Як пакувати «тривожну валізу», куди евакуюватись, і які шанси російського повномасштабного вторгнення. Про це зараз багато говорять в Україні. "Голос Америки" поцікавився настроями та планами цивільних людей в очікуванні "великої війни".

Двічі на тиждень – і в дощ, і в мороз – він іде сюди на столичний іподром. Допомагає, на волонтерських засадах, виїжджувати коней. Відколи вийшов на пенсію з посади викладача у Київській політехніці, з головою поринув в улюблене хобі.

Коли зайнятий справою, менше допікають тривожні новини з російсько-українських кордонів, розповідає Олександр Антонець.

Як він каже: «На душі неспокійно. Ніхто не знає, що Путін може зробити, з якої ноги він сьогодні встане. Так що треба готуватися до гіршого варіанту, до нападу».

За його словами, не в його правилах перечікувати часи потрясінь. Був активним учасником Майдану. От і зараз не збирається ховатися чи евакуюватись. Якщо вороже вторгнення відбудеться, піде в тероборону Києва. Колись уже був на вишколах, тренувався кидати гранату.

«Гранату Ф-1 я знаю, ходив учитися, як її кидати. З десяток загарбників, думаю, зможу знищити», - каже пенсіонер.

... З журналісткою Оленою Максименко зустрічаємось на вокзалі. Вона часто їздить у відрядження на Схід. Раніше, на початку війни, бувала там як парамедик з добровольчим батальйоном «Госпітальєри». Тепер збирає матеріал для статей і блогів.

Мобілізуватися намагалася ще у 2014-у, коли представниць прекрасної статі брали до війська неохоче. А торік, коли вийшов наказ про військовий облік жінок, вирішила: її журналістська професія є у переліку, тож стане на облік, опише свій досвід. З’ясувалося, це неабиякий бюрократичний квест.

«Списку документів ніде немає у відкритому доступі. Ти телефонуєш у військкомат, тобі говорять один список, потім телефонуєш знову, виявляється, зовсім інший список...», - скаржиться Олена.

Нападе Путін чи не нападе – над цим запитанням дівчина воліє не замислюватись.

«Знаєте, як у тому анекдоті, 50 на 50, нападе або не нападе. Я не боюся", - каже вона.

На Майдані Олена отримала поранення від гранати; у 2014 році, під час окупації Криму, потрапила в полон до російських бойовиків; потім як парамедик-доброволець побувала у різних бувальцях.

Олена каже: "У мене «боялка» закінчилась. От тільки за батьків боляче , котрі цю ситуацію переживають стресово. Дивляться новини цілодобово і весь час на нервах".

Якщо ж повномасштабне вторгнення таки станеться, вона знає, що робити. "Скоріше за все, піду до свого добровольчого батальйону парамедиком. А можливо, буде актуальніше висвітлювати події як журналіст. Я готова до будь-якого розвитку подій. Буду там, де буду затребувана», - розповідає дівчина.

... З переселенцями з Донбасу і Криму ми зустрілися в одному з київських кримськотатарських кафе. Вони уже пережили досвід окупації. Свого часу тікали від «руского міра» із загарбаних Путіним українських земель. Тому нинішню загрозу сприймають всерйоз.

Як згадує колишня донеччанка Ліза Стадник, «Коли в Донецьку вже з’являлися плакати ДНР - а я тоді була дитиною – ніхто не вірив, що з цього щось буде. Тому треба готуватися, треба бути до цього більш готовими, ніж ми були тоді».

Як розповідає дівчина, «Позавчора я зібрала "тривожну валізку", всі люди з тих територій вміють це робити. І в разі чого, якщо вже танки на вулицях, тоді буде мобілізація, і мені теж прийде повістка. Піду. Я думаю, медики будуть точно не зайві».

Схожі плани на випадок російського вторгнення має колишня мешканка Сімферополя, банкір Наталія Лютікова.

Як каже вона, «Ми будемо евакуювати дітей і повертатися".

"Я точно піду в якийсь медичний підрозділ , - розповідає жінка. - Записалася на курси домедичної допомоги. Колись, у 14-15-16 роках, після переїзду з Криму, я пішла в шпиталь і доглядала поранених хлопців. Досвід маю, але треба оновити знання. "

"Власне, мій намір – вивезти дітей, повернутися і допомагати армії», - підсумовує колишня кримчанка Наталія.

Згідно з соціологічними дослідженнями, понад половина українців готові в той чи інший спосіб чинити опір російським інтервентам. При цьому кожен третій готовий до збройного опору.