Міноборони США прагне залучати стартапи з Кремнієвої долини для фінансування та розробки нових технологій озброєння, пише The Wall Street Journal.

Нова тенденція відбувається на тлі занепокоєння тим, що консолідація оборонної промисловості США призвела до залежності від кількох великих компаній, які покладаються на державне фінансування досліджень, а це може ставати на перешкоді інноваціям.

Тим часом Китай просунувся вперед у деяких ключових технологіях, починаючи від невеликих безпілотників і закінчуючи гіперзвуковими ракетами, завдяки використанню Пекіном зовнішніх державно-приватних фондів, пише газета із посиланням на високопосадовців Пентагону.

Тому Білий дім пропонує план із фінансування нового підрозділу Пентагону "Офіс стратегічного капіталу", покликаного залучати більше інвестицій, зокрема венчурного капіталу, у компанії, що виробляють технології та продукти для військової галузі, зазначає видання.

Дивіться також:

Стримування Китаю та Росії - основні теми саміту Байдена та Кішіди 

Тим часом видання The New York Times зауважує, що військова допомога США Україні, що захищається від російської агресії, виявила нестачу виробничих потужностей у Сполучених Штатах, що сягає корінням ще часів Холодної війни.

Консолідація промисловості, завантажені виробничі лінії та проблеми з каналами постачання обмежують виробництво основних боєприпасів, таких як артилерійські снаряди, а також викликають занепокоєння щодо створення відповідних запасів складнішої зброї, включаючи ракети, системи протиповітряної оборони та протиартилерійські радари.

Пентагон, Білий дім, Конгрес та приватні компанії намагаються змінити ситуацію, але на ці зміни, ймовірно, піде значний час, а тим часом військовики спостерігатимуть за скороченням своїх запасів деяких ключових видів зброї, пише газета.

Раніше Голос Америки повідомляв, що США відчувають нестачу стратегічно важливої деталі для будь-якого високотехнологічного виробництва - мікрочипів, що є невід'ємним компонентом автомобілів, смартфонів та будь-якого іншого технологічного устаткування, включаючи озброєння.

У відповідь президент Джо Байден підписав закон про субсидії для напівпровідникової промисловості США та фінансування наукових досліджень, щоб підвищити конкурентоспроможність країни та розв'язувати проблеми каналів постачань.

Суд у Польщі на три місяці заарештував громадянина іноземної держави за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Про це йдеться у прес-релізі канцелярії міністра-координатора польських спецслужб.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Чоловіка затримали 21 березня цього року. За даними контррозвідки, підозрюваний збирав інформацію про критичну інфраструктуру Поморського та Куявсько-Поморського воєводств, а також про діяльність відомств, які відповідають за безпеку. Отриману інформацію він передав російським спецслужбам.

Затриманий визнав провину та розповів про деталі та обставини своїх дій та вербування російською розвідкою. Завдання російської спецслужби він виконував щонайменше з січня 2023 року, йдеться у повідомленні.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Польщі затримали 20 осіб, підозрюваних у співпраці з російською чи білоруською розвідкою. Так, 1 березня контррозвідка затримала за підозрою у шпигунстві на користь Білорусі ще одного іноземця. Суд у Любліні заарештував його на три місяці.

У середині березня польська влада повідомила про ліквідацію мережі російських шпигунів щонайменше з дев’яти осіб. Спецслужби вважають, що вони встановили приховані відеокамери на залізниці, яка пов’язувала аеропорт Жешув та станцію на кордоні з Україною: цим маршрутом до України йде військова техніка від західних союзників. Цим же маршрутом їхали до Києва президент США Джо Байден та інші західні політики.

Сполучені Штати у вівторок розпочинають друге засідання Саміту за демократію, намагаючись створити єдиний фронт проти авторитаризму, в той час, як Росія атакує Україну, а Китай застосовує агресивну дипломатію.

Президент США Джо Байден вступив на посаду, обіцяючи відстоювати демократію, і в перший рік президентства провів інавгураційний саміт, який мав на меті підтвердити лідерство США.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Ріки, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів.

Загалом він запросив 121 лідера на триденний, переважно віртуальний саміт — на вісім більше, ніж у 2021 році.

Саміт відбувається в той момент, коли загрози демократії змінюються «від важливих, але повільних загроз, до таких, які є одночасно важливими та надзвичайно актуальними», — сказав Марті Флекс, директор відділу людських ресурсів правової ініціативи в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

У сесіях візьмуть участь представники громадянського суспільства для обговорення низки викликів для демократії, включаючи технологію стеження, в якій у США вбачають більшу загрозу, на тлі потужного технологічного прогресу Китаю.

«За відсутності проектів Конгресу в цій сфері, важливо, щоб адміністрація взаємодіяла на двосторонній основі з іншими країнами, а також з компаніями щодо добровільних дій, які можна вжити в проміжний період», — сказав Флекс.

Туреччину, Угорщину не включили

Саміт відкриється у вівторок віртуальною розмовою про мир в Україні за участю президента України Володимира Зеленського.

Не тільки послання, але й обстановка разюче контрастуватиме з першим самітом, де Зеленський, який тепер є лідером воєнного часу у військовій формі, минулого року був гладко поголений і одягнений у чорний костюм.

Хоча Байден дотримався своєї передвиборчої обіцянки на саміті демократій, він розчарував деяких правозахисників, пом’якшивши попередні обіцянки уникати автократичних лідерів.

Минулого року Байден відвідав Саудівську Аравію, визнаючи роль королівства на нафтових ринках, і Єгипет, який приймає кліматичний саміт і є партнером США в регіональній безпеці, і він активно співпрацював з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо України.

Жодна з цих трьох країн не запрошена на саміт, як вияв критики, особливо щодо Ердогана, який йде на вибори 14 травня після двох десятиліть перебування при владі, на тлі звинувачень у поширенні авторитаризму.

Серед країн Європейського Союзу, Байден не запрошує Угорщину, де минулого року прем’єр-міністр Віктор Орбан виграв четвертий термін, але його звинувачують у відхиленні від ліберальних цінностей через придушення преси, засудження неєвропейських біженців і схвальні відгуки щодо Москви.

Серед партнерів США, не запрошених на саміт – Сінгапур, де вибори загалом вважаються вільними, але свободу зібрань обмежено і засоби масової інформації зарегульовані, і Бангладеш, де сотні були заарештовані відповідно до Закону про цифрову безпеку.

Державний департамент США відмовився обговорювати критерії включення до саміту.

“Однак ми повторюємо, що під час саміту ми прагнемо включити і представити країни різних регіонів та соціально-економічного стану, — сказав речник Держдепартаменту. - Ми не прагнемо визначити, які країни є демократичними, а які — ні”.

Індію, яка розвиває партнерство зі США, і яку називають найбільшою демократією у світі, є у списку відвідувачів, хоча нещодавно лідера опозиції Рахула Ганді було виключено з парламенту, крок прем’єр-міністра Нарендри Моді, який викликав занепокоєння правозахисних груп.

Сусід та головний суперник Індії, Пакистан, де Імрана Хана минулого року скинули з посади прем’єр-міністра, а згодом висунули звинувачення, також у списку.

Запрошено більше африканських країн

З країн, які отримали запрошення після того, як їх не було у 2021 році, п’ять знаходяться в Африці, включаючи Танзанію, де президент Самія Сулуху Хасан пообіцяв відновити політику конкуренції, і Кот-д’Івуар, де напруженість зменшилася після тихих виборів 2021 року. , а також Гамбія, Мавританія та Мозамбік.

У Латинській Америці Байден вперше запрошує Гондурас, який отримав похвалу за покращене проведення виборів 2021 року, незважаючи на постійне насильство та нещодавню передачу Китаю зв’язків з Тайванем.

Саміт відбувається в той момент, коли Сполучені Штати зосереджуються на Африці, куди Китай і Росія пробиваються вперед.

Цього тижня віце-президентка Камала Гарріс відвідає Гану, Танзанію та Замбію, президента Замбії, Хакаїнде Хічілема, Вашингтон вважає взірцем демократії, і він проводитиме власні заходи як співорганізатор саміту.

Freedom House, дослідницька група, яка підтримується США, у своєму останньому щорічному звіті помітила загальне погіршення глобальної демократії, а також зростаючу кількість яскравих плям.

Кейті Ларок, координатор групи для саміту, сказала, що хоча одна зустріч сама по собі не буде вирішальною, зібрання відкриває можливості.

Демократії можуть "координувати зміни політики, здатні можуть стримувати авторитарну агресію", - сказала вона.

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.

"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.

Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".

Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".

Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.