Спеціальні потреби

Актуально

Правда і довіра – новий грошовий еквівалент у світі

Ми усі родом з дитинства. Там проросли і корені мого покликання. Я виростала у час, коли Радянський Союз доживав свої останні дні. Радянська влада з екранів телебачення брехала нам про успіхи п’ятирічок, Чорнобильську аварію та наміри імперіалістів скинути на нас ядерну бомбу.

У школі ми вивчали “успішну” політику індустріалізації Сталіна, “Велику Вітчизняну” війну, Французьку революцію та бідних людей в Америці, які страждають від капіталізму. Але я нічого не вивчала про свою спадщину, чи історію України. Використання слів Незалежна Україна, синьо-жовтий стяг чи Бог, було злочином.

Вдома ж на стіні поруч із фото весілля моїх батьків, у нас висіла ікона Ісуса та святих із традиційними українськими вишитими рушниками. Мій батько, головний інженер на радіозаводі та комуніст на роботі, вдома вчив нас, дітей, у школі відмінників-піонерів, молитися перед їжею. Після вечері моя мама прибирала єдиний стіл нашої однокімнатної квартири, де жило п’ятеро людей, а мій тато розкладав свої робочі документи і намагався писати свої звіти про перевиконання п’ятирічних планів.

Він швидко втомлювався і розчарувався. Залишивши всі папери на столі, він тягнувся за радіопередавачем, який сконструював для себе сам. Сидячи тихо на своєму краю ліжка, він шукав закордонні радіостанції, які глушились урядом. Йому потрібно було знати, що насправді відбувається у світі. Ми лягали спати під тріскучі звуки якихось дивних голосів: "Ви слухаєте Голос Америки з Вашингтона".

Фото: Volodymyr Petrov, Kyiv Post

Так, ми, як багато радянських родин, жили подвійним життям. Я виростала з усвідомленням того, що не все, що написано в газетах чи сказане по телевізору - це правда. З юного віку я знала – неможна повторювати все, що кажуть батьки за обіднім столом, чи розповідати комусь, що я почула від тієї іноземній радіостанції, яку мій батько слухав під прикриттям ночі.

Мене не покидало одне питання - що ж тоді правда - те, що вони тобі говорять у школі чи те, чого тебе навчають твої батьки?

Прагнення знайти відповідь на запитання, де і яка вона - Правда, привела мене у журналістику, якою я живу понад 25 років

Свої перші кроки в журналістиці я робила у період так званих традиційних медіа. З того часу світ кардинально змінився, інформаційна какафонія, з великою дозою дезінформації накрила світ.

Так як пандемія коронавірусу вражає наші органи, дезінформація вразила наші мізки, переконання і віру. Світ вдається до надзвичайних заходів, щоб припинити розповсюдження вірусу COVID-19, але смертельний вірус дезінформації, який шириться світом, залишається майже непоміченим

Через усе 20 століття для людей у традиційних демократіях пошук і знання фактів було ключовим. Без фактів суспільство заплутується і не може ухвалювати правильних рішень, що є принциповим для здорової демократії.

Факти є ключовими для дебатів, для прогресу, для примирення, досягнення компромісів, здійснення правосуддя та дотримання верховенства права. Понад пять десятиліть після Другої світової війни, журналістика у демократичних суспільствах була засобом неідеологічного, фактичного інформування про події та факти, політику, економіку, бізнес, навколишнє середовище. Медіа слугували таким собі суспільним інформаційним фільтром.

Інформаційна революція початку 21 століття змінила все. Репортери більше не мають монополії ні на новини, ні на їх розповсюдження. Вертикальний світ помер назавжди. Журналісти більше не займають позиції над своїми читачами чи глядачами. Екосистема новин у світі за останні десять років змінилася поза межами уяви. Та традиційна роль журналістів бути інформаційним фільтром лише зросла.

Моделі, які сприяють поширенню вірусу дезінформації.

Зміни в медійних бізнес моделях та шляхах поширення інформації творять так звані інформаційні тунелі , коли ми отримуємо інформацію, яка відповідає лише нашим інтересам та переконанням. Ці новини відбираються для нас за допомогою комп'ютерної математичної формули, яка ґрунтується на наших минулих інтересах.

Такі екотунелі обмежують можливість вчитися, сприймати думки та позиції інших, розуміти або вірити тому, що чують інші. Більше того, творяться так звані інформаційні пустелі, коли цілі громади залишаються без місцевої інформації. Традиційні засоби масової інформації скорочуються, звільняють штатних журналістів і покладаються на фрілансерів. Це відбувається зокрема через ріст цифрових платформ.
Саме інтернет-ресурси збільшують свою аудиторію, зростають їх прибутки та доходи від реклами. Зростає їх можливість збирати дані для подальших цільових користувачів. Зростає їх внесок у сучасному світі, в якому менше третини населення, зокрема у США довіряють засобам масової інформації.

Журналісти, які керуються принципами неупередженості, подачі інформацїї з різних точок зору, перевірки фактів з двох чи більше джерел, стають лікарями суспільства та демократіі, щоб уберегти його від смерті від дезінформацїї та популізму

Сучасні читачі та глядачі живуть або в інформаційних тунелях, або в інформаційній какафоніі. Їм важко розібратись де правда. І будь-хто - впливові олігархи з серйозними фінансовими впливами, чи державні машини, наприклад, як Росія, за допомогою наводнення інформаційного простору неправдивою, напівправдивою інформацією або відвертою брехнею можуть легко вплинути на прошарки суспільства, які, не володіючи фактами та без критичного мислення сприймають цю інформацію як достовірну.

Так світ перетворюється на світ напівправди. У такому світі народжується радикальній популізм, коли нам обіцяють те, що практично не можливо виконати. А наш людський розум побудований так, що ми хочемо змін на краще тож віримо у щось абсолютно нелогічне у результаті обираючи радикалів та популістів.

У нових умовах саме журналісти, які керуються принципами неупередженості, подачі інформацїї з різних точок зору, перевірки фактів з двох чи більше джерел стають лікарями суспільства та демократіі, щоб уберегти його від смерті від дезінформацїї та популізму. На моє переконання, журналістика - це не бізнес, це соціальна робота. Від нашої відповідальності і професійності залежить життєдіяльність громад, країн, людства загалом. Тому ми журналісти просто зобов‘язані як лікарі, мати і сповідувати свою клятву Гіпократа.

Ми усі родом з дитинства. Тоді, в дитинстві, коли я засинала під далекі звуки радіоприймача, який транслював новини Голосу Америки, я й уявити не могла, що через 30 років очолю Українську службу Голосу Америки у Вашингтоні - те єдине джерело інформації, якому довіряв мій батько.

Як журналіст і лідер немалої на сьогодні команди я сама щоденно знаходжусь у пошуку Правди до чого спонукаю і своїх колег. Дотримання журналістських стандартів об’єктивності, незаангажованості і чесності є нашим щоденним пріоритетом. Для нас є ключовим збереження вашої довіри. Бо як прекрасно сказав у своїй останній книзі “Дорога до несвободи” мій улюблений історик Тімоті Снайдер: “Остаточна істина чи правда у світі є можливо недосяжною, але вже намагання її знайти веде людину від несвободи.”

Я бачу свою роботу як журналіста, у пошуку цієї інколи недосяжної правди для блага інших. Правда та довіра у сучасному світі стають новим грошовим еквівалентом, і в журналістиці виживуть ті, хто збереже цю довіру.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Дивіться також: Кардіолог Юрій Дейчаківський - про роботу на передовій боротьби з пандемією коронавірусу

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG