Актуально
Слов’янські кафедри в західних університетах – переважно російські. Це потрібно змінити – Плохій про деколонізацію досліджень
Упродовж століть, коли йшлося про Східну Європу, створювався образ Європи, яка була не зовсім Європою, була «недоєвропою», Європою другого ешелону, «Європою кандидатів, а не членів», каже відомий українсько-американський історик, гарвардський професор Сергій Плохій. Але кордони Східної Європи змінюються швидше, ніж середовище західних університетів, в яких і надалі Слов’янські дослідження представлені переважно російськими, а на вивчення Польщі, Чехії, чи навіть України, не залишається ресурсів. Нинішня ситуація, що виникла після нападу Росії на Україну дає унікальний шанс змінити акценти, переконаний учений.
Після того, як більшість країн традиційної Східної Європи увійшли до ЄС, вони перестали бути «європейцями другого сорту», стали сприйматися як частина «справжнього» європейського простору, каже історик під час конференції у четвер, 23 червня. В цей же день лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидата на членство в ЄС.
Виступаючи на одному зі семінарів, присвяченому питанню Деколонізації Східної Європи, організованому Українським товариством Кембриджського університету, Сергій Плохій наголосив, що сам термін з’явився у міжвоєнний період і замінив собою термін, який використовували німецькі геостратеги – Mitteleuropa, і який означав країни, що не мали за собою історії незалежного існування як держав, бо створилися на уламках трьох імперій – Австрійської, Російської та Турецької
«Такою була ситуація до розпаду східного табору та СРСР, коли країни, що були в тіні імперій, стали набирати самостійної ваги, частина з них увійшли до Європейського Союзу, а сам термін посунувся далі на схід», – пояснює історик, який спеціалізується на цьому регіоні.
Слов’янські кафедри насправді є переважно російськими
Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі.
Нині нові історичні обставини – війна, яку розпочала Росія проти України, створюють можливість для фахівців з історії Східної Європи розповісти про предмет своїх досліджень якомога ширшій аудиторії. Парадоксально, але в той час, "як керівництво Росії намагається стерти Україну з мапи світу", ця ж сама війна, за словами Сергія Плохія, створила умови для фахівців з історії України, показати її місце на світовій мапі.
При цьому, каже історик, треба усвідомлювати, що така увага до України не триватиме довго, тому потрібно використати цей час максимально, щоб присутність українського питання в західних дослідженнях Східної Європи розширилася і закріпилася. Зокрема, Гарвардський інститут українських досліджень, яким керує професор Плохій, намагається привабити більше уваги до України і за рахунок використання нових технологій. Сергій Плохій наводить приклад проекту Мапа, що подає історичні дані про Україну, накладаючи їх на мапи різних часів, надаючи можливість наочно побачити дані про різні історичні періоди, про мову, релігію, соціологію різних регіонів України.
Чи вдасться збільшити вагу академічних українських досліджень, залежатиме від того, чи отримають дослідники більше фінансування та чи більше студентів оберуть цей фах. Адже досі фінансування українських досліджень у західних університетах залежить в основному від приватних пожертв, на відміну, наприклад, від російських досліджень.
«Зміни, які відбулися після розвалу Радянського Союзу, призвели до скорочення програм слов’янських студій, які існували у післявоєнний період. І в більшості випадків відділи, що називалися Слов’янськими і включали чеські, польські, чи навіть українські дослідження, насправді займалися лише російськими дослідженнями. Нині дуже мало університетів мають Слов’янські кафедри, де викладаються якісь інші мови, ніж російська, чи вивчаються якісь інші предмети, ніж російські», – пояснює Сергій Плохій.
Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», каже дослідник.
Ця ситуація, на його думку, давно вимагає змін і до них мають долучитися не лише приватні донори, а і самі університети, які мали б спрямувати більше коштів у вивчення українських та інших слов’янських предметів.
«В американських університетах на це ще матимуть вплив студенти, які платять за своє навчання, а в Європі, де університети мають державне фіансування, наприклад, у Німеччині, це має бути відповідальність уряду. Але так, чи інакше, Слов’янські факультети потрібно «деколонізувати» і повернути їм іхнє первісне значення», – каже дослідник.
Україна «не може собі дозволити не вивчати Росію»
Говорячи про деколонізацію українських досліджень, Сергій Плохій каже, щодавно на часі подивитися на історію Росії українськими очима, і перш за все це мали б зробити не українські дослідники за кордоном, а ті, що працюють в самій Україні.
Він каже, що стежить за дискусіями про вивчення російської мови, літератури, історії, які відбуваються в Україні на тлі російської агресії, і на його думку, «Україна не може собі дозволити не мати досліджень такої країни, як Росія». Але ці дослідження, каже Плохій, мають базуватися на українському погляді на російську історію, на історію Російської імперії.
Голос Америки висвітлює думки західних істориків та мислителів стосовно війни Росії проти України. Інтерв'ю з Кирилом Говоруном про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян дивіться тут. Дивіться Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України (тут). А також - інтерв’ю з істориком Норманом Наймарком про те, чому важливо визнати злочини росіян в Україні геноцидом, з дослідником російської пропаганди Пітером Померанцевим, журналістом Себастьяном Юнгером, про три причини ймовірної перемоги України, та фінансистом Білом Браудером, який, зокрема говорив про перспективи використання заморожених російських активів для відбудови України та компенсацій постраждалим.
Всі новини дня
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати
Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
- Голос Америки
Гроссі анонсував, що наступного тижня презентує Зеленському план допомоги від МАГАТЕ
Директор Міжнародної агенції ООН з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі анонсував, що наступного тижня відвідає Запорізьку АЕС в Україні та запропонує президенту Зеленському план із допомоги.
Відповідне відеозвернення очільник МАГАТЕ оприлюднив на своїй Twitter-сторінці.
“Сьогодні я запускаю програму із допомоги Україні у відповідь на затоплення внаслідок руйнування греблі у Новій Каховці, у відповідь на запит президента Зеленського про міжнародну допомогу. У наступні дні я очолю місію з візитом в Україну, зокрема, на Запорізьку АЕС, якої це торкнулося. І я презентую цей новий план із допомоги МАГАТЕ президенту Зеленському”, - заявив гендиректор МАГАТЕ.
На сайті МАГАТЕ мовиться, що Рафаель Гроссі відвідає Україну наступного тижня.
За словами Гроссі, місія МАГАТЕ має намір оцінити наслідки від затоплення території.
“Через використання ядерних технологій ми визначимо ефект на переміщення води, на здоров'я людей, на управління землею та водою, а також оцінимо цілісність критичної інфраструктури”, - сказав у відеозверненні Гроссі. Він завершив відео словами, що Україна “може розраховувати на нашу допомогу зараз і в час довгострокових наслідків цієї катастрофи”.
Після руйнування Каховської дамби президент України Володимир Зеленський критикував ООН та працівників Червоного Хреста за те, що не відреагували оперативно на катастрофу в Україні.
- Голос Америки
США з союзниками протидіятимуть планам Ірану та Росії виробляти безпілотники для вбивства невинних українців – Кірбі
США продовжуватимуть у співпраці з союзниками і партнерами протидіяти дестабілізуючій діяльності Ірану, зокрема можливим іранським планам виробляти безпілотники на території Росії.
Про це у коментарі для Голосу Америки повідомив координатор стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
Посадовець наголосив, що технології, які розробляє Іран, наразі використовуються всередині України, “щоб убивати невинних українців”.
“Ми будемо продовжувати співпрацю з нашими союзниками та партнерами в ООН і поза межами ООН, щоб переконатися, що ми чинимо достатній тиск на Іран для припинення їхньої дестабілізуючої активності. Їхня програма балістичних ракет продовжує вдосконалюватися. І це явна загроза для регіону, для наших друзів у цьому регіоні”, – сказав Кірбі.
Він також озвучив інформацію про намір Росії та Ірану налагодити спільне виробництво безпілотників. Як повідомляв Голос Америки, такий завод на території Росії може бути повністю запущений на початку наступного року.
“Тепер ми знаємо, що Іран співпрацює з Росією щодо потенційного будівництва виробничого підприємства або переобладнання існуючого, що використовуватиметься для фактичного виробництва всередині Росії безпілотників, спроектованих Іраном”, - сказав Кірбі.
Тому, за його словами, США мають ще більше причин продовжувати тиск на іранський режим.
Джон Кірбі також повідомив про те, що експерти Білого дому ведуть перемовини із приватними технологічними компаніями в США: “Ми хочемо переконатися, що компанії розуміють потенційні ризики своїх товарів”.
Йшлося зокрема про необхідність переглянути процеси і процедури з можливого постачання комплектуючих для дронів, які у випадку війни Росії проти України використовуються для вбивства людей, наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Рекордна кількість країн долучилась до справи в суді ООН за звинуваченнями проти Росії щодо конвенції з геноциду
Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, яким дозволив 32 країнам надати письмові свідчення в справі України проти Росії.
Рекордна кількість - 33 країни - подали заявку на участь в справі. Серед них - США, Канада, всі країни ЄС крім Угорщини, Австралія.
"Країни виявляють солідарність з Україною", - каже Орі Помсон з Кембриджського університету в коментарі Associated Press.
Суд ООН схвалив заявки 32 країн, але відмовив США з технічних причин, вказавши, що США не повністю схвалили Конвенцію щодо протидії геноциду.
В цій справі Україна звинувачує Росію в неправомірному використанні міжнародного права щодо геноциду, щоб виправдати вторгнення на сході України.
Суд надав країнам строк до 5 липня, щоб висловити свою думку.
В березні, в попередньому рішенні в цій справі, суд вказав Росії негайно зупинити воєнні дії в Україні. Рішення суду мають обов'язковий характер, однак суд не має механізму забезпечення їхнього виконання, пише Reuters.
В статті використано матеріали Reuters, AP, AFP.
Форум