Спеціальні потреби

Актуально

Президент Трамп може оголосити помилування учасникам штурму Капітолію. Історія президентських помилувань у США

Після штурму Капітолію у США деякі експерти задають питання, може президент Трамп оголосити про “масове помилування” для усіх причетних до подій 6 січня, пише «Голос Америки» і вказує на те, що в американській історії питання президентських помилувань сприймалось неоднозначно.

За словами експертів, немає жодної юридичної перешкоди для такого помилування, втім рішення Дональда Трампа може бути сприйняте неоднозначно, адже наразі розслідується смерть у Капітолії поліцейського, якого, за попередніми даними, забили до смерті учасники штурму.

“Він (президент - ред.) може помилувати будь-яке правопорушення проти Сполучених Штатів, включно з федеральними злочинами, які вони напевне вчинили, - розповідає професор права Мічиганського Університету Браян Калт. - Думаю, оголошення цим людям помилування погіршило б ситуацію, не покращило”.

Думаю, оголошення цим людям помилування погіршило б ситуацію, не покращило”
професор права Мічиганського Університету Браян Калт

Попри широкі повноваження оголошувати помилування щодо федеральних злочинів, глава держави не може вплинути на процес імпічменту. Президент також не має повноважень на помилування у випадку вчинення злочину на рівні штату.

Штурм приміщення Конгресу здійснений у столиці на федеральній землі, то ж це федеральний злочин, який президент може помилувати, - пояснює особливості законодавства професор Калт.

Як розуміли засновники "право на помилування"

Як показує історія США, з самого початку те, як президенти користувались правом помилування, викликало гарячі дискусії та суперечки у суспільстві.

Батьки-засновники США - які створили Конституцію і проголошували Незалежність країни - надали посаді президента практично абсолютне право на помилування як спосіб пом'якшити негнучке кримінальне право, - розповідає професор права Браян Калт.

“Вони обговорювали це і розуміли, що владою зловживають, але це було важливо - мати можливість помилувати, навіть якщо це зрада. Тому що, як переконував Александр Гамільтон у своїх працях, у випадку повстання, це може бути хорошим способом покласти цьому край”, - зазначив професор Калт.

Перше в історії помилування оголосив президент Джордж Вашингтон 2 листопада 1795 року.

Перший американський президент помилував двох чоловіків, яких засудили до смертної кари через причетність до повстання, яке пізніше стало відомим як “Повстання віскі” - протести, які почались із обурення фермерів, що не хотіли платити податок на алкоголь.

Повне помилування/Blanket pardon

Президент також має повноваження оголосити помилування людям, яким ще не пред’явили звинувачення, особа яких не встановлена, чиї імена ще не відомі.

“Він може це зробити хоч зараз, йому не треба чекати початку якихось формальних юридичних процедур”, - розповідає в інтерв'ю Голосу Америки помічник професора Американського Університету Джеффрі Крауч, автор книжки про президентські помилування.

Якщо Дональд Трамп виправдає учасників штурму, це не буде першим в історії випадком повного помилування.

На Різдво 1868 року президент Ендрю Джексон помилував усіх колишніх конфедератів, які воювали проти Сполучених Штатів у Громадянській війні. Пізніше деякі з тих, кого помилував Джексон, стали ініціаторами так званих законів Джима Кроу, які легалізували расову сегрегацію (політику примусового відокремлення білого населення від людей інших груп).

У 1977 році президент Джиммі Картер помилував більшість тих, хто ухилився від призову під час війни у В'єтнамі. Цим рішенням президент намагався загоїти глибокий розкол в країні, спричинений війною. Втім це повне помилування призвело до протестів серед ветеранів, які засудили рішення президента.

Пірати, повстанці, борці за свободу

Список порушень, за які президенти США оголошували помилування, дуже довгий і різноманітний.

У 19 столітті Томас Джефферсон помилував усіх засуджених за законом, що забороняв наклеп на уряд. Четвертий та п’ятий президенти США Джеймс Медісон та Джеймс Монро помилували піратів.

Джон Квінсі Адамс (6-тий президент США) помилував двох американців індіанського походження, яких звинувачували у нападі на білих громадян.

Міллард Філлмор (13 президент США) помилував двох чоловіків, яких звинувачували у транспортуванні рабів на свободу.

Франклін Пірс (14 президент США) помилував чорношкірого чоловіка, який був вільним і допомагав рабам втекти від викрадачів.

Масове обурення через помилування спричинив президент Форд у 1974 році, коли оголосив повну і беззаперечну амністію своєму попереднику президенту Ніксону, якого могли переслідувати у звязку з Уотергейтським скандалом.

“Президент Форд міг би впоратися з помилуванням Ніксона краще, але зрештою це було зроблено з правильної причини - щоб країна залишила Уотергейт позаду, - розповідає помічник професора Крауч. - Це рішення мало свої політичні наслідки. Воно призвело до величезних втрат у Конгресі для республіканців у 1974 році і, ймовірно, зашкодило Форду під час президентської кампанії в 1976 році”.

На президентських виборах 1976 року Форд поступився Джиммі Картеру.

Помилування “кульгавої качки”

«Кульгавою качкою» у США називають президентів наприкінці їхнього терміну, перед тим, як вони лишають свою посаду, від них небагато що залежить, а увага громадськості зосереджена на новообраному президентові.

Сучасні президенти оголошували суперечливі і непопулярні помилування наприкінці своєї каденції, коли вони вже не відчувають великої відповідальності перед виборцями, “це прогалина у дизайні”, - розповідає професор Браян Калт.

Перед тим, як лишити Білий Дім, президент Барак Обама пом’якшив вироки для 330 ув'язнених за злочини, пов'язані з наркотиками, які не супроводжувались насильством.

Білл Клінтон помилував свого зведеного брата, якого засудили за злочин, пов‘язаний з наркотиками.

Клінтон також оголосив амністію мільярдеру Марку Річу, засудженому за ухилення від сплати податків. Критики президента тоді заявляли, що помилування сталось після того, як дружина мільярдера внесла щедрі благодійні внески у Національний демократичний комітет, Бібліотеку Клінтонів та сенатську кампанію Гіларі Клінтон у Нью-Йорку.

На Святвечір 1992 року президент Джордж Буш помилував колишнього міністра оборони Каспара Вінберга та пятьох інших осіб, засуджених за протизаконні дії під час скандалу "Іран-Контрас", що трапився за Адміністрації Рейгана (скандал, пов'язаний із таємним постачанням зброї до Ірану всупереч ембарго США).

І вже у 2020 році, після президентських виборів у листопаді, президент Трамп оголосив помилування кільком своїм соратникам, зокрема, колишньому менеджеру своєї президентської кампанії Полу Манафорту, колишньому своєму раднику Роджеру Стоуну, а також колишньому раднику із національної безпеки Майклу Фліну.

Манафорта звинуватили у банківському та податковому шахрайстві, Роджера Стоуна - за сімома злочинами, зокрема, тиск на свідків, перешкоджання правосуддю та надання неправдивих даних, Макл Флін сам визнав себе винним у наданні неправдивих даних ФБР.

“ЗМІ та громадськість зараз зосереджують увагу - і це правильно - на помилуваннях Трампа Полу Манафорту, Роджеру Стоуну та іншим, що перебувають в орбіті Трампа", - розповідає помічник професора політичних наук Джеффрі Крауч.

"Але наразі в офісі прокурора з питань помилувань перебувають тисячі заявок від прохачів амністії, які не мають фінансових можливостей чи впливових друзів, чим користувались багато тих, кого останнім часом помилував Трамп, - каже Крауч. - Якщо його президентство закінчиться без вияву милосердя частині цих людей, це буде справді втрачена можливість”.

Дивіться також: Президента Трампа хочуть усунути з посади

Президента Трампа хочуть усунути з посади. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:23 0:00

Всі новини дня

Латвія позбувається радянських пам'ятників

Пам'ятник перемозі СРСР над нацистською Німеччиною у Ризі, Латвія, 11 травня 2022. REUTERS/Andrius Sytas

Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.

А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.

Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".

"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"

За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".

МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".

Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.

Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.

У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Більше

XS
SM
MD
LG