Спеціальні потреби

Актуально

Заяви Папи Франциска про Україну: що турбує папу, а що українців?

Фото: Папа Римський веде молитву на польщі Св. Петра, Ватикан, 12 червня 2022 року (AP Photo/Ендрю Медікіні)

Папа Римський Франциск звернувся до людей усього світу із закликом: "Не звикайте до війни!" "Давайте не звикати жити, немов війна - це віддалена річ", - вказав він під час загального звернення у середу.

Подібний заклик Папа Римський озвучив і у неділю, коли в Україні святкували П’ятдесятницю.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав подякував Папі Франциску за це нагадування і додав, що «таке звикання веде до замовчування воєнних злочинів і вбиває. Як нам відомо, новини про війну з України сьогодні зникають із шпальт газет та з інших ЗМІ».

Однак інші заяви Папи Римського Франциска про Україну викликали суперечки в українських ЗМІ та серед оглядачів.

У коментарі, який Папа Франциск озвучив в травні, а італійська газета La Stampa опублікувала у вівторок, Папа заявив, що війна в Україні «можливо, була якимось чином спровокована або не попереджена».

«Небезпека полягає в тому, що ми бачимо лише цей жах, і ми не бачимо всієї драми, яка розгортається за цією війною, яку, можливо, якимось чином спровокували або їй не запобігли. І я помічаю інтерес до випробування та продажу зброї», – сказав він тоді.

«Поки ми бачимо лютість, жорстокість російських військ, ми не повинні забувати про проблеми, щоб спробувати їх вирішити», – додав Папа Франциск.

Він казав, що перед вторгненням Росії в Україну він зустрівся з «главою держави», який «дуже хвилювався через те, як рухається НАТО».

«Я запитав його чому, а він відповів: «Вони гавкають на ворота Росії. І вони не розуміють, що росіяни є імперцями і не дозволяють жодній іноземній силі наблизитися до них», – сказав Папа, додавши, що неназваний «глава держави» сказав йому, що «ситуація може призвести до війни».

На зустрічі у Ватикані Папа підтвердив право українців на самозахист – Маринович

Деякі українські ЗМІ критикують понтифіка за те, що він уже не вперше намагється покласти провину за агресію не лише на Росію, але і на НАТО, яке нібито могло спровокувало російський напад своїм розширенням на схід. Головна редакторка видання «Високий замок» Наталія Балюк пише, що у такий спосіб «Понтифік озвучує кремлівські наративи».

Інші наголошують на тому, що Папа Франциск все ж засудив Росію за «жорстокість» її військ у війні, хоча він і додав, що росіяни «воліють посилати вперед чеченців, сирійців, найманців».Коментатори, наголошують, що Папа здійснив численні кроки, спрямовані на підтримку України, він згадує про неї у своїх найголовніших пасторських посланнях.

Які слова Папи відображають його нинішню позицію?

Оглядачі зауважують, що наведена італійським виданням розмова Папи сталася ще 19 травня, коли він зустрічався з директорами єзуїтських культурних видань. 14 липня заяви Папи про Україну мали вже іншу тональність – у них Папа говорив про «втручання наддержави» та «порушення принципу самовизначення народів».

Папа сказав, що вторгнення в Україну є частиною «регіональних воєн, які роками забирали важкі жертви і руйнування», але нинішня ситуація є складнішою «через пряме втручання «наддержави», що спрямовано «на нав’язування власної волі в порушення принципу самовизначення народів». Про це Папа сказав у вівторок у рамках послання для Римської церкви до дня бідних. Він, за повідомленням Ватикану, вказав на надзвичайну бідність, яку приносить "безглузда війна" і на те, що насильство "завдає удару по беззахісних та вразливих".

Мирослав Маринович, відомий український громадський діяч, колишній дисидент, а нині проректор Українського католицького університету, який у складі невеликої української делегації брав участь у зустрічі з Папою Франциском 8 червня, наголосив, що у розмові у Ватикані Папа погодився, що Україна має право захистити себе.

«Папа підтвердив, що народ, як і окрема людина, має право на самозахист, інакше може уподібнитися самогубцеві», – розповів Маринович.

За словами Мариновича, ця зустріч, що тривала 1 годину і 45 хвилин, замість звичних 25 хвилин, була організована через те, що «в українському суспільстві деякі кроки Його Святості сприймаються неоднозначно» і для того, щоб українці могли безпосередньо самі донести своє бачення ситуації та попросити у Папи підтримки своєї боротьби.

Як каже Маринович, європейці, які намагаються «вивести росіян з-під відповідальності, звалюючи всю вину на Путіна», роблять «велику помилку».

«Так, вину за цю злочинну війну несе передусім російське керівництво. Але воєнні злочини в Україні чинять російські солдати, а російський народ, що в більшості своїй схвалює цю війну, несе свою відповідальність за неї. Тому любити росіян якраз і означає розкрити перед ними масштаби їхнього злочину, дати їм вжахнутися вчиненим і спрямувати їхні душі до щирого каяття перед Богом і людьми», – зауважив Маринович.

Папа налаштований зустрічатися з партіархом Кирилом і президентом Путіним

Папа Франциск також висловив сподівання, що зможе поговорити з главою Російської православної церкви, патріархом Кирилом, пізніше цього року, після того, як їхня зустріч яка мала відбутися у вівторок, була остаточно відкладена через війну в Україні.

«Я мав зустрітися з ним 14 червня в Єрусалимі, щоб поговорити про наші справи. Але через війну, за взаємною згодою, ми вирішили перенести зустріч на більш пізній термін, щоб наш діалог не був неправильно потрактовано», – сказав Папа Франциск.

Папа Римський, який нещодавно скасував поїздку до Африки через травму коліна, додав, що сподівається зустрітися з російським патріархом на міжконфесійній конференції в Казахстані у вересні.

Ні Франциск, ні Кирил не можуть припинити війну в Україні – оглядачі

Відомий російський релігійний оглядач, колишній редактор часопису «Журнал Московської патріархії» Сергій Чапнін зауважує, що зустріч з патріархом Кирилом – ініціатива папи Франциска, який сподівається, що таким чином зможе досягти миру в Україні.

«Після того, як зустріч скасували, тривали довгі переговори про те, чи не прийме Франциска Путін, якщо Франциск приїде до Москви, – написав московський оглядач у своєму пості у Facebook. – Днями стало ясно, що Путін не бачить жодного сенсу у цій зустрічі. Проте Франциск дуже хоче бути миротворцем».

Російський оглядач каже, що про те, що патріах Кирил «готовий до цієї зустрічі і хоче її, говорить важлива деталь: про майбутню зустріч оголосив сам Франциск».

Але, як каже Чапнін, «головна проблема в тому, що ні Франциск, ні Кирил не можуть запропонувати абсолютно нічого для припинення війни в Україні».

Відомий український теолог і церковний оглядач, колишній керівник відділу зовнішніх зв’язків УПЦ МП, а нині викладач численних західних університетів архимандрит Кирило (Говорун) у своєму нещодавньому інтерв’ю зауважив, що партріах Кирил є ідеологом «російського миру», який призвів до нападу Росії на Україну. І він не зможе відмовитися від цієї ідеології, бо це означало б нелояльність до президента Путіна. За словами архимандрита Кирила, очільники Російської православної церкви «спотворюють саму ідею церкви».

«Це свідомий гріх, на які пішли ієрархи, ті церковники, які благословляють російську зброю на вбивство і підтримують цю війну», – говорить церковний оглядач.

Минулого місяця Папа Римський Франциск заявив, що попросив про зустріч у Москві з президентом Путіним, щоб спробувати зупинити війну в Україні, але не отримав відповіді.

За повідомленнями ЗМІ, за перші місяці війни папа Франциск тричі звертався до президента Путіна, зокрема, з проханням організувати гуманітарний кордор для жителів Маріуполя. Як повідомила італійська газета Il Messaggero, Володимир Путін тричі відмовив йому.

У підготовці матеріалу були використані повідомлення CNN, НВ, «Обозреватель».

Всі новини дня

Джонсон та Макрон на саміті "Групи семи" домовились активізувати військову підтримку України - заява британського уряду 

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон у кулуарах саміту "Групи семи", 26 червня 2022 року 

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у кулуарах саміту “Групи семи” обговорили, серед іншого, питання допомоги Україні.

За даними британського уряду, сторони погодились забезпечити більше підтримки Україні в час війни проти російського вторгнення.

“Вони погодилися, що це критичний момент для перебігу конфлікту, і є можливість переламати хід війни”, - мовиться у заяві речника британського уряду.

“Президент Макрон привітав постійну військову підтримку України з боку прем'єр-міністра (Бориса Джонсона - ред.), і лідери погодилися активізувати цю роботу", – додав речник.

На своїй Твітер-сторінці британський прем'єр заявив: “Ми повинні підтримати Україну, щоб посилити її руку як у війні, так і в будь-яких майбутніх переговорах. Президент Макрон і я погодилися активізувати нашу військову підтримку України в цей критичний момент, а також посилити англо-французьку співпрацю у сферах оборони та безпеки”.

Також видання Politico із посиланням на заяву британського уряду повідомляє, Борис Джонсон під час цієї зустрічі попередив Еммануеля Макрона, що будь-які спроби зараз врегулювати конфлікт в Україні лише призведуть до “тривалої нестабільності”.

За словами глави британського уряду, такий крок “дасть Путіну дозвіл маніпулювати обома суверенними державами та міжнародними ринками назавжди”.

Президент Франції раніше закликав "не принижувати Росію" через "історичну і фундаментальну помилку Путіна".

Водночас, як повідомляє видання Reuters із посиланням на представника французької сторони, президент Макрон під час зустрічі із прем'єр-міністром Великобританії підняв тему створення Європейської політичної спільноти.

Минулого місяця президент Франції запропонував створити Європейську політичну спільноту, яка б стала новою структурою. Як вважає французький лідер, це сприяло б тіснішій співпраці з країнами, що прагнуть до членства в ЄС. Британія також може бути частиною такої спільноти.

У неділю, 26 червня, у Німеччині відкрився саміт "Групи семи" - семи найбільших економік світу. Одне з головних питань їхнього порядку денного - підтримка України в час війни проти російського вторгнення. У кулуарах саміту в неділю відбулась також зустріч Президента США Джо Байдена із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Дивіться також: Законодавці США - про резолюцію щодо визнання Росії державною-спонсором тероризму

Резолюція про визнання Росії державою-спонсором тероризму – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG