Спеціальні потреби

Актуально

Трамп озвучив збільшені прогнози кількості смертей від коронавірусу у США

Президент Трамп відповів на питання про пандемію, 3 травня 2020 року

Президент США оприлюднив нові прогнози кількості жертв пандемії COVID-19 у США а також висловив впевненість в тому, що вакцину від смертоносного вірусу буде розроблено вже до кінця року.

«Ми втратимо від 75, 80 до 100 000 людей, - заявив американський президент, виступаючи на каналі Fox News у неділю. - Це жахливо».

Президент Трамп озвучив збільшені прогнози смертності від COVID-19 у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:46 0:00

Минулого тижня прогнозувалось, що кількість жертв хвороби у США становитиме від 60 до 70 тисяч.

Президент Трамп відповів на питання стосовно пандемії. Подія відбувалась біля Меморіалу Лінкольну
Президент Трамп відповів на питання стосовно пандемії. Подія відбувалась біля Меморіалу Лінкольну


Президент висловив впевненість у тому, що США розроблять вакцину до кінця року. «Ми дуже впевнені, що матимемо вакцину до кінця року», - сказав Трамп. Раніше голова робочої групи Білого дому з протидії пандемії д-р Дебра Брікс зауважувала, що розробка вакцини до наступного січня є теоретично можливою. Зазвичай для розробки потрібно більше року.

У Сполучених Штатах зафіксовано більше 1,1 мільйона випадків зараження, біля 68 000 людей померло від коронавірусу.

Що я хочу зробити. По-перше, позбутись вірусу. Маємо це зробити. Ми співпрацюємо з губернаторами, ми позбуваємось вірусу але маємо повернути країну до роботи
Дональд Трамп

Пандемія також боляче вдарила по американській економіці. У своєму інтерв’ю в неділю Трамп також наголосив, що пакет економічної допомоги буде збільшено. «Допомоги буде більше», - сказав він.

Більшість американських штатів починає послаблювати обмежувальні заходи, введені на час пандемії. Цього тижня Флорида планує дозволити працювати ресторанам та крамницям.

«Що я хочу зробити. По-перше, позбутись вірусу. Маємо це зробити. Ми співпрацюємо з губернаторами, ми позбуваємось вірусу але маємо повернути країну до роботи», - зауважив президент.

Дивіться також: Як уберегти себе від проблем із психікою в умовах карантину – поради психологів. Відео

Всі новини дня

Прискоримо постачання озброєння в Україну – Байден про прийняття Сенатом законопроекту про допомогу Україні

Архів. Президент США Джо Байден оголошує про додатковий пакет допомоги в безпеці на суму 800 мільйонів доларів для України, в Білому домі у Вашингтоні, США, 21 квітня 2022 року. REUTERS/ Евелін Хокштейн

Президент Сполучених Штатів Джозеф Байден привітав прийняття Сенатом законопроекту про допомогу Україні у боротьбі з російською агресією, який передбачає підримку обсягом 40 млрд доларів.

«Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО», - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу «за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися».

У заяві йдеться, що США разом із партнерами посилюватимуть позицію України на полі бою та за столом переговорів, а із прийняттям цього законопроекту, адміністрація США «продовжить пришвидшувати доставку додаткового озброєння та обладнання, на які Конгрес надав повноваження».

Також президент оголосив про виділення ще одного пакету безпекової допомоги, завдяки якому в Україну буде відправлена додаткова артилерія, радари та інша техніка.

«Ця зброя та техніка піде прямо на передову свободи в Україні і підтвердить нашу рішучу підтримку хоробрим людям України, які захищають свою країну від агресії Росії, що триває», - йдеться у повідомленні Білого дому.

Мова йде про воєнну допомогу на 100 млн доларів - десятий та останній транш з тих фондів, на використання яких раніше надав повноваження Конгрес. У Пентагоні заявляли, що ці фонди мали вичерпатися 19 травня.

Як повідомляв Голос Америки, Сенат США, 86 голосами "за" підтримав законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги Україні на 40 млрд дол.

Раніше відповідний законопроект підтримала Палата представників США. Аби він вступив у дію, його має підписати президент США.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Сенат США затвердив 40 млрд дол допомоги для України

Архівне фото: Капітолій США, 2017 рік (AP Photo/Susan Walsh, File)

86 голосів "за" і 11 "проти" отримав в американському Сенаті законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги для України обсягом 40 млрд дол.

Сенатори від обох провідних партій підтримали законопроект.

"Допомога 40 млрд дол Україні для того, щоб перемогти Росію - одне із найрозумніших, найекономічніших наших рішень", - заявив сенатор-республіканець Мітт Ромні.

40 млрд дол дозволять надати "більше артилерії, протитанкової зброї та іншого обладнання, а також економичну та гуманітарну допомогу Україні", - вказав сенатор-демократ Боб Менендес.

Сенаторка від Демократичої партії Меггі Гассан, яка підтримала законопроект, написала у Twitter, що Україна бореться за власну свободу та безпеку. "Маємо продовжувати показувати Путіну, що його агресія не буде сприйматись. За волю та демократію завжди варто боротись".

"Важливо підтримати народ України в ході російського непровокованого, варварського вторгнення", - написав у Twitter сенатор-демократ Джефф Мерклі, який також голосував за законопроект.

Сенатор-республіканець Ренд Пол проголосував проти закону. Раніше він вимагав створення нової посади інспектора для відслідковування коштів за програмою, що дещо сповільнило процес ухвалення законопроекту про допомогу України в Сенаті.

Раніше відповідний законопроект підтримала Палата представників США. Для того, щоб вступити в дію, законопроект має підписати президент США Джо Байден. Байден привітав голосування у Конгресі.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Німецького екс-канцлера Шредера, голову ради директорів «Роснефті», позбавили пільг – AFP

Голова «Газпрому» Олексій Міллер, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, Ізабель Кохер, головний виконавчий директор французької газової та енергетичної групи Engie, і Жерар Местралле, колишній голова і генеральний директор Engie. REUTERS/Крістіан Хартманн

Німеччина в четвер, 19 травня, скасувала державні пільги для колишнього канцлера країни Герхарда Шредера. За повідомленням французького агентства Agence France-Presse, парламентарі Бундестагу прийняли таке рішення, оцінивши, що той не виконав зобов'язання, відмовившись розірвати зв'язки з російськими енергетичними гігантами.

"Депутатські групи коаліції зробили висновки з поведінки колишнього канцлера і лобіста Герхарда Шредера з огляду на російське вторгнення в Україну", - заявили в парламенті.

"Посада колишнього канцлера буде призупинена", - сказано у рішенні парламенту. " [Шредер] більше не виконує постійні зобов'язання своєї посади".

78-річний Шредер, який був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, є головою ради директорів російського нафтового гіганта «Роснефть», а також має увійти до наглядової ради газового гіганта «Газпром» у червні. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який є, як і Шредер, представником Соціал-демократичної партії, неодноразово закликав його залишити роботу в російських енергетичних компаніях, пише Agence France-Presse.

Як повідомляє The New York Times, щорічно за свою роботу на російські енергетичні компанії Шредер отримує 1 млн доларів на рік.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Байден привітав рішення Швеції та Фінляндії вступити до НАТО

Президент США Джо Байден із президентом Фінляндії Саулі Нііністе та прем'єр-міністеркою Швеції Магдаленою Андерссон у Вашингтоні, 19 травня 2022. REUTERS/Evelyn Hockstein

Президент США Джо Байден привітав рішення Швеції та Фінляндії вступити до НАТО.

"Ми тісно радилися на кожному етапі, коли Швеція та Фінляндія приймали свої рішення. І сьогодні я з гордістю можу їх запевнити, що вони мають повну, повну, повну підтримку Сполучених Штатів Америки. Сьогодні моя адміністрація подає до Конгресу Сполучених Штатів звіти про вступ до НАТО для обох країн, щоб Сенат міг ефективно та швидко перейти до консультацій та погодження договору".

У четвер американський президент приймає у Білому домі президента Фінляндії Саулі Нііністе та прем'єр-міністерку Швеції Магдалену Андерссон.

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

При цьому, Байден відкинув думку про те, що розширення Північноатлантичного альянсу може нести загрозу. "Приєднання нових членів до НАТО не загрожує жодній країні. Такого ніколи не було. Мета НАТО - захист від агресії. Його призначення - захищати. І у цей історичний день, нехай ні у кого не залишиться сумнівів".

Також президент зазначив, що "перед обличчям агресії" Альянс став лише сильнішим, згуртованішим, а "рішення Фінляндії та Швеції подати заявку на членство в НАТО назавжди його зміцнить".

Раніше Стокгольм та Гельсінкі повідомляли, що їхнє рішення про вступ до НАТО підштовхнула війна Росії в Україні.

Президент Володимир Путін заявив, що "у Росії немає проблем" "із цими державами" та їхнім вступом до НАТО, але пообіцяв "реакцію у відповідь".

У статті використано матеріали Reuters

«Це може статися відносно мирно». Американський дослідник про сценарії розпаду Російської Федерації

Буддистський храм в Бурятії

Чому російській еліті та народу важко відкинути імперські амбіції, як, тим не менш, може відбутися розпад Російської Федерації, та яку роль в можливому утворенні незалежних держав, таких як Бурятія, Башкортостан, Татарстан, Саха та інших, може зіграти Україна.

Старший науковий співробітник фундації “Джеймстаун” та автор 20 книг про Росію, Європу та трансатлантичні відносини Януш Бугайські готує до друку свою 21-ту книгу, “Невдала держава: Гід до розпаду Росії”. Голос Америки ознайомився із основними тезами дослідження, викладеними у журнальній статті, та розпитав дослідника про його бачення майбутнього Російської Федерації.

Голос Америки провів серію інтерв'ю з західними істориками та мислителями стосовно війни Росії проти України. Інтерв'ю з Кирилом Говоруном про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян дивіться тут. Дивіться Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України (тут). А також - інтерв’ю з істориком Норманом Наймарком про те, чому важливо визнати злочини росіян в Україні геноцидом, з дослідником російської пропаганди Пітером Померанцевим, журналістом Себастьяном Юнгером, про три причини ймовірної перемоги України, та фінансистом Білом Браудером, який, зокрема говорив про перспективи використання заморожених російських активів для відбудови України та компенсацій постраждалим.

Тетяна Ворожко: Багато експертів вбачають причину нападу Росії на Україну в самому Путіні, в його бажанні втримати владу, в його бажанні відновити Радянський Союз чи Російську імперію. Ви подивилися на це питання ширше і знайшли деякі фактори саме в Росії як в державі. Чи не могли б Ви окреслити деякі з них?

Також ви можете подивитися це інтерв'ю тут: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські.

Януш Бугайські: Я думаю, що Путін хоче залишити спадок як збирач російських земель, як відновлювач Російської імперії, не лише Радянського Союзу. Але тут є й об’єктивний фактор, який, на мою думку, проявився з війною. Росія насправді зіштовхується з набагато глибшими проблемами, ніж ми собі уявляли, і не лише з військової сторони, де існує стільки корупції, неефективності, некомпетентності, неорганізованості. Ми бачимо це ще глибше у російському суспільстві. Можливо, режим насправді вважав, що без якоїсь великої міжнародної перемоги, їм доведеться зосередитися на внутрішній війні – на посиленні протестів, зростанні невдоволення, особливо в етнічних республіках або в віддалених регіонах, що в кінцевому підсумку може призвести до розпаду Росії.

Таким чином, це свого роду відхід від внутрішньої кризи, генеруючи те, що, на їхню думку, мало б бути зовнішньою перемогою, яка б мобілізувала громадськість навколо Путіна, щось подібне до консенсу, який стався після Криму, коли в 2014 році на бік Путіна прийшли так звані демократи і ліберали, такі як Навальний. Ще один фактор - незалежно від здоров’я Путіна, добігає кінця цикл режиму. Термін Путіна офіційно закінчується в 2024 році. Це вказує на те, що існує криза віку, криза зміни поколінь, криза того, що настане після Путіна. У Росії немає чіткого способу правонаступництва, що в такій диктатурі робить майбутнє Російської Федерації ще більш непевним.

Дивіться також: Кирило Говорун - про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян. Інтерв’ю

ТВ: Тобто Ви говорите, що навіть якщо Путін, скажімо, помре, через те що Росія має внутрішні причини нападу на Україну, ця агресія з боку Росії не припиниться ?

ЯБ: Ми не знаємо, що буде після Путіна, я особисто думаю, що буде велика боротьба за владу між різними інституціями, гілками силовиків, військовими, ФСБ, СВР, військовою розвідкою та іншими підрозділами та формуваннями, а також -регіональні конфлікти між Москвою і регіонами. Вони цілком могли б продовжити цю агресію проти України, я не відкидаю цієї думки. Вони можуть стати ще більш агресивними. Ми чуємо від деяких військових лідерів, що Путін не зайшов достатньо далеко, що кампанія проти України була погано підготовлена. Це не означає, що вони будуть успішними. Я думаю, що всі відвернуться від Росії ще більше. Але не можна недооцінювати прорахунки Росії.

ТВ: Здається, що не тільки уряд Росії впроваджує цю ідею з імперією, але й самі росіяни підтримують її. Деякі експерти вважають, що це і є те підґрунтя, на якому й базується їхня пропаганда. Чому ж вони чіпляються за цей етап розвитку, на який більшість країн дивиться як на минуле?

ЯБ: Аномальна річ щодо Росії, на відміну від більшості колишніх імперій, які вийшли з цієї стадії, Росія досі не визначилася, що вона за країна. Вона провалилася як багатонаціональна Федерація. Це не федерація, це - централізована владна вертикаль. Вона провалилася як громадянська держава. Провалився як етнічна держава – в ній немає єдиного російського етносу, існує понад 100 різних національностей, багато з яких все більше відстоюють свої права на власну державність. Росія зазнала невдачі як імперія - за царизму, у радянські часи і тепер за Путіна.

Тож багато росіян, я б сказав, розгублені, спантеличені, але вони й також просочені державною пропагандою з самого раннього віку. Ми бачили це під час 9 травня, коли вони збирали дітей, щоб відсвяткувати перемогу у Другій світовій війні, їхні міфи про Другу світову війну.

Це така країна, яка намагається прищепити якусь спільну ідентичність, яка базується на мілітаризмі, імперіалізмі, величі Росії, її так званій великій душі, неповноцінності сусідів, зокрема українців. Але це не працює. Зрештою, це один із факторів, який, на мою думку, сприятиме знищенню Росії як імперії і як держави. І тоді росіянам доведеться розбиратися, що робити далі - як можна вижити в сучасному світі, будуючи свою країну на принципах, абсолютно застарілих і переможених.

ТВ: Якщо цей розпад трапиться, як він відбудеться? Які сценарії очікуються?

ЯБ: Це може статися відносно мирно, якщо Москва зрозуміє, що не може утримати певні території, то вона може їх просто відпустити. Але я думаю, що це буде набагато більш кривавий розпад ніж розпад Радянського Союзу. Розпад Радянського Союзу не був безкровним, але його можливості утримати всі 15 республік були обмежені. І я думаю те ж саме зараз відбувається з Росією.

Оскільки вона ослаблена у військовому відношенні, оскільки виникають питання щодо життєздатності та довіри до керівництва, я думаю, що ми побачимо, що все більше регіонів і республік будуть претендувати на автономію та в результаті - незалежність. Якщо Москва не може надати ресурси через санкції, які дійсно стиснуть Росію до кінця цього року, якщо вони не зможуть субсидувати багато регіонів, республіки, місцева влада, навіть губернатори скажуть: "Добре, що нам втрачати?" Ми бачили у випадку з Україною пана Кравчука, який раптом став підтримувати незалежність, хоча був лояльним апаратчиком багато років. Тож ті, хто лояльний Путіну зараз, можуть не бути такими, коли економіка почне занепадати, коли додому почне приходити правда про кількість жертв.

І саме тут я думаю, що в етнічних республіках буде дуже спектоно, тому що вони зазнали абсолютно непропорційних втрат серед російських військових. Буряти, дагестанці, інгуші, інші, в Росії є близько 22 етнічних республіки, в яких росіян меншість. Ці групи населення почнуть ставити під сумнів, чи залишатися з Москвою з економічних і навіть з екзистенційних причин.

ТВ: Але головним аргументом, я думаю, буде те, що на відміну від українців буряти не мають сильної національної ідентичності, і у них не було досвіду незалежної держави.

ЯБ: Те саме казали про казахів і білорусів, про східних українців, більш зрусифікованих. І на цьому грала Росія. Але знаєте, ви відкриваєте свою історію та ідентичність у момент кризи. Наприклад, ви знаєте, що є республіка Тува, російський міністр оборони - напівтувинець. Тува була незалежною до закінчення Другої світової війни, коли її поглинув Радянський Союз. Російського населення там дуже мало. Я думаю, що зростає відчуття того, що вона знову може стати незалежною або приєднатися до Монголії.

В різних регіонах є всілякі конфігурації. Є деякі етнічні республіки та регіони Сибіру та Далекого Сходу, що мають багато економічних ресурсів, які експлуатує Москва, і де місцеві жителі не отримують з цього ніякої користі. Найкращих приклад – Саха або Якутія, яка є етнічною республікою, багатою на алмази і золото, там зростає населення, вона має узбережжя. Вона може стати однією з найбагатших, потенційно найбагатшою країною Східної Азії.

Є відчуття сибірської ідентичності. Коли царська імперія розпалася під час Першої світової війни, з`явилося багато рухів за незалежність по всій країні - не тільки Польща, Фінляндія, Україна, країни Балтії, але Сибірська Республіка, Далекосхідна Республіка, різні етнічні групи в різних регіонах раптом почали вимагати права – Татарстан, Башкортостан і так далі.

ТВ: Ви згадали Саха, я нещодавно дивилася фільм про них, і була здивована рівнем бідності, жахливими дорогами. Чому ці етнічні республіки, наприклад, Якутія, такі бідні, та нерозвинені?

ЯБ: Традиційно російський уряд, чи то у Москві чи до цього і в Санкт-Петербурзі, не дуже піклується про рівень життя власного населення. Він найбільш дбає, щоб залишатися при владі та розширювати свої території, будувати імперію. І цей менталітет, на жаль, все ще існує.

Такі місця, як Сибір і Далекий Схід, Тихоокеанський регіон, аж до Чукотки, абсолютно занедбані з точки зору місцевої інфраструктури. Навіть за радянських часів, подекуди, було краще. З кінця радянських часів зменшилися ресурси, які виділяються на ці регіони. Рівень корумпованості органів місцевої влади підвищився, внаслідок чого інфраструктура - залізничне сполучення, дорожнє сполучення, аеропорти - стала жахливою. Серйозно впала якість освіти, охорони здоров'я.

Люди все більше вбачають у цьому експлуатацію Москвою, нехтування Москвою. Незалежно від політики, люди дивляться на те, як вони виживатимуть, на майбутнє для своїх дітей і можуть побачити кращі перспективи після того, як вони вирвуться від Москви.

ТВ: Але вони не знають багато про себе, в них немає шкіл, де вони б могли вивчати їх мову, історію, я знаю що деякі кроки запроваджуються в Україні з вивчення національностей, присутніх в Росії.

ЯБ: Правильно. Вони переживали процес колонізації, але ще серйозніше - процес русифікації, в якому корінні культури, їхні системи вірувань, родинні зв’язки, ідентичність були максимально занурені в російську культуру. Коли я говорю про російську культуру, я маю на увазі московитьську культуру.

Але є місцеві ідентичності, засновані на різних елементах життя корінного населення. Молоде покоління відкриє свою ідентичність. Ви подивіться на випадок черкесов. Після стількох років, після геноциду у 19-му столітті, коли ті хто, залишився, здебільшого емігрували переважно до Туреччини, а також до Йорданії та Сирії та інших країн Близького Сходу. Їх територію поділили між кількома репсубліками на Кавказі. Росіяни, радянська влада думали, що це кінець. Але зараз відбувається відродження черкеської ідентичності, відчуття своєрідності, мови. Тому я не здивуюсь, якщо ми побачимо ознаки цього відродження серед корінних народів Сибіру. І ми повинні це пропагувати хоча б тому, що жодній культурі не можна дозволити загинути через імперську політику, мовну й культурну асиміляцію та русифікацію.

ТВ: Чи є щось, що могла б зробити Україна, щоб допомогти пришвидшити цей процес?

ЯБ: Так, і деякі українські парламентарі та громадські організації піднімають питання допомоги корінним жителям у Росії, щоб вони відстояли свої права, свободи та ідентичність. Але я думаю, що Україна могла б зробити більше. Якщо Україна змогла, незважаючи на потужний російський тиск, утвердити свою ідентичність, вона пишається своєю окремою історією, окремою мовою, то багатьом із цих людей у Росії, я думаю, приклад України і безпосередня допомога сталися б у нагоді.

Україна могла б почати міжнародну кампанію із закликом до допомоги народам Російської Федерації. Ми говоримо про всіх людей, яких занедбали по всій Росії, яких використовують як гарматне м’ясо в російській армії. Хіба ми повинні зневажати цих людей? Ми повинні допомогти їм відірватися від Москви і побудувати власні суспільства.

ТВ: Але це важко зробити, бо багато людей кажуть, що вони - найжорстокіші, вони ґвалтують, вбивають, грабують.

Я думаю, що насправді Москва хоче, щоб таке враження створювалося про всіх неросійських людей, щоб самі росіяни, московити, уникли більшості звинувачень. Багато людей, які йдуть до армії, є вихідцями з найбідніших етнічних регіонів. Це не означає, що вони, швидше за все, будуть ґвалтівниками, вбивцями та грабіжниками. Це частина механізму, який росіяни використовують, щоб включити цих людей у російську систему, притягнути їх до відповідальності за злочини, які вчиняє Москва. Найбільшу відповідальність несуть командири і більшість з них – етнічні росіяни.

Отже, я б не зосереджував увагу на національності окремих осіб, причетних до військових злочинів, тому що більшість людей у цих регіонах не є військовими злочинцями. Російські війська підштовхує їх до військових злочинів, як і в попередніх війнах. Але вони також непропорційно несуть втрати, бо російські військові використовують їх як гарматне м’ясо.

ТВ: Ви назвали свою книгу «Невдала Держава» чи мали Ви на увазі й економічний аспект? Чи занепали вони й в економічному аспекті?

ЯБ: Так, звичайно. Єдина причина, чому Росія тримається на певному рівні протягом багатьох років, це надходження від нафти. Приблизно 40 або більше відсотків її доходів надходять від продажу нафти та газу. Найсерйознішими санкціями проти Росії було б припинення надходжень від нафти і газу, тому що це фактично обвалить державний бюджет. І ми рухаємося в цьому напрямку. Але з точки зору диверсифікації економіки – хоча там є метали, хімікати, сільське господарство, зброя – але у порівнянні з сучасною економікою, це економіка середини 20-го століття. І вона не має перспектив модернізації, тому що модернізація означатиме диверсифікацію, а вона загрожує малій групі людей при влади, яка залежать від витискання ресурсів із продажу ресурсів. І тому я не бачу реформ на горизонті. Тож економічно Росія є невдалою державою.

І через бідність, руйнування інфраструктури, освітньої системи, а тепер із санкціями, що зменшують шанси на державні дотації регіонам і республікам, ви побачите заворушення та протести. І тут буде цікаво подивитися на поведінку губернаторів. Хтось з них не піде на перевибори, хтось звернеться до людей, щоб втриматися з Москвою, а хтось - використає сепаратистську карту, щоб підтримати місцеві вимоги щодо більшої свободи автономії та, врешті, відокремлення.

ТВ: В Україні часто кажуть, що Росія постійно говорить про «минуле». Вони говорять про Радянський Союз, Другу Світову війну, Російську Імперію, навіть Івана Грозного. Але вони рідко говорять про майбутнє, чому?

Ну, можливо, вони не думають, що у них є майбутнє, можливо, у них вже є попередній примірник моєї книги, але я жартую. Путінізм – це майже навпаки від комунізму, який лише дивився у майбутнє. Це тому, що їм насправді нема чого запропонувати, нічого позитивного, конструктивного, тому й погляд на минуле, на так звану минулу славу. Але це також антисистема. Вони проти всього, що є позитивним, проти Заходу, проти НАТО, проти Європейського Союзу, проти розвитку України, проти процвітання та демократії сусідніх країн. І все має обмежений термін дії. Ви не можете продовжувати прославляти минуле, якщо не дасте своєму народові будь-якого вірогідного майбутнього.

Дивіться також: Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України. Інтерв’ю

Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:20:51 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG