Посадовці США закликають посилити дипломатичну увагу до Західних Балкан, регіону, який вважається вразливим до зловмисних кампаній російського впливу щодо війни в Україні.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
«Війна Росії показала нагальність нашої роботи з надання допомоги всім країнам Західних Балкан у просуванні демократичних реформ, втіленні їхніх прагнень інтеграції в європейські та євроатлантичні інституції», — сказав речник Держдепартаменту у відповідь на письмові запитання від Голосу Америки.
Речник написав, що дипломатичні пріоритети для регіону включають взаємне визнання країн, зниження бар'єрів для торгівлі, свободу ЗМІ та боротьбу з корупцією.
«Вкрай важливо, щоб ми продовжували триматися разом перед обличчям цієї безпрецедентної агресії, — написав речник. - Ендемічна корупція виснажує регіон, прискорює відтік мізків і приносить користь зловмисній Росії».
Найбільше хвилювання викликає нерівномірне виконання набору компромісів, викладених у Дейтонській угоді 1995 року, яка поклала край боснійській війні, що призвела до загибелі понад 100 000 людей.
Сербська підтримка Росії
Ця угода розділила Боснію та Герцеговину на Республіку Сербську, де домінували серби, та регіон, відомий як Федерація, де домінували боснійці та хорвати.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік, колись самопроголошений соціал-демократ, останніми роками взяв усе більш націоналістичний тон і став найближчим союзником президента Росії Володимира Путіна в регіоні.
Додік зустрівся з Путіним у Москві у вересні минулого року після схвалення російського вторгнення в Україну. У січні він нагородив Путіна почесною медаллю за його «патріотичну турботу та любов» до контрольованої сербами половини Боснії.
Минулого року США оголосили про санкції проти Додіка, хоча він уже перебував під санкціями США з 2017 року. У своїй заяві Міністерство фінансів США звинуватило Додіка в корупції та сепаратистських зусиллях, які загрожують стабільності та територіальній цілісності Боснії та Герцеговини.
Конгресвумен США Енн Вагнер, республіканець і заступник голови Комітету Палати представників у закордонних справах, сказала Голосу Америки: «Ми спостерігаємо небезпечне зростання етнічної напруги на Західних Балканах, у тому числі загрози відокремлення» з боку таких політиків, як Додік.
Вона звинуватила Росію в тому, що та“хоче бачити хаос у регіоні, а Москва та її проксі підтримують ці загрози”.
Ваґнер, чий округ Міссурі прийняв тисячі боснійських біженців у 1990-х роках, сказав Голосу Америки, що адміністрація Байдена має використати свої санкції, щоб стримувати тих політиків, «які загрожують суверенітету та багатоетнічній ідентичності Боснії».
Метьє Друан, запрошений співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, каже, що поведінка Росії загострила напруженість не лише в Боснії, але й в іншій балканській гарячій точці — на кордоні Сербії та Косово.
Сербія та Косово насолоджувалися непростим миром після закінчення війни в Косово в 1999 році. Підтримуване НАТО Косово отримало фактичну незалежність у 2008 році, яку Сербія так і не визнала.
Спроби примирення зірвались в грудні, коли етнічні серби, що проживали на півночі Косово, майже на три тижні заблокували пункти пропуску на кордоні на знак протесту проти арешту колишнього сербського поліцейського та нового розпорядження, згідно з яким сербські транспортні засоби, які в’їжджають до Косово, повинні мати тимчасові косовські права.
"Також відновилася напруженість між Сербією та Косово, яка не пов'язана безпосередньо з Росією, але російські кампанії дезінформації серед сербської громадськості, що також підживлює напругу", - сказав Друан "Голосу Америки".
Хоча президент Сербії Александар Вучич менш явно підтримує Путіна та його військові цілі, ніж Додік, Сербія сильно залежить від російських енергопостачання, а опитування громадської думки показують підтримку Путіна громадськістю. На початку війни тисячі сербів пройшли маршем центром Белграда з російськими прапорами та фотографіями Путіна, хоча були й проукраїнські зібрання.
ЄС і США наполягають на посиленні санкцій проти Росії
Вучич, який каже, що все ще підтримує членство Сербії в Європейському Союзі, спробував делікатно балансувати, проголосувавши за резолюцію ООН, яка засуджує російську агресію в Україні, але відмовився приєднатися до більшості інших європейських країн у введенні санкцій.
Ця неспроможність запровадити санкції може залишити його не в ногу з міжнародним співтовариством, сказав Скотт Куллінан, старший радник зі зв’язків з урядом організації Razom for Ukraine у Вашингтоні.
«З одного боку, у нас демократія. З іншого боку, у нас геноцид і авторитаризм. І Сербія має вирішити, яку з цих двох моделей вона вважає більш привабливою», — сказав Куллінан, який вісім років працював у Комітеті закордонних справ Палати представників США.
"Російський уряд був дуже добрий у всій Європі, використовуючи етнонаціоналізм і невеликі та історичні образи, пов'язані з релігією, мовою чи національністю, як проблеми", - додав він. «Вони не завжди створюють їх, але вони розширюють і використовують».
Конгресвумен США Діна Тітус, демократка від Невади, входить до Комітету закордонних справ. У березні 2022 року разом з іншими членами Конгресу вона підписала лист із закликом до Державного департаменту та державного секретаря Ентоні Блінкена поглибити взаємодію на Західних Балканах.
«Стало очевидно, що Росія на кожному кроці відсуває кордони. Звичайно, з Сербією, з Молдовою, з Україною. Тому ми хотіли бути впевненими, що там є жорсткий кордон, щоб Росія не поширювати свій вплив на інші території», – сказала Тітус «Голосу Америки».
Тітус додала, що Сполучені Штати посилили свою участь — не лише через військову та гуманітарну допомогу Україні, але, наприклад, у покращенні відносин із Сербією: «Ми бачили, як Сербія встала і сказала, що не підтримує війну в Україні".
На коментар «Голосу Америки», що Сербія не запровадила санкції проти Росії, Тітус зауважила: «Не все ідеально, але все рухається в правильному напрямку, тож ми сподіваємося й надалі заохочувати їх до більш активної позиції".
Проте багато експертів стурбовані тим, що вимоги, створені війною в Україні, залишають у Заходу обмежені можливості та бажання вирішувати інші проблеми.
«У довгостроковій перспективі мене хвилює те, що Західні Балкани, Сербія, Боснія відстають . Оскільки більше уваги приділяється таким країнам, як Україна та Молдова, увага Заходу, західні ресурси спрямовуватимуться до цих країн, щоб допоможіть їм відбудуватись і далі інтегруватися із західними структурами», – сказав Куллінан.
Він сказав, що балканські країни повинні взяти на себе важливі зобов’язання, «що сприятимуть подальшій інтеграції їхніх економік не з Росією і не з Китаєм, а з Європою та США».
Куллінан додав, що країни Західних Балкан «повинні зрозуміти, що все змінилося і що ми не збираємося повертатися до світу, який був до 24 лютого».
«Ми все частіше оцінюємо, які уряди допомагають у цьому процесі, які уряди допомагають відстоювати права людини, відстоюють територіальну цілісність, виступають проти геноциду. А ті уряди, які цього не роблять це й не допоможе відстояти, це сформує середовище для політики та дипломатії на довгі роки», – сказав Куллінан.
Над статтею працювала Сербська служба Голосу Америки.
Форум