Спеціальні потреби

Актуально

Маємо позбутися ілюзій щодо ООН – Сергій Кислиця про заслуги та проблеми ООН і можливу реформу

Сергій Кислиця, Постійний представник України в ООН

В інтерв’ю Голосу Америки представник України в ООН Сергій Кислиця поділився своїми поглядами на те, які мотиви рухали світові потуги під час підписання Статуту ООН, чому право вето у Радбезі є головною проблемою ООН і чому не варто чекати реформування принципів ООН у найближчі десятиліття

26 червня ООН відзначило 75 річницю з часу затвердження Статуту організації.

1945 року на конференції у Сан-Франциско, країни-переможниці у Другій Світовій війні та ті, хто найбільш постраждав від нацизму, підписали засадничий документ ООН. Нова міжнародна організація мала об’єднати усі країни світу і була заснована на принципах багатосторонності прийняття рішень. Розроблений на згарищах Другої світової війни, Статут ООН заклав основи для мирного врегулювання майбутніх глобальних конфліктів. Але також він закріпив новий світовий порядок, відповідно до інтересів кількох супердержав. П’ять країн: США, Радянський Союз (тепер Російська Федерація), Китай, Велика Британія та Франція отримали постійне членство у Раді Безпеки ООН з необмеженим правом вето.

Про те, що це означає для України і чи варто очікувати на реформу ООН, ми поговорили з постійним представником України в цій організації Сергієм Кислицею.

Якими були мотиви створення ООН і що означає «Ялтинське коріння» організації?

Сергій Кислиця: Тема створення глобальної організації, яка б відповідала за світову безпеку, виникла задовго до завершення Другої світової війни. Давайте пригадаємо попередню спробу - це була Ліга Націй, яка стала частиною Версальський домовленостей, але не виправдала сподівань. І другого спробою, власне, стала Організація Об'єднаних Націй.

26 червня -день статуту ООН і одночасно – день кримськотатарського прапора. Зла іронія полягає у тому, що статут ООН став результатом домовленостей, досягнутих в Ялті. В Криму, з якого за півроку до того депортували кримських татар‬

Вже посеред Другої світової війни світові гравці зрозуміли, що їм варто думати про те, а як же вони будуть взаємодіяти між собою в нових умовах.

26 червня ми відзначаємо день підписання статуту ООН і одночасно – день кримськотатарського прапора. Вся зла іронія полягає у тому, що Сан-Франциско став лише завершальним етапом тих домовленостей, які були досягнуті між трьома глобальними державами саме в Криму на Ялтинській конференції. В Криму, з якого за півроку до того депортували кримських татар.

Відтак, ті світові лідери, які забралися в Ялті, вони власне думали про те як їм поділити світ відповідно до своїх інтересів. Я далекий від думки, що в Сан-Франциско зібралася світі люди, які лише думали про те, як на планеті Земля має запанувати ми і злагода. Але іронія, і це вже в даному випадку іронія проти них, полягає в тому що той інститут, який вони написали, вони мають сьогодні виконувати.

Чи виконує ООН свою мету?

В цілому, я вважаю, що ми маємо бути вдячними тому, що існує Організація Об’єднаних Націй. Тому, що був підписаний статут 75 років тому. Ми маємо позбутися ілюзій, бо до останнього часу у нас було дуже багато пафосного, пієтетного ставлення до статуту. Тому що ми маємо віддавати собі звіт в тому, що Громико, який підписував Статут у Сан-Франциско, він був представником злочинця і диктатора Сталіна. І ніяких інших цілей ніж ті ці, які переслідував Сталін, він не міг переслідувати.

Але я не належу до категорії тих, хто вважає, що Організацію Об’єднаних Націй потрібно або скасувати або ООН не виконала значну частину тих завдань, які поставлені в її статуті. Той статут, який вони [глобальні гравці] написали, вони мають сьогодні виконувати.

Якби не ООН, чи визнали б Росію країною-агресором?

СК: Вся система операцій ООН з підтримання миру - це велике досягнення. Організація Об'єднаних Націй на сьогоднішній день – це неймовірно розгалужена мережа спеціалізованих установ, які допомагають вирішенню соціально-економічних та гуманітарних проблем у тому числі й в умовах війни на сході України. І давайте подивимося чи була би альтернатива якби не було ООН, визнанню Російської Федерації як країни агресора з боку Генеральної Асамблеї. Генеральна Асамблея, я хочу нагадати, визнала в декількох резолюціях Російську Федерацію - країною агресором. Чи існувала б інша можливість отримати таке визнання, якби не було Генеральної Асамблеї ООН?

Чи приніс мир новий світовий порядок, після створення ООН?

СК: Давайте подивимося на події останніх 75 років. Завдяки тому що, нехай не дуже справедливо, але був організований світ відповідно до ялтинської формули затвердженої у Сан-Франциско, за 75 років не було прямого протистояння між головними гравцями світу.

На сьогоднішній день статут не може бути задіяний у тих випадках, коли учасникам конфлікту є один з постійних членів Рада Безпеки. 

Не було жодної війни між Сполученими Штатами та Радянським Союзом, хоча декілька разів світ стояв на межі. Не було війни між Китаєм і іншими постійними членами Ради Безпеки. Разом з тим, у світі зросла кількість місцевих та регіональних конфліктів. Часто ці конфлікти виникали за участю Російської Федерації, як необраного члена Ради Безпеки. І тут, на жаль, Статут не виконує своїх функцій. На сьогоднішній день статут не може бути задіяний у тих випадках, коли учасникам конфлікту є один з постійних членів Рада Безпеки.

В чому полягає головна проблема ООН?

СК: Статут ООН був написаний нинішніми постійними членами для постійних членів. Тому попри те що 90% тексту статут – це абсолютно правильні слова, 10% тексту - це те, як постійні члени Ради Безпеки захищають свої глобальні інтереси.

Виключити постійного члена з РБ ООН практично неможливо, бо це може відбутися лише за рішенням Ради Безпеки, де необраний член Ради Безпеки має право вето. І в цьому головна проблема ООН


Давайте згадаємо війну, яку розпочав Радянський Союз своїм вторгненням в Афганістан. Маючи право вето, він заблокував будь-яке рішення Організації Об'єднаних Націй, які би засуджували Радянський Союз за вторгнення в Афганістан. Статут написаний таким чином, що практично неможна притягнути до відповідальності через Раду Безпеки необраного Члена Ради Безпеки. Статут написаний таким чином, що практично нереалістично, попри всі конспіорологічні публікації, виключити необраного члена Ради Безпеки з Організації Об’єднаних Націй. Бо рішення може відбутися лише за рішенням Ради Безпеки, де необраний член Ради Безпеки має право вето. І в цьому головна проблема Організації Об’єднаних Націй.

Чи є перспективи реформи ООН?

СК: Питання про реформу ООН стоїть на порядку денному вже десятиліттями. Це питання завжди, давайте не будемо приховувати, залежало від необраних членів Ради Безпеки, які контролюють будь-які статутні зміни в Організації Об'єднаних Націй.

У найближчі десятиліття я не бачу перспектив істотного реформування Організації Об'єднаних Націй, коли йдеться про засадничі принципи.

На сьогоднішній день практично ніхто з них не хоче говорити про реформу і вести переговори на основі проектів документів. Давайте не забувати про те, що будь-які зміни означатимуть, що Конгрес Сполучених Штатів має проголосувати за реформу за зміни в статуті. І тут я хочу нагадати як Конгрес США вчинив, коли відмовивася ратифікувати статут Ліги Націй через те, що там був передбачений не той порядок голосування, який би влаштовував Сполучені Штати.

Один з ключових елементів реформування Ради Безпеки на сьогоднішній день, це обмеження або позбавлення постійних членів ради безпеки і право вето. Наявність цього права дозволила Конгресу США проголосувати за статуту ООН. Тому я не бачу ніяких перспектив нормальному позитивному голосуванню Сполучених Штатів, якщо Сполучені Штати будуть позбавлені цього права.

У найближчі десятиліття я не бачу перспектив істотного реформування Організації Об'єднаних Націй, коли йдеться про засадничі принципи.

Дивіться також: Ріелтори у США адаптуються до нових умов роботи під час пандемії. Відео

Ріелтори у США адаптуються до нових умов роботи під час пандемії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:22 0:00

Всі новини дня

Іранська підтримка російського війська зросте у найближчі місяці, очікують в Білому домі  

Фото оприлюднене армією Ірану через АР. Дрон, запущений із військового корабля. 25 серпня 2022 року. Associated Press

Військова співпраця Росії та Ірану перетворилась на “повноцінне оборонне партнерство” і лише зростатиме найближчим часом, - про це під час розмови з журналістами у п'ятницю, 9 грудня,заявив Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США у Білому домі.

“Ми очікуємо, що іранська підтримка російського війська лише зростатиме у найближчі місяці. Ми навіть вважаємо, що Іран розглядає питання продажу сотень балістичних ракет з Ірану в Росію. Ми також бачили повідомлення про те, що Москва та Тегеран розглядають можливість створення лінії спільного виробництва смертоносних дронів у Росії. Ми закликаємо Іран змінити курс, і не вдаватись до цих дій”, - заявив Кірбі.

За його словами, Росія зі свого боку пропонує Ірану “безпрецедентний рівень військової та технічної підтримки”, зокрема із розробки зброї та тренування військових.

Джон Кірбі: “В рамках цієї співпраці нас турбує, що Росія має намір надати Ірану передові військові компоненти. Москва може надавати Тегерану таке обладнання, як вертольоти та системи ППО. Є повідомлення, що цієї весни іранські пілоти тренувалися в Росії, щоб навчитися управляти Су-35. Це свідчить про те, що Іран може почати отримувати літаки протягом наступного року. Ці винищувачі значно посилили б військово-повітряні сили Ірану, порівняно з їхніми регіональними сусідами”.

Сполучені Штати вважають російсько-іранське партнерство таким, що несе загрозу “не лише Україні, але й для сусідів Ірану в регіоні”.

“Ми поділилися цією інформацією з партнерами на Близькому Сході по всьому світі, - заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки у Білому домі. - І ми збираємося використовувати всі інструменти, які є в нашому розпорядженні, щоб викрити та перешкодити цій діяльності”.

Представник Білого дому оголосив, що Сполучені Штати 9 грудня запровадили санкції щодо трьох російських організацій, причетні до придбання та використання іранських безпілотників.

“До цих суб'єктів належать Повітряно-космічні сили Росії, які, як вважається, є бенефіціаром угоди між Росією і Іраном про передачу дронів, російський 924-тий державний центр дронної авіації, який відправляв персонал до Ірану для навчання на іранських безпілотниках”, - розповів Джон Кірбі.

За його словами, США мають намір створити групу із країн-однодумців, щоб обговорити загрози від російсько-іранської співпраці.

“Ми продовжуватимемо працювати з нашими союзниками та партнерами, а також з ООН, щоб притягнути їх до відповідальності. Ми працюємо з іншими країнами, аби гарантувати, що їхня юрисдикція не буде експлуатована Росією чи Іраном, і щоб запобігти оборонним транзакціям для підтримки цієї діяльності”, - повідомив Джон Кірбі.

Кірбі запевнив, що США продовжуватимуть співпрацювати з союзниками та партнерами, аби Україна мала все, що їй потрібно для захисту та відновлення, зокрема, обладнання протиповітряної оборони та підтримку для захисту електромереж.

Вашингтон наклав санкції на понад 20 росіян за участь в організації «фільтраційних таборів» та фіктивних референдумів в Україні – Мінфін США

Акції на Манежній площі біля Кремля на підтримку фіктивних «референдумів» у чотирьох окупованих Росією регіонах України щодо їхнього входження до складу Росії. Москва, Росія, 23 вересня 2022 р. (AP Photo/Олександр Земляніченко)

Сполучені Штати запровадили санкції проти понад 40 осіб та організацій у Росії та ще восьми країнах світу, які вони звинувачують у порушенні прав людини і корупції, повідомило у п'ятницю Міністерство фінансів США.

Як заявило Міністерство фінансів США, воно запровадило санкції проти «порушників прав людини та корупціонерів у всьому світі, зокрема санкції проти десятків фізичних та юридичних осіб, зокрема на Західних Балканах, у Білорусі, Ліберії, Гватемалі, Російській Федерації, Бірмі, та Ірані».

За порушення прав цивільних українців на окупованих територіях Міністерство фінансів США наклало санкції проти чотирьох осіб, звинувачених у «фільтраційних операціях Росії».

Згідно з повідомленням, «безпосередню участь у плануванні та впровадженні фільтраційних пунктів на окупованій Росією Україні» брали посадові особи Адміністрації президента Росії Олег Юрійович Нестеров та Євген Радіонович Кім.

Вони, за словами повідомлення, контролювали "фільтрацію" чиновників міської влади та інших цивільних осіб з Маріуполя, в тому числі через центр "фільтрації" в Мангуші, що на окупованому російськими військами Донбасі. Посилаючись на словам свідків, Міністерство фінансів США звинувачує Несторова і Кіма у важких умовах перебування та знущаннях над в’язнями у "фільтраційному центрі" Мангуш.

Як додається у заяві, Нестеров також допомагав координувати фіктивний «референдум», який відбувся в Запорізькій області України наприкінці вересня 2022 року.

Також у санкційний список потрапила громадянка Росії Марина Костянтинівна Середа, яку американські урядовці звинувачують у тому, що «вона співпрацювала з МВС так званої Донецької Народної Республіки (ДНР) для управління фільтраційними пунктами в окупованій Росією Донецькій області України».

За те, що він «очолював закупівлю необхідного обладнання та технологій для підтримки пунктів фільтрації в окупованій Росією Донецькій області» у санкційному списку є офіцер так званої «ДНР» Олексій Валентинович Муратов, який координував роботу фільтраційного пункту з ватажком «ДНР» Денисом Пушиліним, мовиться у повідомленні.

Державний департамент США також застосував санкції до громадян Росії Очур-Суге Теримовича Монгуша та Людмили Миколаївни Зайцевої. Обоє, згідно з повідомленнями, на які спирається відомство, причетні до порушень прав людини проти цивільних осіб в Україні. Монгуша звинувачують у застосованні тортур, а Зайцеву – в участі у викраденні та примусовому переселенні дітей з України.

Численні звіти урядових та громадських організацій звинувачують Росію у численних військових злочинах після її вторгнення в Україну в лютому, в тому числі в організації так званих "фільтраційних таборів" для переміщення українців з окупованих територій до Росії, де в’язнів піддають побоям і тортурам.

Росія заперечує звинувачення у порушенні прав людини в Україні, звинувачує у них саму Україну, і заявляє, що Київ та його союзники на Заході проводять проти Росії кампанію з дискредитації.

За допомогу в організації "фіктивних референдумів", які проводилися в підконтрольних Росії районах України, Вашингтон запровадив санкції проти Центральної виборчої комісії Росії та проти усіх 15-ти її членів.

У списку перераховано таких осіб:

Памфілова Елла Олександрівна – Голова ЦВК,

Булаєв Микола Іванович – заступник Голови,

Бударіна Наталія Олексіївна – секретар,

Андрєєв Павло Вікторович,

Борисов Ігор Борисович,

Ебзєєв Борис Сафарович,

Ельміра Абдулбарієвна Хаймурзіна,

Колюшин Євген Іванович,

Курдюмов Олександр Борисович,

Левічев Микола Володимирович,

Лопатін Антон Ігорович,

Маркіна Людмила Леонідівна,

Мазуревський Костянтин Сергійович,

Шевченко Євген Олександрович,

Шутов Андрій Юрійович.

Як зазначено у повідомленні, раніше Памфілова і Левічев потрапили під санкції Канади, Європейського Союзу, Швейцарії та Великої Британії, а Булаєв є під санкціями ЄС, Швейцарії та Великої Британії.

У повідомленні Міністерства фінансів мовиться, що проти зазначених осіб буде використана низка санкційних інструментів, у тому числі той, що «базується на Глобальному законі Магнітського про підзвітність у сфері прав людини», чим уряд США засвідчує свою відданість «просуванню поваги до прав людини та протидії корупції».

П’ятничне рішення заморожує будь-які американські активи тих, хто входить до списку, і забороняє американським установам та громадянам мати з ними справу.

Як повідомляв «Голос Америки», раніше цього тижня Білий дім вніс 24 компанії та організації до списку експортного контролю за їхню підтримку військово-промислового комплексу Росії, ядерної програми Пакистану та за постачання електроніки іранським компаніям.

Також «Голос Америки» повідомив, що минулого тижня Сполучені Штати включили Росію та російську приватну військову компанію «Група Вагнера», яка діє на території України, Сирії та низки африканських країн до переліку країн та організацій, які завдають найбільших утисків релігійним свободам.

Найбільший пакет військової допомоги в історії країни. Швеція закликає ЄС посилити допомогу Україні. Ексклюзив з очільником МЗС Швеції

За словами держсекретаря США, Швеція виділила Україні найбільший військовий пакет в історії країни.

«Єдиний спосіб довести цей конфлікт до кінця — створити ситуацію, коли Росія зазнає стратегічної військової поразки на полі бою», — сказав міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем Українській службі Голосу Америки. В ексклюзивному інтерв’ю на Аспенському безпековому форумі у Вашингтоні 8 грудня він також пояснив, що Швеція, яка нещодавно оголосила про надання значного військового пакету, вважає, що інші країни ЄС мають збільшити військову допомогу Україні, аби вона відповідала тому, що надають США. Він також прокоментував прогрес, досягнутий Україною як країною-кандидатом на вступ до ЄС, незважаючи на війну.

Раніше, 16 листопада уряд Швеції оголосив про надання нового пакету військової допомоги Україні на суму 287 мільйонів доларів, який включає систему ППО. Цей пакет, підкреслило Міністерство оборони Швеції, є більшим, ніж усі 8 попередніх пакетів військової допомоги узяті разом.

«Я хотів би підкреслити той факт, що Швеція стоїть пліч-о-пліч з Україною в її зусиллях захистити свій суверенітет та відновити територіальну цілісність, про що я дуже голосно говорив під час свого візиту до Вашингтона», - сказав Більстрем Голосу Америки.

В цей пакет, сказав міністр, крім систем протиповітряної оборони, боєприпасів та інших засобів, також входить «достатньо зимової форми для підтримки цілої дивізії з 10 000 солдатів». Крім того, тоді ж Швеція виділила гуманітарну допомогу Україні на 69 мільйонів доларів.

За словами міністра, у Стокгольмі хотіли б бачити, аби інші країни ЄС також збільшили свій внесок у безпеку України.

«Я вважаю, що більше країн Європейського Союзу повинні активізуватися, щоб відповідати тому, що роблять США, щоб задовольнити оборонні потреби України. Під час мого візиту до Києва, коли я мав честь зустрітися з президентом Зеленським, прем’єр-міністром, міністром закордонних справ, я на власні очі побачив, яких руйнувань завдає українському народу російська військова агресія проти України».

Він наголосив, що українські солдати, які воюють і гинуть на фронті, також борються за свободу та безпеку Європи, що повинно бути визнано шляхом збільшення усіх видів допомоги Україні. За його словами, єдиний спосіб покласти край цій війні – допомогти Україні здобути перемогу на полі бою.

«Українські Збройні сили чудово впоралися з усім тим військовим обладнанням, яке їм було надано. Тож давайте продовжувати давати їм більше військової допомоги, бо очевидно, що вони здатні здобувати перемоги на полі бою. Я також публічно заявляв як міністр закордонних справ Швеції, що єдиний спосіб довести цей конфлікт до кінця – це створити ситуацію, коли Росія зазнає стратегічної військової поразки на полі бою. Отже, я вважаю, що це має статися».

Більстрем наголосив, що спільна поїздка міністрів закордонних справ семи скандинавських та балтійських країн до Києва 28 листопада мала продемонструвати впевненість лідерів у тому, що Україна переможе у цій війні.

Під час візиту до Вашингтона Більстрем разом із своїм фінським колегою зустрівся із державним секретарем США Ентоні Блінкеним. Під час прес-конференції у Державному департаменті 8 грудня Блінкен наголосив, що дві країни надали безпекової, гуманітарної та іншої допомоги Україні на понад 1 мільярд доларів, нещодавно оголосивши про свої найбільші в історії пакети військової допомоги, та прийняли десятки тисяч переміщених осіб з України.

«Фінляндія та Швеція чудово розуміють, що поставлено на карту для України, для НАТО, для всього світу в цей критичний момент. Вони були партнерами у збереженні твердої, єдиної відповіді на жорстоку агресивну війну президента Путіна проти України», - сказав Блінкен.

У першій половині наступного року Швеція буде головувати у Раді ЄС, через що Стокгольм буде активно залучений до розгляду виконання Україною критеріїв для отримання статусу країни- кандидата в ЄС.

«Насправді вражає те, що Україна робить, незважаючи на війну, щоб виконати критерії для отримання статусу кандидата в ЄС. Я хочу це визнати. Під час мого візиту до Києва я також мав можливість зустрітися з міністеркою євроінтеграції (віце-прем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною – ред.) та ще раз сказати їй, що я вважаю, що ви робите чудову роботу у цьому аспекті. І будемо сподіватися, що ми побачимо прогрес протягом весни, щоб Україна також могла просунутися вперед зі своїм статусом кандидата до членства в ЄС».

Також під час поїздки до Вашингтона Більстрем взяв участь у Аспенському безпековому форумі, де він разом із міністрами закордонних справ Польщі, Фінляндії та державним міністром Німеччини обговорював вплив російської війни проти України на європейську безпеку.

Аспенський безпековий форум – одна із провідних конференцій з національної безпеки та зовнішньої політики в Сполучених Штатах, в якому беруть участь члени кабінету міністрів США та інших країн, урядовці, керівники компаній, провідні науковці та відомі журналісти. Вже 14 років від проходить влітку у Колорадо та вже другий рік – у Вашингтоні взимку.

Деяка інформація у цій статті надійшла від агентства Reuters.

«Я хочу привітати народ України за його мужність», – Ненсі Пелосі. Відео

«Я хочу привітати народ України за його мужність», – Ненсі Пелосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:09 0:00

«Ми маємо не тільки моральну, але й практичну відповідальність підтримувати наші українські ініціативи», – спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі 

Чому Німеччина проти передачі системи ППО Patriot Україні – ексклюзив від держміністра МЗС Німеччини

Лінднер перебував у Вашингтоні із поїздкою, під час якої взяв участь у Аспенському безпековому форумі.

Німеччина не має на складах ракет Patriot, які вона могла б просто відправити в Україну; вони є частиною системи колективної оборони НАТО. Так державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер пояснив позицію уряду країни в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.

Цього тижня міністри оборони Польщі та Німеччини оголосили про відновлення переговорів щодо розміщення ракет протиповітряної оборони системи Patriot на території Польщі. Раніше Варшава запропонувала розмістити їх на території західної України, але Німеччина відмовилася.

«Якщо бути дуже відвертим, це не так, що у нас є вільні системи Patriot просто в наявності, які ми могли б відправити, наприклад, в Україну. Системи Patriot, які ми надсилаємо, є частиною системи колективної оборони НАТО. Два дні тому ми домовилися з Польщею, що відправляємо групу військових Німеччини до Польщі для вивчення локації, де можуть бути розміщені системи Patriot. Ми віддані захисту безпеки Польщі, тому пропонуємо розгорнути системи Patriot на східному фланзі НАТО», - сказав Лінднер.

Про відновлення переговорів повідомив й міністр оборони Польщі Маріуш Блащчак у твіті.

«Після розмови з міністром оборони Німеччини я із розчаруванням прийняв рішення відмовитися від підтримки України. Розгортання Patriot на західній Україні посилило б безпеку поляків та українців. Тож ми працюємо із робочих домовленостей щодо розміщення пускової установки в Польщі та підключення її до нашої командної системи», - написав він.

В інтерв'ю, записаному під час Аспенського безпекового форуму у Вашингтоні німецький міністр також сказав, що Німеччина не готова обговорювати питання вступу України в НАТО до закінчення війни з Росією, але буде підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.

«Питання вступу України до НАТО – це питання, яке потрібно обговорювати після війни, а не тоді, коли Україна воює. Щоб уточнити, не йдеться про те, що Росія, наприклад, може накласти вето на будь-що. Отже, абсолютно ясно, що країни мають незалежне та суверенне право вирішувати, до яких альянсів вони хочуть приєднатися. І це незалежне та суверенне право альянсу вирішувати, приймати певні країни чи ні», - наголосив він.

У той же час, сказав він, Німеччина готова підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

«Німецька громадськість надзвичайно добре підтримує нашу політику, коли йдеться про підтримку України, але також існує широкий консенсус щодо загальних питань у парламенті, який найбільша опозиційна партія, партія колишньої канцлерки Меркель, також підтримує. Тому я абсолютно переконаний, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно - гуманітарною допомогою, у відбудові, а також - військовою допомогою».

Серед військової допомоги, яку Німеччина вже надала Україні, - ракети для систем ППО IRIS-T SLM, 5 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) MARS ІІ з боєприпасами, 14 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000 (спільний проект з Нідерландами), тощо, повідомляється на сайті посольства Німеччини в Україні.

В інтерв’ю Голосу Америки Лінднер також наголосив, що німецький уряд вважає, що Україна має право завдавати ударів по військових цілях за межами країни. На початку тижня, було здійснено атаки, ймовірно дронами, по летовищу в Дягілєві Рязанської області та авіабазі в місті Енгельс Саратовської області, під час яких були ушкоджені російські літаки. Уряд України не підтвердив, що атаки було здійснено українськими Збройними силами.

«Я не можу робити жодних припущень щодо того, що саме сталося і хто це був, але речник нашого уряду вчора, з юридичної точки зору, пояснив, що під час війни також існують законні військові цілі, і я повинен наголосити на військових цілях за межами української території, а значить, в Росії», - сказав державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер.

Коментуючи заяву Еммануеля Макрона про те що Росії необхідно дати «гарантії власної безпеки в той день, коли вона повернеться за стіл переговорів», німецький міністр вказав, що Москва вже мала усі гарантії, від яких вона сама ж і відмовилася.

«По-перше, на даний момент я не бачу жодних ознак з боку Росії, жодних ознак від Путіна, що він справді готовий вести переговори. Те, що він називає переговорами, є чимось на зразок продиктованого миру. Якщо ви подивитеся на Установчий договір НАТО-Росія, там роз’яснено, що країни можуть стати членами НАТО, але НАТО не буде розміщувати війська значного розміру на постійній основі в цих країнах. Тож це вже були певні гарантії безпеки Росії», - сказав він.

В інтерв’ю телеканалу TF1 3 грудня Макрон сказав, що це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.

Лінднер перебував у Вашингтоні із поїздкою, під час якої взяв участь у Аспенському безпековому форумі. Там він разом із міністрами закордонних справ Польщі, Швеції та Фінляндії обговорював вплив російської війни проти України на європейську безпеку.

Аспенський безпековий форум – одна із провідних конференцій з національної безпеки та зовнішньої політики в Сполучених Штатах, в якому беруть участь члени кабінету міністрів США та інших країн, урядовці, керівники компаній, провідні науковці та відомі журналісти. Вже 14 років форум відбувається влітку у Колорадо та вже другий рік – у Вашингтоні взимку.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG