Спеціальні потреби

Актуально

В Ірані почались протести, після визнання країною вини за збиття літака МАУ

Уламки літака МАУ

Сотні людей вийшли на протести в Ірані, після того, як влада країни визнала свою провину у випадковому збитті українського літака рейсу МАУ, повідомляє Reuters.

Протестувальники вимагають відставки верховного правителя країни Алі Хаменеї, звинувачуючи його у безвідповідальності та некомпетентності, передає «Радіо Свобода». Деякі іранці задавали питання, чому не було закрито повітря для цивільних перельотів після того, як Іран провів два ракетні удари по військовим базам в Іраку. Інші закликають до притягнення до відповідальності винуватців катастрофи.

Протести, за повідомленнями, почались біля університету в Тегерані.

Напередодні Іран визнав, що випадково збив український літак, і назвав причину авіакатастрофи "людською помилкою".

"Сумний день. Попередні висновки внутрішнього розслідування збройних сил: людська помилка у час кризи, спричинена авантюризмом США, призвела до трагедії", - написав міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Заріф у Twitter. "Наші глибокі вибачення та співчуття нашому народові, родинам загиблих та народів, які постраждали".

Жертвами катастрофи рейсу PS752 з Тегерана до Києва стали 176 людей.

Дивіться також: Чи мали скасувати рейс із Тегерана? Очевидиця події, експерт у ексклюзивному репортажі. Відео

Чи мали скасувати рейс із Тегерана? Очевидиця події, експерт у ексклюзивному репортажі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:33 0:00

Всі новини дня

США оголосили нову програму грантів, щоб допомогти українському бізнесу

Архівне фото: Центр Києва

Адміністрація міжнародного розвитку США USAID оголосила нову програму грантів обсягом 2 мільйони доларів, щоб допомогти українським бізнесменам брати участь в міжнародних виставках і просувати свою продукцію за кордоном. Загалом, очікується, що буде виділено 30 грантів.

"Гранти допоможуть українському бізнесу просувати свої товари в ЄС та поза ним, стимулювати економічне відновлення та створювати робочі місця", - йдеться в соцмедійному дописі USAID.

Пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги, повідомило Міністерство економіки України.

"Міжнародна торгівля є однією з основних статей наповнення бюджету та можливістю українського бізнесу розвиватися та стимулювати національну економіку. Попри війну, підприємці продовжують працювати та експортувати за кордон, просуваючи бренд України на світовій торговій арені. Грантова підтримка від наших міжнародних партнерів – це можливість для бізнесу реалізувати нові проекти, знайти бізнес-партнерів, диверсифікувати виробництво і експорт», - зазначала перший віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.

Як повідомляв Голос Америки, USAID допомагає Україні просувати цю розробку в інші країни.

Уряди принаймні трьох країн світу зацікавились можливостями українського мобільного додатку “Дія” і хочуть застосовувати їх в своїх країнах, про це повідомила очільниця американської агенції з міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер під час презентації додатку у Вашингтоні.

За словами Пауер, Косово, Колумбія та Замбія ведуть переговори з USAID про можливість застосування додатку “Дія” в їхніх країнах.

Як пояснила Голосу Америки помічниця Саманти Пауер з питань Європи та Євразії Ерін Маккі, мова йде про використання окремих функцій “Дії” в різних країнах, залежно від потреб конкретного уряду.

"Краса в еволюції цього інструменту, що він або якісь його частини можуть бути корисними для певних цілей. Наприклад, можливо, Замбія захоче користуватись лише електронними паспортами, щоб полегшити здатність громадян подорожувати. Або, можливо, Косово зацікавиться лише системою державних закупівель, щоб їхні громадяни знали, куди направляються гроші платників податків. Все залежатиме від країни та їхньої ситуації", - розповіла Голосу Америки Маккі.

Крім того, Естонія, яка створює власний цифровий інструмент урядування, користуватиметься кодом, який розробили в Україні під додаток “Дія”.

Загалом, як повідомили Голосу Америки в Міністерстві цифрової трансформації України, наразі про можливість виходу “Дії” на міжнародні ринки переговори ведуться з урядами 15-ти країн.

"Наприклад, Естонія - найбільш цифрова держава в Європі, від якої Україна багато чому навчалася, насправді адаптує наш досвід і створює власний застосунок на основі нашого мобільного застосунку “Дія”. Сьогодні ми маємо переговори приблизно з 15-ма країнами світу, з частиною з них нам допомагає контактувати USAID, за що ми їм дуже вдячні", - зазначила Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України.

Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні

Президент США Джо Байден оголосив про домовленість зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті щодо збільшення боргового ліміту. Фото перемовин Маккарті та Байдена в Білому домі, 22 травня 2023 року

Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.

Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.

Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.

Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.

"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.

Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.

"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.

"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.

Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.

"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".

Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".

Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.

Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".

Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.

Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".

Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.

Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW

Архівне фото: розмінування території поблизу Броварів, 21 квітня 2022 року

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.

Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».

Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».

«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.

При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».

HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.

Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.

Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.

Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.

У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.

Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.

РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України. Оновлено реакцією Грема

Фото: сенатор США Ліндсі Грем під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським 26 травня 2023 року в Києві. Фото Офісу президента України, роздатковий матеріал Reuters.

Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.

Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.

Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.

Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".

Реагуючи на ордер Грем сказав, що це стане його "відзнакою". "Знати, що моя відданість Україні викликала гнів путінського режиму, мене надзвичайно радує, - твітує політик. - Я продовжу підтримувати свободу України до того, як кожного російського солдата виженуть з території України".

Грем також жартівливо зазначив, що сприйме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі і запросив росіян звернутись до цього суду. "Побачимось в Гаазі!" - твітує сенатор.

Грем раніше у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".

Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".

Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".

Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.

В статті використано матеріали Reuters, AP.

Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються

Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.

Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.

З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.

Російська війна проти України

Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».

З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.

Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.

Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.

Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».

У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.

Замороження з ЄС

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.

Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.

1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.

Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».

«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».

НАТО - шведське питання

Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.

Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.

Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.

«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».

Розділений Кіпр і тертя з Грецією

1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.

Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.

Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.

Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.

Більше

XS
SM
MD
LG