Спеціальні потреби

Актуально

"У нас не тільки чоловіки хоробрі, а й жінки теж" - історії українок на війні

Євгенія Емеральд, Ярина Чорногуз і Катерина Приймак (зліва направо) Фото: Facebook @Emerald Evgeniya, @Yaryna Chornohuz, @Katerina Prymak

Від початку російської агресії й до повномасштабного вторгнення 24 лютого в Україні нараховувалось близько 30 тисяч жінок – учасниць бойових дій. Хоча зараз точної інформації про кількість захисниць у лавах ЗСУ, добровольчих батальйонах і теробороні немає, за оцінками громадської організації «Жіночий ветеранський рух», після початку війни, зброю у руки взяли іще більше жінок. Серед них - молодша лейтенантка й підприємиця із Києва Євгенія Емеральд, яка із першого дня російської війни вступила до тероборони, а за кілька днів – приєдналась до спецпідрозділу української армії.

"В принципі, я хотіла піти на війну ще у 2014-му році, коли вона почалася в Україні. Але, на жаль, тоді у мене була маленька дитина, - каже Євгенія. - Тому як тільки почалася війна, у мене не було ніяких сумнівів. Я просто себе в іншій ролі навіть не уявляю".

Ярина Чорногуз - служить за контрактом у лавах Збройних сил Україні як бойовий медик уже два роки.

"Пішла в армію частково через те, що давно хотіла це зробити. Але я тоді не могла піти, тому що я народила дитину якраз у той день, коли це почалось 14 квітня 2014 року, - згадує Ярина. - У 20-му році в січні так вийшло, що близька мені людина, мій хлопець, який служив у восьмому батальйоні 10 бригади ЗСУ, загинув на позиції, і я вирішила все-таки піти на контракт у пам'ять про нього".

Жінки складають близько 15% особового складу української армії і 25% – враховуючи усіх працівників сектору безпеки й оборони, розповідає ветеранка Катерина Приймак, яка майже рік була доброволицею-парамедиком у "Госпітальєрах".

Разом із посестрами вона стала співзасновницею громадської організації «Жіночий ветеранський рух», яка уже 7 років займається захистом прав жінок у збройних силах і добровольчих батальйонах. Попри це, каже вона, військовослужбовиці й досі іноді не мають рівних прав із чоловіками.

Існує чимало законодавчих прогалин, зокрема, у питанні піклування про дітей українських військовослужбовиць. Саме через це колишній чоловік Ярини довгий час не міг виїхати за кордон, до їхньої доньки, відправленої за кордон, де дівчинка була без інших рідних.

"У суспільстві на жінку загалом набагато більше тиску, багато стереотипів, якщо жінка – і її чекає чоловік і дитина вдома зі служби, ви можете уявити що у суспільстві більш такому традиційному можуть говорити про таку жінку, - зауважує Катерина. - Хоча жінка має право собі обрати кар’єру будь-яку, або там все обидвоє можуть бути військові".

Жінки в армії також стикаються зі значною кількістю бар’єрів і під час служби, а щоб заслужити повагу бойових побратимів, їм часто потрібно працювати наполегливіше, ніж чоловікам.

"За два роки в ЗСУ і півроку в «Добробаті» я можу сказати, що я ніколи не страждала ані від сексуальних домагань від будь-кого з товаришів, ані від якоїсь відверто вираженої дискримінації, - каже Ярина і пояснює. - Щойно я себе зарекомендувала як солдата, а не жінка тобто я постійно акцентую, що я буду з усіма і розвантажувати, і ходити на виходи, і в полях жити, тижнями не миючись. І коли ти це робиш системно і показуєш, що тобі це подобається, що тобі це важливо, товариші тебе починають сприймати як рівну".

"Чесно зізнаюся, перші два тижні було дуже складно, - розповідає Євгенія. - Але на сьогодні я довела своєю роботою, своєю старанністю, - хлопці мене прийняли на сто відсотків. І ви знаєте, вони зараз для мене – сім'я. Коли ми переїхали до казарми, командир мені запропонував окрему кімнату. Але я сказала, що ні, я буду як всі, я буду з чоловіками. Так, я живу з чоловіками в казармі, на рівних умовах, щоб не виділятися. Для мене немає жодних труднощів у якихось побутових моментах".

За вісім років із початку російської агресії проти України жінок у лавах ЗСУ і добробатах значно побільшало, а «Жіночому ветеранському рухові» вдалось досягти значного прогресу в гендерній політиці у галузі безпеки та оборони.

"Жінки почали сприйматись вже як кадровий потенціал, люди стали сприйматися в армії як люди, з людськими правами. Це дуже великий крок, - зазначає Катерина. - Про сексуальне насильство в армії, про харасмент ніколи ніхто не говорив до цього – ця тема вже не є табуйованою, це піднімається, з цією темою працюють. Так, є багато бар'єрів на цьому шляху, які треба долати, але це все інституціалізувалось. Дівчата тепер можуть іти в ліцей військовий навчатися, раніше цього не було. Почали з'являтися гінеколог в армії, тому що є така потреба, жіночі кабінети ветеранські, реабілітаційна програма для ветеранів, вже є гендерно чутливі послуги".

Також організація, розповідає Катерина, піднімає питання загиблих жінок на війні, адже "жінки докладають до перемоги не менше сил абсолютно, і їхні діти і їхній народ мають право пам’ятати, визнавати".

Проблеми гендерної нерівності в армії можна буде вирішити після перемоги України, переконана Катерина. Тим часом, за її словами, найбільш нагальні виклики – як для жінок, так і для чоловіків, на передовій – це потреби в озброєнні, засобах особистого захисту й тактичній медицини. Тож вона закликає західних партнерів і людей в усьому світі робити більше для допомоги Україні. А тим часом, Ярина і Євгенія кажуть, що зроблять усе заради перемоги – заради Батьківщини – і своїх доньок.

"Я дуже сподіваюсь, що ми переможемо, відновимо кордони, і моя дочка таки повернеться в Київ", - каже Ярина.

"Звичайно, я дуже хочу, щоб моя дочка повернулася у вільну Україну і жила тут. Я дуже люблю свою країну, вона прекрасна. Плюс ви бачите, у нас не тільки чоловіки хоробрі, а й жінки теж хоробрі, - каже Євгенія. - Це наша нація, наша українська нація, вона дуже сильна, тому ми будемо захищати землю до останнього. І зараз скажу про себе. Я дійсно до останнього подиху відстоюватиму цю землю незважаючи ні на що".

Всі новини дня

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України. США винесуть її на Генеральну Асамблею наступного тижня

Під час голосування щодо резолюції в Раді Безпеки ООН 30 вересня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя єдиний був проти, як і на цьому фото від  25 лютого 2022 року, зробленому через два дні після нападу Росії на Україну.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує проголошену Москвою анексію частини України. За резолюцію, внесену yп'ятницю Сполученими Штатами та Албанією проголосувало 10 країн, Індія, Китай, Бразилія та Габон утрималися.

Держсекретар Ентоні Блінкен ще перед голосуванням в п’ятницю заявив, що наступного тижня США та Албанія винесуть резолюцію на голосування в Генеральній Асамблеї, яка складається з 193 членів, і де не діє право вето.

«Якщо Росія заблокує Раду Безпеки у виконанні своїх обов'язків, ми попросимо Генеральну Асамблею ООН, де кожна країна має право голосу, чітко дати зрозуміти, що перекроювати кордони силою неприйнятно», – сказав Блінкен.

Раніше президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих Росією регіонів України, які складають 15% території України. Як зауважують оглядачі, це – найбільша анексія в Європі з часів Другої світової війни. Цей крок рішуче відкинули західні країни і навіть багато близьких союзників Росії.

Посолка США Лінда Томас-Грінфілд представила резолюцію, що закликала не визнавати жодних змін статусу Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України та зобов'язувала Росію вивести свої війська.

У залі ради вона стверджувала, що спроба анексії території суверенної нації суперечить основоположним принципам Організації Об’єднаних Націй, і сказала, що Путін на Червоній площі святкує «це явне порушення міжнародного права» концертом. Київ і західні лідери засудили «референдуми», що проходили «під дулом зброї», як фальсифікацію.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, який єдиний підняв руку, голосуючи проти резолюції, стверджував, що окуповані Росією регіони самостійно вирішили бути частиною Росії.

«Повороту назад не буде, як намагається нав’язати сьогоднішній проект резолюції», – сказав Небензя.

Китай висловив занепокоєння щодо «тривалої та розширеної кризи» в Україні.

Представник Пекіна в ООН Чжан Цзюнь стверджував, що "суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні бути захищені", але "законні проблеми безпеки" країн також слід сприймати серйозно.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «самотня рука» представника Росії, піднята проти резолюції, «знову засвідчила ізоляцію Росії в її відчайдушних спробах заперечити реальність і наші спільні зобов’язання, починаючи зі Статуту ООН».

«Представник Путіна пішов слідами свого господаря в Москві, де сьогодні було організовано лялькову виставу, яка намагався заперечити очевидне – що агресивний і авантюристський режим у Росії прямує до неминучої поразки», – сказав Кислиця.

Він нагадав, що у п’ятницю щонайменше 30 мирних жителів загинули та 88 були поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя.

«Росія продовжує свою геноцидну практику вбивства українців, тортур і утисків на окупованих територіях. Тому єдиний спосіб зробити так, щоб усі українці на всій суверенній території України почувались у безпеці та під захистом своєї держави – повернути українські прапори на всій території окупованого Донбасу, півдня України та Криму», – сказав Кислиця.

За його словами, Україна має повне право звільнити свої території та людей і буде продовжувати це робити, незалежно від слів і вчинків Росії.

«Самотнє негативне голосування в ганебній реальності РБ ООН: якщо Рада не може виконати свій мандат разом з Росією, вона повинна діяти без неї. Фальшиві референдуми є елементами агресії, всі, хто причетний до організації чи проведення цього фарсу, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив Кислця у своєму твіті.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Про це заявив Володимир Зеленський у відповідь на оголошення Путіна про незаконну спробу анексію українських територій. Держсекретар Ентоні Блінкен на це сказав, що США підтримують політику відкритих дверей альянсу.

Конгрес США схвалив додаткове фінансування для України на понад 12 мільярдів доларів. Відео

Конгрес схвалив додаткове фінансування для України на понад 12 мільярдів доларів. Американські конгресмени засудили оголошення Путіним незаконної анексії українських областей та закликали Білий дім надіслати Україні більше озброєнь.

Відповідь США на незаконну спробу анексії – подробиці з Білого дому. Відео

Відповідь США на незаконну спробу анексії – подробиці з Білого дому. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:52 0:00

США запровадили санкції проти Росії через оголошення незаконної спроби анексії територій України. Обмеження оголосили три відомства: Держдепартамент, Міністерство фінансів та Міністерство торгівлі США. Зі свого боку Джо Байден заявив: нинішні дії Кремля не мають жодної легітимності.

Канада ввела санкції проти колаборантів російського режиму, причетних до фіктивних референдумів в Україні

Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі під час спільної прес-конференції з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні

У пʼятницю, 30 вересня, міністр закордонних справ Канади, Мелані Жолі, оголосила, що Канада запроваджує нові санкції у зв’язку з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії в Україну, чере фіктивні референдуми та спробу анексії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізьких областей України.

На своїй сторінці у Twitter, Мелані Жолі, прокоментувала: "Путінська «анексія» української території не має легітимності і ніколи не буде визнана. Територія України залишиться українською".

Під час спільної прес-конференції Мелані Жолі з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні в пʼятницю, Жолі заявила, що Канада вводить санції проти 43 російських олігархів, фінансової еліти та членів їхніх сімей; так званого керівного органу у Херсоні; і 35 підтримуваних Росією високопосадовців у Донецьку, Луганську, Херсоні та Запоріжжі.

Додадково, у заяві на сайті Міжнародних справ Канади йдеться про заборону певних операції в або з окупованими Росією районами Херсонської та Запорізької областей, включаючи інвестиції та експорт.

Канада також продовжуватиме вивчення варіантів нових заходів у відповідь на триваючі порушення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України разом із своїми партнерами-однодумцями.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Британії, США та Євросоюзу заявили: “Ми ніколи не визнаємо ні так звані анексії, ні фіктивні “референдуми”, які були проведені під дулом зброї. […] Ми закликаємо ширшу міжнародну спільноту відкинути жорстоку експансію Росії, її намагання заперечити існування України як незалежної держави”.

Більше

XS
SM
MD
LG