Спеціальні потреби

Посольства у Китаї кажуть про вимоги не виставляти символи підтримки України


Щит з кольорами українського прапора і написом «Ми разом з Україною» на стіні посольства Канади у Пекіні. 2 березня 2022 р.
Щит з кольорами українського прапора і написом «Ми разом з Україною» на стіні посольства Канади у Пекіні. 2 березня 2022 р.

Посольства і представництв міжнародних організацій у Китаї, згідно з повідомленням агенції Reuters, отримали вимоги від китайського уряду прибрати символи підтримки України виставлені після початку російського вторгнення в Україну в лютому минулого року.

Агенція посилається на неназваних дипломатів і подає цитату з того, що названо письмовою вимогою китайського міністерства з датою 10 травня: «Не використовуйте зовнішні стіни будівель для виставляння політизованої пропаганди, щоб уникнути розпалювання суперечок між країнами».

В тому листі конкретно не сказано про українські прапори чи інші символи, але агенція каже, що чотири дипломати в Пекіні, які побажали залишатися неназваними, сказали, що в цьому випадку очевидно йдеться про прояви солідарності з Україною.

Китайська сторона ще не подавала офіційних роз’яснень стосовно того листа посольствам.

Українські символи у Пекіні розміщували зокрема на будівлях дипломатичних представництв Великої Британії, Канади, Німеччини, Польщі та місії Європейського Союзу.

Повідомлення з’явилося на тлі дискусій стосовно того, чи може Пекін відігравати неупереджену роль у дипломатичних намаганнях покласти край російській війні проти України.

Чільний китайський дипломат Лі Хуей цього тижня здійснює поїздку, відвідуючи Україну, Польщу, Францію і Росію, для, як заявило китайське зовнішньополітичне відомство, «пошуку політичного вирішення української кризи».

Китайські посадовці, так само як і російські, не називають напад Росії на Україну вторгненням, а також подібно до російських джерел не використовують слово війна, коли йдеться про бойові дії між Росією і Україною.

У Пекіні кажуть, що дотримуються принципів територіальної цілісності й суверенітету всіх держав і зокрема коли йдеться про Україну, але на відміну від більшості країн світу Китай досі не засудив Росію за напад на Україну і не вимагав вивести російські війська з української території.

26 квітня відбулася перша за понад рік після початку лютневого російського вторгнення телефонна розмова українського президента Володимира Зеленського з китайським керівником Сі Цзіньпінем.

Перед тим у березні Сі Цзіньпінь здійснив триденний державний візит до Москви, який в умовах міжнародної ізоляції Росії став поодиноким виявом зовнішньої підтримки російського президента Владіміра Путіна.

В річницю лютневого російського вторгнення в Україну китайське міністерство закордонних справ оприлюднило документ під назвою «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи».

Дванадцять пунктів того документа проголошують: «1. Повагу до суверенітету всіх країн... 2. Відмову від менталітету Холодної війни... 3. Припинення бойових дій... 4. Відновлення мирних переговорів... 5. Розв’язання гуманітарної кризи... 6. Захист цивільних і полонених... 7. Захист атомних електростанцій... 8. Зменшення стратегічних ризиків... 9. Сприяння експорту збіжжя... 10. Припинення односторонніх санкцій... 11. Збереження стабільності ланцюгів постачань... 12 Сприяння постконфліктній відбудові...»

Форум

XS
SM
MD
LG