Спеціальні потреби

Актуально

Слов’янські кафедри в західних університетах – переважно російські. Це потрібно змінити – Плохій про деколонізацію досліджень

Архівне фото 2012 року: Гарвардський університет

Упродовж століть, коли йшлося про Східну Європу, створювався образ Європи, яка була не зовсім Європою, була «недоєвропою», Європою другого ешелону, «Європою кандидатів, а не членів», каже відомий українсько-американський історик, гарвардський професор Сергій Плохій. Але кордони Східної Європи змінюються швидше, ніж середовище західних університетів, в яких і надалі Слов’янські дослідження представлені переважно російськими, а на вивчення Польщі, Чехії, чи навіть України, не залишається ресурсів. Нинішня ситуація, що виникла після нападу Росії на Україну дає унікальний шанс змінити акценти, переконаний учений.

Після того, як більшість країн традиційної Східної Європи увійшли до ЄС, вони перестали бути «європейцями другого сорту», стали сприйматися як частина «справжнього» європейського простору, каже історик під час конференції у четвер, 23 червня. В цей же день лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидата на членство в ЄС.

Виступаючи на одному зі семінарів, присвяченому питанню Деколонізації Східної Європи, організованому Українським товариством Кембриджського університету, Сергій Плохій наголосив, що сам термін з’явився у міжвоєнний період і замінив собою термін, який використовували німецькі геостратеги – Mitteleuropa, і який означав країни, що не мали за собою історії незалежного існування як держав, бо створилися на уламках трьох імперій – Австрійської, Російської та Турецької

«Такою була ситуація до розпаду східного табору та СРСР, коли країни, що були в тіні імперій, стали набирати самостійної ваги, частина з них увійшли до Європейського Союзу, а сам термін посунувся далі на схід», – пояснює історик, який спеціалізується на цьому регіоні.

Слов’янські кафедри насправді є переважно російськими

Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі. 

Нині нові історичні обставини – війна, яку розпочала Росія проти України, створюють можливість для фахівців з історії Східної Європи розповісти про предмет своїх досліджень якомога ширшій аудиторії. Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі.

При цьому, каже історик, треба усвідомлювати, що така увага до України не триватиме довго, тому потрібно використати цей час максимально, щоб присутність українського питання в західних дослідженнях Східної Європи розширилася і закріпилася. Зокрема, Гарвардський інститут українських досліджень, яким керує професор Плохій, намагається привабити більше уваги до України і за рахунок використання нових технологій. Сергій Плохій наводить приклад проекту Мапа, що подає історичні дані про Україну, накладаючи їх на мапи різних часів, надаючи можливість наочно побачити дані про різні історичні періоди, про мову, релігію, соціологію різних регіонів України.

Чи вдасться збільшити вагу академічних українських досліджень, залежатиме від того, чи отримають дослідники більше фінансування та чи більше студентів оберуть цей фах. Адже досі фінансування українських досліджень у західних університетах залежить в основному від приватних пожертв, на відміну, наприклад, від російських досліджень.

«Зміни, які відбулися після розвалу Радянського Союзу, призвели до скорочення програм слов’янських студій, які існували у післявоєнний період. І в більшості випадків відділи, що називалися Слов’янськими і включали чеські, польські, чи навіть українські дослідження, насправді займалися лише російськими дослідженнями. Нині дуже мало університетів мають Слов’янські кафедри, де викладаються якісь інші мови, ніж російська, чи вивчаються якісь інші предмети, ніж російські», – пояснює Сергій Плохій.

Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», каже дослідник.

Ця ситуація, на його думку, давно вимагає змін і до них мають долучитися не лише приватні донори, а і самі університети, які мали б спрямувати більше коштів у вивчення українських та інших слов’янських предметів.

«В американських університетах на це ще матимуть вплив студенти, які платять за своє навчання, а в Європі, де університети мають державне фіансування, наприклад, у Німеччині, це має бути відповідальність уряду. Але так, чи інакше, Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», – каже дослідник.

Україна «не може собі дозволити не вивчати Росію»

Говорячи про деколонізацію українських досліджень, Сергій Плохій каже, щодавно на часі подивитися на історію Росії українськими очима, і перш за все це мали б зробити не українські дослідники за кордоном, а ті, що працюють в самій Україні.

Він каже, що стежить за дискусіями про вивчення російської мови, літератури, історії, які відбуваються в Україні на тлі російської агресії, і на його думку, «Україна не може собі дозволити не мати досліджень такої країни, як Росія». Але ці дослідження, каже Плохій, мають базуватися на українському погляді на російську історію, на історію Російської імперії.

Голос Америки висвітлює думки західних істориків та мислителів стосовно війни Росії проти України. Інтерв'ю з Кирилом Говоруном про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян дивіться тут. Дивіться Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України (тут). А також - інтерв’ю з істориком Норманом Наймарком про те, чому важливо визнати злочини росіян в Україні геноцидом, з дослідником російської пропаганди Пітером Померанцевим, журналістом Себастьяном Юнгером, про три причини ймовірної перемоги України, та фінансистом Білом Браудером, який, зокрема говорив про перспективи використання заморожених російських активів для відбудови України та компенсацій постраждалим.

Всі новини дня

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Президент Зеленський та дух України стали «Людиною року» за версією журналу Time. Відео

Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Це звання присуджують тим, хто найбільше, на думку редакції, вплинув на хід подій у році.

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:08 0:00

Резолюцію щодо визнання дій РФ геноцидом проти українського народу підтримали в комітеті Сенату США із міжнародних відносин. Подробиці – від Марії Ульяновської.

У США є апетит постачати Україні ефективне озброєння - полковник армії США у відставці. Відео

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо – говорить полковник армії США у відставці Роберт Гамільтон в інтервʼю Олексію Коваленку. «У США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи», - вважає військовий експерт.

ЄС запровадив 9-й пакет санкцій проти Росії. У ньому - військові, політики, пропагандисти

У списку – відповідальні за жорстокі, навмисні ракетні удари Росії по цивільному населенню – фон дер Ляєн

Євросоюз запроваджує дев’ятий пакет санкцій проти Росії через те, що Москва «продовжує нести смерть та спустошення в Україну», - про це повідомила в середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Цей пакет, дев’ятий з часу російського вторгнення в Україну, посилює тиск на Росію, додаючи ще майже 200 фізичних та юридичних осіб до списку санкцій. Серед підсанкційних осіб – російські військові, депутати російського парламенту та підприємства ОПК.

«Цей список охоплює ключові фігури у жорстоких, навмисних ракетних ударах Росії по цивільному населенню», – сказала фон дер Ляєн у відео, опублікованому в Twitter.

Як додала голова Єврокомісії, ЄС також накладе санкції на ще три російські банки, що включає повну заборону на операції з Банком регіонального розвитку країни. Нові заходи, за словами фон дер Ляєн, обмежать доступ Росії до безпілотників як безпосередньо, так і через постачальників із третіх країн, таких як Іран.

Євросоюз, за словами фон дер Ляєн, також запровадить обмеження експорту, зосередивши увагу на товарах подвійного призначення, таких як хімікати, нервово-паралітичні речовини, електроніка та ІТ-компоненти, які «може використовувати російська військова машина».

Очільник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявив, що останні заходи є прямим наслідком використання президентом Росії Володимиром Путіним зими як зброї.

«Після продуктів харчування та голоду Путін вирішив зробити зиму зброєю, – заявив Боррель. - Відповіддю на це є 9-й пакет санкцій".

«Він хоче перервати електропостачання, опалення та водопостачання для мільйонів мирних жителів по всій Україні. Ми відповідаємо 9-м пакетом санкцій проти тих, хто бере участь у цій жорстокій війні», – написав шеф європейської дипломатії у Twitter.

Окремо Жозеп Боррель згадав про те, що санкції накладені і на російських пропагандистів.

«Ми вводимо обмежувальні заходи щодо ЗМІ, осіб та організацій, які атакують публічний простір дезінформацією, намагаючись зняти провину з Росії та отруювати свідомість людей», – написав Боррель у своєму наступному твіті.

«Ми налаштовані діяти на підтримку України. Скільки потрібно», – додав він.

Як повідомляв «Голос Америки», у п'ятницю, 2 грудня, 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Санкції набрали чинності у понеділок, 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Більше

XS
SM
MD
LG