Актуально
Попри війну антикорупційна інфраструктура продовжила працювати - глава Transparency International Україна
Україна посіла 116-е місце зі 180 країн в індексі сприйняття корупції від Transparency International (TI) за 2022 рік. Країна отримала 33 бали зі 100, де 100 - дуже низький, майже відсутній рівень корупції. Попри російське вторгнення цьогорічний показник - найкращий за останні 10 років і дозволив Україні увійти до списку з 25 країн, які відчутно покращили свої результати в боротьбі з корупцією.
Про зрушення у боротьбі з корупцією в Україні розповів Голосу Америки виконавчий директор TI Андрій Боровик.
Серед позитивних антикорупційних змін, які відбулися минулого року, він відзначає ухвалення державної Антикорупційної стратегії, довгоочікуване призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яке дозволило направити потік справ про корупцію до Вищого антикорупційного суду (ВАС), та ефективну роботу ВАС - за 2022 рік суд розглянув 49 справ, із яких 37 - із винесенням вироків.
"Зазвичай у країнах, у яких відбувається війна, ситуація з корупцією погіршується, а в Україні вона не тільки не погіршилася, а й трошки покращилася. Це показує, що антикорупційна інфраструктура продовжила ефективно працювати. Уявити собі, що російські війська стоять в декількох десятках кілометрів від Києва, а ВАС продовжує виконувати свою роботу - я думаю, що це повпливало на цей +1 бал [який Україна отримала в індексі — ред.]", - сказав Боровик в ефірі програми Голосу Америки "Брифінг".
Він наголосив, що чимало антикорупційних справ є результатом змін в суспільстві. За його словами, в умовах війни, люди мають нульову толерантність корупції та запит на значно суворіші заходи для покарання корупціонерів. Крім цього, громадянське суспільство пильно стежить за можливими випадками корупції - і це також допомагає притягати до відповідальності винних. Боровик відзначає, що така активність журналістів-розслідувачів та громадянського суспільства - теж гарний знак, оскільки це дає сигнал партнерам, що в країні цінують демократичні цінності й свободу слова.
На думку Transparency International Україна, наступні роки стануть вирішальними, адже на Україну чекає не лише перемога у війні з Росією, а й складний шлях до повноцінної інтеграції з ЄС, який неможливий без ефективних антикорупційних реформ.
Для поліпшення індексу сприйняття корупції організація рекомендує Україні у 2023 році виконати 4 комплексні кроки:
1. Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
2. Провести реформу конституційного правосуддя, враховуючи висновки Венеційської комісії. Відібрати суддів КСУ та оновити органи суддівського самоврядування.
3. Забезпечити максимально відкрити дані, за винятком інтересів безпеки та оборони. Відновити подання електронних декларацій та їхню перевірку НАЗК.
4. Використовувати електронну систему Prozorro для закупівель задля відбудови України після російського вторгнення. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель.
"Подивимося, наскільки ці рекомендації будуть втілені. Я думаю, що ми зможемо набрати ще більше балів і показати, що навіть під час війни ми готові робити антикорупційну реформу. А нам доведеться її робити, якщо Україна хоче рухатись в ЄС", - сказав Боровик.
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.
Всі новини дня
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
- Голос Америки
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.
- Голос Америки
Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
Форум