Спеціальний представник Китаю щодо встановлення миру в Україні закликав західні уряди, які підтримують Україну в її збройному протистоянні російській агресії, "припинити відправку зброї на поле бою" та провести мирні переговори.

"Китай вважає, що якщо ми справді хочемо покласти край війні, врятувати життя та встановити мир, для нас важливо припинити надсилати зброю на поле бою, інакше напруженість буде тільки зростати", – сказав Лі журналістам.

Виступаючи у п’ятницю в китайській столиці, Лі Гуей дав зрозуміти, що його нещодавня місія не принесла відчутних результатів, тому Пекін розглядає можливість наступних поїздок.

Під час поїздки 15-28 травня Лі відвідав Україну, Росію, Польщу, Францію, Німеччину та штаб-квартиру Європейського Союзу у Брюсселі.

Агентство Reuters повідомляє, що на прес-конференції в Пекіні Лі Гуей сказав, що Пекін «зробить все», щоб послабити напруженість. Він при цьому відкинув повідомлення ЗМІ про те, що він пропонував заморозити конфлікт, залишивши Росії контроль над окупованими частинами України.

Заклик з Пекіна пролунав у той момент, коли Вашингтон та його європейські союзники нарощують постачання Україні ракет, танків та іншої зброї напередодні очікуваного контрнаступу, в результаті якого Україна розраховує повернути окуповану Росією територію.

Уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна заявляє, що він нейтральний і хоче виступати посередником, але політично підтримує Москву, яку він вважає дипломатичним і військовим партнером у протистоянні глобальному «домінуванню Сполучених Штатів».

Пекін відмовився критикувати російське вторгнення в Україну та використовує свій статус одного з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, щоб відбити дипломатичні атаки на Росію.

Дивіться також:

Пекін каже, що не переконував Європу визнати претензії РФ, але сподівається, що війна в Україні не домінуватиме у стосунках Китаю з ЄС

Заново ходити після втрати ніг навчилися у Каліфорнії Наталія та Яна Степаненки, мешканки Донеччини. Під час трагедії на вокзалі у Краматорську, по якому Росія вдарила ракетою "Точка У" з касетними боєприпасами, мати і донька втратили ноги внаслідок вибуху.

Завдяки американським спеціалістам жінки вже стали на протези, ходять, Яна навіть катається на велосипеді. Після успішного відновлення сім'я планує повернутися в Україну.

Переліт та перебування родини Степаненків у Каліфорнії, протезування – усе це стало можливим за допомоги програми протезування та реабілітації постраждалих від війни українських дітей «Незламні», яка здійснюється Українським домом у Вашингтоні.

Одинадцятирічна Яна стала першою з чотирьох дітей, які таким чином потрапили на лікування в американські лікарні. Проект втілюється за підтримки першої леді України Олени Зеленської, у партнерстві з Посольством України в США, МОЗ України та американськими медичними установами Shriners Children's і Peter Harsch Prosthetics.

Того трагічного дня, 8 квітня 2022 року, із вокзалу у Краматорську намагались виїхати тисячі людей. Унаслідок ракетного удару 61 людина загинула і 126 отримали поранення.

“Спочатку я взагалі не зрозуміла, що сталося, я просто лежала на вокзалі, підняла ноги, а їх не було. І все, в цей момент у мене шок, паніка, було важко усвідомити, що ти без ніг, і як далі жити”, - розповіла Голосу Америки Яна Степаненко.

Її мама, Наталія Степаненко, пояснює перший шок від побаченого: “Я [подивилася - ред.] на Яну, потім на ноги, у неї стоп не було. Я намагалася підвестися, глянула на свою ногу, а вона висіла на сухожиллях”.

Це були удар за ударом, каже Наталія. Але вона змогла взяти себе в руки попри цю трагедію, як і втрату чоловіка на війні - заради доньки і сина, які миттєво подорослішали. Ярослав із Яною - близнята, хлопчик також був на вокзалі в момент удару ракети і дивом не постраждав.

У той день поруч з ними загинула близька родичка. Маму з донькою доправили до Львова, де їм надали допомогу. Потім обоє прилетіли до Сан-Дієго на протезування. Рік вони вчилися заново ходити.

Дівчинці зробили також додаткову операцію у США. “Мені на правій нозі заважала кісточка ходити, і потрібно було її забрати, мені зробили операцію, тепер ходжу добре”, - розповіла Яна.

Дівчина пригадує найважче: “Пам'ятаю ці моменти, коли вперше стала на протези, це було важко, насправді, самі протези, вони дуже нелегкі, вони важкі, найперші, вони дуже важкі, ніби каміння до ніг прив'язали. Незвично було, я хиталася спочатку, треба було вчитися тримати рівновагу, ну а потім розходилася, все добре”.

“Я їй єдине, що сказала - Яно, якщо ми не померли, то ми чогось у цьому житті не доробили. Значить, ми чомусь залишилися живі, тому продовжуймо жити. - У неї багато друзів, і є один воїн з Азовсталі, який дуже її підтримує. Він їй такі настанови дає, і я кажу - Яно, дітки і танцюють, і фігурним катанням займаються, і бігають, все роблять”, - розповідає Наталія Степаненко.

Натомість Яна ділиться: “Всім раджу не засмучуватися, спочатку я теж засмучувалась, а зараз уже все відпустило”. Дівчина каже, що не може читати новини про війну: “Я намагаюся не дивитися, щоби знову не плакати і не сумувати. Там мої бабуся і дідусь залишилися, я за них дуже переживаю”.

Журналістка Голосу Америки Христина Шевченко зустрілася також із Пітером Харшем, протезистом із міста Сан-Дієго, який працював із ветеранами війни в Іраку та Афганістані і погодився допомогти родині Степаненків.

“Протягом багатьох років я лікував чимало військових ветеранів Корейської війни, Іраку, Афганістану, солдатів з усього світу, і побачити маленьку дівчинку, яку підірвали російські бомби, було найгіршим, що я собі уявляв. Чи був я здивований? Так, на жаль”, - каже Пітер Харш.

Наталія з дітьми вже незабаром планують повернутися до України: “Хочеться додому, як би добре тут не було, а додому хочеться. У нас стільки людей поїхало, а повертатися нікуди, будинки розбиті у людей. Ми ось повернемося, я не знаю, з чого ми будемо починати”.

А поки вони вчаться не лише ходити, а й усміхатися заново. І це найскладніше. Як і повірити в те, каже Наталія, що є люди які підтримують війну, яка забрала в неї рідних, а також здоров'я її та доньки.

Анжеліна Багдасарян, ​Ірина Шинкаренко, Ганна Твердохліб та Христина Шевченко працювали для підготовки цього матеріалу. ​

Два впливових сенатора-демократа закликають Байдена змінити свою позицію і підтримати створення в рамках ООН спеціального трибуналу для притягнення російських лідерів до відповідальності за вторгнення в Україну в 2022 році.

У середу демократи Бен Кардін і Тім Кейн, обидва видатні члени комітету Сенату з міжнародних відносин, представили проект резолюції, який закликає адміністрацію "голосувати в міжнародних інституціях, щоб підтримати створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності керівників Російської Федерації, які очолили та санкціонували агресію в Україні".

Резолюція підтримує давню вимогу України створити спеціальний трибунал для "злочину агресії" Росії. Генеральна Асамблея ООН мала б дати зелене світло пропонованому трибуналу, умови якого обговорюватимуть Україна та ООН.

Різні підходи

Злочин агресії, який визначається як «планування, підготовка, початок або виконання» акту агресії, наприклад збройного вторгнення, відрізняється від воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду.

Міжнародний кримінальний суд може переслідувати ці інші злочини, але не злочин агресії. Його юрисдикція щодо цього злочину поширюється лише на країни, які ратифікували Римський статут, який заснував суд. Росія, як і США, не є учасником договору.

Саме тому Україна та її союзники наполягають на альтернативному механізмі притягнення російських лідерів до відповідальності.

У березні адміністрація Байдена запропонувала створити «інтернаціоналізований трибунал» у рамках судової системи України, але за зовнішньої підтримки.

Міжнародні аспекти

"Ми передбачаємо, що такий суд матиме значні міжнародні елементи — у формі матеріального права, персоналу, джерел інформації та структури", — сказала Бет ван Скаак, головний дипломат Державного департаменту з глобального кримінального правосуддя, оголошуючи про схвалення адміністрації.

За її словами, спочатку суд міг би працювати за межами України, в Європі.

План США має підтримку блоку країн "Групи семи", але стикається з опозицією з боку українських офіційних осіб, які кажуть, що його реалізація потребуватиме змін до Конституції, що складно зробити під час війни.

Українські посадовці кажуть, що трибунал ООН у стилі Нюрнберга усуне «прогалину у підзвітності» в міжнародному праві та, на відміну від суду, заснованого в Україні, матиме міжнародну легітимність. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський знову закликав до такої ініціативи, яку підтримують кілька малих європейських країн.

"Якщо ми хочемо справжньої справедливості, ми не повинні шукати виправдань і посилатися на недоліки чинного міжнародного права, а приймати сміливі рішення, які виправлять недоліки цих норм", – сказав Зеленський у промові в Гаазі минулого місяця.

У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його в примусовій депортації сотень українських дітей до Росії. Ордер був виданий за причетність Путіна до ймовірних воєнних злочинів, а не до злочину агресії.

Росія відкинула ордер на арешт і поставила під сумнів легітимність спеціального трибуналу.

Юристи кажуть, що план США залежить від підтримки України. Вони також кажуть, що Путін і його найближче оточення уникнуть судового переслідування, якщо залишатимуться при владі.

"Мене хвилює те, що, підтримуючи таку гібридну модель, США посилають повідомлення про те, що вони піклуються про відповідальність за агресію таким чином, щоб захистити архітекторів злочину", — сказала Ребекка Гамільтон, доцент права в Американському університеті.

Представник Державного департаменту заявив, що департамент не коментує запропоновані закони чи резолюції, і звернув увагу Голосу Америки до свідчень ван Скаак.

"Як посол… Ван Скаака сказала, що в Україні не може бути миру без справедливості. Справедливість для мільйонів, чиї життя були порушені та знищені в результаті загарбницької, безглуздої, неспровокованої та незаконної війни, розпочатої Володимиром Путіним", – сказав представник.

Останній раз злочин агресії переслідувався у 1940-х роках, коли німецьких і японських лідерів судили в Нюрнберзі та Токіо за те, що Міжнародний військовий трибунал назвав "найвищим міжнародним злочином".

На слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин у середу сенатор Кардін розкритикував план адміністрації Байдена. За словами Кардіна, український трибунал зіткнеться з питаннями щодо упередженості та потенційних претензій на імунітет з боку російських посадовців.

Згідно з міжнародним правом, жоден національний суд не може переслідувати главу держави іншої країни або еквівалентних посадових осіб.

Перепони

Ван Скаак заявила, що адміністрація вибрала гібридну модель, оскільки трибунал ООН зіткнеться з власними юридичними та практичними перешкодами.

Юридично Генеральна Асамблея ООН може не мати повноважень для створення суду з юрисдикцією щодо лідерів Росії.

Дивіться також:

П'ять шляхів притягнення Росії до відповідальності назвала високопосадовиця Держдепу і виступила за більш активну співпрацю Пентагону з МКС

Практично, "існують деякі серйозні занепокоєння щодо того, чи є у нас голоси в Генеральній Асамблеї для створення такого органу", сказала вона.

Кардін закликав адміністрацію заручитися міжнародною підтримкою.

"Це не може бути зусиллям виключно США, — сказав Кардін. - Мають бути колективні дії. Ви повинні це мобілізувати, перш ніж виносити на голосування".

Прес-секретар Кардіна сказала, що інші сенатори можуть приєднатися до резолюції, але поки що лише Кардін і Кейн підписалися. В електронному листі Голосу Америки вона повідомила, що фіксованої дати голосування щодо резолюції немає.

Гамільтон сказав, що резолюція Кардіна-Кейна є важливою, оскільки це "сильний сигнал того, що [Конгрес] хоче рухатися в іншому напрямку, ніж той, який пропонує адміністрація".

"І я вважаю, що для прихильників міжнародного трибуналу, поза межами США і України, також важливо почути, що є у США ті, хто підтримує міжнародний трибунал", — сказав Гамільтон. колишній юрист відділу обвинувачень Міжнародного кримінального суду в інтерв'ю.

ПАРИЖ – Почались навчання українських військових на американських танках Abrams, і хоча ці системи не будуть готові до теперішнього контрнаступу, ця зброя матиме вирішальне значення в довгостроковій перспективі для того, щоб Україна остаточно витіснила Росію з окупованих територій, сказав голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі.

Танкова підготовка почалася, а США та союзники працюють над домовленістю щодо навчань українців на винищувачах F-16. Танки потрібні для витіснення російських військ з території України, а F-16 стануть частиною довгострокового плану безпеки для стримування майбутніх атак, сказав Міллі в четвер.

"Усі визнають, що Україні потрібні модернізовані ВПС, – сказав Міллі. - Це займе чимало часу".

Міллі сказав, що зараз триває детальне планування навчань з врахуванням класів та типів літаків, тактики польотів і місць для навчання між США та такими союзниками, як Нідерланди та Велика Британія, які вже пообіцяли надати F-16. США ще не сказали, чи будуть вони надавати літаки, але президент Джо Байден заявив, що США підтримують навчання F-16.

Близько 200 українських солдатів розпочали приблизно 12-тижневий курс підготовки на танках Abrams в Німеччині, навчаючись маневрувати, вести вогонь і загальновійськові операції з передовою броньованою системою. Ще 200 військовослужбовців проходять навчання із заправки танків та обслуговування бензовозів.

Розклад навчання США розрахований на те, щоб війська навчилися працювати з системами до осені, коли прибудуть 31 70-тонний танк Abrams, які США обіцяли Україні. Ці танки Abrams складатимуть частину сил із близько 300 танків, які обіцяють західні союзники, включаючи танки Challenger з Великої Британії, танки Leopard 2 з Іспанії та Німеччини та легкі танки з Франції.

США та західні союзники місяцями відмовляли у наданні танків, посилаючись на значні проблеми з обслуговуванням і заправкою систем. Abrams спалюють пальне зі швидкістю щонайменше 4,7 літра на кілометр, незалежно від того, рухається танк чи працює на холостому ходу, що означає, що постійний конвой бензовозів повинен залишатися в межах досяжності.

Як і у випадку з нещодавнім рішенням про надання Україні тренувальних винищувачів F-16, схвалення США на відправку Abrams було необхідною частиною переговорів союзників щодо танків для України. У січні адміністрація Байдена змінила курс і погодилася, що Україна отримає танки.

Міллі перебуває у Франції, на урочистостях присвячених 79-тій річниці Дня D, коли почався масштабний сухопутний контрнаступ союзників під час Другої світової війни проти нацистських сил в Європі. У Другій світовій війні відбулися одні з найбільших бронетанкових битв у сучасній історії, у тому числі великий радянський контрнаступ проти нацистів у 1943 році вздовж річки Дніпро.

"Можна подивитись на Другу світову війну, і одні з найбільших танкових битв в історії фактично велися на території України, — сказав Міллі журналістам. - Тож танки дуже важливі як для оборони, так і для наступу, і модернізовані сучасні танки, підготовка, уміння ними керувати, будуть основоположними для успіху України".