Актуально
Фінляндія використає біткоїни, щоб допомогти Україні - ЗМІ
Фінляндія планує продати конфісковані біткоїни і спрямувати на допомогу Україні десятки мільйонів євро. Про це, як повідомляють ЗМІ, заявила міністр фінансів країни Анніка Саарікко в середу.
"Уряд надасть десятки мільйонів на допомогу Україні завдяки виручці від продажу біткоїнів, конфіскованих фінською митницею", - написала міністр у Twitter, пише Euronews.
Митна служба Фінляндії, вказує видання CoinDesk з посиланням на фінську агенцію Helsingin Sanomat, має біткоїни на суму майже 75 мільйонів євро, конфіскованих в ході різних кримінальних розслідувань.
Раніше, йдеться в повідомленні, Фінляндія розглядала можливість передати Україні біткоїни напряму.
Після початку нового вторгнення Росії до України, зросла кількість програм, що збирають пожертви для України в криптовалюті. Згідно з дослідженням компанії TRM Investigators, опублікованому 30 березня, офіційні урядові установи, як Aid for Ukraine, Криптополіція, Міністерство охорони здоров'я, отримали більше 50 мільйонів дол. пожертв, з загального обсягу у 135,7 млн дол. Однак, вказують аналітики, серед 50 кампаній, які збирають пожертви для України в криптовалюті, десятки виявились шахрайськими схемами.
Всі новини дня
- Голос Америки
Від російських обстрілів в Києві загинула дитина – «у Міжнародний день захисту дітей»
Серед трьох загиблих у Києві після нічного нападу на столицю України вранці четверга, була дитина, повідомляє столична влада. Щонайменше 10 людей було поранено уламками ракет.
Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що всі виявлені повітряні цілі були збиті українськими силами ППО, але падіння уламків призвело до втрат і руйнувань. За словами Попка, російські війська застосували тактичні ракетні системи наземного базування.
За попередньою інформацією, використовувалися крилаті та балістичні ракети, які мають велику швидкість польоту і залишають мало часу на попередження.
«Будьте особливо уважні – балістичні ракети летять дуже швидко. Час між сигналом про наліт і нальотом ракети – секунди! Тому готуйте все необхідне заздалегідь, щоб мінімізувати час на підготовку та вихід в укриття!» – закликав урядовець.
Напад на столицю змусив мера Києва Віталія Кличка скасувати всі заплановані святкові заходи з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.
Свято було встановлено у 1949 році на Міжнародній демократична федерація жінок у Москві як Міжнародний день захисту дітей і досі відзначається 1 червня у багатьох колишніх комуністичних країнах.
Посолка Великої Британії у Києві Мелінда Сіммонс нагадала про це у своєму твіті: «У День дітей росіяни вбили дітей ракетним обстрілом у Києві, де я живу і працюю».
Тим часом посолка США Бріджит Брінк нагадала про допомогу, яку Вашингтон посилає Україні на тлі триваючих нападів.
«Поки Росія продовжує свої жорстокі атаки по всій Україні, Сполучені Штати продовжують свою підтримку, надавши додаткові $1,25 млрд прямої бюджетної підтримки для надавачів медичних послуг, освіти та екстреним службам», – твітує американська дипломатка.
Близько 1,3 мільйона українських дітей нині живуть у ЄС – заява Зеленського і фон дер Ляєн
Близько 1,3 мільйона українських дітей нині проживають у країнах Європейського союзу – про це йдеться у спільній заяві президента України Володимира Зеленського і президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.
«Директива про тимчасовий захист відіграла важливу роль у наданні цим переміщеним українським дітям негайного доступу до охорони здоров’я, освіти та інших соціальних систем у межах ЄС. Ми зобов’язуємося продовжувати забезпечувати належне зарахування їх до навчальних закладів та працювати над взаємним визнанням результатів їхнього навчання», – йдеться в заяві, яку цитує пресслужба Зеленського.
Лідери також засудили дії Росії, «агресивна війна» якої позбавляє українських дітей права на свободу, захист і безпеку.
«Ми рішуче засуджуємо незаконну депортацію та переміщення українських дітей, що поповнює список воєнних злочинів Росії. Ми наполегливо закликаємо Росію негайно припинити ці депортації, покласти край практиці так званого прискореного усиновлення та повернути цих дітей», – йдеться в документі.
Зеленський і фон дер Ляєн, які провели зустріч на полях другого засідання Європейської політичної спільноти 1 червня в Молдові, також наголосили, що війна чинить руйнівний вплив на всіх українських дітей, «часто залишаючи глибокі психологічні шрами».
«Нашим пріоритетом є забезпечення їхнього психічного здоров’я і ретельний моніторинг самопочуття. Тому ми зобов’язуємося створити спеціалізовану програму дистанційного навчання для педіатрів і медичного персоналу первинної ланки… Ми прагнемо надавати спеціалізовані реабілітаційні послуги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, як в Україні, так і у Європейському союзі. Ми також співпрацюватимемо над реалізацією комплексної Всеукраїнської програми ментального здоров’я та відповідної реформи», – заявили вони.
У заяві також йдеться про те, що Європейська комісія взяла на себе зобов’язання підтримати реформу охорони дитинства в Україні, виділивши 10 мільйонів євро.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, зокрема дітей, попри наявність свідчень і доказів цього.
Під час одного з останніх таких ударів Росії в ніч на 1 червня в Києві загинула дитина.
Загалом, за даними Офісу генпрокурора, станом на 1 червня в Україні через агресію Росії загинули щонайменше 484 дитини, 992 – поранені.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт голови Кремля Володимира Путіна через примусову депортацію дітей з окупованих територій України.
- Голос Америки
Сенатори США розглянуть домовленість про збільшення боргового ліміту. Угода не обмежить допомогу Україні, пишуть ЗМІ
Палата представників Конгресу США в середу затвердила домовленість щодо збільшення боргового ліміту США, яка дозволить уникнути безпрецедентного для США дефолту. Тепер домовленість мають підтримати в американському Сенаті.
Домовленість, досягнута під час перемовин президента США Джо Байдена та спікера Палати представників Кевіна Маккарті, передбачає обмеження бюджетних витрат. Домовленість не обмежить здатність адміністрації Байдена надавати більше військової допомоги Україні, повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в Білому домі. Збільшення фінансування для України буде включене до додаткових бюджетних заходів, які не підпадають під обмеження в рамках угоди, вказав виданню представник адміністрації США. Видання також вказує, що 30 травня директор з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг негативно відповіла на питання щодо того, чи вплине угода на здатність України отримати більше фінансування.
Після голосування в Палаті представників в середу, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер і лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл заявили, що сподіваються на підтримку законопроекту Сенатом вже найближчими днями.
Міністерство фінансів США попередило, що уряд матиме складнощі з поточними виплатами вже в понеділок, якщо ліміт боргу не буде підвищено.
Палата представників ухвалила закон 314 голосами за, проти 117, незважаючи на заперечення республіканців, які стверджували, що він недостатньо скорочує витрати, і демократів, які стверджували, що скорочення надто велике.
Проти законопроекту проголосували 71 законодавець від Республіканської партії, що є більшістю, а також 46 демократів.
У заяві після голосування в середу Байден назвав угоду «двопартійним компромісом».
"Він захищає ключові пріоритети та досягнення за останні два роки, включаючи історичні інвестиції, які створюють робочі місця по всій країні. Для мене честь захищати медичне обслуговування і соціальне забезпечення американців, Medicare і Medicaid. Він захищає важливі програми для мільйонів працьовитих сімей, студентів і ветеранів", - сказав Байден.
Маккарті сказав журналістам, що ухвалити законопроект "було нелегко". Він наголосив на економії бюджету та розкритикував демократів, які хочуть відокремити дебати про витрати від підвищення ліміту боргу.
"Ми ставимо громадян Америки на перше місце, і ми не пішли легким шляхом, – сказав Маккарті. - Ми не просто як наші попередники підняли ліміт, ми вирішили, що потрібно витрачати менше, і досягли цієї мети".
Маккарті сказав, що він має намір слідувати за діями в середу, докладаючи більше зусиль для скорочення федеральних витрат.
Законопроект, переданий на розгляд Сенату, передбачає скасування ліміту запозичень до січня 2025 року та включає дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаються незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році. Законопроект не передбачає збільшення рівня оподаткування і не зупиняє зростання державного боргу.
Інші законодавчі акти включають скорочення найму нових агентів податковою адміністрацією, вимогу про те, щоб штати повернули федеральному уряду 30 мільярдів доларів невитраченої допомоги на боротьбу з пандемією коронавірусу, та збільшення вимог щодо праці для отримання продовольчої допомоги необхідно працювати.
В цій статті використано матеріали Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
- Голос Америки
Єдність НАТО є однією з причин успіху України у боротьбі проти Росії – Блінкен
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України. Про це Блінкен заявив в Норвегії після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного Альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної прес-конференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
Він додав, що партнери далі підтримуватимуть Україну, «щоб переконатися, що вона здолає російську агресію, яка триває вже більше року».
Напередодні липневого саміту НАТО, що має відбутися у Вільнюсі, Блінкен зауважив, що союзники по НАТО продовжать «зміцнювати наш власний оборонний альянс шляхом розробки планів стримування та оборони», а також продовжать процес залучення нових членів до Альянсу, зокрема Швеції.
Єнс Столтенберґ в Осло наголосив, що так само, як з Фінляндією та Швецією, всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час», і не Москві вирішувати, чи НАТО має розширюватись.
«Усі члени Альянсу погоджуються, що члени НАТО та Україна мають вирішити, коли настане відповідний час. Не Москві вирішувати питання про розширення НАТО», – сказав Столтенберґ.
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Україна закликає до того, щоб їй надали «чіткий сигнал» на липневому саміті про те, що Київ приєднається після закінчення конфлікту з Росією.
Україна визнає, що не стане членом НАТО, поки на її території точаться бойові дії, але хоче, щоб Альянс сказав щось чіткіше, ніж обіцянка, дана під час саміту в Бухаресті 2008 року, коли було сказано, що Україна стане членом НАТО, але не сказано, коли і за яких умов.
Україна також прагне отримати гарантії безпеки від країн НАТО ще до свого вступу.
Дипломати з країн НАТО кажуть, що Сполучені Штати, які були головним мотором, що допомагав просувати Україну в НАТО у 2008 році, зараз не бажають йти далі, ніж обіцянка щодо членства, яка була дана 15 років тому.
Говорячи про зміцнення самого Альянсу, Столтенберґ сказав, що є розуміння того, що потрібно більше вкладати в його обороноздатність, і що 2 відсотки від ВВП, які країни мають вкладати в оборону, є не «стеля, а мінімум». Також серед планів майбутнього саміту Столтенберґ згадав зміцнення партнерства з країнами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Держсекретар США Ентоні Блінкен прибув до Осло в середу на зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. На цій останній нараді перед самітом у Вільнюсі партнери намагатимуться зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати, а також знайти нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Макрон говоритиме з союзниками про «шлях України» до членства в НАТО
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що російське вторгнення в Україну і те, що він назвав намаганнями Москви знову розділити Європу й підпорядкувати держави на сході континенту, підтвердило важливість НАТО, а також потрібність просування України до вступу в західний оборонний союз.
Окремо у промові на конференції GLOBSEC у Братиславі Еммануель Макрон дякував Сполученим Штатам за забезпечення «більшої частини» допомоги Україні зброєю та даними американської розвідки, але підкреслив, що європейці повинні нести більшу відповідальність за безпеку на континенті.
Потрібен принаймні шлях до членства...Еммануель Макрон
Він сказав 31 травня, що впродовж найближчих тижнів радитиметься з союзниками про те, які гарантії безпеки треба надати України і додав, що українське членство в НАТО буде частиною тих розмов.
Французький президент закликав міжнародну спільноту негайно «допомогти Україні усіма засобами для здійснення ефективного контрнаступу», щоб виштовхнути російських загарбників і створити умови для міжнародних переговорів про тривалий мир і безпеку в Європі.
Еммануель Макрон долучився до нещодавніх тверджень канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що європейці не хочуть тимчасового перемир’я чи замороження конфлікту, а також відкидають прагнення Москви узаконити захоплення української території.
«Ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам. Ось чому це обговорюватиметься впродовж кількох тижнів до вільнюського саміту (НАТО). І я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції, зауваживши, що він згоден з висновками авторитетного американського аналітика Генрі Кіссінджера.
Ветеран американської дипломатії нещодавно повторив, що він сам раніше вважав недоцільним запрошення України в НАТО, але російське вторгнення змінило становище і показало, що затягування західних країн з позитивною відповіддю на українське прагнення вступити в альянс насправді не стримало агресивні пориви Москви і не допомогло уникнути війни.
Згодом у дискусії після виступу у Братиславі Еммануель Макрон повідомив, що питання вступу України в НАТО буде предметом його розмови наступного тижня з канцлером Німеччини Шольцом і переговорів з іншими партнерами, а у липні стане провідною темою на саміті НАТО у Вільнюсі.
Він зауважив, що «не впевнений» в тому, що до часу вільнюського саміту в альянсі буде досягнуто консенсусу щодо повноправного членства України в НАТО.
Еммануель Макрон наголосив, що гарантії безпеки для України повинні бути створені якомога швидше, і що вони повинні бути тверді й конкретні на відміну від Будапештського меморандуму 1994 року, в якому провідні ядерні держави, насамперед Росія, обіцяли шанувати суверенітет і кордони України.
«Я вважаю, що нам треба збудувати щось між гарантіями безпеки, які має Ізраїль і повноправним членством (в НАТО)», - поділився міркуваннями Макрон.
Але французький президент підкреслив, що навіть гарантії безпеки «ізраїльського типу» для України були б недостатні і мали б бути більш суттєвими.
«Нам потрібен принаймні шлях до членства», - сказав Еммануель Макрон.
Він кілька разів повторив, що Україна «де факто» захищає Європу, і українці отримали так багато західної зброї, що повинні бути «заякорені» в європейській структурі безпеки.
Французький президент сам нагадав, що 2019 року він говорив про «смерть мозку НАТО», але тепер заявив, що російський напад на Україну став «електрошоком» для організації, яка, за його словами, показала свою дієвість.
Еммануель Макрон також говорив про важливість збільшення європейської відповідальності за безпеку на континенті і про «європейську колону», що мала би підпирати систему безпеки Європи.
Форум