Спеціальні потреби

«Резолюції ООН, по суті, - єдиний інструмент підтримки та захисту наших громадян у Криму», - перша заступниця голови МЗС України. Інтерв‘ю


Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

В понеділок ООН розглядатиме нову резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. Про значення цієї події та кримську тему в ООН ми поговорили з Еміне Джапаровою, заступницею міністра закордонних справ України

Грудень – надзвичайно важливий місяць для українських дипломатів. Традиційно впродовж цього місяці Генеральна Асамблея ООН розглядає та затверджує велику кількість нових резолюцій. Від України на порядку денному цього року знову два документи по Криму.

Перший, який буде винесено на засідання вже 7-го грудня, стосується мілітаризації півострова Росією. Другий – порушення прав людини в Криму.

Напередодні голосування перша заступниця міністра закордонних справ України, кримська татарка Еміне Джапарова розповіла кореспондентці Голосу Америки Ірині Соломко про те, які нові положення містить резолюція стосовно мілітаризації Криму та чому, незважаючи на критику, вона лишається дієвим механізмом захисту українців у Криму.

Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi
Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

7 грудня Генеральна Асамблея ООН на своєму засіданні буде розглядати та голосувати за нову резолюцію щодо мілітаризації анексованого Росією українського Криму. Які нові факти та положення містить документ?

Ця резолюція є додатковим інструментом тиску на Російську Федерацію. Вона забезпечує публічність кримської теми в міжнародному порядку денному. І, напевно, вона є чи не єдиним сьогодні інструментом захисту громадян України в Криму. Ця публічність рятує, а також демонструє Російській Федерації, що ситуація Криму активно відстежується світом.

Головний аргумент України, який стосується цьогорічної резолюції, полягає в тому, що ситуація у Криму - великий виклик не лише безпеці України, але й міжнародній.

Все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження

У резолюції мова йде і про активну мілітаризацію півострова, і про розбудову воєнної інфраструктури. На сьогодні ті інфраструктурні проекти, які Російська Федерація реалізовує в Криму, мають військову мету. Це і так званий Керченський міст, і дороги. Наприклад, зараз будується дорога «Тавріда», яка об'єднує Керч та Севастополь, два міста військового значення. Тобто все, що Росія сьогодні будує у Криму, несе військове смислове навантаження.

І ми якраз апелюємо до того, що питання мілітаризації Криму та її наслідків охоплює дуже широке коло країн. І події, які зараз відбуваються на анексованому півострові - це загроза міжнародній і регіональній безпеці. Ми також вчергове зазначаємо, що окупація - незаконна. Це порушення норм міжнародного права, тому окуповані території мають бути повернені Україні.

Що стосується нових змістовних положень:

По-перше, резолюція декларує, що російська окупація завдає шкоди архітектурі міжнародної безпеки.

По-друге, Росія порушує стабільність міжнародних режимів верифікації та контролю над озброєнням.

По-третє, резолюція чітко фіксує, що захоплення та встановлення Росією контролю над об`єктами для зберігання ядерної зброї в Криму може становити загрозу регіональній стабільності.

Наш документ також засуджує факт будівництва Росією військових кораблів у Криму. Адже це також є зазіханням на безпеку та стабільність у регіоні.

Окрім того, резолюція закликає Російську Федерацію припинити шкільну військову підготовку кримський дітей, метою якої їхня майбутня служба у Збройних силах Росії.

Ця військова пропаганда є погрожуючим трендом. За нашими даними, кілька десятків тисяч громадян України за роки окупації були незаконно призвані до лав російської армії. А всі ті, хто відмовляється, переслідується за російським законом.

Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi
Еміне Джапарова. Photo by Eduard Kryzhanivskyi

Є зафіксовані факти того, що мешканці Криму відмовляються від служби в армії? Наскільки це масово?

Серед моїх знайомих є багато людей, які виїхали з Криму саме через те, що не хотіли проходити службу в лавах російської армії. Наскільки я знаю, у деяких з них через це були великі проблеми.

Крим – це територія несвободи. Паспортизація в Криму є примусовою. Адже без паспорту людина в Криму просто не зможе жити. Так само і з службою. Якщо людина відмовляється, вона матиме проблеми. І звісно люди шукають шляхи, як цього уникнути, або просто змушені йти служити.

Багато експертів та правозахисників досить скептично ставляться до резолюцій, мовляв, це лише декларація. В цьому контексті, все ж таки, чому прийняття цього документу важливе для України та українського Криму?

Усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето


Є багато запитань щодо ефективності системи міжнародних організацій. Росія – постійний член Ради Безпеки ООН з правом вето, який порушив усі норми міжнародного права. І сьогодні вона ще й претендує на роль країни, яка підтримує мир, такого собі захисника миру. Хоча усі розуміють, що політика Російської Федерації не є цивілізованою. Вона – загарбницька та агресивна. І тут виникає логічне запитання до інституції, де країна агресор не просто член, а ще й має право вето. Про це можна дискутувати годинами. І, на жаль, сьогодні світ не має формули, як виходити з цих викликів та загроз, які створює Росія.

Тому я часто чую, в тому числі від представників громадянського суспільства, що буцімто ці резолюцій носять декларативний характер. Мене питають, наскільки вони є ефективними?

Я вважаю, що це ефективний інструмент, особливо в контексті нашої рамки – політико-дипломатичного шляху вирішення ситуації. В цьому форматі голосування резолюцій Генеральною Асамблеєю ООН є потужним інструментом, бо для України стратегічно та тактично важливо відстежувати те, що відбувається в Криму а також надавати публічності наслідкам російської окупації, в тому числі за допомогою резолюцій.

Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам


Більше місяця тому у мене відбулася розмова з Наріманом Мемедеміновим. Він – журналіст, людина, яка починала координувати діяльність «Кримської солідарності». Нагадаю, це - платформа спротиву в Криму, яка об`єднує правозахисників, адвокатів, громадянських журналістів та активістів. Її мета - доносити світу правду про події в Криму, зокрема і в контексті переслідування кримських татар.

Мемедемінов був звинувачений Росією у тероризмі через ролік про іслам, який він розмістив у 2013-му році в YouTube. Він провів кілька років за ґратами. Так от у розмові він подякував Україні та міжнародним партнерам за те, що завдяки публічності його справи та в цілому теми політичних в’язнів, він у в`язниці не піддавався тортурам.

Тому ця публічність – це практичний інструмент підтримки та захисту наших громадян, які як заручники живуть в українському Криму, з якого Російська Федерація зробила свою військову базу.

Якщо говорити про підготовку тексту резолюції та голосування, то цього року ми маємо потужний перелік співавторів. Навіть Угорщина, яка зазвичай, йде у фарватері російських нартивів у ООН поставила свій підпис під документом. Це дуже показово, враховуючи, що наразі наші двосторонні відносини переживають не найкращий період.

Є велика різниця між правозахисною резолюцією та резолюцію про мілітаризацію. Деякі країни або не входять до співавторства, або утримуються при голосуванні правозахисних документів в ООН через внутрішній контекст.

З мілітаризацією ж є чітке усвідомлення, що це питання загрози і безпеки кожної країни. Тому нам вдалося консолідувати велику кількість держав довкола тих загроз, яким щодня дає раду Україна.

Російські дипломати свою риторику щодо Криму не змінюють. Чи очікуєте ви якісь провокації під час голосування в 7 грудня?

Від Російської Федерації ми нічого нового не очікуємо. Їхня політика, особливо в контексті Криму, має дуже чітку спробу легітимізувати свою присутність. Москва в це вкладає величезний людський, політичний та фінансовий ресурс. Робить усе можливе, щоб примирити світ з тим, що вона окупувала Крим.

Що тільки не вигадує. Наприклад, проведення Міжнародного форуму нумізматики. Це все робиться для того, аби привести на півострів хоча би якихось іноземців та видавати це своєму внутрішньому споживачу, що буцімто світ визнає Крим з іншим, ніж міжнародне право визначає, статусом. І Москва дуже дратується через те, що їй це не вдається.

Дивіться також: США, Британія, Естонія назвали подію, організовану РФ в ООН за участі бойовиків ОРДЛО, спробою спотворити реалії конфлікту на сході України

Facebook Forum

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG