Спеціальні потреби

Актуально

Слов’янські кафедри в західних університетах – переважно російські. Це потрібно змінити – Плохій про деколонізацію досліджень

Архівне фото 2012 року: Гарвардський університет

Упродовж століть, коли йшлося про Східну Європу, створювався образ Європи, яка була не зовсім Європою, була «недоєвропою», Європою другого ешелону, «Європою кандидатів, а не членів», каже відомий українсько-американський історик, гарвардський професор Сергій Плохій. Але кордони Східної Європи змінюються швидше, ніж середовище західних університетів, в яких і надалі Слов’янські дослідження представлені переважно російськими, а на вивчення Польщі, Чехії, чи навіть України, не залишається ресурсів. Нинішня ситуація, що виникла після нападу Росії на Україну дає унікальний шанс змінити акценти, переконаний учений.

Після того, як більшість країн традиційної Східної Європи увійшли до ЄС, вони перестали бути «європейцями другого сорту», стали сприйматися як частина «справжнього» європейського простору, каже історик під час конференції у четвер, 23 червня. В цей же день лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидата на членство в ЄС.

Виступаючи на одному зі семінарів, присвяченому питанню Деколонізації Східної Європи, організованому Українським товариством Кембриджського університету, Сергій Плохій наголосив, що сам термін з’явився у міжвоєнний період і замінив собою термін, який використовували німецькі геостратеги – Mitteleuropa, і який означав країни, що не мали за собою історії незалежного існування як держав, бо створилися на уламках трьох імперій – Австрійської, Російської та Турецької

«Такою була ситуація до розпаду східного табору та СРСР, коли країни, що були в тіні імперій, стали набирати самостійної ваги, частина з них увійшли до Європейського Союзу, а сам термін посунувся далі на схід», – пояснює історик, який спеціалізується на цьому регіоні.

Слов’янські кафедри насправді є переважно російськими

Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі. 

Нині нові історичні обставини – війна, яку розпочала Росія проти України, створюють можливість для фахівців з історії Східної Європи розповісти про предмет своїх досліджень якомога ширшій аудиторії. Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі.

При цьому, каже історик, треба усвідомлювати, що така увага до України не триватиме довго, тому потрібно використати цей час максимально, щоб присутність українського питання в західних дослідженнях Східної Європи розширилася і закріпилася. Зокрема, Гарвардський інститут українських досліджень, яким керує професор Плохій, намагається привабити більше уваги до України і за рахунок використання нових технологій. Сергій Плохій наводить приклад проекту Мапа, що подає історичні дані про Україну, накладаючи їх на мапи різних часів, надаючи можливість наочно побачити дані про різні історичні періоди, про мову, релігію, соціологію різних регіонів України.

Чи вдасться збільшити вагу академічних українських досліджень, залежатиме від того, чи отримають дослідники більше фінансування та чи більше студентів оберуть цей фах. Адже досі фінансування українських досліджень у західних університетах залежить в основному від приватних пожертв, на відміну, наприклад, від російських досліджень.

«Зміни, які відбулися після розвалу Радянського Союзу, призвели до скорочення програм слов’янських студій, які існували у післявоєнний період. І в більшості випадків відділи, що називалися Слов’янськими і включали чеські, польські, чи навіть українські дослідження, насправді займалися лише російськими дослідженнями. Нині дуже мало університетів мають Слов’янські кафедри, де викладаються якісь інші мови, ніж російська, чи вивчаються якісь інші предмети, ніж російські», – пояснює Сергій Плохій.

Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», каже дослідник.

Ця ситуація, на його думку, давно вимагає змін і до них мають долучитися не лише приватні донори, а і самі університети, які мали б спрямувати більше коштів у вивчення українських та інших слов’янських предметів.

«В американських університетах на це ще матимуть вплив студенти, які платять за своє навчання, а в Європі, де університети мають державне фіансування, наприклад, у Німеччині, це має бути відповідальність уряду. Але так, чи інакше, Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», – каже дослідник.

Україна «не може собі дозволити не вивчати Росію»

Говорячи про деколонізацію українських досліджень, Сергій Плохій каже, щодавно на часі подивитися на історію Росії українськими очима, і перш за все це мали б зробити не українські дослідники за кордоном, а ті, що працюють в самій Україні.

Він каже, що стежить за дискусіями про вивчення російської мови, літератури, історії, які відбуваються в Україні на тлі російської агресії, і на його думку, «Україна не може собі дозволити не мати досліджень такої країни, як Росія». Але ці дослідження, каже Плохій, мають базуватися на українському погляді на російську історію, на історію Російської імперії.

Голос Америки висвітлює думки західних істориків та мислителів стосовно війни Росії проти України. Інтерв'ю з Кирилом Говоруном про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян дивіться тут. Дивіться Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України (тут). А також - інтерв’ю з істориком Норманом Наймарком про те, чому важливо визнати злочини росіян в Україні геноцидом, з дослідником російської пропаганди Пітером Померанцевим, журналістом Себастьяном Юнгером, про три причини ймовірної перемоги України, та фінансистом Білом Браудером, який, зокрема говорив про перспективи використання заморожених російських активів для відбудови України та компенсацій постраждалим.

Всі новини дня

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У Сан-Дієго відкрили виставку-фандрайзінг "Український голос". На ній представили понад 140 робіт українських художників, кошти від продажу яких підуть на допомоги родинам, що постраждали віж війни.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG