Спеціальні потреби

Актуально

«Берлін має приготуватися». Реакції на слова Путіна про те, що він нічого не завойовує, а лише «повертає»

Російський президент Путін

Світові ЗМІ, політики та впливові оглядачі відзначають небувалу відвертість президента Росії Володимира Путіна щодо його справжніх цілей нападу на Україну. На зустрічі зі студентами в четвер після відвідування виставки про Петра Великого, президент Росії порівняв себе з цим правителем і сказав, що їм обом судилося розширити територію Росії. Раніше президент Путін говорив, що метою його «спецоперації» в Україні є «зільнення народу Донбасу», «денацифікація» України та запобігання розширенню НАТО.

Говорячи про першого російського імператора, Володимир Путін сказав, що той вів війну із Швецією 21 рік, але він не завойовував, а «повертав» ті території, де поруч з угро-фінськими народами жили і слов’яни.

«Жодна з країн Європи не визнавала цю територію за Росією, всі визнавали її за Швецією. А там споконвіку поряд з фіно-угорськими народами жили слов'яни, причому територія перебувала під контролем російської держави. Те саме і в західному напрямку. Це стосується Нарви – його перших походів. Чого він туди поліз? Повертав. І зміцнював. Ось що робив, – наглосив Путін. – Очевидно, що на нашу долю випало повернутися і зміцнювати».

Того ж дня Міністерство закордонних справ Росії підсилило заяву Путіна у своєму твіттері, навівши його цитату про те, як в уяві російського керівництва влаштований світ – він поділений на «суверенні країни» і «колонії», назва яких не має значення, бо вони «не мають історичних перспектив».

«Якщо країна не в змозі приймати суверенні рішення – це колонія», – мовиться у заяві МЗС Росії.

Історик Єльського університету Тімоті Снайдер іронічно зауважує, що нічого особливого не відбувається. «Російське міністерство закордонних справ оголосило, що більшість країн є колоніями, тоді як Путін виправдовує анексію посиланням на 18 століття. У Москві все як завжди», – зауважує історик у своєму твіті.

Колишній шведський дипломат, а нині вашингтонський аналітик Андерс Аслунд вважає, що Путін визнав, що не розширення НАТО було причиною нападу на Україну, а бажання розширювати територію Росії. І ніякі переговори не змінять його позиції, бо він «не визнає жодних правил чи угод». «Путіна потрібно зупинити зброєю. Захід має дати Україні все необхідне!» – наголошує Аслунд у своєму твіті.

Кореспондентка ВВС Сара Рейнсфорд, яку було вислано з Москви, і яка тепер висвітлює війну проти України, натякає на марність пошуків компромісу з Путіним та на слабкість аргументів тих, хто намагається знайти спосіб, як «врятувати обличчя» російського президента і закликає не «затискати його в кут».

Вона іронічно зауважує, що «Путін, коли він порівнює себе з Петром Великим, не виглядав «затиснутим у кут» чи таким, що змушений оборонятися», він «прямо говорить, що він розширює свою «імперію», каже журналістка.

«Після 3+ місяців війни в Україні, яка, як він стверджував, мала «денацифікувати», а не окупувати, тепер він прямо говорить: він має місію «повернути» землі Росії», – зауважує вона у мережі Twitter.

Видання Insider нагадує, що крім захоплення території Швеції під час 21-річної війни у 18 століті, Петро І захопив у 1696 році територію Приазов’я у кримських татар, які були союзниками Туреччини, а потім у Персії в 1723 році захопив територію на Каспійському морі.

Колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт говорить, що слова Путіна означають, що в нього немає межі територій, які Росія би хотіла підкорити. Такий підхід означає, що попереду може бути багато років війни.

«Сьогодні Путін сказав, що Петро Перший «нічого не брав, він це забирав», і що «це також наша відповідальність забрати і зміцнити». Так він бачить свою місію – повернути те, на що колись претендувала Росія. Це рецепт для багатьох років війни», – пише міністр у своєму Twitter-акаунті.

Відома журналістка та дослідниця радянської тоталітарної системи Анн Аппельбаум пише, що якщо Росія планує «повернути» все, що вона колись контролювала, то «Берлін має приготуватися».

«І Аляска. І Сан-Франциско», – додає вона у наступних твітах.

Але наприкінці іронічно зауважує, що «з іншого боку, і Польща могла б «забрати назад» Москву».

Посол Німеччини у Великій Британії Мігель Бергер також зауважує, що «маніакальні» плани Путіна пахнуть великою війною в Європі, тож Британії та Німеччині потрібно бути готовими до тривалого конфлікту.

«Пан Путін серйозно порівнює себе з Петром Великим. Десятки тисяч людей змушені заплатити життям за плани Путіна, охопленого манією величі про оновлену Російську імперію в Європі. Британія та Німеччина повинні бути готові до довгострокового конфлікту», – зауважує посол Німеччини в Лондоні.

Тим часом представник України, радник президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк заявив у п’ятницю у твіті, що коментарі Путіна доводять, що ніякого «конфлікту» не було», а «надумані приводи» були потрібні лише для «кривавого захоплення країни та геноциду українського народу».

«Ми повинні говорити не про «збереження обличчя Росії», а про її негайну деімперіалізацію», – написав Михайло Подоляк.

Як нагадує британська газета Guardian, Путін заперечував, що Росія намагалася окупувати нові землі під час свого вторгнення в Україну, але дії Кремля показують, що це неправда. Росія неухильно прагне інтегрувати нещодавно захоплені землі в Донецькій та Луганській областях, а також і нові захоплені землі в Херсонській та Запорізькій областях на півдні України.

Британське видання цитує повідомлення російської інтернет-газети «Медуза», яка базується у Латвії. Газета цього тижня повідомила, що Кремль планує об’єднати всі окуповані землі в новий федеральний округ, який може бути анексований Росією вже восени.

Однак Кремль заперечує чутки про нові «референдуми», які мають бути проведені, щоб узаконити анексію. Він лише заявив, що ті регіони, які перебувають під військовою окупацією, мають вирішувати своє майбутнє самостійно.

Всі новини дня

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У Сан-Дієго відкрили виставку-фандрайзінг "Український голос". На ній представили понад 140 робіт українських художників, кошти від продажу яких підуть на допомоги родинам, що постраждали віж війни.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG