильниками та опонентами президента Трампа в американській столиці у суботу.

Щонайменше сімох людей шпиталізувати, повідомляє місцеве телебачення, з них - четверо у важкому стані, з ножовими пораненнями.

За даними видання АВС, двоє поліцейських також потрапили у лікарню з пораненнями, загрози їхньому життю немає.

Офіс мерки Вашингтона повідомив, що заарештовано щонайменше 23 особи. З них десятеро - за напад на поліцейських, чотирьох звинувачують у хуліганстві, двох - за перетин зони поліцейського кордону, ще одного - за володіння забороненою зброєю.

Прихильники Дональда Трампа вийшли на вулиці 12 грудня, щоб продемонструвати свою підтримку президенту після того, як Верховний суд країни у п'ятницю відхилив позов про скасування результатів виборів у чотирьох штатах. Цього домагалися прихильники Трампа у спробі оскаржити результати президентських виборів.

Серед тих, хто звертався до мітингувальників зі сцени, були колишні радники президента Майкл Флінн та Роджер Стоун.

Екс-радника з нацбезпеки президента Трампа Майкла Флінна визнали винним у межах спеціального розслідування про вплив Росії на президентські вибори у США 2016 року і про зв’язки наближених до Трампа осіб з Росією. Він також визнав, що брехав ФБР. Наприкінці листопада цього року Дональд Трамп оголосив Флінну помилування.

Багаторічного друга та радника президента Роджера Стоуна визнали винним у брехні слідству та тиску на свідків в розслідуванні щодо втручання Росії у вибори. Президент Трамп, фактично, його також помилував, видавши указ про “пом’якшення покарання”.

У протесті прихильників президента брали участь члени угрупування ультраправих Proud Boys. Більшість людей, які вийшли на вулиці проти президента, були учасники руху “Життя чорношкірих мають значення”.

Всі новини дня

Євросоюз продовжив економічні санкції проти Росії ще на півроку

Фото для ілюстрації: прапори України та ЄС

Європейський союз продовжив дію економічних санкцій щодо Росії, повідомила Рада Євросоюзу 27 січня.

«Рада сьогодні вирішила подовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані на специфічні сектори економіки Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.

Обмеження, зокрема, спрямовані на сфери торгівлі, фінансів, технологій і товарів подвійного використання, промисловості, транспорту та предметів розкоші.

Вперше санкції були запроваджені 2014 року у відповідь на початок російської агресії проти України. Євросоюз розширив їх після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Європейський Союз в грудні 2022 року узгодив дев’ятий пакет санкцій проти Росії.

Космічна китайська компанія - під санкціями США, через допомогу Росії

Фото для ілюстрації: комп'ютерний кабель на тлі китайського прапора

США включили китайську компанію Spacety, з офісами в Пекіні та Люксембурзі, до санкційного переліку, звинувативши її в допомозі Росії у війні проти України.

Компанію включено до переліку з 16 установ, що підпали під санкції введені проти мережі "Групи Вагнера" Міністерством фінансів США цього тижня.

26 січня Міністерство фінансів включило російську "Групу Вагнер" до переліку міжнародних злочинних організацій і розширило санкції проти неї та запровадило санкції проти компаній з її мережі.

Китайська Spacety, заявляють в уряді США, надавала супутникові знімки території України, щоб допомогти бойовим операціям "Групи Вагнера" в Україні.

Знімки, йдеться в повідомленні, надавались російській компанії Terra Tech, також включеній до санкційного переліку. Ця компанія, заявили в Мінфіні США, надає знімки зроблені з комерційних супутників, а також знімки зроблені дронами з повітря.

Цього тижня, журнал Time, з посиланням на поінформовані джерела, повідомив, що США висловили Китаю занепокоєння тим, що державні компанії країни, можливо, надають допомогу Росії у війні проти України.

Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр у вівторок заявила, що США "продовжуватимуть повідомляти Китаю про наслідки надання матеріальної підтримки у війні Росії проти України".

"Розширені санкції проти "Вагнер" а також нові санкції проти їхніх поплічників та інших компаній, які сприяють російському військовому комплексу, далі обмежать здатність Путіна озброювати і забезпечувати машину війни", - заявила міністр фінансів США Дженет Єллен.

У заяві держсекретаря Ентоні Блінкена йдеться, що рішення Вашингтона підтримує мету "знизити спроможність Москви вести війну проти України, сприяти притягненню до відповідальності осіб, відповідальних за агресивну війну Росії та пов’язані з нею зловживання, а також чинити подальший тиск на оборонний сектор Росії".

Зокрема, США наклали обмеження на низку компаній, що забезпечують діяльність ПВК "Вагнер", включаючи авіаційну компанію та пропагандистську організацію. Держдеп також визначив низку фізичних та юридичних осіб, розташованих у Центральноафриканській Республіці, Китаї, Люксембурзі та Об’єднаних Арабських Еміратах, які пов’язані з діяльністю організації Пригожина по всьому світу.

В Кремлі у відповідь на розширення санкцій проти "Групи Вагнера" звинуватили Вашингтон у прагненні "демонізувати" групу.

Американські аналітики: головне завдання Заходу – не дати можливості Пригожину збільшувати вплив. Відео

Раніше цього тижня журналісти CNN отримали дані Головного Управління Розвідки України, які свідчать, що попри великі втрати бойовики «Вагнера» продовжують становити загрозу для ЗСУ у боях на близькій відстані.

Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії

Петр Павел (ліворуч) висловлюється за твердий курс Чехії як члена ЄС і НАТО, а його суперник Андрей Бабіш має застереження до деяких кроків узгоджених союзниками

Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.

Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.

Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.

У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.

61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.

Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.

68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.

Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.

Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.

Дивіться також:

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.

Більше

XS
SM
MD
LG