Актуально
2014 рік показав, що навіть натяк на загрозу з боку Росії потрібно сприймати максимально серйозно - Дмитро Кулеба
Про добросусідські відносини з країнами на кордонах України, перспективу співпраці з НАТО, загрози з боку Росії та допомогу від США Міністр закордонних справ України розповів в ексклюзивному інтервю Голосу Америки.
Мирослава Гонгадзе: Поширення коронавірусу у світі вплинуло на те, як здійснюється міжнародна політика сьогодні. Незважаючи на всі обмеження Вам уже вдалося прийняти Міністра закордонних справ Угорщини у Києві. Угорщина настійливо блокує співпрацю України з НАТО, зокрема засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і президентів. На які компроміси довелося піти щоб зняти блокаду і чи знята вона в принципі і чи можна розраховувати на зелене світло з боку Будапешта?
Дмитро Кулеба: Після виникнення нинішньої кризи в наших стосунках з угорцями, угорська сторона зробила одну річ але надзвичайно важливу і болісну - вона почала блокувати засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Стверджувати, що Угорщина блокує співробітництво України з НАТО - це велике перебільшення. Свідченням цього є є той факт, що нещодавно Угорщина приєдналася до консенсусу щодо надання Україні статусу учасника програми розширених можливостей НАТО. Це дуже важливий крок у наших відносинах. Сьогодні з візитом у Брюсселі віце-прем'єр європейської і євроатлантичної інтеграції моя колега Ольга Стефанишина і там проводиться засідання за її участі з генеральним секретарем. В принципі співробітництво є, але такий стратегічний рівень комісії дійсно заблокований через позицію Угорщини.
Ми поки що не зробили один одному в перемовинах з Сіярто поступок, але ми насамперед сфокусовані на відновленні довіри один до одного і напрацюванні позитивного порядку денного. Ми розуміємо, що комплексно наші проблеми в стосунках можуть бути усунуті лише після проведення зустрічей президента України та прем'єр-міністра Угорщини і ми працюємо для того, щоб така зустріч відбулася і була результативною але поки що ні про які поступки однієї сторони іншої не йде лише шукаємо взаємоприйнятні рішення.
МГ: Інші двоє сусідів України - Польща та Білорусь - що офіційний Київ очікує від них?
ДК: Сусіди дуже близькі, але дуже різні, тому і очікування насправді різні. Єдине спільне очікування - це добросусідство. Ми хочемо жити в добросусідстві і з Польщею, і з Білоруссю але далі розходяться стежки дипломатичні і виникають різні порядки денні. Я вважаю, що з Польщею у нас загалом атмосфера в стосунках і динаміка позитивна. Зараз всі, безумовно, завмерли в очікуванні другого туру виборів президента Польщі. З Польщею нормально позитивна динаміка і порядок денний відомй - це європейський питання, інтеграція до ЄС та НАТО, економіка. Я планую візит до Польщі. Після другого туру будемо вже безпосередньо планувати.
Від Білорусі ми очікуємо простої речі - ми хочемо щоб і надалі відносини з Україною були для цієї держави важливими і вона не дозволяла використовувати себе як інструмент для Російської Федерації в якихось недружніх для України діях.
МГ: Ви просуваєте ідею особливого статусу України, Молдови та Грузії у Східному партнерстві. У чому ви бачите це партнерство і особливий статус?
ДК: У Східному партнерстві як програмі Європейського Союзу, очевидно, є дві групи країн - перша група країн - Україна, Грузія, Молдова, які мають угоди про асоціацію з ЄС і дуже великі амбіції стосовно розвитку взаємодії з Європейським Союзом аж до набуття повноправного членства. Є інші країни, які не ставлять перед собою таку мету і обмежуються поглибленням співробітництва з Європейським Союзом. Тому ми і просимо Європейський Союз не руйнувати Східне партнерство, ми погоджуємось, що воно має продовжувати існувати, але в рамках нього потрібен окремий набір програм для країн, які мають асоціацію з ЄС. Тут ми з грузинами з молдованами є найтіснішими партнерами, координуємося з ними, виходимо зі спільними пропозиціями до Європейського Союзу і я дуже задоволений нашим рівнем взаємодії з цього питання
МГ: Перейдемо тепер до відносин з північним сусідом. Нещодавно в Росії пройшов референдум, що може дозволити довічне президентство Путіна. Експерти на Заході і українська сторона б'ють на сполох, попереджаючи про можливу загрозу чергового наступу Росії на Україну. Наскільки вагомими є застереження щодо можливої нової хвилі російської агресії?
Ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Краще нехай говорять дипломати ніж гармати.
ДК: 2014 рік показав нам, що навіть натяк на загрозу з боку Росії потрібно сприймати максимально серйозно. Без перебільшення, Україна має в будь-який момент бути готовою до будь-чого і наші збройні сили, і дипломатія, і економіка ну інші сектори. Ми знаємо про побудову мережі військових об'єднань і підрозділів вздовж нашого кордону і це не є ознакою миролюбної політики, але при цьому у нас зараз триває активна фаза дипломатичного двобою (з Росією - ред). Була така приказка під час холодної війни - війни не буде але буде така війна за мир, що каменя на камені не залишиться. У нас зараз триває війна за мир в Нормандському форматі в Мінському процесі і ми зайняли таку проактивну конструктивну позицію - ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Я виходжу з того, що краще нехай говорять дипломати ніж гармати.
МГ: Росія розпочала військові навчання в Криму, що може стати предтечею атаки з півдня. Який план України щодо захисту?
ДК: Ми дуже уважно стежимо не лише за накопиченням збройних сил Російської Федерації в окупованій автономній Республіці Крим та місті Севастополь, але і за подіями довкола каналу. Ми розуміємо що єдина мета військової операції Росії може полягати в розблокуванні постачання води в Крим.
Наші збройні сили, наскільки мені відомо, цей сценарій повністю розуміють і зміцнюють нашу обороноздатність на цьому сегменті, для того щоб запобігти розвитку подій або, у разі якщо все-таки відбудеться військове загострення, мати можливість дати гідну відсіч. Російські навчання проводяться постійно і за ними стежать не лише в Україні, але і наші партнери тому що ми розуміємо, що ці навчання відпрацьовують різні сценарії і ці сценарій можуть стосуватися теоретично не лише в Україні, але й інших точках світу.
МГ: У вересні минулого року президент Зеленський у Нью-Йорку відверто заявив, що у нього немає плану повернення Криму. Ви виступаєте проти включення питання Криму у переговори що відбуваються зараз. Чи є вже такий план?
Я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу
ДК: Я вважаю, була зроблена велика помилка, коли вдалося по гарячих слідах створити формат для Донбасу, але не вдалося нічого зробити по Криму. Говорити про те, що Крим в принципі був забутий - несправедливо, тому що постійно привертали увагу до нього на міжнародній арені і за права людини боролися і резолюції Генасамблеї ООН інших організацій ухвалювалися, але переговорного формату комплексного не було і в цьому 2014 рік є роком втраченої можливості.
Але я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди ще додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу, але я абсолютно переконаний ,що нам потрібен формат переговорів щодо Криму.
МГ: Президентська адміністрація сьогодні взяла на себе головну роль переговірника по Росії. На якій стадії сьогодні мирні переговори по Донбасу і що має відбутись для прориву переговорів?
Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією
ДК: Так історично склалося з 2014 року, що існує декілька рівнів в нормандському форматі - рівень лідерів, рівень міністрів і є рівень зовнішньополітичних радників. Коли я став міністром нам вдалося відновити міністерський рівень і ми провели вперше за два роки розмову. Паралельно доволі динамічно розвиваються контакти на рівні радників і остання була зустріч в Берліні, існує тристороння контактна група, тобто ми всі тут залучені всі працюємо в своєму сегменті для того, щоб знайти рішення. Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Тобто Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією, шукати рішення з ними і, чесно скажу, поки що рішення для неї немає. Ви навіть з публічних заяв українських і російських можете побачити що саме це є темою такого гострого протистояння, але при цьому ми, українська сторона, робимо наголос на питаннях безпеки і планово працюємо над вирішенням цих питань - розмінування, припинення вогню, відкриття пунктів перепуску, надання гарантій безпеки. Такі речі можна досягати у разі наявності політичної волі, у нас така воля є. Іноді вона проблискує з того боку, потім згасає. Ми хочемо, щоб вона сяяла там на постійній основі.
МГ:Що для цього необхідно? Чи, можливо, потрібні більші зусилля Заходу для того, щоб спонукати Росію до певних кроків?
ДК: Безумовно. Ми продовжуємо наполягати, що санкції не просто мають зберігатися проти Росії, але і посилюватися у зв'язку з кожним новим порушенням нею норм міжнародного права та зобов'язань як держави, яка окуповує територі. Якщо з дотриманням станції все непогано складається, з посиленням санкцій є питання
МГ:В конгресі Сполучених Штатів група республіканських законодавців виступила з ініціативою відключити Росію від SWIFT. Чи підтримує цю ідею Україна?
ДК: Відверто, з 2014 року весь Facebook уже списаний на тему SWIFT. Треба віддати належне Когресу США, який зробив вже дуже багато реальних кроків у світлі того щоб зміцнити обороноздатність України і до того щоб застосовувати санкції і не лише пов'язані з агресією Російської Федерації проти України але із будівництвом «Північного Потоку 2». Насамперед йдеться про замороження активів фізичних осіб, заборону в'їзду фізичних осіб причетних до порушення міжнародного права і прав людини.
МГ: Цього місяця у Конгресі голосуватимуть питання продажу Україні модернізованого військового обладнання на 600 мільйонів доларів, яке попередньо затвердив Державний Департамент. Про що конкретно ідеться?
Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою
ДК: Коли йдеться про закупівлі чи постачання зі Сполучених Штатів у нас є негласне дипломатичне правило - практикувати тиху дипломатію. От коли затвердять, коли з'являться офіційні повідомлення, ми одразу з радістю поділимося і розкажемо.
Ми дуже вдячні Сполученим Штатам за те, що вони є надійним партнером у зміцненні обороноздатності України і бойової потужності збройних сил України. Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою. Хочу подякувати в ефірі Конгресу США за рішення про збільшення суми для підтримки Україні до 275 мільйонів долларів і це дуже важливо і ми будемо предметно працювати з нашими партнерами, щоб на ці кошти придбати саме те, що потрібно збройним силам України.
МГ: Сьогодні також пройшли повідомленні про те, що Україна отримала дозвіл на передислокацію Джавелінів. Чи можете ви це підтвердити?
ДК: Якщо я підтверджу, чи спростую, мені потім зробить зауваження міністр оборони за те, що я видав військові таємниці. Я знаю приклади коли дійсно обумовлюється постачання того чи іншого обладнання обмеженням щодо його географічного використання, але ми працюємо завжди з нашими партнерами з тим, щоб потім обмеження знімати, щоб мати можливість максимально ефективного його використовувати.
МГ: У США триває президентська кампанія. Люди близькі до адміністрації президента Трампа педалюють питання розслідування в Україні по компанії Буризма, яку повязують з сином кандидата у президенти Джозефом Байденом. Між Україною і США існує угода у допомозі у розслідуванні кримінальних справ. МЗС має бути посередником у цьому процесі. Чи отримували ви запити у цій справі від правоохоронних органів США і яка позиція України у цій справі?
ДК: З моменту мого призначення на посаду міністра таких запитів не надходило. Ми надзвичайно цінуємо двопартійну підтримку України яка існує у Сполучених Штатах і нам приємно, що у Конгресі (Україна ред) - це тема, яка об'єднує а не роз'єднує республіканців і демократів. Всі процеси які мають відбуватися в рамках правових процедур відповідно до міжнародних договорів можуть відбуватися, але виключно в неполітиизованому контексті і ми не маємо жодного наміру і бажання бути якимось чином використані у внутрішньополітичних американських процесах.
МГ: Президент Зеленський розраховував на запрошення у Білий дім, про це багато говорили у літку минулого року і у вересні під час зустрічі президентів під час Генасамблеї ООН. Чи наблизились сторони у цьому питанні чи час візиту переноситься до після виборів у США?
ДК: Ми виходимо з того, що запрошення, озвучене після обрання президента Зеленського на цю посаду, залишається дійсним і питання лише в часі і коли воно може бути реалізоване. Як дипломати ми завжди працюємо над тим, щоб усі запрошення були реалізовані, тим більше, якщо це така приємна нагода як відвідати прекрасне місто Вашингтон.
Дивіться також: Час-Тайм. Як змусити Кремль відповідати за злочини за кордоном? Слухання у Конгресі США
Всі новини дня
- Голос Америки
Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео
Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,
- Голос Америки
Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок
Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.
“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.
Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.
“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.
Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.
"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.
Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.
Дивіться також:
Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео
65 українських військовиків, які від січня проходять навчання на системі ППО Patriot в США, завершують програму вже найближчими днями. Чому американці вчаться від українців та з якими головними викликами зіткнулися українські військовики?
Путін не має "плану відходу", й це ускладнює перемовини - дискусія в університеті Джорджтаун
Президент Росії Володимир Путін не має "запасного варіанту" у питанні війни в Україні, що може ускладнити потенційні мирні переговори. Таку думку висловила Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США під час дискусії "Україна через міжнародний об'єктив" у Джорджтаунському університеті.
За словами Петерлін, Путін не має варіанту "я поїду в Сочі [на схилі віку - ред.], і це буде фантастично, і я житиму там своїм життям". Натомість він знає, яка доля спіткала інших світових диктаторів, зокрема, лівійського лідера Муаммара Каддафі, що був убитий повстанцями наприкінці громадянської війни в країні.
"Найбільший виклик для такого диктатора як Путін - це те, що він насправді не має "плану відходу" чи плану щодо закінчення власної влади та повноважень, тож це додає труднощів у переговорах з ним", - сказала Петерлін. Вона порівняла ставлення глави Кремля до України із насильницькими взаєминами у парі: "Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися – на психологічному рівні чи на рівні міжнародної безпеки".
Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися.Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США
При цьому колишня високопосадовиця висловила підтримку скептичній позиції Джеймса Джефрі, колишнього посла США в Іраку, Туреччині та Албанії, який частково розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.
Під час дискусії загалом звучали міркування про сценарії перемовин із російським президентом, навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені, щоб дати йому ілюзію здобутків.
"Війна в Україні закінчиться "як усі війни" - припиненням вогню. Але небезпека триватиме", - сказала під час дискусії Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона. "Перемир'я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером", - сказала Дойл.
А старша викладачка Школи урядування й громадської служби імені Буша (The Bush School of Government & Public Service) Катерина Шинкарук пояснила, що "важливо мати таку розмову" про можливі сценарії завершення війни, "але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії".
За її словами, попри висловлені на конференції в Джорджтауні позиції, загалом у Вашингтоні "є багато інших думок – і про повернення всіх територій Україною, і про позбавлення Путіна влади в Росії, що відповідає стратегічним інтересам і США, і України".
- Голос Америки
США запропонували Словаччині 12 нових гелікоптерів "зі знижкою" за МіГи для України
США запропонували Словаччині 12 нових військових гелікоптерів Bell AH-1Z Viper зі знижкою у дві третини вартості як компенсацію за винищувачі МіГ-29, передані країною військовим України. Крім того, Словаччина вже отримала перший танк Leopard 2A4 від Німеччини на заміну переданих Україні бойових машин піхоти.
Як повідомляють інформаційні агентства AP та Reuters, уряд Словаччини ще повинен розглянути цю пропозицію. За її умовами, Словаччина заплатить 340 мільйонів доларів за бойові гелікоптери вертольоти Bell AH-1Z в рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів, яка також включає 500 ракет AGM-114 Hellfire II. Крім того, у рамках угоди передбачені навчання.
Очікується, що США за програмою зовнішнього військового фінансування оплатять 660 мільйонів доларів, а Європейський Союз також надішле Словаччині 200 мільйонів євро (близько 213 мільйонів доларів) додаткової компенсації, - поінформував міністр оборони Словаччини Ярослав Над на своїй сторінці у Фейсбуці.
Ярослав Над також заявив, що Збройні Сили його країни наразі не мають бойових гелікоптерів і що угода «суттєво підвищить обороноздатність Словаччини».
Він також написав у Фейсбуці, що наразі тривають випробування бойового танка Leopard 2A4, наданого Словаччині Німеччиною. “Закінчення випробувань заплановано на 31 березня 2023 року. Поки що випробування не виявили жодних недоліків”, - пише Над. Загалом цього року Словаччині передали 15 танків Leopard 2A4, - розповів посадовець.
Як повідомляв Голос Америки, 17 березня Словаччина - другою з країн НАТО після Польщі - оголосила, що надасть Україні 13 літаків Міг-29 радянських часів, ставши другою країною-членом НАТО, яка прислухалася до прохань українського уряду надати військові літаки для захисту від вторгнення Росії.
Видання ABC News інформує, що Словаччина зупинила експлуатацію своїх МіГів влітку через брак запасних частин і досвіду їх обслуговування. Раніше країна також підписала угоду про купівлю 14 американських винищувачів F-16, але постачання було відкладено на два роки. Перший літак надійде в країну на початку 2024 року.
“Наші серця з Україною. Наші літаки для України. Словаччина пожертвує Україні 13 реактивних літаків МіГ-29 (та систему ППО SA-6). Договір підписаний”, - написав у своєму Твіттері словацький міністр оборони Ярослав Над.
Раніше Білий дім повідомляв, що США поважають рішення Польщі та Словаччини надати Україні винищувачі Міг-29. " Це суверенні рішення будь-якої країни і ми поважаємо ці суверенні рішення", - заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.
Форум