Спеціальні потреби

Актуально

«Резолюції ООН, по суті, - єдиний інструмент підтримки та захисту наших громадян у Криму», - перша заступниця голови МЗС України. Інтерв‘ю

Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

В понеділок ООН розглядатиме нову резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. Про значення цієї події та кримську тему в ООН ми поговорили з Еміне Джапаровою, заступницею міністра закордонних справ України

Грудень – надзвичайно важливий місяць для українських дипломатів. Традиційно впродовж цього місяці Генеральна Асамблея ООН розглядає та затверджує велику кількість нових резолюцій. Від України на порядку денному цього року знову два документи по Криму.

Перший, який буде винесено на засідання вже 7-го грудня, стосується мілітаризації півострова Росією. Другий – порушення прав людини в Криму.

Напередодні голосування перша заступниця міністра закордонних справ України, кримська татарка Еміне Джапарова розповіла кореспондентці Голосу Америки Ірині Соломко про те, які нові положення містить резолюція стосовно мілітаризації Криму та чому, незважаючи на критику, вона лишається дієвим механізмом захисту українців у Криму.

Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi
Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

7 грудня Генеральна Асамблея ООН на своєму засіданні буде розглядати та голосувати за нову резолюцію щодо мілітаризації анексованого Росією українського Криму. Які нові факти та положення містить документ?

Ця резолюція є додатковим інструментом тиску на Російську Федерацію. Вона забезпечує публічність кримської теми в міжнародному порядку денному. І, напевно, вона є чи не єдиним сьогодні інструментом захисту громадян України в Криму. Ця публічність рятує, а також демонструє Російській Федерації, що ситуація Криму активно відстежується світом.

Головний аргумент України, який стосується цьогорічної резолюції, полягає в тому, що ситуація у Криму - великий виклик не лише безпеці України, але й міжнародній.

Все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження

У резолюції мова йде і про активну мілітаризацію півострова, і про розбудову воєнної інфраструктури. На сьогодні ті інфраструктурні проекти, які Російська Федерація реалізовує в Криму, мають військову мету. Це і так званий Керченський міст, і дороги. Наприклад, зараз будується дорога «Тавріда», яка об'єднує Керч та Севастополь, два міста військового значення. Тобто все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження.

І ми якраз апелюємо до того, що питання мілітаризації Криму та її наслідків охоплює дуже широке коло країн. І події, які зараз відбуваються на анексованому півострові - це загроза міжнародній і регіональній безпеці. Ми також вчергове зазначаємо, що окупація - незаконна. Це порушення норм міжнародного права, тому окуповані території мають бути повернені Україні.

Що стосується нових змістовних положень:

По-перше, резолюція декларує, що російська окупація завдає шкоди архітектурі міжнародної безпеки.

По-друге, Росія порушує стабільність міжнародних режимів верифікації та контролю над озброєнням.

По-третє, резолюція чітко фіксує, що захоплення та встановлення Росією контролю над об`єктами для зберігання ядерної зброї в Криму може становити загрозу регіональній стабільності.

Наш документ також засуджує факт будівництва Росією військових кораблів у Криму. Адже це також є зазіханням на безпеку та стабільність у регіоні.

Окрім того, резолюція закликає Російську Федерацію припинити шкільну військову підготовку кримський дітей, метою якої їхня майбутня служба у Збройних силах Росії.

Ця військова пропаганда є погрожуючим трендом. За нашими даними, кілька десятків тисяч громадян України за роки окупації були незаконно призвані до лав російської армії. А всі ті, хто відмовляється, переслідується за російським законом.

Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi
Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

Є зафіксовані факти того, що мешканці Криму відмовляються від служби в армії? Наскільки це масово?

Серед моїх знайомих є багато людей, які виїхали з Криму саме через те, що не хотіли проходити службу в лавах російської армії. Наскільки я знаю, у деяких з них через це були великі проблеми.

Крим – це територія несвободи. Паспортизація в Криму є примусовою. Адже без паспорту людина в Криму просто не зможе жити. Так само і з службою. Якщо людина відмовляється, вона матиме проблеми. І звісно люди шукають шляхи, як цього уникнути, або просто змушені йти служити.

Багато експертів та правозахисників досить скептично ставляться до резолюцій, мовляв, це лише декларація. В цьому контексті, все ж таки, чому прийняття цього документу важливе для України та українського Криму?

Усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето


Є багато запитань щодо ефективності системи міжнародних організацій. Росія – постійний член Ради Безпеки ООН з правом вето, який порушив усі норми міжнародного права. І сьогодні вона ще й претендує на роль країни, яка підтримує мир, такого собі захисника миру. Хоча усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето. Про це можна дискутувати годинами. І, на жаль, сьогодні світ не має формули, як виходити з цих викликів та загроз, які створює Росія.

Тому я часто чую, в тому числі від представників громадянського суспільства, що буцімто ці резолюцій носять декларативний характер. Мене питають, наскільки вони є ефективними?

Я вважаю, що це ефективний інструмент, особливо в контексті нашої рамки – політико-дипломатичного шляху вирішення ситуації. В цьому форматі голосування резолюцій Генеральною Асамблеєю ООН є потужним інструментом, бо для України стратегічно та тактично важливо відстежувати те, що відбувається в Криму а також надавати публічності наслідкам російської окупації, в тому числі за допомогою резолюцій.

Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам


Більше місяця тому у мене відбулася розмова з Наріманом Мемедеміновим. Він – журналіст, людина, яка починала координувати діяльність «Кримської солідарності». Нагадаю, це - платформа спротиву в Криму, яка об`єднує правозахисників, адвокатів, громадянських журналістів та активістів. Її мета - доносити світу правду про події в Криму, зокрема і в контексті переслідування кримських татар.

Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам.

Тому ця публічність – це практичний інструмент підтримки та захисту наших громадян, які як заручники живуть в українському Криму, з якого Російська Федерація зробила свою військову базу.

Якщо говорити про підготовку тексту резолюції та голосування, то цього року ми маємо потужний перелік співавторів. Навіть Угорщина, яка зазвичай, йде у фарватері російських нартивів у ООН поставила свій підпис під документом. Це дуже показово, враховуючи, що наразі наші двосторонні відносини переживають не найкращий період.

Є велика різниця між правозахисною резолюцією та резолюцію про мілітаризацію. Деякі країни або не входять до співавторства, або утримуються при голосуванні правозахисних документів в ООН через внутрішній контекст.

З мілітаризацією ж є чітке усвідомлення, що це питання загрози і безпеки кожної країни. Тому нам вдалося консолідувати велику кількість держав довкола тих загроз, яким щодня дає раду Україна.

Російські дипломати свою риторику щодо Криму не змінюють. Чи очікуєте ви якісь провокації під час голосування в 7 грудня?

Від Російської Федерації ми нічого нового не очікуємо. Їхня політика, особливо в контексті Криму, має дуже чітку спробу легітимізувати свою присутність. Москва в це вкладає величезний людський, політичний та фінансовий ресурс. Робить усе можливе, щоб примирити світ з тим, що вона окупувала Крим.

Що тільки не вигадує. Наприклад, проведення Міжнародного форуму нумізматики. Це все робиться для того, аби привести на півострів хоча би якихось іноземців та видавати це своєму внутрішньому споживачу, що буцімто світ визнає Крим з іншим, ніж міжнародне право визначає, статусом. І Москва дуже дратується через те, що їй це не вдається.

Дивіться також: США, Британія, Естонія назвали подію, організовану РФ в ООН за участі бойовиків ОРДЛО, спробою спотворити реалії конфлікту на сході України

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG