Актуально
«Резолюції ООН, по суті, - єдиний інструмент підтримки та захисту наших громадян у Криму», - перша заступниця голови МЗС України. Інтерв‘ю
В понеділок ООН розглядатиме нову резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. Про значення цієї події та кримську тему в ООН ми поговорили з Еміне Джапаровою, заступницею міністра закордонних справ України
Грудень – надзвичайно важливий місяць для українських дипломатів. Традиційно впродовж цього місяці Генеральна Асамблея ООН розглядає та затверджує велику кількість нових резолюцій. Від України на порядку денному цього року знову два документи по Криму.
Перший, який буде винесено на засідання вже 7-го грудня, стосується мілітаризації півострова Росією. Другий – порушення прав людини в Криму.
Напередодні голосування перша заступниця міністра закордонних справ України, кримська татарка Еміне Джапарова розповіла кореспондентці Голосу Америки Ірині Соломко про те, які нові положення містить резолюція стосовно мілітаризації Криму та чому, незважаючи на критику, вона лишається дієвим механізмом захисту українців у Криму.
7 грудня Генеральна Асамблея ООН на своєму засіданні буде розглядати та голосувати за нову резолюцію щодо мілітаризації анексованого Росією українського Криму. Які нові факти та положення містить документ?
Ця резолюція є додатковим інструментом тиску на Російську Федерацію. Вона забезпечує публічність кримської теми в міжнародному порядку денному. І, напевно, вона є чи не єдиним сьогодні інструментом захисту громадян України в Криму. Ця публічність рятує, а також демонструє Російській Федерації, що ситуація Криму активно відстежується світом.
Головний аргумент України, який стосується цьогорічної резолюції, полягає в тому, що ситуація у Криму - великий виклик не лише безпеці України, але й міжнародній.
Все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження
У резолюції мова йде і про активну мілітаризацію півострова, і про розбудову воєнної інфраструктури. На сьогодні ті інфраструктурні проекти, які Російська Федерація реалізовує в Криму, мають військову мету. Це і так званий Керченський міст, і дороги. Наприклад, зараз будується дорога «Тавріда», яка об'єднує Керч та Севастополь, два міста військового значення. Тобто все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження.
І ми якраз апелюємо до того, що питання мілітаризації Криму та її наслідків охоплює дуже широке коло країн. І події, які зараз відбуваються на анексованому півострові - це загроза міжнародній і регіональній безпеці. Ми також вчергове зазначаємо, що окупація - незаконна. Це порушення норм міжнародного права, тому окуповані території мають бути повернені Україні.
Що стосується нових змістовних положень:
По-перше, резолюція декларує, що російська окупація завдає шкоди архітектурі міжнародної безпеки.
По-друге, Росія порушує стабільність міжнародних режимів верифікації та контролю над озброєнням.
По-третє, резолюція чітко фіксує, що захоплення та встановлення Росією контролю над об`єктами для зберігання ядерної зброї в Криму може становити загрозу регіональній стабільності.
Наш документ також засуджує факт будівництва Росією військових кораблів у Криму. Адже це також є зазіханням на безпеку та стабільність у регіоні.
Окрім того, резолюція закликає Російську Федерацію припинити шкільну військову підготовку кримський дітей, метою якої їхня майбутня служба у Збройних силах Росії.
Ця військова пропаганда є погрожуючим трендом. За нашими даними, кілька десятків тисяч громадян України за роки окупації були незаконно призвані до лав російської армії. А всі ті, хто відмовляється, переслідується за російським законом.
Є зафіксовані факти того, що мешканці Криму відмовляються від служби в армії? Наскільки це масово?
Серед моїх знайомих є багато людей, які виїхали з Криму саме через те, що не хотіли проходити службу в лавах російської армії. Наскільки я знаю, у деяких з них через це були великі проблеми.
Крим – це територія несвободи. Паспортизація в Криму є примусовою. Адже без паспорту людина в Криму просто не зможе жити. Так само і з службою. Якщо людина відмовляється, вона матиме проблеми. І звісно люди шукають шляхи, як цього уникнути, або просто змушені йти служити.
Багато експертів та правозахисників досить скептично ставляться до резолюцій, мовляв, це лише декларація. В цьому контексті, все ж таки, чому прийняття цього документу важливе для України та українського Криму?
Усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето
Є багато запитань щодо ефективності системи міжнародних організацій. Росія – постійний член Ради Безпеки ООН з правом вето, який порушив усі норми міжнародного права. І сьогодні вона ще й претендує на роль країни, яка підтримує мир, такого собі захисника миру. Хоча усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето. Про це можна дискутувати годинами. І, на жаль, сьогодні світ не має формули, як виходити з цих викликів та загроз, які створює Росія.
Тому я часто чую, в тому числі від представників громадянського суспільства, що буцімто ці резолюцій носять декларативний характер. Мене питають, наскільки вони є ефективними?
Я вважаю, що це ефективний інструмент, особливо в контексті нашої рамки – політико-дипломатичного шляху вирішення ситуації. В цьому форматі голосування резолюцій Генеральною Асамблеєю ООН є потужним інструментом, бо для України стратегічно та тактично важливо відстежувати те, що відбувається в Криму а також надавати публічності наслідкам російської окупації, в тому числі за допомогою резолюцій.
Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам
Більше місяця тому у мене відбулася розмова з Наріманом Мемедеміновим. Він – журналіст, людина, яка починала координувати діяльність «Кримської солідарності». Нагадаю, це - платформа спротиву в Криму, яка об`єднує правозахисників, адвокатів, громадянських журналістів та активістів. Її мета - доносити світу правду про події в Криму, зокрема і в контексті переслідування кримських татар.
Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам.
Тому ця публічність – це практичний інструмент підтримки та захисту наших громадян, які як заручники живуть в українському Криму, з якого Російська Федерація зробила свою військову базу.
Якщо говорити про підготовку тексту резолюції та голосування, то цього року ми маємо потужний перелік співавторів. Навіть Угорщина, яка зазвичай, йде у фарватері російських нартивів у ООН поставила свій підпис під документом. Це дуже показово, враховуючи, що наразі наші двосторонні відносини переживають не найкращий період.
Є велика різниця між правозахисною резолюцією та резолюцію про мілітаризацію. Деякі країни або не входять до співавторства, або утримуються при голосуванні правозахисних документів в ООН через внутрішній контекст.
З мілітаризацією ж є чітке усвідомлення, що це питання загрози і безпеки кожної країни. Тому нам вдалося консолідувати велику кількість держав довкола тих загроз, яким щодня дає раду Україна.
Російські дипломати свою риторику щодо Криму не змінюють. Чи очікуєте ви якісь провокації під час голосування в 7 грудня?
Від Російської Федерації ми нічого нового не очікуємо. Їхня політика, особливо в контексті Криму, має дуже чітку спробу легітимізувати свою присутність. Москва в це вкладає величезний людський, політичний та фінансовий ресурс. Робить усе можливе, щоб примирити світ з тим, що вона окупувала Крим.
Що тільки не вигадує. Наприклад, проведення Міжнародного форуму нумізматики. Це все робиться для того, аби привести на півострів хоча би якихось іноземців та видавати це своєму внутрішньому споживачу, що буцімто світ визнає Крим з іншим, ніж міжнародне право визначає, статусом. І Москва дуже дратується через те, що їй це не вдається.
Дивіться також: США, Британія, Естонія назвали подію, організовану РФ в ООН за участі бойовиків ОРДЛО, спробою спотворити реалії конфлікту на сході України
Всі новини дня
Росія прицільно б’є по цивільній інфраструктурі - Анна Новосад. Інтерв'ю
У Вашингтоні відбулась дискусія «Освіта під час війни. Рік російської агресії проти українських шкіл», модератором якої була засновниця благодійного Фонду savED, колишня міністерка освіти Анна Новосад. Дивіться її інтерв’ю Голосу Америки.
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену
Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Форум