Спеціальні потреби

Тарас Кремінь: «Українці відчують себе захищеними в українській державі»


Мовний омбудсмен в інтерв’ю «Голосу Америки» прокоментував перехід сфери обслуговування на державну мову

З 16 січня набирає чинності стаття 30 мовного закону України, згідно з якою вся сфера обслуговування в Україні має перейти виключно на державну мову. Проте багато хто висловлює сумніви, що цей перехід реально відбудеться. Як забезпечити виконання закону?

Факти порушень можуть зафіксувати самі споживачі


Тарас Кремінь: Факти порушень можуть зафіксувати самі споживачі. Якщо це супермаркет, філія банку, заклад охорони здоров’я тощо і ваші права на обслуговування державною мовою порушуються, треба лагідно і толерантно попросити персонал надавати інформацію виключно державною мовою.

Якщо ваше прохання ігнорують, запросіть до розмови керівника установи. Якщо ж такі факти матимуть місце і надалі, то я рекомендую їх фіксувати з допомогою аудіо- та відеопристроїв і надсилати на нашу адресу. Це може бути моя електронна адреса як мовного омбудсмена kremin@kmu.gov.ua або ж адреса нашого офіційного сайту mova-ombudsman.gov.ua. На цьому сайті є спеціальний розділ «Повідомити про порушення». Не забудьте вказати вихідні дані – вашу контактну інформацію, а також дату і місце порушення. Ми відреагуємо, як це визначено законом.

Порушникам загрожує штраф?

ТК: Так, якщо відзначено 2 таких порушення впродовж року. Тобто в перший раз ми лише фіксуємо порушення мовного законодавства і надсилаємо підприємству сфери обслуговування свої рекомендації, прохання дотримуватись статті 30-ї мовного закону.

Якщо ж ідеться про злісних порушників закону і протягом року такий факт встановлюється повторно, то ми складаємо постанову про накладення штрафу. За чинним законодавством, він варіює від 5100 до 6800 гривень.

Але ж порушники, ймовірно, оскаржуватимуть ці штрафи. Чи вистачить у мовного омбудсмена ресурсів на судові розгляди? на те, щоб впоратися з лавиною скарг, які почнуть надходити на вашу адресу після 16 січня?

ТК: Мовний закон – не єдиний, відповідно до якого можуть стягатися штрафи. Оскільки в даному разі йдеться про сферу товарів і послуг, то штрафи передбачені, скажімо, законом про захист прав споживачів. У цьому плані ми тісно співпрацюємо з Держспоживслужбою, яка має величезний досвід усунення таких недоліків.

гріш нам ціна, якщо на 30-у році незалежності ми не зможемо захистити свою мову


Що ж до того, чи вистачить ресурсів... З одного боку, у нас лише 33 штики, і працюємо ми недавно, всього півроку. Звісно, хотілося б мати більший штат. Але з другого боку, не поставиш біля кожного порушника представника уповноваженого, щоб стежив за дотриманням мовного законодавства. На мою думку, виконання мовного закону – питання світоглядне, громадянське. Це питання про те, наскільки ми готові бути цивілізованою країною. У нашій Конституції визначено, що єдиною державною мовою в Україні є українська. І гріш нам ціна, якщо на 30-у році незалежності ми не зможемо захистити свою мову.

Одним із заперечень, які лунають проти переходу сфери обслуговування на державну мову, є те, що не всі продавці, аптекарі, офіціанти володіють українською. Мовляв, тепер їм загрожують штрафи та звільнення...

ТК: Маю наголосити: штраф накладається не на продавця чи офіціанта, а на підприємство. Що ж до складнощів з опануванням української, то вони перебільшені. Офіціантові чи продавцеві достатньо вивчити 50 слів, щоб виконати вимогу закону і обслуговувати відвідувачів державною мовою.

До речі, на нашому сайті ми ініціювали також функцію подякувати представникам сфери обслуговування, які дотримуються мовного законодавства і сприяють поширенню інформації про 30-у статтю мовного закону.

Перехід сфери обслуговування на виключно державну мову збігся з локдауном, коли багато підприємств зачинені. Чи це внесе якісь корективи в запровадження законодавчої норми?

ТК: Норма про державну мову у сфері обслуговування споживачів зафіксована у мовному законі півтора роки тому. І те, що час набрання чинності цією нормою збігся з нинішнім карантином, це виключно збіг обставин. Не думаю, що одне якимсь чином впливатиме на друге.

Чи ви вже маєте реакцію бізнесу щодо переходу на українську?

Ми отримали величезну підтримку з боку Американської торговельної палати і тих американських  компаній, які представлені в Україні


ТК: Ми отримали величезну підтримку з боку Американської торговельної палати і тих американських компаній, які представлені в Україні. Підтримують нас також Європейська бізнес асоціація, величезна кількість українських торговельних мереж. А крім того – українські мас-медіа, актори, музиканти, письменники, представники громадськості, які допомагають поширювати інформацію про перехід сфери обслуговування на державну мову. Це безпрецедентна інформаційна кампанія, яку ми здійснюємо разом з іншими колегами, маючи бюджет у 0 копійок.

Зараз у Конституційному суді лежить на розгляді клопотання проросійських депутатів, які хочуть оскаржити мовний закон. У зв’язку з тим і до ст. 30 цього закону дехто ставиться як до чогось тимчасового: мовляв, скасують мовний закон, скасують і норму про обслуговування українською.

ТК: Дехто із суддів КСУ звертався до нас, аби отримати нашу позицію і нашу оцінку депутатського подання про буцімто неконституційність мовного закону. У тому поданні два ключових треки. Перший – нібито цей закон порушує права національних меншин і корінних народів. І другий – ніби під час голосування за мовний закон були процедурні порушення. І те, й друге зауваження – неправда, я називаю їх інформаційними вірусами. І я сподіваюсь, що судді КСУ, вивчивши всі наявні матеріали, визнають закон про мову конституційним, як і закон про освіту.

Державна мова – це один із ключових елементів конституційного ладу.

Я не вірю, що на 30-у році незалежності у когось підніметься рука на мовний закон.

Критики мовного закону часто посилаються на відсутність державних безоплатних курсів з вивчення української мови. Коли слід чекати на появу таких курсів в Україні?

ТК: Так, безкоштовні курси з вивчення державної мови – це загальносвітова практика. Повинні бути такі курси; повинна бути державна програма розвитку та опанування української мови, якої немає вже 10 років; повинно бути відповідне фінансування.

Сьогодні такі курси фінансуються виключно за рахунок міжнародних організацій та волонтерських груп. Існують онлайн-платформи Є-МОВА, Прометеус. Їх можна було б просто почати фінансувати з державного бюджету. Ми будемо робити все для того, щоб безоплатні державні курси з вивчення державної мови з’явилися і щоб усі громадяни України, незалежно від віку, мали можливість досконало її опанувати.

Що ж до переходу на державну мову обслуговування, то я впевнений, що 16 січня буде не «часом Ч», чи «шоковою терапією», як це називає дехто, а новою можливістю, яка допомагає українцям відчути себе захищеними в українській державі.

Дивіться також: Час-Тайм. Імпічмент Трампу: що буде далі, та що це означає для США?

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG