Спеціальні потреби

Актуально

Джордж Кент про «Північний потік-2», зустріч Байдена і Зеленського, війну на Донбасі і Коломойського

Обов'язок Росії – закінчити війну проти України. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода наголосив Джордж Кент, тимчасовий повірений у справах США, заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії. Він зазначив, що Вашингтон постійно працює над тим, аби належним чином підтримати Україну в її обороні проти російської агресії. Чи готові США приєднатися до «нормандського формату»? Хто представлятиме країну на саміті «Кримської платформи»? Та чи можуть США запровадити фінансові санкції проти українського мільярдера Ігоря Коломойського? Про це і не лише – в ексклюзивному інтерв'ю Джорджа Кента Радіо Свобода.

Олена Ремовська: Ви вільно розмовляєте українською. Як так склалося? Чи складно було вчити українську мову?

– Не було складно. Я працював тут у посольстві в Києві, в Україні, дві каденції. Спершу я був лише російськомовним працівником посольства. І я обіцяв українським друзям, що якщо в мене буде можливість повернутися, то обов'язково вивчатиму українську мову, і вже за другої каденції – говоритиму українською. Ну і раніше я працював у Польщі. Знання польської і російської мов були дуже корисні. Я вивчав українську мову в нашому інституті 4 місяці, і потім розпочав роботу тут, у Києві.

Це вражає. І до глобальніших питань. Цього місяця мав би відбутися візит президента України Зеленського до Вашингтона та зустріч із президентом США Байденом, принаймні саме про липень казали в Офісі президента України. На вихідних з’явилася інформація, нібито американська сторона хоче перенести зустріч на серпень. Коли зустрінуться президенти України та США?

– Коли президент Байден та президент Зеленський спілкувалися вдруге, президент Байден запропонував, щоб зустріч була в липні або пізніше влітку. Тобто зустріч буде, трохи пізніше. Не в липні, а, думаю, в серпні.

Примітка: Радіо Свобода спілкувалося з Джорджем Кентом 20 липня. 21 липня Білий дім повідомив, що Джозеф Байден та Володимир Зеленський зустрінуться у Вашингтоні 30 серпня.

– Видання «Українська правда» з посиланням на джерелонаписало, що, можливо, причина відтермінування – це ситуація довкола «Нафтогазу України». США вже висловлювали стурбованість щодо цієї ситуації. Пане Кент, чи можете Ви прокоментувати цю інформацію?

– Я знаю, що це дуже важлива тема для України (говорить про «Північний потік-2» – ред.). І зараз ведуться інтенсивні розмови між українськими урядовцями і німцями, між німецькими і американськими, а також між американськими і українськими урядовцями.

«Північний потік-2» є загрозою не тільки для України, а й для енергетичної безпеки Європи.

Цього тижня у Києві побував радник Держдепу Дерек Шолле. Він брав участь у різних переговорах, і буде спілкуватися на цю тему з українцями. І потім – у Варшаві, тому що це важливе питання не тільки для України. Ми вважаємо, що «Північний потік-2» є загрозою не тільки для України, а й для енергетичної безпеки Європи, і турбує наших союзників і в Польщі, і в Прибалтиці.

Ми зараз повернемося до запитання про «Нафтогаз», але спершу уточню. Попри те, що Ви кажете зараз про «Північний потік-2», адміністрація Байденавідмовилася від санкцій проти цього проєкту.

– Я би казав не зовсім так. Були нові санкції у квітні. Усі російські кораблі і фірми, які беруть участь, зараз вже під санкціями. Було питання санкцій проти Маттіаса Варніґа і Nord Stream 2 AG. Вони були погоджені, але потім Білий дім відмовився від них, щоб мати можливість у подальшому співпрацювати з німцями.

Мета політики США – це підтримка і незалежність не тільки в сфері безпеки, а й енергетики для України, щоб Росія не використовувала енергетику як зброю проти України, а також проти Польщі та інших країн.

Повертаючись до запитання про ситуацію довкола компанії «Нафтогаз України». Чи це питання зараз ускладнює відносини між двома країнами?

– З цього приводу у нас було теж доволі багато розмов між нашими урядовцями. Тема корпоративного управління, на нашу думку, дуже важлива для процвітання і безпеки України. Тому що це питання не тільки урядових інституцій, але і щоб в корпоративному секторі, у бізнесі були механізми, щоб урядування було кращим, ніж це було в минулому.

І якщо Україна хоче, щоб інвестори вкладали свої кошти сюди, щоб економіка була успішною, то їх цікавить не лише система правосуддя, але й можливість мати в Україні надійних партнерів. Тож це не тільки питання «Нафтогазу». Це питання й інших інституцій, наприклад, «Укроборонпрому», «Ощадбанку», «ПриватБанку», «Укрзалізниці» тощо.

Ви – людина, яка працювала не лише з Україною багато років, але й в Україні, Ви згадали про це. Як Ви описали би відносини України і США на даному етапі?

– Я думаю, що у нас дуже надійний фундамент підтримки. Щорічно наш Конгрес виділяє кошти для підтримки України в різних галузях – аж до 750 мільйонів на рік. Мабуть, є чотири, максимум, п’ять інших країн, які отримують таку підтримку від нас щорічно. І це не залежить від того, хто сидить у Білому домі. І демократи, і республіканці разом підтримують Україну. І я думаю, що це не залежить від адміністрації, урядовців, які працюють з Україною.

Ніколи в історії не було президента, який би знав справи України краще, ніж Байден

Ми теж знаємо, що успіх України є важливим і для України, і для регіону. І це наша обіцянка, і наша спільна робота з українцями. І президент Байден, коли він був віце-президентом, приїжджав сюди 6 разів. Це означає, що ніколи в історії США не було президента, який знався би на справах України краще, ніж президент Байден.

Що стосується питання реформ. США роблять багато заяв на цю тему. Очевидно, що країна, яка так підтримує Україну, у тому числі фінансово, переймається цим питанням. Я хотіла би зосередитися на реформі, яку зараз активно просуває безпосередньо президент України – я про заявлений курс на «деолігархізацію».

США вказували раніше на те, що олігархи для України – це велика проблема, можливо, навіть такий собі внутрішніх ворог. Які ваші враження від уже заявлених ініціатив у рамках цього процесу? Чи так у США бачать деолігархізацію?

– Я погоджуюся з метою – деолігархізація. Як це робиться – це інше питання. Є різні деталі. І це дуже важливо. Тому що іноді люди говорять: так, це наша мета. А щоб мати успіх, як дійти до цього моменту, то важко. Тобто у нас є наші думки, ми завжди спілкуємося з українськими партнерами і ділимося нашими порадами. Але зрештою це питання українського законодавства і рішень адміністрації та уряду.

А Ви вірите в те, що це можливо в Україні, де олігархи і держава так тісно пов’язані?

– Я думаю, що дуже важливо вирішити цю ситуацію. Тому що, якщо Україна хоче бути успішною, повинна бути можливість на ринку, щоб прийшли інші, нові фірми. Монополія ніколи не допомагає країні у цьому питанні. Така ж ситуація у нас, у різних країнах Європи. Коли є концентрація в одних руках – це не тільки вплив, а й суто доступ до капіталу і ресурсу, це не сприяє нормальному розвитку економіки. Це питання чесності і справедливості для всіх тут, в Україні.

США зі свого боку теж проводять своєрідну «деолігархізацію» України. Навесні США запровадили санкції проти українського бізнесмена Ігоря Коломойського. Йому заборонено в’їзд до США. Але не були запроваджені фінансові санкції. Чому? Чи якось це пов’язано з тим, що це може, як наслідок, нашкодити економіці України?

Санкції проти Коломойського – не кінець історії

– Цей перший крок, який ми зробили у цьому році, це була компетенція Держдепу. Є інші можливості – я про Міністерство фінансів. Тобто це не кінець цієї історії. І питання також є у Федерального бюро розслідувань та нашого Міністерства юстиції. Минулого року стало відомо, що є справа проти Коломойського. І побачимо, чим це закінчиться. Але ми знаємо, що це проблематично. Якщо було не все за законом у нас – це наша справа, а якщо він це ж зробив тут, в Україні – це ваша справа.

Ми дійсно боремося, коли є злочинність у нас, злочинні дії різних осіб, зокрема українців. Наприклад, колишній прем’єр Лазаренко сидів у нас 10 років. Фірташ зараз – в Австрії. Ми хочемо, щоб вони відправили його у Чикаго, щоб він теж був під судом. Побачимо, якою буде доля пана Коломойського.

Щодо Фірташа. Не так давно низка конгресменів США зверталася до керівництва Америки з закликом вплинути на Австрію, яка не хоче видавати Дмитра Фірташа. Чи Вашингтон якось просувається у цьому питанні? Чи є важелі, як зробити так, щоб добитися від Австрії екстрадиції українського бізнесмена?

Процес щодо екстрадиції Фірташа ми почали більш ніж 7 років тому. Чекаємо на остаточне рішення суду Австрії 

– Ми вважаємо, що Австрія є країною з верховенством права, і є процедура. Ми розпочали цей процес, на жаль, більш ніж 7 років тому. І донині ми чекаємо. Кожна людина в Австрії має право на апеляцію. Чекаємо на остаточне рішення судової системи Австрії.

Що стосується санкцій проти Коломойського, то вони були запроваджені згідно з законом, який дозволяє такі заходи проти людей, замішаних у корупції або в порушенні прав людини. За даними джерела Радіо Свобода, Київ звертався до Вашингтона з закликом застосувати такі самі санкції проти пана Тупицького, колишнього голови КСУ. Чи можете Ви підтвердити цю інформацію? Яка була реакція на такий запит?

– Ми завжди шукаємо можливість використати механізми у нашому законодавстві підтримати верховенство права і боротися з корумпованими офіційними особами. Я можу сказати лише це

Ви можете підтвердити або спростувати, що це мало місце?

– Побачимо.

Ви повернулися з поїздки на Донбас. Виступаючи на сході України, Ви сказали, що «до того, як не буде стабільної безпекової ситуації, на тимчасово окупованих територіях просто неможливо провести вибори». Перший крок, за Вашими словами, «щоби Росія виконала обіцянку» і вивела свої війська.

Але Росія не виводить війська, а партнери України по тому ж «нормандському формату» розглядають як альтернативу зокрема «формулу Штайнмаєра», яка фактично означає вибори до гарантій безпеки. Виглядає так, що з усіх учасників «нормандського формату» тільки Україна хоче, щоб Росія виконала обіцянку. На Вашу думку, взагалі за цих умов можна досягнути миру і взагалі чого-небудь для стабілізації ситуації на Донбасі?

– На мою думку, «формула Штайнмаєра» не є формулою для вирішення усіх питань. Для виборів повинні бути умови, щоб була можливість їх нормально провести.

І я думаю, що коли президент Зеленський зустрічався з канцлеркою Меркель, з президентом Макроном і Путіним в Парижі у грудні 2019 року, все-таки, наскільки я розумію, канцлерка Меркель підтримувала позицію Зеленського.

Росія є країною-агресором. Обов’язок закінчити війну – саме Росії, а не України

Тобто я би сказав, що це все-таки це три проти одного. Саме Росія є країною-агресором, вона розпочала цю війну. Це не конфлікт, це дійсно війна. І обов’язок закінчити війну – це обов’язок Росії, а не України. Це війна в Україні, але не війна України. І це була дійсно, стовідсотково, війна Росії.

Тобто, коли Ви кажете про трьох проти одного, то маєте на увазі, що це Україна, Франція та Німеччина проти Росії.

– Так мені здається. І ми, американці, США, підтримуємо позиції України у цьому процесі. І ми підтримуємо роль наших партнерів – Німеччини і Франції.

Президент України Володимир Зеленський виступає за те, щоб до «нормандського формату» приєдналися США, Канада, Великобританія. Чи Вашингтон розглядає варіант приєднання до «нормандського формату»? Або, можливо, створення якогось нового формату?

– Ми завжди шукаємо можливість, як краще підтримати безпеку України і як покращити ситуацію на Донбасі. Для мене важливіший не механізм, а результат. На жаль, є різні механізми, не тільки щодо Донбасу, також щодо Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії. І цього тижня в Батумі президент Зеленський, президентка Санду, і президент Зурабішвілі говорили про це. І є Батумська декларація.

Місяць тому я був у Придністров’ї. Я маю такий обов’язок – бути представником США в цьому процесі, переговорах у форматі «5+2». І очевидно, що Росія просто не готова виконати свої зобов’язання. Президент Росії Єльцин 22 роки тому під час зустрічі в Стамбулі обіцяв, що до кінця 2001 року всі російські війська будуть виведені з Молдови. Тобто цього року – 20-та річниця не виконаних обіцянок президента Росія. І були такі ж обіцянки Путіна Саркозі у 2008 році щодо ситуації в Абхазії та короткої російсько-грузинської війни. Тобто у Молдові вже 29 років, у Грузії 13 років і вже 7 років на Донбасі. І Крим.

Чи немає у Вас побоювання, що якщо все залишиться так, як є, зокрема, формат залишиться в тому складі, в якому він є, що, зрештою, і Україна через 20 років відзначатиме річницю невиконаних обіцянок?

– Я думаю, що всі країни – і Україна, і США, і Німеччина, і Франції, інші повинні тиснути на Росію. І також ми всі повинні зробити все можливе, щоб Україна була успішною країною. Щоб українські громадяни, які живуть на тимчасово окупованих територіях і Донбасу, і Криму, знали, що керівництво України вважає, що вони є громадянами цієї країни. Це питання – як Україна може їм допомогти? – це питання і до нас. Як ми, іноземні партнери, можемо підтримати і їх, і вас?

Тобто є робота. І щоб вона була зрештою успішною, це питання не лише формату переговорів із Росією, а це і спільна праця між Україною і партнерами, які дійсно хочуть, щоб ми зрештою вирішили це питання і допомогли людям, які страждають через агресію Росії.

Що стосується Криму, то на серпень Україна плануєперший саміт «Кримської платформи». На якому рівні будуть представлені США?

Під час «Кримської платформи» Сполучені Штати представлятиме член кабінету США

– Від нас буде член кабінету (уряду США – ред.). Тобто це не буде президент, віцепрезидент, але буде член кабінету. І ми знаємо, що це дуже важливо. Цього тижня я неформально зустрівся з лідерами кримських татар – Рефатом Чубаровим і Мустафою Джемілєвим, заступницею міністра Еміне Джапаровою, депутатом Рустемом Умеровим. І ми дуже глибоко щодо ситуації на півострові спілкувалися.

Що ми можемо і мусимо робити разом? Це не тільки питання того, що відбудеться 23 серпня. Це повинен бути тривалий процес. Тому що це просто початок і не кінець. Тому що є дуже багато людей, які вважають, що вони є українськими громадянами в окупованому Криму. І ми разом повинні їм допомогти.

Мої колеги з «Крим. Реалії» розповіли мені, що Ви добре знаєте Крим, бували там багато разів. Як людина, яка знайома з цією темою, як Ви собі бачите, чи може ця ініціатива «Кримська платформа» досягнути своєї кінцевої мети – деокупації Криму. Адже Росія виступає категорично проти і, як сказали вже в Кремлі, ніяких розмов про Крим вести не буде.

– По-перше, міжнародне співтовариство, дипломати ніколи не повинні забувати про ситуацію в Криму. Тому що те, що відбулося, це був унікальний момент, коли постійний член Радбезу ООН просто захопив територію сусідньої країни. Це перший крок, щоб дипломати і країни завжди говорили і про Крим, не тільки про ситуацію на Донбасі, у Придністров’ї, в Абхазії, в Південній Осетії.

По-друге, це не тільки питання дипломатії і лідерів країн, а це питання експертів. Тому що є дуже велика хвиля дезінформації з боку Росії. І дуже важливо, щоб українські експерти співпрацювали з іншими експертами, не лише в США чи Канаді, а також в Європі, щоб ті розуміли ситуацію щодо Криму з точки зору України, а не Москви.

По-третє, це також питання і суспільства. Є професори, люди, які пишуть книги, є активісти, які мають можливість допомогти тим, хто живе в окупації.

Тобто є різні рівні, й Україна підготувалася, щоб це було не тільки один день і не тільки на рівні між урядами, між країнами, але й розмова міжпарламентська, експертна, між представниками громадянського суспільства. Не тільки українського суспільства, а також активістів з різних країн. Я думаю, що це дуже добра концепція. І, як я вже сказав, це тільки початок.

Понад 100 людей зараз – в українському списку політв’язнів Кремля. Більшість з них – кримчани. Росія вже тривалий час не звільняла кримчан, із вересня 2019 року. Більше того, продовжує і далі затримувати людей. Мова не лише про кримських мусульман, обвинувачених у «справах Хізб ут-Тахрір». Але й про затримання, наприклад, нашого колеги, журналіста «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка. Затримують громадянських журналістів. Як Ви вважаєте, чому так? І як добитися звільнення цих людей?

– Це дуже болюче питання не тільки для працівників Радіо Свобода. Я нещодавно зустрівся з сестрою пана Єсипенка, з паном Асєєвим, співробітником Радіо Свобода, який два роки пробув у полоні бойовиків у Донецьку. У нас також складна ситуація в Білорусі: Ігор Лосик, теж працівник Радіо Свобода, вже понад рік як затриманий. Становище журналістів жахливе і на Донбасі, і в Криму, і в Білорусі.

За Горбачова в СРСР було майже 800 політв’язнів. І серед них – більшість українців

Коли я ще був на стажуванні у Держдепі 33 роки тому, тоді ще існував СРСР, моїм обов’язком була підготовка списку політв’язнів. Навіть через 3 роки після того, як Горбачов став лідером СРСР, ще було майже 800 політв’язнів. І серед них більшість були українці. А зараз в Криму понад 100, на Донбасі майже 200, у Білорусі майже 600. Тобто на Донбасі, в Криму та в Білорусі цього року більше політв’язнів, ніж було, коли я розпочав свою роботу в Держдепі понад 30 років тому.

Ситуація дуже сумна. Все-таки ми як боролися з цією проблемою 30 років тому, це наша основна справа і зараз – і уряду, й активістів, які під час Холодної війни теж підтримували права політв’язнів. Це дуже болюче питання.

Останнє запитання. Прессекретар делегації України на переговорах у Мінську заявив цього тижня, що Україна «може переглянути свій геополітичний вектор» на користь Сходу, зокрема Китаю, якщо західні партнери Києва підуть на зближення з Росією і «здадуть» інтереси України. Чи звучать такі аргументи, такий варіант розвитку подій на переговорах між американською стороною та українською стороною?

– Я ніколи не зустрічався з ним (із речником української делегації на переговорах в Мінську Олексієм Арестовичем – ред.). Не думаю, що він представляє позицію керівництва країни. У нас будуть зустрічі цього тижня з офіційними особами із МЗС, Кабміну та на Банковій – думаю, там прозвучить безпосередня інформація щодо цього та буде озвучена позиція держави. Він має право на власну думку. Але я не думаю, що це – офіційна позиція керівництва України.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: США: угода з Німеччиною дозволяє уникнути найгіршого сценарію. Відео

США: угода з Німеччиною дозволяє уникнути найгіршого сценарію. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Всі новини дня

Прем'єрка Нової Зеландії назвала два уроки для світу з війни Росії в Україні

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн, 31 травня 2022 року, Вашингтон. REUTERS/Лі Мілліс

"Світовий порядок заснований на правилах буде захищено". Такий урок прем'єрка Нової Зеландії Ясінда Ардерн хоче, щоб світ засвоїв "із незаконного та невиправданого вторгнення [Росії] до України". Про це Ардерн сказала у виступі в британському аналітичному центрі Четем Хаус в суботу.

"Навіть якщо наші міжнародні установи не так швидко відповідають і реагують, як нам би хотілось, важливо продемонструвати, що ми маємо широку відповідь, включаючи санкції та підтримку України", - додала вона.

Ще один урок, вказала Ардерн стосується світу а також безпосередньо Індо-Тихоокеанського регіону і полягає в тому, щоб якомога більше використовувати дипломатію і запобігати конфліктам.

"Урок війни в Україні - в тому, що війна спостошує і ніколи не є відповіддю", - додала посадовиця.

Минулого тижня Ардерн провела телефонну розмову з українським президентом Володимиром Зеленським. Зеленський подякував Ардерн за підтримку України, повідомили в Офісі Зеленського. Попри запрошення Зеленського, Ардерн не змогла відвідати Україну під час свого європейського турне цього тижня.

В Україні з візитом наразі перебуває інший предстваник регіону - прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз. Під час свого перебування він заявив про виділення додаткових 100 млн дол. підтримки України а також військового обладнання.

США фінансують програмне забезпечення, щоб росіяни могли обходити цензуру

Фото: відеокадр з виступу Путіна. Знизу на екрані напис німецькою: "Війна пропаганди в онлайн та на ТБ", лютий 2022 року (AP Photo/Майкл Пробст)

Кампанія, за підтримки США, надає росіянам доступ до програмного забезпечення, щоб обійти цензуру, яку Москва застосовує, щоб заглушити голоси тих, хто виступає проти вторгнення Росії до України, повідомили AFP залучені групи.

Росія посилила обмеження на незалежні ЗМІ, після нападу на Україну в лютому, при цьому журналістам загрожує судове переслідування за критику вторгнення або навіть за те, що вони називають його війною.

Фонд відкритих технологій, який підтримує уряд США, надає гроші кільком американським компаніям, які безкоштовно надають віртуальні приватні мережі (VPN) мільйонам росіян, які потім можуть використовувати їх для відвідування веб-сайтів, заблокованих цензурою.

Традиційне програмне забезпечення VPN створює те, що фактично є приватним тунелем в Інтернеті для передачі даних, зазвичай в зашифрованому, захищеному від стеження вигляді. Їхнє використання в Росії значно зросло після вторгнення.

«Нашим інструментом в основному користуються люди, які намагаються отримати доступ до незалежних ЗМІ, тому фінансування OTF було абсолютно критичним», — сказав речник Lantern, однієї із залучених компаній.

Технічні фірми Psiphon і nthLink також надають людям у Росії складні програми для боротьби з цензурою. За оцінками OTF, близько чотирьох мільйонів користувачів у Росії отримали VPN від цих фірм.

За словами старшого радника компанії Дірка Роденбурга, у Psiphon різко зросла кількість російських користувачів, з приблизно 48 000 на день до вторгнення 24 лютого, до понад мільйона на день до середини березня.

Він додав, що інструменти фірми російською мовою щодня використовують в середньому близько 1,5 мільйона користувачів.

Хоча деякі, як і керівництво України, закликають відключити Росію від Інтернету, інші відзначають, що доступ є ключовим для опозиційних груп.

«Росіянам дуже важливо бути підключеними до всесвітньої мережі, щоб підтримувати опір», — сказала Наталія Крапіва, технічний юрисконсульт правозахисної групи Access Now, яка не бере участі в OTF.

"Втілюються різноманітні ініціативи, і щоб підтримувати їх, потрібен Інтернет, оскільки ви не можете зібратися особисто або тому, що активісти розкидані по всьому світу", - додала вона.

Підтримувати роботу та доступність VPN було відносно просто на початку війни, сказав Лукас, речник Lantern, який говорив за умови використання лише імені.

"Вони не були готові нічого блокувати, - сказав Лукас. - З часом Росія навчилася блокувати прості речі, але Lantern і Psiphon все ще працюють”.

Урок із Китаю та М’янми

Цензори намагаються відключити програмне забезпечення VPN від серверів, на які вони покладаються, або перешкодити людям отримати доступ до веб-сайтів, де можна завантажити такі додатки.

Як наслідок, придушення свободи Інтернету зазвичай призводить до того, що люди діляться мережами VPN за допомогою партизанської тактики, як-от радіомовлення.

Однак такі групи, як Lantern, використовують такі методи, як приховування інсталяторів VPN на онлайн-платформах, які є надто важливими для блокування урядом, і створення мережі, щоб користувачі могли ділитися технологіями з іншими, сказав Лукас.

"Lantern і Psiphon відрізняються тим, що ми робимо значно більш складні речі, щоб приховати наш трафік і уникнути виявлення наших серверів", - сказав він.

Люди в Росії отримують вигоду від того, що виробники VPN вдосконалюють свої інструменти, одночасно борючись із цензурою в таких країнах, як Китай і М’янма.

"Близько двох років тому був момент, коли Китай дійсно підвищив ставки у грі і збільшив тривалість блокування", - сказав Лукас.

"Ми значно підняли рівень нашої гри", - додав він.

Фінансування уряду США, надане через OTF, було важливим для операцій, оскільки витрати виробників VPN у Росії зросли, а дохід зник, через санкції та вихід компаній з країни.

OTF каже, що зазвичай витрачає 3-4 мільйони доларів на рік на фінансування VPN, але ця цифра зросла, через цензуру в Росії.

Psiphon отримує фінансування від уряду США вже понад 14 років, причому гроші, зазвичай, йдуть на вдосконалення інструментів протидії новим тактикам, які використовують авторитарні режими, повідомили AFP в компанії.

Незважаючи на зусилля, спрямовані на те, щоб отримати технологію VPN для тих, хто цього хоче, багато людей досі не мають доступу.

“Використання віртуальних приватних мереж та інших методів значно зросло в Росії, але все ще охоплює лише невеликий відсоток населення”, — сказав AFP Крапіва з Access Now.

Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну

Фото: Олександр Лукашенко, квітень 2022 року, Білорусь. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Олександр Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну та є союзником Росії у війні проти України, яку він, як і президент Росії Володмир Путін називає «спецоперацією».

«Наша участь у спецоперації мною визначена давно. Першого дня початку цієї операції, коли я сказав, згадайте: ми нікому не дозволимо стріляти в спину російській людині», – сказав Лукашенко, виступаючи 3 липня з нагоди Дня незалежності Білорусі.

«Ми – єдина країна, яка підтримує Росію у цій боротьбі. А скільки країн з того боку? Майже півсотні, що фактично воюють проти Росії в Україні. Щось не складається баланс. І взагалі ті, хто нам дорікає, ви що, не знали, що у нас найтісніший союз із Російською Федерацією? З державою, з якою ми будуємо єдину, потужну, незалежну державу – Союзну державу. Де в союзі два незалежні народи... І що, вони не знали, що у нас створене вже давно у союзі Білорусі та Росії єдине угруповання збройних сил? Фактично єдина армія. Ви ж це все знали. То чому нам сьогодні дорікаєте? Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у «спецоперації» визначена мною давно», – сказав Лукашенко, згідно з текстом промови, опублікованій на сайті президента Білорусі.

У суботу він звинуватив Україну в ракетних обстрілах військових об'єктів на території Білорусі і повідомив, що білоруські системи ППО на початку цього тижня збили українські ракети, спрямовані на Білорусь.

Не надавши жодних доказів нападу, у якому він звинуватив Україну, Лукашенко назвав цей акт «провокацією».

«Слава Богу, зенітним системам «Панцир» вдалося перехопити всі ракети, запущені Збройними силами України», – сказав Лукашенко в коментарях, які з’явилися на його президентському сайті в суботу, 2 липня.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що «білоруська земля та повітряний простір знову використовуються Росією для вчинення воєнних злочинів в Україні».

Про це вона написала у Twitter 27 червня, де також опублікувала відеозвернення до Ради Безпеки ООН з закликом «скликати термінову нараду», щоб розглянути питання про «законність використання Білорусі для нападу на Україну і порушення без'ядерного статусу».

«Ми продовжуємо підтримувати всіх, хто бореться за свободу та мир», – заявила білоруська опозиціонерка.

Президент України Володимир Зеленський 26 червня звернувся до громадян Білорусі, яких, за його словами, зараз «втягують у війну – навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці».

За даними української розвідки, Росія планує нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі, зокрема запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі у Гомельській області, що межує з Україною.

Головне управління розвідки заявило 1 липня, що загроза вторгнення білоруської армії в Україну зберігається, але «наразі прямий військовий наступ з Білорусі є малоймовірним».

Білорусь не є безпосереднім учасником війни Росії проти Україні, але вона надає свою територію для використання російськими військами для повномасштабного наступу на Україну, яке почалося 24 лютого.

Росія планує фейковий референдум, щоб приєднати Херсонщину до своєї території – британська розвідка

Архівне фото: Протест проти окупації Херсону, Херсон, 5 березня 2022 року. (AP Photo/Олександр Чорний)

Росія, ймовірно, до осені цього року проведе сфальсифікований референдум, щоб приєднати Херсонську область України до своєї території, повідомляє в неділю міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному розвідувальному звіті.

У звіті мовиться, що військова адміністрація, встановлена Москвою, підтвердила плани проведення такого референдуму, тож міністерство оборони Британії вважає на цій підставі, що, ймовірно, Росія саме шляхом «псевдоконституційного голосування», намагатиметься узаконити свій контроль над регіоном.

Раніше у відео, опублікованому в Telegram, представник окупаційної влади Херсона Кирило Стремоусов підтвердив план провести референдум і сказав: «Так, ми готуємося до референдуму – і ми його проведемо».

У звіті британської розвідки мовиться, що 28 червня 2022 рокуросійські окупаційні сили заарештували обраного міського голову Херсона Ігоря Колихаєва, ймовірно, намагаючись придушити опір окупації. Проте на окупованих територіях триває широкомасштабний збройний і мирний опір, мовиться у твіттер-повідомленні Міністерства оборони Британії.

Тим часом, речник Одеської ОВА Сергій Братчук повідомив, що російські сили скупчилися в центрі Херсона та у селі Верхній Рогачик на Херсонщині, передає агентство Уніан. За його словами, «у Верхній Рогачик зайшла велика кількість російської техніки», а російські військові «оселилися в центрі – у будівлі поліції, суду та багатьох інших будинках».

За словами Братчука, окупаційні військові «обшукують вибірково перехожих» та концентруються на головних вулицях міста – це, на його думку, сигналізує, що російські окупаційні війська «бояться і готуються до наступу ЗСУ».

Також Братчук повідомив, що «російські дезертири намагаються терміново покинути окремі райони Херсонщини через Арабатську стрілку до Криму».

Байден закликав заправки знизити ціни на бензин "в час війни і світових потрясінь"

Президент США Джо Байден

"Знизьте ціни". З таким закликом звернувся президент США Джо Байден до компаній, які керують автозавравками. "Знизьте ціни, які ви отримуєте на заправках, щоб відобразити витрати, які ви сплачуєте за товар. Зробіть це негайно", - йдеться у дописі президента США у суботу.

"Це час війни та глобальних потрясінь", - додав Байден, який пов'язує зростання цін на бензин у США з путінською війною в Україні.

Американський мільярдер та друга за багатством людина у США, Джефф Безос, різко відреагував на твіт Байдена і назвав його, "Глибоким нерозумінням ринкової динаміки", або "невірною вказівкою".

В неділю координатор стратегічної комунікації Білого дому Джон Кірбі у ремарках на каналі Fox заявив, що твіт Байдена покликаний об'єднати зусилля задля зниження цін. "Якщо всі співпрацюватимуть із цього питання, - вказав Кірбі, - ми зможемо знизити ціни щонайменше на долар на галоні і він дуже тяжко працює, щоб це зробити, бо він знає, як високі ціни на бензин впливають на американські домогосподарства".

Під час саміту НАТО в Мадриді цього тижня Байден заявив пресі, що американці сплачуватимуть високі ціни на бензин "скільки буде потрібно", щоб накладати витрати на Росію через війну в Україні. "Стільки, скільки буде потрібно, щоб Росія не змогла подолати Україну і рухатись далі", - сказав Байден, відповідаючи на питання про те, "скільки американським водіям та водіям у світі потрібно буде платити за цю війну".

Більше

XS
SM
MD
LG