Щоб протистояти проросійському наративу у світі, Україна має запропонувати проукраїнську альтернативу, - заявила під час прес-конференції у Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Вівіан Волкер, виконавча директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті.
“Що Україна має робити, це використовувати потенціал свого наративу, розповідати про унікальні якості української культури та ідентичності. Ілюструвати недоліки у путінській розповіді про Україну. Я це сприймаю як свого роду стратегію стримування”, - зазначила вона на заході із назвою "Культура - головна ціль російської війни в Україні".
Стратегія культурного стримування
За її словами, така стратегія передбачає подолати ідеологію не атаками у культурному просторі, а наданням “достовірного альтернативного наративу”.
“Ми - дипломати, науковці, журналісти, експерти - ми маємо серйозну відповідальність створити умови для достовірності українського наративу у світовому інформаційному просторі”, - додала представниця Держдепу.
Щоб цього досягти, Вівіан Уолкер рекомендує дотримуватись кількох правил.
По-перше - базуватись на реальних фактах, щоб не потрапити у пастку несвідомого повторення неправдивого наративу про Україну. До прикладу, вона закликає експертів та журналістів припинити використовувати фразу “українська криза” у контексті повноцінного російського вторгнення в Україну.
“Тому що фраза “українська криза” передбачає, що відповідальність за кризу лягає на Україну, не на Росію. Ми повинні вважати на небезпеку використання цієї фрази”, - зазначила пані Волкер.
А по-друге - уважно підходити до визначення ролі України у так званому геостратегічному протистоянні між Росією та США за владу і глобальний простір, про що часто наголошують в російській пропаганді.
“Ми маємо говорити про це (війну в Україні - ред.) не лише як боротьбу між двома супер-державами, але як це є насправді - про боротьбу між двома країнами в одному регіоні. Це допоможе поставити Україну у глобальному просторі як значущого конкурента - як на полі бою, так і в інформаційному просторі”, - сказав Вівіан Волкер.
Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії нагадала, що уряд США вже допомагає у зусиллях протистояти російському наративу. Зокрема, через мовлення американських ЗМІ в Україні - “Голосу Америки” та “Радіо Свобода”.
“Що тут може запропонувати американський уряд, це інституції державного мовлення - які перебувають при Агенстві США із глобальних медіа. Радіо Свобода і Голос Америки вже здавна встановили доступ до населення і висвітлюють не лише історії про американське життя чи західну перспективу. … Це може бути місце, де можна презентувати справжню інформацію про Україну”, - зазначила пані Волкер.
Культура як зброя
Посолка України у США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культуру на війні як інструмент зброї. Вона згадує нещодавній випадок на Каннському фестивалі, зі сцени якого російський режисер Кирило Серебренніков закликав міжнародну спільноту зняти санкції з деяких російських олігархів.
“Це питання значно ширше, ніж про Україну. Щоб мати хоча б шанс на мир, якийсь шанс на іншу Росію, ми маємо бути дуже чесними та відвертими про те, чим є російська культура, які напади здійснюються на українську культуру, і як росіяни використовують російську культуру в якості зброї”, - зазначила українська посолка у США.
“Досі є люди, які проштовхують цей наратив - скасувати Путіна, але не Пушкіна. Мені абсолютно очевидно, що ці люди, на жаль, не читали Пушкіна. Якби вони читали деякі його роботи, вони б розуміли, що все, що робить Путін - воно все там є, в його творах. Можете це назвати пропагандою чи переслідуванням не лише проти України, а будь-якого сусіда Росії”, - додала Маркарова.
Культурний елемент в нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий, - переконаний Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.
“Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів”, - ділиться досвідом Шейко.
Чи готовий світ до українського наративу?
Прийшов час дозволити українцям бути почутими - закликає гендиректор Українського інституту.
“Сьогодні замість пропагування російської культури, яка довела свою бездієвість у цій війні, нічого не зробила, що не допустити цієї війни, необхідно бути сильним голосом проти цієї війни. Прийшов час дати голос тим, хто історично у міжнародних культурних відносинах був недостатньо присутній і недооцінений. І на мою думку українці - через їхню сміливість, через неймовірну солідарність і підтримку світу, українці заслуговують на те, щоб їх почули”, - заявив Володимир Шейко.
Він звертає увагу, що міжнародна спільнота часто не готова чути український наратив, так як в багатьох західних університетах студентів навчають через призму російського бачення.
З ним погоджується українська посолка у США Оксана Маркарова. Вона розповідає про труднощі, з якими зіткнулися українські дипломати, втілюючи ініціативу Першої Леді України встановити україномовні аудіогіди в американських університетах та музеях.
“Ми можемо знайти кошти на виставки чи культурні заходи, але, наприклад, - от зараз Перша Леді України впроваджує ініціативу встановлення україномовних аудіогідів. Україна бере на себе весь переклад, всі технічні моменти. Втім виявилось, що це дуже важко - достукатись до музеїв. Попри те, що ми їх запевняємо, що самі зробимо всю роботу, ви можете самі перевірити якість запису, ми готові виконати всі ваші вимоги. Нам вдалось це зробити лише в деяких музеях, але ми досі не потрапили у найбільші музеї США, чия аудиторія для нас дуже важлива”, - розповіла дипломатка.
Маркарова зізнається, що під час перекладу аудіогідів в музеях, українці виявили, наскільки багато в американських музеях є помилок на користь російського наративу.
Оксана Маркарова: “Наприклад, Київська Русь показується як територія сучасної Росії. Хоча там мова йде про території, як то Київ, які ніколи не були в складі Росії, хіба що коли були окуповані Російською імперією чи в складі Радянського союзу”.
На думку представниці Держдепу Вівіан Волкер, Росія відчуває загрозу в сильній українській ідентичності, саме тому десятиліттями продовжує атакувати культурний простір України.
Вівіан Волкер: “Одна з причин, чому українська культура та ідентичність перебувають під російськими атаками, бо вони є надзвичайною загрозою для Росії. Тому що це справжня історія про націю, її ідентичність, її історію, що протистоїть видуманому наративу про російський світ, який намагається уособлювати моральну, етичну, духовну вищість. А її просто напросто не існує. Це міф. Тоді як українська ідентичність та історія має щось дуже потужне, вона легітимна”.
Перед вторгненням у лютому цього року, російський президент Путін у своїй промові безпідставно заявив, що Україна ніколи не мала справжньої державності, і що вона є частиною російської «власної історії, культури, духовного простору». За даними ЮНЕСКО, за час повномасштабного вторгнення в Україну Росія знищила понад 120 культурних та історичних об'єктів України - памятники, музеї, архіви, церкви, школи, театри, бібліотеки.
За даними української сторони, росіяни серед іншого знищили чернігівський архів Служби безпеки України, де зберігалися записи нацистського періоду, які висвітлюють діяльність КДБ в Україні. Посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що Державний департамент США допомагає Україні у питанні збереження цінних експонатів і діджиталізації архівних документів.
