Актуально
В ЄС підрахують, скільки російських активів заблоковано. Це стане основою фонду репарацій - Андрій Пишний
З російських валютних резервів, які перевищували 600 мільярдів доларів, станом на початок повномасштабної агресії Росії проти України, приблизно 300 млрд доларів заблоковано на рахунках за кордоном, кажуть експерти. Також заблоковано певні статки російських олігархів, проти яких Захід ввів санкції за підтримку кремлівської війни. Однак точні цифри російських активів достеменно невідомі.
Це зміниться вже найближчим часом: в наступні місяці буде відома точна сума заблокованих коштів, які можуть скласти фонд репарацій і піти на відбудову України, каже голова Національного банку України Андрій Пишний.
Десятий пакет санкцій ЄС «дає підстави говорити не лише про концепцію, що потрібно за рахунок російських активів компенсувати відбудову, а про конкретні суми», говорить посадовець.
«Десятий пакет санкцій Європейського Союзу передбачає дуже важливу норму. Він передбачає запровадження звітності: які саме активи, які належать Росії або російським олігархам іммобілізовані, заблоковані і можуть бути використані для формування фонду репарацій. Ця звітність запроваджується, і вже найближчим часом ми будемо не гадати, а оперувати чіткими, конкретними цифрами і розуміти, яким чином ці суми можуть бути доступні для наповнення Фонду відновлення і відбудови України», - каже Пишний в інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Оксані Бедратенко.
Нещодавні повідомлення у виданнях щодо можливого обміну заморожених російських активів на заблоковані в Росії активи банків, поставили питання: чи не зменшиться обсяг заморожених активів, які можна буде конфіскувати. Коментуючи повідомлення про те, що «Райффайзен банк» розглядав можливість обміняти понад 600 млн євро прибутків групи, на кошти Сбербанку Росії заблоковані в Європі, Пишний заявив, що такі пропозиції не є прийнятними.
«Позиція України однозначна - це неприйнятно. Сбербанк Росії - це банк, який належить уряду Російської Федерації, знаходиться під санкціями і повинен нести таку саму відповідальність, як і решта росіян і російських компаній за цю війну», - каже Пишний.
«Ми розглядаємо ці активи як компонент фонду репарацій, за рахунок якого і повинна відбудовуватися Україна, - заявляє посадовець. - Через це будь-які перемовини, які відбуваються щодо цих активів як до можливого варіанту обміну «Райффайзен-банком» тих активів, які є в Російській Федерації, є неприйнятними. Цей варіант є помилковим, і ми будемо категорично це заперечувати», - каже він.
«Райффайзен» заявив про згортання бізнесу в Росії і в Нацбанку уважно слідкуватимуть за цим. «Це було предметом моїх неодноразових комунікацій із колегами з урядових інституцій Сполучених Штатів, і з колегами з європейських центральних банків, із керівництвом Європейського центрального банку Крістін Лагард», - додає Пишний.
На зборах МВФ та Світового банку також обговорювали можливість затвердження законів в європейських країнах, які б дозволили конфіскувати активи. «Ці активи знаходяться в різних юрисдикціях, і різні юрисдикції повинні ухвалити різні законодавчі акти, які дозволяють вилучити ці активи на користь України для формування фонду репарацій», - каже Пишний.
«Українська делегація, яка займається цілеспрямовано фондом репарацій і юридичною складовою притягнення до відповідальності Російської Федерації, готова на це витрачати стільки часу, скільки потрібно, і бути там, де потрібно для того, щоб обговорити це питання предметно, чітко і з розумінням конкретних строків», - додає посадовець.
Про намір перевести Україні 5,4 мільйона доларів арештованих активів підсанкційного російського олігарха Костянтина Малофєєва уряд США оголосив минулого місяця. Вікторія Нуланд, заступниця держсекретаря США, під час конференції Американського українського партнерства у Вашингтоні минулого тижня, заявила про те, що обговорення стосовно конфіскації активів російського центробанку тривають.
«Ми працюємо над тим, щоб Росія допомогла заплатити за все, що вона знищила, - сказала Нуланд. - За підтримки Конгресу Міністерство юстиції має нові повноваження використовувати незаконні активи, конфісковані у російських олігархів, для допомоги у відбудові України. У лютому ми оголосили про перший транш у розмірі 5,4 мільйона доларів США за цим повноваженням, а інші оголошення будуть зроблені пізніше. І, звісно, тривають дискусії щодо приблизно 300 мільярдів доларів російського Центрального банку, активів, які ми та наші союзники заморозили».
Про те, що Росія повинна буде заплатити за шкоду, завдану Україні під час війни заявляли і інші посадовці на Заході. Про це також казала і очільниця міністерства фінансів США Дженет Єллен. В інтерв'ю CNN посадовиця, однак, зауважила, що існують законодавчі обмеження щодо поводження з такими активами.
Повне інтерв'ю з Головою Нацбанку України Андрієм Пишним читайте тут.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України
Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум