Спеціальні потреби

Актуально

Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь

Фото: літаки російського "Аерофлоту" в Шеремєтьєво, Росія, 1 березня 2022 року. (AP Photo/Павєл Головкін)

У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).

Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.

За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.

Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».

«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.

Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.

В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.

Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.

Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.

Всі новини дня

Китай втрачає партнерів у Європі, виправдовуючи російську війну в Україні

Президент Росії Путін побував у Пекіні 4 лютого 2022 року, коли російська армія готувалась до вторгнення в Україну. У спільній заяві за результатами тієї зустрічі Україна не згадана, але там було вказано, що «сторони заперечують проти подальшого розширення НАТО»

Естонія і Латвія оголосили 11 серпня про припинення участі в групі співпраці країн Центральної та Східної Європи з Китаєм на тлі більшої настороженості європейців антизахідною китайською риторикою.

Російська війна в Україні залишається одним з предметів розходжень між Європою і Китаєм.

В той час як європейці фактично одностайно засудили Москву за напад і допомагають Україні, Китай уникає критики Росії, а китайські ЗМІ та офіційні представники Пекіна повторюють московські виправдання російського вторгнення на українську землю.

Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому.

Китайський посол у Москві Чжан Ханьхуей цього тижня в інтерв’ю російському державному інформагентству ТАСС називав Захід і США «головним ініціатором і розпалювачем української кризи» та критикував західні санкції щодо Росії і засуджував міжнародну військову допомогу Україні.

Міністерства закордонних справ Естонії і Латвії в офіційних повідомленнях не називають причини демонстративного кроку, але Рига вказує, що він пов’язаний з «теперішніми пріоритетами латвійської закордонної і торговельної політики».

З Таллінна окремо підкреслюють, що «Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому», коли Росія почала нове вторгнення в Україні.

Ще минулого року від участі в роботі тієї європейської групи взаємодії з Китаєм, яка спочатку нараховувала 17 держав, відмовилася Литва.

Тоді литовський міністр закордонних справ Ґабріеліус Ладсберґіс у поясненні виданню Politico.eu закликав і інші країни ЄС зосередитися на «більш об’єднуючому, а тому значно ефективнішому форматі», коли з Китаєм розмовляють всі 27 країн Європейського Союзу.

Європейський Союз і Китай залишаються важливими торговельними партнерами, але однією з ознак стриманості у відносинах стало те, що ЄС досі тримає у замороженому стані укладений наприкінці 2020 року договір про економічну співпрацю та інвестиції.

Європейський парламент зупинив ратифікацію договору після того, як у березні 2021 року Китай наклав санкції на європейських політиків та на низку установ у відповідь на західні санкції щодо китайських посадовців, звинувачених у причетності до дій щодо уйгурської меншини в Китаї.

На початку 2022 року Китай заборонив імпорт з Литви після того, як Вільнюс дозволив відкрити у себе представництво Тайваню.

«Діалог глухих»

Президент Європейської ради Шарль Мішель у квітні закликав Пекін «допомогти покласти край війні в Україні» і наголошував, що «Китай не може не помічати порушення Росією міжнародних законів».

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррель назвав квітневу розмову з китайською стороною «діалогом глухих» після того, як представники Пекіна відмовилися пообіцяти, що Китай не допомагатиме Росії у війні проти України.

Президент Росії Путін побував у Пекіні 4 лютого 2022 року, коли російська армія готувалась до вторгнення в Україну.

У спільній заяві за результатами зустрічі Путіна і китайського керівника Сі Цзіньпіня Україна не згадана, але там було вказано, що «сторони заперечують проти подальшого розширення НАТО» і закликають Північноатлантичний альянс «поважати суверенітет, безпеку та інтереси інших країн» і право «мирного розвитку інших держав».

У тій заяві також багато місця було відведено закидам на адресу США.

Москва називала застереження проти розширення НАТО серед головних приводів вторгнення в Україну, але президент Путін ще більше наголошував на інших виправданнях, заявляючи, що Україна не має права на державність, оскільки українці на його думку не є народом, а українські землі за його словами належали російській імперії.

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Студенти Стенфордського Університету збирають гроші для України за допомогою бігу. Відео

Група українських студентів Стенфордського Університету в Каліфорнії, започаткувала цілий ряд благодійних проектів, покликаних допомогти Україні. Поміж іншого вони придумали спосіб збирати гроші за допомогою бігу. Як саме вони це роблять дізнавалась Христина Шевченко.

Як українці, які не пройшли «фільтрацію» на російському кордоні, потрапляють в російські СІЗО. Відео

Росія захопила та депортувала на свою територію принаймні мільйон двісті тисяч українців серед них майже півмільйона дітей. Такі дані станом на кінець червня подає віце-прем'єрка України Ірина Верещук. Багатьох утримують у російських СІЗО або ж на підконтрольних Росії територіях.

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:06 0:00

У Нью-Йорку відбувається засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

98% українців впевнені у перемозі у війні, понад 90% схвалюють роботу президента Зеленського. Такими є результати нового опитування українців, проведеного Міжнародним республіканським інститутом США.

Більше

XS
SM
MD
LG