Спеціальні потреби

Актуально

Слідом за Гіркіним і Поклонською, Гордон запише інтерв’ю з Путіним і Януковичем

Скандал навколо інтерв’ю Дмитра Гордона з Ігорем Гіркіним та Наталією Поклонською не вщухає. У соцмережах Гордона називали російським агентом впливу, а інтерв’ ю – «легалізацією чортів» і «ляпасом Україні». Київський офіс Гордона закидали яйцями.

Критики Гордона переконані, що він зашкодив Україні, сам він наполягає, що інтерв'ю допоможуть довести у міжнародних судах факт російської агресії. При цьому, наприклад, правозахисниця Валентина Теличенко сумнівається, що матеріалами інтерв'ю можна скористатись у якості доказів у суді.

Гордон вже розповів, що далі планує розмови з Путіним і Януковичем. Як він пояснив, інтерв’ю з очільником Росії та колишнім українським президентом-утікачем необхідні йому для того, щоб остаточно «скласти пазл» історичних подій, пов'язаних з Майданом і російсько-українською війною.

Дмитро Гордон записав відеозвернення, заявивши, що хейтерам має бути соромно: адже він діяв в інтересах України, за сприяння українських спецслужб.

Служба безпеки України заперечила, однак, свою участь в організації інтерв’ю, сказавши, що журналіст сам ініціював та домовлявся про ці розмови. Водночас в СБУ пообіцяли перевірити факти, там викладені. А в Офісі генпрокурора додали, що свідчення Гіркіна і Поклонської справді можуть бути використані у міжнародних судах проти держави-агресора.

Зеленський назвав його «наш спецагент»

У середу на прес-конференції президента Дмитрові Гордону дали слово одному з перших для запитання, а Зеленський назвав його «наш спецагент».

"Наш спецагент, наскільки мені сказали", – пожартував глава держави, коментуючи надання Гордону слова.

Реакція глави держави відмінна від того, як на інтерв'ю Гордона відреагували, наприклад, у партії Петра Порошенка "Європейська солідарність". Там інтерв'ю з Гіркіним назвали "популяризацією тероризму, сприянням тероризму та підставою для порушення кримінальної справи".

Перед тим у партії назвали інтерв'ю Гордона з Поклонською "підлістю та злочином" з боку журналіста.

"Своїми посилами він спробував представити образ злочинця таким достатньо привабливим для громадян", - заявив нардеп Ахтем Чийгоз. Парламентар також виступив за покарання для журналіста, заявививши: "Такі злочинні проекти повинні присікатись на корню і порушуватись карні справи".

У четвер «Українська правда» оприлюднила, з посиланням на «власні джерела у правоохоронних органах», перелік відомостей з інтерв'ю Гіркіна і Поклонської, що можуть вважатися їхніми зізнаннями у держзраді та диверсіях.

Натомість юристи висловлюють скепсис щодо можливості скористатися матеріалами інтерв'ю в якості доказів у суді.

«Якщо наші представники в суді знайдуть на цій флешці щось цікаве, процесуально оформлять і подадуть, то суд сприйме те, що вони подали», – пояснює «Голосу Америки» відома правозахисниця Валентина Теличенко. Але є одне «але», додає вона:

«Гіркін завжди може сказати: я все це вигадав. Просто понтувався перед журналістом».

Дав рупор пропаганді?

Критично налаштовані до Гордона колеги кажуть, що він дав рупор ворожій пропаганді. Так, зокрема, вважає публіцист, політичний оглядач Віталій Портников. На його думку, жодної цінної інформації згадані інтерв’ю не містять.

«Хіба Гордон взяв інтерв’ю у непублічних людей? І Поклонська, і Гіркін роблять публічні заяви, неодноразово давали інтерв’ю російським ЗМІ, а Гіркін веде профілі в соцмережах, виступає зі статтями та блогами», – нагадує Портников.

Як він зазначив, «Їхня позиція давно відома. І від того, що їм ставить питання журналіст, який знаходиться в Києві, а не в Москві, ця позиція не змінюється. Ніякої нової інформації вони не можуть повідомити. Бо казати вони можуть тільки те, що їм дозволено казати. А саме повторювати те, що говорять протягом останніх шести років російські керівники».

Гордон виступив транслятором пропагандистських гасел Поклонської і Гіркіна

Не судити строго Гордона закликає політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

«Можна засуджувати Дмитра Гордона, якщо вважати його журналістом. Але якщо перед нами бізнесмен, який хайпує і заробляє гроші на хайпі, тоді його підхід зрозумілий – чим скандальніший візаві, тим краще», – сказав Горбач «Голосу Америки».

З ним згодний політаналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський:

«Не треба забувати, хто такий Дмитро Гордон і які в нього видання. Вся його репутація побудована на особистих інтерв’ю з неоднозначними людьми, які можуть сказати неоднозначні речі. Тобто це жовтизна і бульварщина. Перший його проект так і називавався «Бульвар». Гордон у такому режимі і працює, це його хліб. Тому критикувати людину за те, що вона гарно робить і завжди гарно робила, було б дивно».

Порівняно з тим, що зараз відбувається в інформаційному просторі України, Гордон це крапля в морі


Якщо ж казати про небезпеку відбілювання ворога, легалізації кремлівської пропаганди, то, як каже Бурковський, «Порівняно з тим, що зараз відбувається в інформаційному просторі України, Гордон це крапля в морі».

За словами експерта, щоденно з заангажованих телеканалів ллється російська пропаганда набагато страшніша за своїм впливом, підступніша і вишуканіша, ніж інтерв’ю, що їх записав Гордон.

«Гордон зробив інтерв’ю під відкритим забралом. Тут усе зрозуміло: я беру інтерв’ю в Поклонської, я беру інтерв’ю в Гіркіна. З точки зору професійності це може викликати сумніви, бо розраховане на сенсаційність. Але коли на телеканалах ... українські політики і так звані експерти, про яких ніхто не повідомляє глядачам, що ось кум Путіна, а це людина, яка обстоювала федералізацію України, – коли ці люди транслюють російську пропаганду, руйнуючи засади української державності, налаштовуючи одну частину українського суспільства проти іншої, сіючи ворожнечу, то їх ніхто не бойкотує, не закидує яйцями».

За словами Бурковського, «з точки зору загальної ситуацї в інформаційному просторі інтерв'ю Гордона це ніщо порівняно з тим, що робить група Медведчука, руйнуючи суспільну довіру, підриваючи довіру громадян до української держави».

Деякі західні журналісти вказують на інформаційну складову інтерв'ю Гордона. Наприклад, Метью Луксмур, кореспондент "Радіо Свобода" у Москві відзначає, що Гіркін визнав причетність до збиття "Боїнга" Малайзійських авіаліній, зізнався, що наказав вбити щонайменше 4 українських громадян та ін.

Відомий за розслідуванями російського впливу журналіст Хрісто Грозєв так прокоментував ситуацію навколо інтерв'ю Гордона із Гіркіним:

"Гіркіна трощать його фанати у мережі VK за те, що говорив з ворогом... Гордона трощать його глядачі та українські політики за те, що дав засвітитись Гіркіну, - писав Грозєв у день публікації інтерв'ю Гордона з Гіркіним. - Тепер будинок Гордона пікетують протестувальники [...] Гіркіна ж атакують його прихильники за те, що додав доказів слідчим щодо збиття MH17".

Чи дозволяють інтерв‘ю з підозрюваними злочинцями краще зрозуміти ситуацію громадськості, чи просто надають рупор тим, хто загрожує безпеці країни? І чи має право влада обмежувати таку діяльність? - відповіді на ці питання створюють баланс відповідальності, свободи преси та безпеки.

Інтерв'ю із підозрюваними у тероризмі, розшукуваними злочинцями, представниками ворога - це надзвичайно чутлива сфера. Варто відзначити, що у травні Міжнародний комітет захисту журналістів виступив на підтримку редактора незалежного сайту Narinjara News Каїнга Мрат К'ява, якого уряд М'янмі звинуватив у тероризмі через публікацію інтерв'ю з речником угуруповання, яке уряд країни визнав терористичним. У Міжнародному комітеті захисту журналістів уряд країни закликали відмовитись від "надуманних звинувачень у тероризмі" на адресу журналіста.

У заяві правозахисної організації Human Rights Watch з приводу даної справи йдеться: "Хоча міжнародне право у царині прав людини дозволяє урядам накладати обмеження на ЗМІ з міркувань національної безпеки, ці обмеження мають бути необхідними для досягнення законної мети і не виходити за рамки. Вони не можуть використовуватись, щоб приховувати або утримувати інформацію, яка становить законний інтерес для громадськості і водночас не загрожує національній безпеці, або переслідувати журналістів за висвітлення такої інформації. Для того, щоб уряд міг виконати цю відповідальність, журналісти повинні мати можливість вільно спілкуватись та зустрічатись із різноманітними людьми без страху, що їх заарештують, або чинитимуть їм перешкоди".

Дивіться також: Витрати на подолання пандемії не вплинуть на військову допомогу США Україні, – Адам Кінзінгер

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG