Спеціальні потреби

Актуально

Яку проблему вирішують переговори у Парижі і як НАТО ставиться до України, розповідає екс-високопосадовиця Альянсу. Інтерв’ю

Роуз Готтемоллер

Сам факт того, що Нормандські переговори відбуваються на рівні лідерів країн є важливим кроком вперед, який може відкрити шлях до реального прогресу з досягнення миру, вважає колишня заступниця Генсека НАТО Роуз Готтемоллер.

Чого очікувати від переговорів у Парижі, про те, яким тепер є ставлення НАТО до України і чому Україні варто було відмовитись від ядерного арсеналу Готемоллер розповіла в інтерв‘ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Ґонґадзе.

Мирослава Ґонґадзе: Як ви оцінюєте те, що відбувається у мирному процесі і які існують загрози для України на цих переговорах?

Роуз Готтемоллер: Те, що так звана Нормандська четвірка проведе зустріч наступного тижня - це важливий крок вперед. Пройшло дуже багато часу з їх попередньої зустрічі і, гадаю, зараз в процесі є динаміка.

Мені було дуже приємно побачити, що Росія минулого місяця повернула кораблі, забрані під час інциденту поблизу Азовського моря.

Також декілька місяців тому відбувся обмін полоненими в рамках якого повернулись і моряки. Це важливі хоча і невеликі кроки, які вказують на поступ і дозволяють лідерам знову долучитись. Це важливо і є можливість прогресу.

Зеленський вказав, що хотів би змінити певні аспекти Мінських зобов‘язань. Путін же заявив, що не хотів би змінювати жодних аспектів Мінських домовленостей. Тому, на мою думку, переговори будуть важкими
Роуз Готтемоллер

Все ж варто бути обережними в очікуваннях. Президент Зеленський вказав, що хотів би змінити певні аспекти Мінських зобов‘язань. Президент Путін у свою чергу заявив, що не хотів би змінювати жодних аспектів Мінських домовленостей. Тому, на мою думку, переговори будуть важкими, але, загалом я позитивно оцінюю те, що у цьому процесі відбуваються зрушення.

На мою думку, найкращим результатом було б побачити подальші зобов‘язання та плани з проведення обговорень, бо проблемою останніх пари років було те, що лідери один з одним не говорили по-справжньому. Так, на рівні робочих груп відбувалась гарна робота і я не хочу применшувати важливі досягнення, зроблені на технічному рівні. Однак участь лідерів може привести до важливого прогресу.

МҐ: США та Велика Британія зараз відсутні за столом переговорів, але саме ці країни надавали Україні запевнення у непорушності її теритеріальної цілісності. Чи непокоїть вас це питання?

РГ: Як Сполучені Штати, так і Велика Британія відіграють свою роль у підтримці безпеки України як через НАТО, де я нещодавно обіймала посаду заступника Генсекретаря, так і підтримуючи важливі і активні двосторонні відносини з Україною. Я вважаю, що Нормандський формат вже здобув собі певний статус і йому потрібно дозволити діяти у поточному форматі.

МҐ: Днями три українські партії видали заяву про прагнення України стати членом НАТО. У цей час інтенсивних обговорень між американцями та європейцями стосовно Альянсу, що має зробити Україна, щоб справді наблизитись до своєї мети?

РГ: По-перше, відзначу, що існує рішення Бухарестського саміту 2008 року, в якому засвідчено прагнення України отримати членство. Це не змінилось. Цю ціль підтверджено під час візиту НАТО до України наприкінці жовтня цього року.

На жаль, я не змогла там бути, бо на той час щойно полишила посаду заступниці Генсекретаря Альянсу. Все ж мене вразила серйозність обговорення під час візиту представників НАТО до України. Генеральний секретар Столтенберг там був і Північноатлантична рада. Це є справжнім свідченням того, наскільки серйозно НАТО ставиться до відносин з Україною.

МҐ: Все ж, що саме має зробити Україна для зближення з НАТО?

РГ: Надзвичайно важливо продовжувати процес реформ в сфері безпеки та оборони. Ми досягли надзвичайного прогресу у співпраці зі збройними силами України у розбудові Міністерства оборони. Надзвичайний прогрес. Менше прогресу ми досягли стосовно сил безпеки і запровадження закону, який би регулював цю сферу.

Тож реформи у цих сферах важливі з точки зору НАТО, як і загальні економічні та управлінські реформи, подолання корупції. Це все важливо для НАТО.

МҐ: Україна відмовилась від потужного ядерного арсеналу. США та Велика Британія надали запевнення у безпеці. З огляду на незаконну анексію Криму, російську агресію на сході України, чи достатньо роблять Західні країни та США, доб допомогти Україні у обороні?

Збереження ядерного арсеналу не купило б Україні безпеку
Роуз Готтемоллер

РГ: Я завжди пидкреслюю, що збереження ядерного арсеналу не купило б Україні безпеку. Це важливо. Я гадаю, що це призвело б до тривалої нестабільності і унеможливило б для України зайняти своє теперішнє місце серед країн світу. України ще потрібно багато зробити, щоб подолати корупцію та здійснити інші реформи.

Зазначу, що я жодним чином не виправдовую дії Росії з анексії Криму та дестабілізації на Донбасі. Це - серйозний удар по міжнародній безпеці, який дуже непокоїть НАТО. Союзники зробили багато, щоб захиститись від Росії і прагнутимуть і надалі співпрацювати з Україною з розбудови обороноздатності.

МҐ: Нещодавно звучали заяви, включаючи від президента Франції про те, що Росія не є агресором. Якою є ваша позиція з цього питання?

РГ: Я особисто і в контексті моєї колишньої посади, загалом не згодна з такою заявою. НАТО з 2014 року нарощує бойові підрозділи в країнах Балтії, Польщі і підвищує боєготовність на випадок значної кризи, або, не дай Бог, конфлікту з Росією. Це все свідчить про занепокоєння напрямком руху Росії і готовність робити кроки у відповідь, включаючи військові.

На завершення хочу зазначити, що ми проводимо подвійну стратегію стосовно Росії. Ми переконані у важливості потужного стримування та оборони, але також і віримо у важливість діалогу з Росією. Ми хотіли б щоб Росія повернулась у систему міжнародного права і стала гарним учасником міжнародної спільноти.

Дивіться також: У Гарварді відбулася конференція присвячена ядерному роззброєнню України. Відео

У Гарварді відбулася конференція присвячена ядерному роззброєнню України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:26 0:00

Всі новини дня

Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT

На цьому зображенні, опублікованому 31 травня 2023 року, як стверджується, результат обстрілу українських військ в місті Шебекіно Бєлгородської області, Росія. Джерело: Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков через Telegram/ REUTERS

Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.

Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.

Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.

Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.

Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.

Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.

“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.

Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.

Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.

Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.

Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.

Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.

Дивіться також:

Рейд у Бєлгородську область: нові коментарі у Пентагоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:21 0:00

Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»

Росія підтримує багатомовність в ООН, але сприяє зменшенню кількості мовців іншими мовами на своїй території та на окупованих треиторіях України.

Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.

Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».

«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.

Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.

Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.

Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.

Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.

У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.

Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.

У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».

Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.

При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.

Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.

З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.

Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.

Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям

Українка Еліна Світоліна під час матчу із росіянкою Анною Блінковою у Парижі, 2 червня 2023 р. REUTERS/Lisi Niesner

Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.

За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.

“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.

Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.

Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.

Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.

«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.

“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.

Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.

“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.

Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.

Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.

“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.

Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.

"Український спорт - це про честь і гідність"

“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.

Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.

Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.

Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.

Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.

"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео

Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.

Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні

Цуй Тянькай, колишній заступник міністра закордонних справ і колишній посол Китаю в Сполучених Штатах, на форумі під назвою «Модернізація Китаю та світ», який відбувся у The Grand Halls у Шанхаї, 21 квітня 2023 року. ( AP Photo/Ng Han Guan)

Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.

У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.

«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.

«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.

На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.

Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».

«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.

«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.

Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.

Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».

Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».

Більше

XS
SM
MD
LG