Спеціальні потреби

Актуально

Зміни у воєнній ситуації в Україні обговорюють на шпальтах західних ЗМІ

Фото: український військовиї, Стоянка, Україна, 27 березня 2022 року

Нещодавні заяви Росії про концентрацію дій на сході України, коментар українського президента Володимира Зеленського щодо відведення сил Росії до стану на 24 лютого, а також українські контрнаступи в деяких регіонах, привернули увагу західних ЗМІ.

Останнім часом російські сили сконцентрувались на бойових діях на сході України, повідомляє АР. Це може бути спробою Путіна переконати Зеленського офіційно здати контроль над Донбасом та Кримом, пише видання з посиланням на інформацію посадовця сфери оборони США. АР також наводить дослідження вашингтонського Інституту вивчення війни, де йдеться, що припинення російського нападу на Київ може свідчити про "нездатність російських сил, радше ніж зміну в цілях чи зусиллях Росії".

Отримання контролю над Тростянцем показало, що" українські сили можуть контратакувати, і росіяни не можуть вважати, що після того, як вони захопили територію, вони її утримають", - наводить WSJ слова британського експерта сухопутної війни Джека Вейтінга. Це, на думку експерта, обмежує російські ресурси, які вони можуть застосовувати для нових нападів. Видання все ж відзначає, що, згідно з повідомленнями західних посадовців, Росія стягує бойовиків групи Вагнера а також тактичні групи зі сходу. Боєготовність цих сил наразі невідома, йдеться в статті.

У Путіна не вийшло провести бліцкриг в Україні, пише Фредерік Кейган, директор вашингтонського Проекту критичних загроз в статті для The Hill. Наразі більш ймовірною є "кривава затяжна війна", аніж перемога Путіна, вважає він. Загроза затяжної війни "може послабити волю українців та Заходу продовжувати воювати і призвести до політичних поступок, яких той не міг здобути військовим чином". Кейган вважає затяжну війну найбільш небезпечним розвитком подій, після застосування Росією зброї масового знищення, і закликає Захід допомогти Україні отримати військову перемогу, одночасно стримуючи Путіна від використання зброї масового знищення.

В неділю Зеленський закликав Росію забрати війська до стану на 24-те лютого. "Я розумію, що змусити Росію повністю звільнити територію неможливо, це призведе до третьої світової війни", - вказав він. "Цей коментар Зеленського а також повідомлення про зміну стратегії Росії в регіоні, можуть сигналізувати можливу нову стадію війни, більш обмежену, якій можна побачити кінець", - пише видання New York Post. В неділю посол України в США Оксана Маркарова підтвердила в інтерв'ю NBC, що Україна не визнаватиме незалежність Донбасу.

Всі новини дня

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

G7 закликає ОПЕК вжити дій, щоб полегшити ситуацію на енергоринку

Архівне фото: проапори країн "Групи Семи"

"Ми закликаємо країни, що видобувають нафту та газ діяти відповідально на тлі жорстких умов на міжнародних ринках, вказуючи, що ОПЕК відіграє ключову роль", - йдеться в спільній заяві "Групи Семи".

З заявою виступили міністри енергетики та навколишнього середовища країн G7 за результатамми дводенного саміту в Берліні.

"Ми співпрацюватимемо з ними та всіма партнерами, щоб забезпечити стабільні і стійкі енергопоставки", - йдеться в заяві міністрів Сполучених Штатів, Франції, Канади, Німеччини, Італії, Японії та Великої Британії.

Країни також наголосили на важливості переходу на зелені джерела енергії "в контексті російської війни з використанням викопного палива".

Єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон так описала завдання засідання міністрів "Групи Семи": "Ми мусимо заявити про те, що перехід на зелену енергію залишається пріоритетом а також продовжувати відповідати на незаконне російське вторгнення до України сильними та ефективними заходами".

Росія - великий виробник багатьох мінералів та металів, необхідних для переходу на чисту енергію, зауважили в Міжнародній енергетичній організації. "Вторгнення цієї країни до України підкреслює потребу диверсифікувати поставки і посилити енергобезпеку", - йдеться в дописі організації у Twitter.

На початку травня, повідомляє AFP, країни "Групи Семи"заявляли про намір припинити купувати російську нафту, однак строків зупинки закупівель названо не було.

Сполучені Штати, Британія та Канада вже запровадили нафтові ембарго проти Росії.

Як писав Голос Америки, зростання світових цін на енергоресурси збільшило надходження валюти до Росії, попри жорсткий режим міжнародних санкцій.

Більше

XS
SM
MD
LG